Рішення

від 26.08.2014 по справі 922/2934/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р.Справа № 922/2934/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Макаренко О.В.

судді: Буракова А.М. , Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", м. Харків про розірвання договору та стягнення 134 904 400,00 грн. за участю представників:

прокурора - Здор Т.О., посвідчення № 026270 від 15.05.2014 р.

позивача - Омельченко О.В., довіреність № 01-44/726 від 23.05.2014 р.

відповідача - Малина М.О., довіреність б/н від 13.08.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харківської обласної ради (позивача) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (відповідача), в якій просить суд:

1. Розірвати договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731, укладений між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст".

2. Стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 134 904 400,00 грн. за договором №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р.

3. З метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності.

4. До прийняття рішення у даній справі заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності та реєстрації права власності на це майно з будь-якими третіми особами.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що відповідач в порушення умов договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. до цього часу не провів повних розрахунків за реалізований майновий комплекс, у зв'язку з чим позивачем не досягнуто мети приватизації, оскільки від продажу майна не залучено кошти, необхідні для виконання регіональних програм соціально-економічного розвитку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 р. у даній справі у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено.

Розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 26.08.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Присяжнюка О.О. змінено склад колегії суддів у даній справі та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Буракова А.М. та Жигалкін П.І.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить суд в позові відмовити.

Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. було порушено провадження у справі №910/18524/13 за позовом Обласного комітету допомоги та сприяння інвалідам Великої Вітчизняної війни та іншим категоріям і групам Харківської області та міста Харкова до ТОВ "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" та Харківської обласної ради про визнання права власності, визнання недійсним протоколу конкурсної комісії, визнання недійсним рішення про затвердження конкурсу з продажу об'єкта спільної власності, визнання недійсним договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі №910/18524/13 було вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "СК "Стадіон Металіст" вчиняти дії, пов'язані з виконанням умов договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., в тому числі здійснювати розрахунки за цим договором, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості здійснити повний розрахунок за вказаним договором у передбачений умовами договору строк.

Крім того відповідач вважає, що позивач порушив приписи ст. 659 ЦК України, оскільки, оголошуючи умови приватизації об'єкту, він не повідомив відповідача про наявність Інвестиційного договору №207 від 29.09.2009 р. та наявність у зв'язку з цим прав у держави на отримання частки в майні спортивного комплексу "Металіст". На думку відповідача, дані обставини свідчать про наявність порушення зобов'язання з боку позивача та породжують у відповідача право на повну або часткову відмову від зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 615 ЦК України.

Відповідач також вважає, що наявність у Харківської обласної ради та КП "ОСК "Металіст" зобов'язань перед державою за Інвестиційним договором №207 від 29.09.2009 р. щодо передачі у державну власність частини майна спортивного комплексу "Металіст" і неповідомлення Харківською обласною радою про це відповідача, є суттєвим порушенням умов договору і законодавства України з боку Харківської обласної ради, що є підставою для відмови прокурору в позові в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 134 904 400,00 грн. за договором №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням XXII сесії обласної ради VI скликання від 27.06.2013 р. № 785-VІ було внесено зміни до додатку до рішення обласної ради від 05.03.2013 р. № 665-VІ "Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" (із змінами) та доповнено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають відчуженню шляхом продажу за конкурсом позицією 5: "Єдиний майновий комплекс Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 65" (а.с. 15).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19.06.2013 р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області, вищезазначений майновий комплекс належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Харківської обласної ради та зареєстровано за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Витягом про реєстрацію права власності від 19.06.2013 р. (а.с. 17-18).

03 серпня 2013 року у газеті "Слобідський край" (а.с. 19) було опубліковано інформаційне повідомлення про продаж за конкурсом об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області - єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 65. В інформаційному повідомленні також наводились відомості про об'єкт, склад майнового комплексу, його ціну згідно з балансом балансоутримувача КП "ОСК "Металіст" та початкову ціну продажу з урахуванням ПДВ в розмірі 674 521 916,16 грн., а також умови продажу та експлуатації об'єкту.

На виконання вимог чинного законодавства України з приватизації та рішення Харківської обласної ради № 779-VІ від 20.06.2013 р., яким затверджено "Порядок продажу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) та за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", було проведено конкурс з продажу Єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", переможцем якого визнано ТОВ "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", як єдиного заявника (відповідно до п. 10.15. Порядку) та такого, що погодився з умовами приватизації (конкурсні умови), сплатив для участі в конкурсі реєстраційний внесок в розмірі 17,00 грн. та 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта в розмірі 67 452 191,62 грн. (платіжні доручення №19 від 12.08.2013 р. та №18 від 12.08.2013 р., а.с. 22, 24).

Результати конкурсу були оформлені відповідним Протоколом №2 від 27.08.2013 р. засідання конкурсної комісії з продажу єдиного майнового комплексу КП "ОСП "Металіст", розташованого за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 65 (а.с. 28-31).

Рішенням Харківської обласної ради за № 805-VІ від 29.08.2013 р. було затверджено результати конкурсу з продажу вищезазначеного єдиного майнового комплексу та уповноважено голову обласної ради від імені обласної ради укласти договір купівлі-продажу об'єкту приватизації з відповідачем (а.с. 16).

30 серпня 2013 р. між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради, в особі голови обласної ради Чернова Сергія Івановича (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", в особі директора товариства Пархоменка Олександра Івановича (покупець) було укладено договір №90-К купівлі-продажу за конкурсом єдиного майнового комплексу (група Ж), який цього ж дня було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731 (а.с. 32-35).

Згідно з п.1.1. договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (групи Ж) - єдиний майновий комплекс Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (код ЄДРПОУ 24477221), який розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська, 65, на земельній ділянці №1, розмір якої 7,0873 га, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу ціну продажу, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, прийняти по акту приймання-передачі об'єкт приватизації і виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 1.6. договору об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 674 522 000,00 грн. (шістсот сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 112 420 333,33 грн. (сто дванадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.).

За умовами п. 2.1. договору відповідач зобов'язався внести грошові кошти в розмірі 674 522 000,00 грн. (шістсот сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 112 420 333,33 грн. (сто дванадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.), у повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору (30 серпня 2013 р.), тобто - до 29 вересня 2013 року включно.

Згідно з п. 2.1.1. договору грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта приватизації в сумі 67 452 191,62 грн. (шістдесят сім мільйонів чотириста п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто одна гривня 62 коп.), які були перераховані відповідачем як конкурсна гарантія для участі в конкурсі (застава) відповідно до платіжного доручення № 18 від 12.08.2013 року (а.с. 24), зараховано в рахунок ціни продажу об'єкта приватизації.

На виконання п. 2.1.2. договору відповідач на сплачену суму грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта приватизації перерахував суму ПДВ в розмірі: 13 490 438,32 грн. (тринадцять мільйонів чотириста дев'яносто тисяч чотириста тридцять вісім гривень 32 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 30.08.2013 р. (а.с. 23).

Відповідно до п. 2.2 договору решта платежів, а саме: грошові кошти в розмірі 593 579 370,06 грн. (п'ятсот дев'яносто три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят гривень 06 коп.) з урахуванням ПДВ за придбаний об'єкт приватизації вносяться відповідачем відповідно до умови п. 2.1 цього договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто - до 29 вересня 2013 року включно.

Крім того, судом встановлено, що 18.11.2013 р. відповідач перерахував на рахунок позивача частину вартості об'єкту приватизації - єдиного майнового комплексу в розмірі 30 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №46 від 18.11.2013 р. (а.с. 73).

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в частині проведення повних розрахунків за реалізований майновий комплекс в розмірі 563 579 370,06 грн. (674 522 000,00 грн. - 67 452 191,62 грн. - 13 490 438,32 грн. - 30 000 000,00 грн.).

Прокурор та позивач просять суд розірвати договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем умов п.п.2.1, 2.2. договору в частині проведення повних розрахунків за реалізований об'єкт приватизації - єдиний майновий комплекс.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (надалі - Закон про малу приватизацію) об'єктом малої приватизації, зокрема, є об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).

Відповідно до положень ст. 3 вказаного Закону приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Так, статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать надані прокурором та досліджені судом матеріали справи, позивач неодноразово надсилав відповідачеві претензії (вих. № 01-31/1609 від 01.10.2013 р.; вих. № 01-31/1634 від 04.10.2013 р.; вих. № 01-31/301 від 27.02.2014 р.), в яких просив відповідача сплатити суму боргу за реалізований майновий комплекс разом з неустойкою, а також попереджав відповідача про те, що у разі невиконання у встановлений строк претензійних вимог позивачем буде вжито заходів щодо розірвання договору договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. та повернення об'єкта приватизації у власність продавця (а.с. 37-39). Однак, відповідач залишив вказані претензії без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону про малу приватизацію покупець зобов'язаний внести платежі за об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Вищезазначені приписи закону знайшли своє відображення в п. 7.2 договору, відповідно до якого у разі несплати коштів згідно з договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації. При цьому у разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

В п.11.3. договору сторони чітко домовились про те, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об'єкт приватизації повертається у власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Отже, сторони у договорі чітко узгодили, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Відповідач під час розгляду справи доводів прокурора та позивача про наявність порушень договірних зобов'язань не спростував, доказів сплати вартості майна у розмірі 563 579 370,06 грн. на рахунок позивача до суду не надав.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини та норми закону суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 134 904 400, 00 грн. на підставі п. 7.2. договору (а.с. 10-11, 34-35) суд зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступних положень діючого законодавства, правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, і судової практики Вищого господарського суду України та Верховного суду України в порядку ст. 111-28 ГПК України.

По-перше, відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України про малу приватизацію та пункту 7.2 договору у разі несплати коштів згідно з договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації.

З огляду на викладені приписи належним та повним виконанням зобов'язання покупця в даному випадку слід вважати повну сплату відповідачем грошових коштів за придбаний об'єкт приватизації до 29.09.2013 р. включно, оскільки датою нотаріального посвідчення договору є 30.08.2013 р.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

При цьому, статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. у справі № 910/18524/13 було вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "СК "Стадіон Металіст" вчинення дії, пов'язані з виконанням умов договору №90-К від 30.08.2013 р. купівлі-продажу за конкурсом Єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний Спортивний комплекс "Металіст"; заборони Харківській обласній раді вчиняти дії, пов'язані з виконанням умов договору № 90-К від 30.08.2013 року купівлі-продажу за конкурсом Єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст"; заборони Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції Харківської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно - Єдиний майновий комплекс Комунальне підприємство "Обласний спортивний комплекс "Металіст", розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 65, за Товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Стадіон Металіст" на підставі договору № 90-К від 30.08.2013 р. купівлі-продажу Єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (а.с. 60-61). З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. у справі № 910/18524/13, було скасовано ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. (а.с. 63).

Враховуючи те, що вищезазначеною ухвалою суду від 24.09.2013 р. відповідачеві було заборонено вчиняти дії, пов'язані з виконанням умов договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., суд вважає, що відповідач не міг виконати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання за даним договором, тобто до 29.09.2013 р. включно, а відтак суд дійшов висновку про те, що прокурором та позивачем не доведено того факту, що зобов'язання за даним договором могло бути виконано у належний та реальний спосіб з боку відповідача протягом встановленого у договорі часу (до 29.09.2013 р. включно).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача вини у порушенні умов договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. щодо повної оплати у визначений договором строк вартості об'єкту приватизації і як наслідок відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 134 904 400,00 грн.

По-друге, прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача на змісті норм абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону про малу приватизацію, який встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

В обґрунтування цієї позиції прокурора і позивача вказують також і прийняті позивачем Рішення (а.с. 14-17).

Зазначена норма Закону про малу приватизацію визначає коло суб'єктів, які мають право отримати неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації - це державний орган приватизації.

Статтею 4 Закону про малу приватизацію визначено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Далі, ст. 5 Закону про малу приватизацію містить у собі відсилочну норму до Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 р. № 2163-ХІІ, який визначає у ст. 7, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними. Діяльність та рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим Законом, не поширюються на державні органи приватизації та не беруться ними до виконання.

Суд, проаналізувавши зміст відповідних законодавчих актів, вважає за необхідне констатувати неможливість зміни положень останніх в частині права на стягнення неустойки в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта умовами договору (п.7.2. договору) та його передачі позивачеві, що в свою чергу робить неможливим і стягнення такої неустойки в межах обраної сторонами договору правової конструкції.

По-третє, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що прокурором сформовано позовні вимоги без визначення роду неустойки - штраф або пеня. Вмотивування такої позиції з боку останнього положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону про малу приватизацію не позбавляє прокурора обов'язку конкретизації та визначення правової природи неустойки відносно вимог ст. 549 ЦК України.

По-четверте, згідно з ч. 5 ст. 23 Закону про малу приватизацію покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про малу приватизацію договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державній реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що додаток до договору купівлі-продажу не є нотаріально посвідченим (а.с. 36), а відтак є підстави вважати, що предмет договору, який розривається, не є визначеним, що є порушенням істотних умов договору і дає можливість застосування наслідків, передбачених ст. 215 ЦК України. Проте відповідних вимог з боку прокурора і позивача заявлено не було, а тому суд не виходить за межі позовних вимог в порядку ст. 83 ГПК України.

По-п'яте, відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а ст. 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Окрім загальних вимог цивільного законодавства, правовідносини за спірним договором купівлі-продажу державного майна регулюються положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону про малу приватизацію, про що наголошував прокурор та позивач (а.с. 6-11).

Відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Нормами ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Втім, судом встановлено, що позивач впродовж строків дії відповідних обтяжень приватизаційного майна за спірним договором своїх повноважень з контролю за виконанням відповідачем приватизаційних зобов'язань не реалізовував і будь-яких порушень відповідачем умов договору належним чином не зафіксував.

Відповідно до ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, посилання позивача на претензії (а.с. 37-39) не прийнято судом до уваги в якості належних і допустимих доказів факту порушення відповідачем умов спірного договору у обсязі, достатньому для вирішення питання щодо відповідальності відповідача та стягнення неустойки, оскільки всупереч вимогам Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 19.08.1998 р. № 1649, перевірка виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу позивачем не проводилась, відповідний акт перевірки, форма якого затверджена наказом ФДМУ від 15.07.1997 р. № 885 "Про затвердження типових актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу", не складався (постанова Вищого господарського суду України від 11.11.2010 р. № 37/156пд).

По-шосте, суд вважає за необхідне зазначити, що позов прокурора, виходячи зі змісту покладених в його обґрунтування законодавчих актів, в частині стягнення неустойки заявлено в інтересах неналежного позивача, а залучити іншого суд не має можливості, оскільки ані Фонд державного майна України (його структурний підрозділ), ані будь-який інший орган приватизації (створений органом місцевого самоврядування) не є стороною договору, що розривається.

По-сьоме, Законом України "Про місцеве самоврядування" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" районні та обласні ради - це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, яким і є позивач за цією справою.

Відповідно до п. 4 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду

За п. 19 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.

Виходячи з цього, суд зазначає, що зміст норм Закону України "Про місцеве самоврядування" в частині повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування необхідно розглядати у системному зв'язку з положеннями Законів України про малу приватизацію, Про приватизацію державного майна та Про Фонд державного майна України, тобто за обов'язковою участю органу приватизації, оскільки позивачеві не надано статусу такого органу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором та позивачем ґрунтовно доведено наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору купівлі-продажу № 90-К від 30.08.2013 року та не доведено можливості стягнення з відповідача неустойки в розмірі 134 904 400,00 грн., оскільки у відповідній частині доводи прокурора та позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, покладеного в обґрунтування позову, і не підтверджено матеріалами справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Беручи до уваги те, що даний позов заявлено прокурором, якого звільнено від сплати судового збору на підставі ч. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про місцеве самоврядування", статтями 188, 193, 206 Господарського кодексу України, статтями 11, 215, 509, 525, 526, 530, 549, 610-611, 614, 628, 629, 640, 651, 656, 657, 692 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 32-33, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Розірвати договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731, укладений між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, код ЄДРПОУ 38634681) на користь Державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 29.08.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Макаренко А.М. Буракова І.П. Жигалкін