Постанова

від 03.10.2014 по справі 922/2934/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 922/2934/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

прокурор - Здор Т.О.

позивача - Омельченко О.В.

відповідача - Малина М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 2631 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.14 р. у справі № 922/2934/14

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 134 904 400,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 р. заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харківської обласної ради з позовною заявою, в якій просив: розірвати договір № 90-К купівлі-продажу за конкурсом єдиного майнового (група Ж) від 30.08.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731, укладений між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (відповідача) на користь Харківської обласної ради (позивача) неустойку в розмірі 134904400,00 грн. за договором № 90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р.; з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності; до прийняття рішення у даній справі заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності та реєстрації права власності на це майно з будь-якими третіми особами, посилаючись на те, що відповідач в порушення умов договору № 90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. до цього часу не провів повних розрахунків за реалізований майновий комплекс, як наслідок невиконання відповідачем умов договору № 90-К від 30.08.2013, не досягнуто мети приватизації, оскільки від продажу майна не залучені кошти, необхідні для виконання регіональних програм соціально-економічного розвитку, чим істотно порушено інтереси держави та територіальної громади в особі обласної ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 р. у даній справі у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.08.2014 р. у справі № 922/2934/14 ( головуючий суддя Макаренко О.В., суддя Буракова А.М.,суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено частково; розірвано договір № 90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731, укладений між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 1218,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на відсутність у діях відповідача вини у порушенні умов договору; відсутність у обласної ради статусу органу приватизації, який має право на стягнення неустойки; не визначення конкретного виду неустойки - штрафу, чи пені; відсутність конкретизації предмету договору та не доведення факту порушення відповідачем обов'язків за договором купівлі-продажу засобами доказування тощо.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив: змінити рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2014 р. та скасувати його в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (код ЄДРПОУ 38634681, місцезнаходження м. Харків, вул. Плеханівська, 65) на користь Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24283333, місцезнаходження м. Харків, вул. Сумська, 64) неустойку в розмірі 134904400,00 грн.; з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності; до прийняття рішення у даній справі заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності та реєстрації права власності на це майно з будь-якими третіми особами.

При обґрунтуванні апеляційної скарги прокурор зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права, місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача вини у порушенні умов договору; відсутність у обласної ради статусу органу приватизації, який має право на стягнення неустойки; не визначення певного виду неустойки - штрафу, чи пені; відсутність конкретизації предмету договору та не доведення факту порушення відповідачем обов'язків за договором купівлі-продажу засобами доказування та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, з мотивів викладених у відзиві.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність у діях відповідача вини у порушенні умов договору; відсутність у обласної ради статусу органу приватизації, який має право на стягнення неустойки; не визначення певного виду неустойки - штрафу, чи пені; відсутність конкретизації предмету договору та не доведення факту порушення відповідачем обов'язків за договором купівлі-продажу засобами доказування тощо.

01.10.2014 р. до канцелярії суду від телеканалу Сімон Медіа Групи Об'єктив надійшло клопотання про проведення відео зйомки судового засідання.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів, вирішила клопотання МГ Об'єктив про проведення відео зйомки задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та заборону вчиняти дії щодо відчуження майна відповідача, ухвалила залишити його без задоволення як передчасне та необґрунтоване.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила наступне:

Рішенням XXII сесії обласної ради VI скликання від 27.06.2013 р. № 785-VІ внесено зміни до додатку до рішення обласної ради від 05.03.2013 р. № 665-VІ "Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" (із змінами) та доповнено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають відчуженню шляхом продажу за конкурсом позицією 5: "Єдиний майновий комплекс Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 65" (а. с. 15).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19.06.2013 р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області, вищезазначений майновий комплекс належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Харківської обласної ради та зареєстровано за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з витягом про реєстрацію права власності від 19.06.2013 р. (а. с. 17-18).

03.08.2013 р. у газеті "Слобідський край" (а. с. 19) опубліковано інформаційне повідомлення про продаж за конкурсом об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області - єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 65. В інформаційному повідомленні наводились відомості про об'єкт, склад майнового комплексу, його ціну згідно з балансом балансоутримувача КП "ОСК "Металіст" та початкову ціну продажу з урахуванням ПДВ в розмірі 674521916,16 грн., а також умови продажу та експлуатації об'єкту.

На виконання вимог чинного законодавства України з приватизації та рішення Харківської обласної ради № 779-VІ від 20.06.2013 р., яким затверджено "Порядок продажу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) та за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", проведено конкурс з продажу Єдиного майнового комплексу Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", переможцем якого визнано ТОВ "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", як єдиного заявника (відповідно до п. 10.15. Порядку) та такого, що погодився з умовами приватизації (конкурсні умови), сплатив для участі в конкурсі реєстраційний внесок в розмірі 17,00 грн. та 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта в розмірі 67452191,62 грн. (платіжні доручення № 19 від 12.08.2013 р. та № 18 від 12.08.2013 р., а. с. 22, 24).

Результати конкурсу оформлені відповідним протоколом № 2 від 27.08.2013 р. засідання конкурсної комісії з продажу єдиного майнового комплексу КП "ОСП "Металіст", розташованого за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 65 (а. с. 28-31).

Рішенням Харківської обласної ради за № 805-VІ від 29.08.2013 р. затверджено результати конкурсу з продажу вищезазначеного єдиного майнового комплексу та уповноважено голову обласної ради від імені обласної ради укласти договір купівлі-продажу об'єкту приватизації з відповідачем (а. с. 16).

30.08.2013 р. між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради, в особі голови обласної ради Чернова Сергія Івановича (продавець) та ТОВ "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст", в особі директора товариства Пархоменка Олександра Івановича (покупець) укладений договір № 90-К купівлі-продажу за конкурсом єдиного майнового комплексу (група Ж), який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за номером 1731 (а. с. 32-35).

Згідно з п.1.1. договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (групи Ж) - єдиний майновий комплекс Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (код ЄДРПОУ 24477221), який розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська, 65, на земельній ділянці №1, розмір якої 7,0873 га, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу ціну продажу, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, прийняти по акту приймання-передачі об'єкт приватизації і виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 1.6. договору об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 674522000,00 грн. (шістсот сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 112420333,33 грн. (сто дванадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.).

Умовами п. 2.1. договору відповідач зобов'язався внести грошові кошти в розмірі 674522000,00 грн. (шістсот сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 112420333,33 грн. (сто дванадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.), у повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору (30.08.2013 р.), тобто - до 29.09.2013 року включно.

Згідно з п. 2.1.1. договору грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта приватизації в сумі 67452191,62 грн. (шістдесят сім мільйонів чотириста п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто одна гривня 62 коп.), які були перераховані відповідачем як конкурсна гарантія для участі в конкурсі (застава) відповідно до платіжного доручення № 18 від 12.08.2013 р. (а. с. 24), зараховано в рахунок ціни продажу об'єкта приватизації.

На виконання п. 2.1.2. договору відповідач на сплачену суму грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта приватизації перерахував суму ПДВ в розмірі: 13490438,32 грн. (тринадцять мільйонів чотириста дев'яносто тисяч чотириста тридцять вісім гривень 32 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 30.08.2013 р. (а. с. 23).

Відповідно до п. 2.2. договору решта платежів, а саме: грошові кошти в розмірі 593579370,06 грн. (п'ятсот дев'яносто три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят гривень 06 коп.) з урахуванням ПДВ за придбаний об'єкт приватизації вносяться відповідачем відповідно до умови п. 2.1 цього договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто - до 29.09.2013 р. включно.

18.11.2013 р. відповідач перерахував на рахунок позивача частину вартості об'єкту приватизації - єдиного майнового комплексу в розмірі 30000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 18.11.2013 р. (а. с. 73).

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в частині проведення повних розрахунків за реалізований майновий комплекс в розмірі 563579370,06 грн. (674522000,00 грн. - 67452191,62 грн. - 13490438,32 грн. - 30000000,00 грн.).

Прокурор та позивач просили розірвати договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р., мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем умов п.п.2.1, 2.2. договору в частині проведення повних розрахунків за реалізований об'єкт приватизації - єдиний майновий комплекс.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цієї частині виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (надалі - Закон про малу приватизацію), об'єктом малої приватизації, зокрема, є об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).

Відповідно до положень ст. 3 зазначеного Закону, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Так, статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач неодноразово надсилав відповідачеві претензії (вих. № 01-31/1609 від 01.10.2013 р.; вих. № 01-31/1634 від 04.10.2013 р.; вих. № 01-31/301 від 27.02.2014 р.), в яких просив відповідача сплатити суму боргу за реалізований майновий комплекс разом з неустойкою, а також попереджав відповідача про те, що у разі невиконання у встановлений строк претензійних вимог позивачем буде вжито заходів щодо розірвання договору договір №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. та повернення об'єкта приватизації у власність продавця (а.с. 37-39). Проте, відповідач залишив зазначені претензії без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України "Про малу приватизацію", покупець зобов'язаний внести платежі за об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Вищезазначені приписи закону знайшли своє відображення в п. 7.2 договору, відповідно до якого у разі несплати коштів згідно з договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації. При цьому у разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

В п.11.3. договору сторони чітко домовились про те, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об'єкт приватизації повертається у власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Отже, сторони у договорі чітко узгодили, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач під час розгляду справи доводів прокурора та позивача про наявність порушень договірних зобов'язань не спростував, доказів сплати вартості майна у розмірі 563579370,06 грн. на рахунок позивача не надав.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору №90-К купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (група Ж) від 30.08.2013 р. є правомірними, обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги в цієї частині.

Проте, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення неустойки в розмірі 134904400,00 грн. за те саме порушення.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несплати коштів згідно з договором протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних днів договір підлягає розірванню.

Суд першої інстанцій обґрунтовано прийняв рішення щодо розірвання договору у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору.

Отже, матеріали справи підтверджують факт невиконання умов договору відповідачем.

Посилання суду першої інстанції на відсутність можливості виконання договірних зобов'язань через наявність заборони господарського суду м. Києва вчиняти дії,пов'язані з виконанням умов договору необґрунтовані, так як ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2013 р. у справі № 910/18524/13 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 24.09.2013 р.

Таким чином, з 17.12.2013 р. будь-яких підстав для невиконання умов договору та перерахування заборгованості не існувало.

Суд першої інстанції також необґрунтовано посилався на відсутність вини відповідача.

При цьому не враховано, що за приписом ч. 3 ст. 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із ст. 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання,якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів наявності обставин які звільняють відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання відповідач не надав.

Суд першої інстанції також необґрунтовано зазначив про не визначення конкретного виду неустойки - штрафу, чи пені.

При цьому не враховано що відповідно до приписів ч. 2 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню. З посиланням також на п. 7.2. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, визначення у договорі неустойки як окремого виду господарсько - правових санкцій відповідає вимогам норм діючого законодавства.

Суд першої інстанції необґрунтовано посилався на відсутність конкретизації предмету договору.

При цьому не досліджувались матеріали справи, зокрема пунктом 1.1. договору № 90-К від 30.08.2013 р чітко визначено, що предметом договору є єдиний майновий комплекс Комунального підприємства "Обласний Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" з усіма пасивами та активами, що відображаються на його балансі, а не лише нерухоме майно, перелік якого в якості невід'ємної частини укладеного було підшито під час нотаріального посвідчення до основного тексту договору купівлі-продажу. Єдиний майновий комплекс підприємства в якості окремого об'єкта цивільних прав передбачено статтею 191 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність у обласної ради статусу органу приватизації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Згідно зі ч. 4 ст. З Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначає обласну раду як орган місцевого самоврядування, на який згідно з ст. 43 цього закону покладені повноваження відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад області.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 цього закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділяє обласну раду, на відміну від міських, селищних та міських рад, правом створення самостійних виконавчих органів, в тому числі органів приватизації.

Отже, обласна рада, здійснюючи відчуження майна спільної власності територіальних громад області, згідно зі ст. 23 закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» має право користуватися механізмами правового захисту, передбаченими Законами України з питань приватизації, має право на стягнення неустойки і є належним позивачем у цій справі.

Суд першої інстанції необґрунтовано зазначив про не вжиття повноважень з контролю за виконанням відповідачем приватизаційних зобов'язань з боку позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» визначено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до п. 2 змісту «Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.08.1998 р. N 1649, норми обов'язкові виключно для органів самого Фонду державного майна України і не поширюються на інші органи приватизації, в тому числі органи місцевого самоврядування.

Отже, необхідність доведення факту порушення відповідачем обов'язків за договором купівлі-продажу засобами доказування, не є обов'язковими для позивача.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача 134904400,00 грн. неустойки, рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, з урахуванням вимог ст. 44 , 49 ГПК України з відповідача, як сторони з вини якої виник спір, в прибуток державного бюджету України підлягають стягненню судового збору, 36540,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги можуть бути підставою для його часткового скасування,

Керуючись ст. ст. 216,230 ГК України, ст. ст. 550,617,625,654 ЦК України, ст. ст. 101 , 102 , п. 2 ст. 103 , ст. 104 , ст. 105 ГПК України , судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.08.14 р. у справі № 922/2934/14 в частині відмови в позові про стягнення 134904400,00 грн. неустойки скасувати та позов в цієї частині задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, код ЄДРПОУ 38634681) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул.. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333) 134904400,00 грн. неустойки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Стадіон Металіст" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, код ЄДРПОУ 38634681) на користь Державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 73080,00 грн. судового збору, 36540,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Накази доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.10.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.