Рішення

від 28.08.2014 по справі 911/2355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2355/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ Будремресурс»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області

про стягнення 932 346, 99 грн.

за участю представників:

від позивача: Баца К.В.

від відповідача: Крамарчук К.П., Бойко Б.М.

від третьої особи: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 932 346, 99 грн. заборгованості за договором № 25 від 28.11.2012 р., з яких: 783 047, 20 грн. - основного боргу, 58 605, 10 грн. - пені, 34 625, 70 грн. - 3 % річних та 56 068, 99 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за виконанні підрядні роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.07.2014 р.

14.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 14.07.2014 р. (вх. № 13766/14 від 14.07.2014 р.) про долучення доказів до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 14.07.2014 р. представник відповідача надав суду документи по справі та відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд залучити до участі у справі у якості відповідача-2 Управління Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області, оскільки саме з вини останнього у відповідача виникла прострочена заборгованість за договором № 25 від 28.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/2355/14 на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 14.07.2014 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.08.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 05.08.2014 р. (вх. № 15805/14 від 05.08.2014 р.) та уточнення позовних вимог (зменшення позовних вимог) б/н від 05.08.2014 р. (вх. № 15804/14 від 05.08.2014 р.), у якому позивач, у зв'язку зі здійсненням перерахунку пені, зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 926 409, 86 грн. заборгованості за договором № 25 від 28.11.2012 р., з яких: 783 047, 20 грн. - основного боргу, 56 068, 99 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 34 625, 70 грн. - 3 % річних та 52 667, 97 грн. - пені.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначене уточнення позовних вимог, яке за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 926 409, 86 грн. заборгованості за договором № 25 від 28.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2014 р. залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області (07400, Київської області, м. Бровари, вул. Київська, 286), відкладено розгляд справи на 28.08.2014 р. та зобов'язано Управління Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області надати суду нормативно обґрунтовані і документально підтвердженні письмові пояснення по суті спору.

Присутній у судовому засіданні 28.08.2014 р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги, з урахуванням поданого ним уточнення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні 28.08.2014 р. зазначили, що заборгованість перед позивачем за договором № 25 від 28.11.2012 р. виникла через те, що Управлінням Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області у зв'язку із закінченням бюджетного періоду було закрито рахунки, відкритті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

Третя особа, належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, у судове засідання 28.08.2014 р. не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.08.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.11.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 25, за умовами якого позивач зобов'язався у 2012 році виконати відповідачу роботи «Реконструкція адміністративного приміщення першого поверху Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби за адресою м. Бровари, вул. Київська, 286» відповідно до проекту, зазначені в кошторисі, а відповідач - прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування та кількість робіт - згідно проектно-кошторисної документації.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 985 585, 20 грн. у тому числі ПДВ 164 264, 20 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом: оплати відповідачем після підписання сторонами актів приймання виконаних робіт; поетапної оплати відповідачем поставлених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору до актів приймання передачі робіт додаються довідки про вартість виконаних робіт.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору строк виконання робіт згідно затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт. Місце виконання робіт: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 286.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати роботи згідно з актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4.1 договору позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Згідно з п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що види порушень та санкції за них установлені договором: відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року та до повного виконання сторонами зобов'язань.

На виконання умов договору № 25 від 28.11.2012 р. позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором роботи на загальну суму 985 585, 20 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 03.12.2012 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року від 03.12.2012 р., актом № 2 приймання виконаних робіт за грудень 2012 року від 10.12.2012 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року від 10.12.2012 р., актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 14.12.2012 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року від 14.12.2012 р., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за виконанні позивачем підрядні роботи розрахувався частково, а саме у розмірі 202 538, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою з банку вих. № Р1-В80/909 від 09.07.2014 р., банківською випискою від 09.07.2014 р. та платіжними дорученнями № 5 від 11.12.2012 р., № 6 від 20.12.2012 р., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 783 047, 20 грн., що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частино 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач стверджує, що ним було внесено вартість робіт за договором № 25 від 28.11.2012 р. до кошторису Броварської ОДПІ на 2012 рік та було подано до УДКУ в Броварському районі Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з копіями документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання. Так, на рахунку відповідача у грудні 2012 року, після часткової сплати позивачу 202 538, 00 грн., перебували кошти в розмірі 790 475, 00 грн., проте у зв'язку із закінченням бюджетного періоду Управлінням Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області було закрито рахунки, відкритті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість перед позивачем за договором № 25 від 28.11.2012 р. Таким чином, відповідач вважає, що прострочена заборгованість перед позивачем за договором № 25 від 28.11.2012 р. виникла не з його вини, що звільняє його від відповідальності, оскільки ним було вжито всіх дій щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів, узятих на облік органами Казначейства, якщо інше не передбачено законодавством; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до такого фонду (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України), якщо інше не передбачено законодавством. Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом бюджетного періоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями у поточному році.

Таким чином, законодавством України передбачено, що зобов'язання минулих періодів повинні здійснюватися в першу чергу, вони мають пріоритетне значення.

Судом встановлено, що витрати на реалізацію даного бюджетного зобов'язання були передбачені у бюджеті 2012 року, однак відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар та всупереч взятих на себе зобов'язань в межах передбачених бюджетом асигнувань не здійснив оплату бюджетного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, враховуючи те, що договір № 25 від 28.11.2012 р. був укладений між позивачем та відповідачем, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та закриття Управлінням Державної казначейської служби України в Броварському районі Київської області, у зв'язку із закінченням бюджетного періоду, рахунків не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати за виконанні позивачем підрядні роботи. Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 і відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для врахування господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2013 р. та від 01.07.2014 р. за договором № 25 від 28.11.2012 р., в яких підтверджено, що заборгованість Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ Будремресурс» за виконані роботи складає 783 047, 20 грн. Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача783 047, 20 грн. основного боргу за виконанні підрядні роботи за договором № 25 від 28.11.2012 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості виконаних підрядних робіт у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за розрахунком позивача складає - 52 667, 97 грн. за період з 11.06.2013 р. по 11.12.2013 р. (включно).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій». У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Передбачений ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що види порушень та санкції за них установлені договором: відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді пені та штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені чи штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 04.02.2014 р. у справі № 3-1гс14, від 06.12.2010 р. у справі № 3-4гс10, від 20.12.2010 р. у справі № 3-41гс10, від 28.02.2011 р. у справі № 3-11гс11.

Таким чином, беручи до уваги те, що між сторонами у даній справі виник спір щодо неоплати виконаних робіт, тобто виникло грошове зобов'язання, та зважаючи на те, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання пенею, вчинений у письмовій формі та відсутня пряма вказівка закону щодо такого забезпечення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 52 667, 97 грн. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані підрядні роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 15.12.2012 р. по 05.06.2014 р. складають - 34 625, 70 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 15.12.2012 р. по 05.06.2014 р. складають - 56 068, 99 грн.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, за заявлений ним період, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що їх сума за заявлений позивачем період є більшою, ніж зазначена позивачем.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі, що заявлено позивачем, а саме 56 068, 99 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 25 від 28.11.2012 р., а саме у розмірі 873 741, 89 грн., з яких: 783 047, 20 грн. - основного боргу, 34 625, 70 грн. - 3 % річних та 56 068, 99 грн. - інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ Будремресурс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 286, ідентифікаційний код - 34198983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ Будремресурс» (03061, місто Київ, Солом'янський район, проспект Відрадний, будинок 95, ідентифікаційний код - 33294230) 783 047 (сімсот вісімдесят три тисячі сорок сім) грн. 20 коп. - основного боргу, 34 625 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 70 коп. - 3 % річних, 56 068 (п'ятдесят шість тисяч шістдесят вісім) грн. 99 коп. - інфляційних втрат та 17 474 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 84 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 05.09.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак