ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А 12 серпня 2014 року м. Київ В/800/3741/14 Суддя Вищого адміністративного суду України Карась О.В., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 К/800/64012/13 у справі № 826/12446/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний берег" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними висновків акту перевірки, - В С Т А Н О В И В : Державна податкова служба звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 К/800/64012/13. Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження. Установлений ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним. Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Незазначення у заяві конкретних, різних за змістом, судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є невідповідністю такої заяви вимогам ст. 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України. З матеріалів заяви вбачається, що державним податковим органом у заяві не наведено обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, та не зазначено у чому полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення якої оскаржується. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. У разі неусунення зазначених недоліків така заява відповідно до вимог ч. 1 ст. 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України буде повернута заявнику. Керуючись статтями 236 – 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : Заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 К/800/64012/13 залишити без руху та надати заявнику строк, протягом якого він зобов'язаний усунути недоліки заяви, - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Карась
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2014 |
Оприлюднено | 10.09.2014 |
Номер документу | 40394731 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Карась О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні