Постанова

від 03.09.2014 по справі 2а/0470/12205/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р. Справа № 2а/0470/12205/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Мельника С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з урахуванням клопотання позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог від 03.09.2014 року про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати юридичний факт задоволення державною податковою службою України скарги ОСОБА_1 від 05.09.2012 року на рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №12098/10/17-2 від 01.08.2012 року, рішення ДПС у Дніпропетровській області №21285/10/17-110 від 31.08.2012 року, яка була отримана Державною податковою службою України 10.09.2012 року з підстав, передбачених нормою п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України: «Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків»; визнати протиправним рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17 про залишення заперечень ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 без розгляду; зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розглянути заперечення ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1; зупинити будь - які дії ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, пов'язані із прийняттям рішення за актом перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 до розгляду заперечень ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

03.09.2014 року в судовому засіданні позивачем було подано до суду клопотання в порядку ст.155 КАС України про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог щодо визнання юридичного факту задоволення державною податковою службою України скарги ОСОБА_1 від 05.09.2012 року на рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №12098/10/17-2 від 01.08.2012 року, рішення ДПС у Дніпропетровській області №21285/10/17-110 від 31.08.2012 року, яка була отримана Державною податковою службою України 10.09.2012 року з підстав, передбачених нормою п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України: «Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків» та щодо зупинення будь - яких дій ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, пов'язані із прийняттям рішення за актом перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 до розгляду заперечень ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/12205/12 від 03.09.2014 року зазначене клопотання позивача було задоволено, та позовні вимоги в зазначеній вище частині - залишені без розгляду у зв'язку з їх відкликанням.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

01.08.2014 року ОСОБА_1 було подано через канцелярію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1, з відповіді на які, отриманої 17.08.2012 року, позивач дізнався про залишення зазначених заперечень без розгляду через пропущення, на думку відповідача, строку для подачі таких заперечень.

Не погодившись із рішенням відповідача про залишення заперечень без розгляду, позивачем 17.08.2014 року було подано скаргу до ДПС Дніпропетровської області, яку відповідно до листа - відповіді від 31.08.2014 року ДПС Дніпропетровської області було по суті відхилено та оскаржуване рішення залишено без змін.

Посилаючись на приписи ст.56 Податкового кодексу України, позивач, зазначаючи про протиправний характер бездіяльності відповідача щодо відмови в розгляді його заперечень по суті та про помилковість висновків щодо включення у строк для надання заперечень дня отримання акта перевірки, вважає рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17 про залишення заперечень ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 без розгляду протиправним, та зазначає, що належним засобом щодо відновлення порушеного на його думку права, буде зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень розглянути зазначені вище заперечення.

Позивач в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та, з урахуванням пояснень, наданих у судовому засіданні, а також клопотання, поданного в порядку ст.155 КАС України про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та залишення без розгляду адміністративного позову в частині зазначених вище позовних вимог, просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення адміністративного позову заперечував, обгрутовуючи свою позицію запереченнями на адміністративний позов від 03.09.2014 року, в яких зазначив наступне.

Дотримуючись вимог чинного податкового законодавства, а саме: ст.73 Податкового кодексу України, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було належним чином оформлено письмовий запит від 23.05.2012 року №6460/10/17-2 про надання пояснень та їх документальних підтверджень.

В подальшому відповідачем було винесено наказ від 21.06.2012 року №298 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП «ОСОБА_1», за результатами проведення якої ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП «ОСОБА_1», який з причин неявки позивача був надісланий на адресу останнього засобами поштового зв'язку, отриманий відповідно до поштового повідомлення особисто позивачем 25.07.2012 року, та на який позивачем 01.08.2012 року було надано через канцелярію ДПІ заперечення.

Посилаючись на п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, відповідач зазначає, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Проте, позивач, не погодившись із актом перевірки, подав письмові заперечення не протягом п'ятиденного строку (з 25.07.2012 року по 31.07.2012 року включно), а на шостий день - 01.08.2012 року, тобто фактично з порушенням п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним та прийнятим в строк, передбачений чинним законодавством України, а відтак - позовні вимоги - незаконними і необґрунтованими.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

23.05.2012 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача було направлено запит про отримання інформації №6460/10/17-2, яким, з посиланням на п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, позивачу пропонувалося надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ПП «Онікс» (код ЄДРПОУ 30261354) за період з 01.01.2009 по 31.05.2010 року, а також інформацію щодо включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо).

20.07.2012 року, на підставі направлених поштою на адресу позивача наказу від 21.06.2012 року №298 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1» та повідомлення від 21.06.2012 року 38740/10/17-2, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за наслідками проведення якої було складено акт №718/17-2/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Онікс» (код ЄДРПОУ 30261354) та податкових зобов'язань за період з 01.01.2009 по 31.05.2010 року».

Зазначений акт був направлений на адресу позивача засобами поштового зв'язку та, як вбачається з поштового повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи, особисто отриманий ОСОБА_1 25.07.2012 року.

01.08.2012 року позивачем через канцелярію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було подано відповідачу заперечення на зазначений вище акт перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1, що підтверджується відповідним штампом відповідача на примірнику вказаних заперечень, копія яких міститься в матеріалах справи.

01.08.2012 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області позивачу було надано відповідь - рішення на зазначені вище заперечення за №12098/10/17-2, обґрунтовану наступним. Контролюючий орган, посилаючись на п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України зазначає, що заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 були подані з порушенням строків, встановлених даною нормою ПК України, вказується, що у разі незгоди з висновками перевірки ФОП ОСОБА_1 мав право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів: з 25.07.2012 року по 31.07.2012 року включно, та, по суті, зазначені заперечення не розглянуто.

17.08.2012 року, не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до ДПС у Дніпропетровській області на рішення від 01.08.2012 року №12098/10/17-2 з відповідною скаргою.

Результатом розгляду зазначеної скарги позивача став лист - відповідь від 31.08.2012 року №21285/10/17-110, направлений на адресу позивача ДПС у Дніпропетровській області про відмову в задоволенні його скарги та підтримання позиції відповідача, викладеної в оскаржуваному рішенні ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17-2.

05.09.2012 року, не погодившись з позицією ДПС у Дніпропетровській області, викладеною в листі - рішенні від 31.08.2012 року №21285/10/17-110, позивач звернувся зі скаргою на рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17-2 та на рішення ДПС у Дніпропетровській області від 31.08.2012 року №21285/10/17-110 до Державної податкової служби України.

Результатом розгляду зазначеної скарги позивача став лист - відповідь від 01.10.2012 року №1497/0/141-12/ч/17-2214, направлений на адресу позивача Державною податковою службою України про відмову в задоволенні його скарги та підтримання як позиції відповідача, викладеної в оскаржуваному рішенні ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17-2, так і позиції ДПС у Дніпропетровській області, викладеної в рішенні від 31.08.2012 року №21285/10/17-110 щодо порушення позивачем строків на подання заперечень, визначених п.86.7 ст.86 ПК України.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, тощо.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 61.1. ст. 61 ПК України визначається поняття податкового контролю - як системи заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.78 ПК України визначається порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема таких обставин як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1), виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.4). Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78ПК України).

Відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України визначається порядок оформлення результатів перевірок контролюючими органами.

Зокрема, п.81.6 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), та зазначається, що у разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати акт перевірки з зауваженнями, які він має право надати разом з примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі, якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з викладеного вище, позивачем, в межах строку, визначеного відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, були подані заперечення від 01.08.2012 року на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/2871604994до відповідача через канцелярію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідним штампом відповідача на примірнику вказаних заперечень, копія яких міститься в матеріалах справи.

Проте, відповідачем, з огляду на хибність зайнятої ним позиції щодо пропуску позивачем строку на подання зазначених заперечень, було надано позивачу відповідь - рішення на зазначені вище заперечення за №12098/10/17-2, обґрунтовану неможливістю розгляду вказаних заперечень по суті, з посиланням контролюючого органу, знову ж таки на п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України та зазначенням, що заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 були подані з порушенням строків, встановлених даною нормою ПК України, а також помилковим зазначенням, що у разі незгоди з висновками перевірки ФОП ОСОБА_1 мав право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів, які відповідач вирахував наступним чином: з 25.07.2012 року по 31.07.2012 року включно.

Як вбачається з дати отримання відповідачем вказаних вище заперечень, а саме - 01.08.2012 року, проставленої відповідачем на примірнику заперечень, та, враховуючи, дату отримання зазначеного вище акту відповідачем, а саме - 25.07.2012 року, позивачем заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 були подані в межах обов'язкового п'ятиденного терміну, передбаченого п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, який повинен відлічуватися саме з дня, наступного за днем отримання платником податків відповідного акта перевірки.

Додатково суд зазначає, що хибність зазначеної позиції відповідача підтверджується, в тому числі і нормами чинного Кодексу адміністративного судочинства України, в ч.1 статті 103 якого, зокрема, зазначається, що, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а ч.9 статті 103 КАС України визначається, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Також суд не може обійти своєю увагою факт неналежного виконання контролюючим органом своїх функцій, покладених на нього відповідно до ст.19 -1 ПК України, який полягає у безпідставній відмові розглядати направлені йому платником податків заперечення по суті, який, хоча і не має принципового значення для вирішення даної справи по суті, проте додатково свідчить як про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених ст.21 КАС України, так і про певне зловживання своїми правами, передбаченими ст.20 ПК України щодо не розгляду по суті направлених йому заперечень.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України протиправного характеру оскаржуваного рішення, а відтак, оскаржуване рішення з огляду на ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є прийнятим відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване зазначене вище рішення; занадто своєчасно, що свідчить як про протиправний характер оскаржуваного рішення, так і порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача у публічно - правових відносинах з боку суб'єкта владних повноважень, а також не виключає наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до квитанції від 11.10.2012 року за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 32,19(тридцять дві)грн.19коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з урахуванням клопотання позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог від 03.09.2014 року про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 32,19(тридцять дві)грн.19коп.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з урахуванням клопотання позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог від 03.09.2014 року про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2012 року №12098/10/17 про залишення заперечень ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 без розгляду.

Зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розглянути заперечення ОСОБА_1 від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даного адміністративного позову у розмірі 32,19(тридцять дві)грн.19коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05 вересня 2014 року, згідно з вимогами ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Є.О. Жукова