Ухвала

від 17.09.2015 по справі 2а/0470/12205/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/10423/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карась О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 (далі - позивач). звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 01.08.2012 року №12098/10/17 про залишення його заперечень від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 без розгляду та зобов'язати відповідача розглянути вказані заперечення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач подав письмові заперечення на акт перевірки з дотриманням строків визначених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, тому відповідач протиправно прийняв рішення щодо залишення поданих заперечень без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач подав письмові заперечення на акт перевірки на шостий день після його отримання, тобто з порушенням п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК), а тому, залишаючи вказані заперечення без розгляду, відповідач діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково включено до розрахунку строку на подачу зазначених заперечень вихідні дні, оскільки п. 86.7 ст. 86 ПК передбачено строк у п'ять робочих днів.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Відповідачем було винесено наказ від 21.06.2012 року № 298 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП «ОСОБА_4», за результатами проведення якої було складено акт від 20.07.2012 року №718/17-2/НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП «ОСОБА_4», який з причин неявки позивача був надісланий на його адресу засобами поштового зв'язку, отриманий відповідно до поштового повідомлення особисто позивачем 25.07.2012 року, та на який позивачем 01.08.2012 року було надано через канцелярію відповідача заперечення.

01.08.2012 року відповідачем відмовлено у розгляді його заперечень, оскільки позивач, не погодившись із актом перевірки, подав письмові заперечення не протягом п'ятиденного строку (з 25.07.2012 року по 31.07.2012 року включно), а на шостий день - 01.08.2012 року, тобто з порушенням п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 78 ПК визначається порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.1 ст.78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема таких обставин як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1), виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.4). Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст.78 ПК).

Порядок оформлення результатів перевірок контролюючими органами визначено ст. 86 ПК.

Відповідно до п. 81.6 ст. 86 ПК передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), та зазначається, що у разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати акт перевірки з зауваженнями, які він має право надати разом з примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі, якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, акт перевірки отримано позивачем 25.07.2012 року. Заперечення на зазначений акт подано позивачем до канцелярії відповідача 01.08.2012 року.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем подано письмові заперечення на акт перевірки з дотриманням строків передбачених п. 86.7 ст. 86 ПК, оскільки акт перевірки отримано 25.07.2012 року (середа), перебіг строку почався з 26.07.2012 року та включав такі робочі дні - 26.07.2012 (четвер), 27.07.2012 року (п'ятниця), 30.07.2012 року (понеділок), 31.07.2012 року (вівторок), 01.08.2012 року (середа).

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 2а/0470/12205/12 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року в даній справі залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко