Постанова

від 08.09.2014 по справі 820/14787/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 вересня 2014 р. № 820/14787/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.04.2014 року №0000841702, №0000851702 та від 25.06.2014 року №0002221702, прийняті щодо неї.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, вона посилається на те, що оскаржувані рішення є неправомірними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Таран М.М. проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було порушено вимоги податкового законодавства, які було зафіксовано в акті перевірки від 10.04.2014 року та на підставі оскаржуваних рішень донараховані грошові зобов"язання, що є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 25.04.2014 року Лозівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області були прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000831702, яким ФОП ОСОБА_1 було визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1416,56 грн. (за основним платежем - 725,25 грн., за штрафними санкціями - 691,31 грн.), яке в результаті адміністративного оскарження було відкликано та прийнято

- податкове повідомлення-рішення № 0002221702 від 25.06.2014 року, яким позивачеві було визначено суму грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 528,56 грн. (за основним платежем - 10,80 грн., за штрафними санкціями - 517,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000841702, яким ФОП ОСОБА_1 було визначено суму грошового зобов`язання за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 16819,32 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000851702, яким ФОП ОСОБА_1 було визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 675,00 грн. (за основним платежем - 540,00 грн., за штрафними санкціями - 135,00 грн.).

Зазначені рішення були прийняті на підставі акту перевірки № 269/20-27-17-02-13/НОМЕР_5 від 10.04.2014 року.

На думку суду, вказані рішення є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, а тому підлягають скасуванню з наступних підстав.

Так, під час перевірки податковим органом не було враховані наступні обставини.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" встановлено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

1. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

2. Щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

3. Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом. Від так вбачається, що податковим органом при проведенні перевірки було проігноровано норму даного Закону не зважаючи на той факт, що вона є чинною на сьогоднішній день та обов`язковою до виконання на всій території України всіма учасниками відповідних правовідносин.

Суд також звертає увагу на те, що мало місце порушення процедури проведення перевірки, оскільки податковим органом не було подовжено строк проведення перевірки без зазначення відповідних правових підстав.

Окрім того, як свідчать докази у справі, в акті перевірки (стор. 9) податковий орган зазначає, що в 4 кварталі 2013 року ФОП ОСОБА_1 було отримано дохід від ПП "Парадігм Консалтінг Група" в сумі 2700,00 грн. за послуги щодо підтримки наявності та асортименту продукції у пунктах продажу, який не включено до складу валового доходу підприємця за 2013 рік, що призвело до заниження валового доходу в сумі 2700,00 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 405 грн. Проте, з таким висновком податкового органу, суд не погоджується, оскільки сума у вигляді бонусів 2700,00 грн. надійшла 21.03.2014 р., що надавало право позивачеві на включення її у декларацію за 2014 рік. А від так, у 2014 році вона буде врахована позивачем при визначені сум податків, що мають бути сплачені до Державного бюджету України.

Також, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 18830,00 грн. (стор. 14 акту перевірки), оскільки при цьому невірно розраховано націнку на товари. Дана націнка, за думкою податкового органу, за перевіряємий період складає 20,4%. Проте тут треба зазначити, що, як встановлено при судовому розгляді при перевірці було зроблено лише вибіркове дослідження товарів по 2-3 позиціям. А від так, висновки стосовно останнього не відповідають дійсності, оскільки загальна націнка складає 17,5%.

Стосовно твердження податкового органу (стор. 9 акту) про реалізацію не облікованого товару, суд зазначає наступне.

Встановлено, що всі товари, про які йде мова зафіксовані в книзі обліку доходів і витрат та у накладних. До того ж, всі реалізовані товари позивачем було продано через реєстратор розрахункових операцій, а від так грошові кошти від їх реалізації були включені в дохід підприємця за відповідний період. Розраховано, задекларовано та сплачено відповідну суму податку, тому позиція податкового органу є передчасною та нічим не підкріпленою.

Також, суд вважає на необхідне зазначити, що перевіряючими не проводилися відповідні заходи, які передбачені чинним законодавством, для встановлення фактів порушення платником податків податкової дисципліни, такі як контрольна закупка в рамках фактичної перевірки тощо. А від так твердження про реалізацію не облікованого товару не знаходить свого підтвердження ані документального, ані фактичного.

Не можна погодитись також із твердженням податкового органу про не оприбуткування деяких груп товарів (стор. 27 акту) із тих підстав, що в книзі обліку доходів і витрат платника ведеться сумарний облік товарно-матеріальних цінностей в силу того, що у відповідній книзі скасовано графу кількісного обліку.

Недоведеним, на думку суду є висновок податкового органу (стор.19 акту) про те, що ФОП ОСОБА_1 було отримано додаткове благо у розмірі вартості сплаченої орендної плати ОСОБА_5 у розмірі 4763,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов"язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 714,45 грн., оскільки відповідно до п. 14.1.47 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Із наведеного вбачається, що перевіряючими було зроблено помилковий висновок про порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки ОСОБА_5 по відношенню до ФОП ОСОБА_1 не є податковим агентом в розумінні ст. 51 ПК України, до того ж ОСОБА_5 не виплачувалися на адресу платника податків ОСОБА_1 жодних коштів, матеріальних чи нематеріальних цінностей, не надавалися ніякі послуги. Між сторонами було укладено цивільно-правову угоду про оренду приміщень, що повністю відповідає звичаям ділового обороту, нормам цивільного, податкового та іншого законодавства. До того ж, орендодавцем було задекларовано та сплачено до бюджету відповідний податок від отриманих грошових коштів, що не заперечується до речі податковим органом.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів щодо правомірності оскаржуваних рішень, окрім того, це спростовується вищевикладеним.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.04.2014 року №0000841702, №0000851702 та від 25.06.2014 року №0002221702, прийняті щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.