Рішення

від 03.09.2014 по справі 910/5660/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5660/14 03.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" та

2) Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Центр",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" та

3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про розірвання договору іпотеки

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бондар Е.А., за довіреністю

від відповідача - 1: Смелянський Р.І., за довіреністю

від відповідача - 2: не з'явився

від третьої особи - 1: не з'явився

від третьої особи - 2: не з'явився

від третьої особи - 3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" (далі - відповідач - 1) та Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - відповідач - 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Центр" (далі - третя особа - 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" (далі - третя особа - 2) та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - третя особа - 3) про розірвання договору іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5660/14, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Центр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, розгляд справи призначено на 30.04.2014 р.

11.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та заява про повернення позовної заяви без розгляду.

22.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 2 були подані письмові пояснення.

30.04.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 30.04.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/5660/14 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2014 р. справу № 910/5660/14 було прийнято до провадження суддею Гавриловською І.О., розгляд справи призначено на 28.05.2014 р.

30.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 були подані письмові заперечення проти позову.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 05.05.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/5660/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу № 910/5660/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 28.05.2014 р.

23.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник відповідача - 1 з'явився.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник відповідача - 2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 відповідач - 2 не виконав.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник третьої особи - 1 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 1 не виконала.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник третьої особи - 2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 2 не виконала.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник третьої особи - 3 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 3 не виконала.

Враховуючи те, що представник відповідача - 2 у судове засідання 28.05.2014 р. не з'явився, у зв'язку із невиконанням відповідачем - 2 та третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 25.06.2014 р.

03.06.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

17.06.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

20.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

25.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення на заперечення відповідача - 1 та заява про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник позивача з'явився та подав згоду на заміну неналежного відповідача.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник відповідача - 1 з'явився.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник відповідача - 2 не з'явився.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник третьої особи - 1 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 1 не виконала.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник третьої особи - 2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 2 не виконала.

У судове засідання 25.06.2014 р. представник третьої особи - 3 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 3 не виконала.

Розглянувши у судовому засіданні 25.06.2014 р. заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що зазначена заява не підлягає прийняттю судом до розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

З огляду на вищенаведене, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог є фактично іншою позовною заявою, а тому не приймається судом до розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 25.06.2014 р. клопотання представника відповідача - 2 про заміну неналежного відповідача, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Судом встановлено, що належним відповідачем - 2 у справі № 910/5660/14 є Криворізьке міське управління юстиції Дніпропетровської області, у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.06.2014 р. було замінено неналежного відповідача - 2 Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області на належного - Криворізьке міське управління юстиції Дніпропетровської області.

Враховуючи те, що представник відповідача - 2 у судове засідання 25.06.2014 р. не з'явився, у зв'язку із невиконанням третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14, а також невиконанням відповідачем - 1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 28.05.2014р. та заміною неналежного відповідача - 2, розгляд справи було відкладено на 23.07.2014 р.

04.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 були подані письмові пояснення.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 були подані додаткові заперечення проти позову.

21.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 2 були подані письмові заперечення.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник відповідача - 1 з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник відповідача - 2 не з'явився.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник третьої особи - 1 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 1 не виконала.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник третьої особи - 2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 2 не виконала.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник третьої особи - 3 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 третя особа - 3 не виконала.

Розглянувши у судовому засіданні 23.07.2014 р. клопотання представника відповідача - 1 про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача - 2 у судове засідання 23.07.2014 р. не з'явився, у зв'язку із невиконанням третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/5660/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 23.07.2014 р. було продовжено строк розгляду справи № 910/5660/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд даної справи на 03.09.2014 р.

18.08.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача - 2 надійшло клопотання про виключення з відповідачів Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та про розгляд справи за відсутності представника відповідач - 2.

02.09.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

03.09.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2014 р. заяву позивача про зміну предмету позову, господарський суд прийняв її до розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову приймається судом до розгляду, так як вона була подана до початку розгляду господарським судом справи по суті.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідач - 1 у судове засідання 03.09.2014 р. з'явився, проти задоволення позову заперечував.

Представники відповідача - 2, третьої особи - 1, третьої особи - 2 та третьої особи - 3 у призначене судове засідання в черговий раз не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління Національного банку України № 14 від 16.01.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" (позивач) віднесено до категорії неплатоспроможних.

16 січня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" (далі - Уповноважена особа Фонду) провідного професіонала відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожга Євгенія Вікторовича.

Тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Даніель" запроваджено строком на 3 місяці з 17.01.2014 року по 16.04.2014 року.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийнятий 23.02.2012 року з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Частина 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Серед повноважень уповноваженої особи Фонду п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачене право відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Реалізуючи свої обов'язки щодо збереження майна банку, Уповноваженою особою Фонду було здійснено аналіз договорів та інших правочинів, виконання яких може зменшити майно банку та негативно позначитися на його фінансовому стані, в результаті чого було прийнято рішення про необхідність розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. № 1701, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі - Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року).

Таким чином, як стверджує позивач у позові, він прагне захистити свої порушені права та законні інтереси, оскільки правочин щодо надання в іпотеку власного нерухомого майна в якості забезпечення виконання зобов'язань третіми особами перед ПАТ «Комерційний банк «Центр» несе ризики безпідставного зменшення майна, належного позивачу.

За умовами Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року ним забезпечено виконання зобов'язання, що випливає з Договору про відновлювальну кредитну лінію № 251012/18-КЮ від 25 жовтня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Арагонес», відповідно до якого зазначений банк надав позичальникові грошові кошти у сумі 9 600 000,00 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту і сплаті процентів за кредитом з розрахунку 20% річних та у розмірі 30% річних, комісії, штрафу і пені в строки обумовлені кредитним договором, строком по 24 жовтня 2013 року (включно), а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни і доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені в майбутньому. При цьому іпотека розповсюджується на будь-яке збільшення зобов'язання або процентів за зобов'язанням.

Відповідно до п.2.1 Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" передало, а Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр» прийняло в іпотеку нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки), а саме:

1. Житлове приміщення № 121 (сто двадцять один), розташоване на 11-ому та 12-ому поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 195,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2852, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 13 липня 2009 року, номер запису 409 в книзі 97Ж-409, реєстраційний номер 26963705.

2. Житлове приміщення № 128 (сто двадцять вісім), розташоване на 11-ому та 12-ому поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 194,9 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2853, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 416 в книзі 97Ж-16, реєстраційний номер 26878719.

3. Житлове приміщення № 301 (триста один), розташоване на 3-му поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 149,0 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2854, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 428 в книзі 97Ж-428, реєстраційний номер 26878847.

4. Житлове приміщення № 302 (триста два), розташоване на 3-му поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 124,4 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2855, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 429 в книзі 97Ж-429, реєстраційний номер 26888584.

5. Житлове приміщення № 304 (триста чотири), розташоване на 3-му поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 123,6 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2856, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 431 в книзі 97Ж-431, реєстраційний номер 23291282.

6. Житлове приміщення № 305 (триста п'ять), розташоване на 3-му поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2857, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 432 в книзі 97Ж-432, реєстраційний номер 26945842.

7. Житлове приміщення № 307 (триста сім), розташоване на 3-му поверсі 12-поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 123,5 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2858, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 434 в книзі 97Ж-434, реєстраційний номер 26963556.

8. Житлове приміщення № 308 (триста вісім), розташоване на 3 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 124,9 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2859, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 435 в книзі 97Ж-435, реєстраційний номер 26913444.

9. Житлове приміщення № 311 (триста одинадцять), розташоване на 3 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29-В (двадцять дев'ять В), загальною площею 149,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2861, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 438 в книзі 97Ж-438, реєстраційний номер 26888873.

10. Житлове приміщення № 401 (чотириста один), розташоване на 4 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29-В (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 149,2 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2862, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 439 в книзі 97Ж-439, реєстраційний номер 26942709.

11. Житлове приміщення № 402 (чотириста два), розташоване на 4 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 124,4 кв.м. та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2863, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 440 в книзі 97Ж-440, реєстраційний номер 26928792.

12. Житлове приміщення № 404 (чотириста чотири), розташоване на 4 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 123,6 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2864, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 442 в книзі 97Ж-442, реєстраційний номер 26941491.

13. Житлове приміщення № 601 (шістсот один), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 148,7 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2866, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 461 в книзі 97Ж-461, реєстраційний номер 26945212.

14. Житлове приміщення № 602 (шістсот два), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 124,2 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2869, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 462 в книзі 97Ж-462, реєстраційний номер 26878741.

15. Житлове приміщення № 603 (шістсот три), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область , місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 86,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2870, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року, номер запису 463 в книзі 97Ж-463, реєстраційний номер 26889375.

16. Житлове приміщення № 604 (шістсот чотири), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 123,7 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2871, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 464 в книзі 97Ж-464, реєстраційний номер 26889536.

17. Житлове приміщення № 606 (шістсот шість), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового лілового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 86,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2873, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 466 в книзі 97Ж-466, реєстраційний номер 26941961.

18. Житлове приміщення № 611 (шістсот одинадцять), розташоване на 6 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок №29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 148,7 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2874, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 471 в книзі 97Ж-471, реєстраційний номер 26940652.

19. Житлове приміщення № 701 (сімсот один), розташоване на 7 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 148,5 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 р., за реєстровим номером 2875, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 472 в книзі 97Ж-472, реєстраційний пер 26940548.

20. Житлове приміщення № 702 (сімсот два), розташоване на 7 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 124,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2876, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 473 в книзі 97Ж-473, реєстраційний номер 26963299.

21. Житлове приміщення № 706 (сімсот шість), розташоване на 7 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 86,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2878, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 477 в книзі 97Ж-477, реєстраційний номер 26944139.

22. Житлове приміщення № 711 (сімсот одинадцять), розташоване на 7 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 148,6 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2879, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2009 року номер запису 482 в книзі 97Ж-482, реєстраційний номер 26941594.

23. Житлове приміщення № 802 (вісімсот два), розташоване на 8 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 124,1 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2880, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 13 липня 2009 року номер запису 484 в книзі 97Ж-484, реєстраційний номер 26946423.

24. Житлове приміщення № 811 (вісімсот одинадцять), розташоване на 8 поверсі 12 поверхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок № 29в (двадцять дев'ять «в»), загальною площею 148,7 кв.м., та належить Іпотекодавцеві (позивачу) на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 02 липня 2009 року за реєстровим номером 2884, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 22 липня 2009 року номер запису 493 в книзі 97Ж-493, реєстраційний номер 26945607.

Загальна вартість предмету іпотеки на момент укладення договору визначена сторонами у розмірі 12 814 400,00 (дванадцять мільйонів вісімсот чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп.

25 грудня 2013 року позивач отримав Повідомлення про відступлення права вимоги, що відбулося, від 12.12.2013 року № 059/03БТ, в якому Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр» повідомило позивача про те, що між ним як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рілаєнс» як новим кредитором було укладено Договір відступлення права вимоги № б/н від 11 грудня 2013 року, за умовами якого відбулася заміна первісного кредитора на нового кредитора у зобов'язанні за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 251012/18-КЮ від 25.10.2012 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього № 1 від 17.05.2013 року та № 2 від 01.10.2013 року, укладеним між первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія «Арагонес».

Позивачу повідомлено, що в результаті здійсненого відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Рілаєнс» вправі вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Арагонес» сплати заборгованості за кредитом у сумі 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень, заборгованості за процентами у розмірі 7 500,00 (сім тисяч п'ятсот) гривень, пені за неналежне та несвоєчасне виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів у розмірі 3 205,48 (три тисячі двісті п'ять гривень 48 коп.) гривень, всього - 1 510 705,48 (один мільйон п'ятсот десять тисяч сімсот п'ять гривень 48 коп.) гривень.

Одночасно між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рілаєнс» укладено Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11 грудня 2013 року за реєстровим № 8979, за умовами якого відбулася заміна первісного кредитора на нового кредитора у зобов'язанні за Договором іпотеки, укладеним між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель», посвідченим ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.10.2012 за реєстровим № 1701. Внаслідок зазначеного первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв всі права первісного кредитора за договором іпотеки, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Позовні вимоги розірвати Договір іпотеки від 12 жовтня 2012 року базуються на збитковості вказаного правочину для позивача, його непотрібності для банку, а також враховуючи негативний вплив виконання вказаного договору, на фінансовий стан позивача. Ці обставини передбачені спеціальним законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у п. 4 ч. 2 статті 37.

Позивач зазначив, що вказані іпотечні правовідносини невигідні для банку, оскільки фактично означають виведення його активів, якими є об'єкти нерухомого майна - предмет іпотеки. Так, на сьогодні втрата активів банку на загальну суму 12 814 400,00 (дванадцять мільйонів вісімсот чотирнадцять тисяч чотириста) гривень, 00 коп. відзначається високим ступенем вірогідності з огляду на процедуру банкрутства, в якій перебуває боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес". Так, справа № 911/4053/13 про банкрутство порушена за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" ухвалою господарського суду Київської області від 11 листопада 2013 року, тобто після настання строку повернення кредитних коштів Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Центр" (24 жовтня 2013 року).

Отже, Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року не передбачає прямо чи опосередковано будь-яких правових механізмів перерозподілу економічної вигоди для позивача від отримання та використання кредитних коштів іншою особою та несе ризики незаконного виведення активів банку. Таким чином, обґрунтована економічна зацікавленість позивача в укладенні Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року відсутня, що не тільки суперечить статутним цілям діяльності позивача, але й доводить його збитковість для позивача.

Таким чином, як стверджує позивач, існують прямі підстави для розірвання договору іпотеки, а саме, у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, за змістом яких: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»). Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» саме з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону виникають взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Сам по собі факт існування рішення суду про розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року не призводить до автоматичного відновлення первісного стану сторін договору.

Виходячи з цього, позивачем заявлена вимога до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо скасування у Державному реєстрі іпотек запису про обтяження нерухомого майна - предмета іпотеки та запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо заборони його відчуження.

За таких обставин на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель»; скасування в Державному реєстрі іпотек запису про державну реєстрацію Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель»; скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна, накладену 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на житлові приміщення під №№ 121, 128, 301, 302, 304, 305, 307, 308, 311, 401, 402, 404, 601, 602, 603. 604, 606, 611, 701, 702, 706, 711, 802, 811, що знаходяться в 12 поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В, які належать Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Даніель», заборона зареєстрована в реєстрі за №1702-1725.

Зважаючи на те, що 03.09.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, яка була прийнята судом до розгляду, то дана справа розглядається з новим предметом позову, а саме, з наступними заявленими позивачем вимогами: 1) розірвати Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. № 1701, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель»; 2) виключити з Державного реєстру іпотек запис № 13166329 про обтяження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме майна: житлових приміщень під №№ 121, 128, 301. 302, 304, 305, 307, 308, 311, 401, 402, 404, 601, 602, 603, 604, 606, 611, 701, 702, 706, 711, 802, 811, що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В; та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме майна: житлових приміщень під №№ 121, 128, 301, 302, 304, 305. 307, 308, 311, 401, 402, 404, 601, 602, 603. 604, 606, 611, 701, 702, 706, 711, 802, 811, що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В; 3) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про накладання заборони відчуження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме щодо об'єктів нерухомого майна житлових приміщень під №№ 121 (заборона №13166784), 128 (заборона №13167075), 301 (заборона №13167078), 302 (заборона №13167080), 304 (заборона №13167083), 305 (заборона №13167085), 307 (заборона №13167087), 308 (заборона №13167089), 311 (заборона №13167090), 401 (заборона №13167091), 402 (заборона №13167092), 404 (заборона №13167095), 601 (заборона №13167096), 602 (заборона №13167098), 603 (заборона №13167099), 604 (заборона №13167100), 606 (заборона №13167101), 611 (заборона №13167102, 701 (заборона №13167103), 702 (заборона №13167104), 706 (заборона №13167105), 711 (заборона №13167106), 802 (заборона №13167107), 811 (заборона №13167108), що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В, які належать Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Даніель», та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зняття заборони відчуження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме щодо об'єктів нерухомого майна - житлових приміщень під №№ 121 (заборона №13166784), 128 (заборона №13167075), 301 (заборона №13167078), 302 (заборона №13167080), 304 (заборона №13167083), 305 (заборона №13167085), 307 (заборона №13167087), 308 (заборона №13167089), 311 (заборона №13167090), 401 (заборона №13167091), 402 (заборона №13167092), 404 (заборона №13167095), 601 (заборона №13167096), 602 (заборона №13167098), 603 (заборона №13167099), 604 (заборона №13167100), 606 (заборона №13167101), 611 (заборона №13167102, 701 (заборона №13167103), 702 (заборона №13167104), 706 (заборона №13167105), 711 (заборона №13167106), 802 (заборона №13167107), 811 (заборона №13167108), що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В, які належать Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Даніель».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги до відповідача - 1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог до відповідача - 2 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Таким актом цивільного законодавства є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 4 ч. 2 ст. 37 якого і передбачає право Уповноваженої особи Фонду відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Так, позивач створений у відповідності із Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про акціонерні товариства». Згідно з його Статутом, який погоджений Національним банком України 24 травня 2013 року, банк функціонує як універсальний банк і входить до єдиної банківської системи України.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

При цьому до банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Важливою характеристикою фінансових послуг є виключна їх направленість на отримання прибутку, що прямо випливає з визначення фінансової послуги, наданого у ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", де сказано, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Зокрема, фінансовими послугами у розумінні ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є надання гарантій та поручительств. При цьому, вказані послуги можуть мати місце в діяльності банку лише за умови їх прибутковості.

Однак, надання гарантій чи поручительств банківською установою на безоплатній основі, без отримання прибутку суперечить статтям 1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також вказує на непотрібність укладання відповідних правочинів для позивача.

Вищевказаний висновок, що випливає з аналізу законодавчих норм, підтверджується положеннями Статуту позивача.

Так, Статутом позивача, у відповідності до ст. ст. 16, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачені види діяльності банку.

Серед переліку видів банківських, фінансових та інших послуг, які складають діяльність позивача, у статті 2 Статуту позивача визначається його право на надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі - за умови дотримання встановлених Національним банком України нормативів. Надання гарантій та поручительств є фінансовими послугами згідно з ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Як гарантія, так і порука - передбачають виключно грошовий характер забезпечення зобов'язання, тоді як згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Водночас, ні Статут позивача (ст. 2 Діяльність банку, ст. 3 Права банку), ні положення Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - не передбачають право банку на майнове поручительство за виконання зобов'язань третіми особами.

Отже, застава власного майна на забезпечення зобов'язань, що виникають за правочинами, в яких позивач не є стороною, - не передбачена видами діяльності банку, визначеними Статутом, так само не передбачена в якості банківських або фінансових послуг спеціальним банківським законодавством, а тому така операція не потрібна для позивача.

Згідно ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами-та (або) громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Стаття 1 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Позивач діє в організаційно-правовій формі господарського товариства - публічного акціонерного товариства, - та діє з метою отримання прибутку.

Водночас Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року не передбачає будь-якої прибутковості для позивача, а навпаки, позбавлений для позивача будь-якого економічного сенсу і підприємницької доцільності.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечуючи проти позову, відповідач - 1 вказав, що позивач не дотримався встановленого законодавством порядку розірвання договорів, передбаченому правовими нормами, та не довів належними та допустимими доказами ту обставину, чому саме Іпотечний договір від 25.10.2012 р. повинен бути розірваний.

Зокрема, відповідач - 1 зазначив, що, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Проте, всупереч ст. 188 Господарського кодексу України, позивач письмового повідомлення до ТОВ «Рілаєнс» щодо розірвання Іпотечного договору від 25.10.2012 не надсилав і станом на 30.04.2014 ТОВ «Рілаєнс» ніякого письмового повідомлення від позивача не отримувало.

Крім того, відповідно до п. 4.12 розділу 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2, рішення про відмову від виконання договору або необхідність його розірвання приймається уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію на підставі письмового обґрунтованого висновку уповноваженого підрозділу банку/експерта, фахівця, аудитора тощо.

Проте всупереч зазначеній нормі позивач ніякого обґрунтованого рішення уповноваженої особи Фонду про розірвання Договору іпотеки від 25.10.2012 р. суду не надав. Крім того в обґрунтування позовних вимог позивач не надав ніякого висновку уповноваженого підрозділу банку/експерта, фахівця, аудитора тощо.

Суд не погоджується з такими зауваженнями відповідача - 1, виходячи з наступного.

З наведеної відповідачем - 1 ст. 188 Господарського кодексу України випливає, що у випадках коли одностороння зміна/розірвання договору не допускається, а сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом.

Однак, в даному випадку законодавець у спеціальному законі, що врегульовує відносини виведення неплатоспроможного банку з ринку, встановлює право Уповноваженої особи Фонду односторонньо відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку (п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Про односторонній характер розірвання договорів свідчить і цитований відповідачем - 1 п. 4.12 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2, (в редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.12.2013 р. N 42), в якому йдеться не про надіслання стороні пропозиції про розірвання договору, а про одностороннє повідомлення про розірвання договору.

Таким чином, встановлені ст.188 Господарського кодексу України правила розірвання договорів шляхом направлення однією стороною договору іншій стороні відповідної пропозиції, в даному випадку не застосовні до позивача, оскільки інше передбачено законом - п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, ст. 188 Господарського кодексу України кореспондується зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України "Досудове врегулювання спорів, що зникають у разі зміни та розірвання господарських договорів".

Посилаючись на необхідність застосування вказаної норми, відповідач - 1 стверджує, що право позивача на звернення до суду за вирішенням цього спору обмежене порядком досудового вирішення.

Проте, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору (Відповідна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 3-74гс11).

Що ж до посилання відповідача - 1 на те, що вказане рішення КСУ стосується лише фізичних та юридичних осіб приватного права, а не представника державного органу, то воно є безпідставним, оскільки, відповідно до ст. 69 ЗУ «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом (ст. 70 ЗУ «Про Конституційний Суд України»).

Згідно з ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, поділ юридичних осіб на юридичних осіб публічного і приватного права проведений тільки за одним критерієм - порядком їх створення. Головна відмінність між ними полягає в тому, що юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів (статуту або засновницького договору, якщо інше не встановлено законом), а публічні - на підставі розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього закону і нормативно-правових актів Фонду.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, Уповноважена особа Фонду діяла у відповідності до чинних п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та норм Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2.

Провадження у даній справі порушено 02.04.2014 року. Водночас та редакція п. 4.12 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням ФГВФО від 05.07.2012 року №2, на яку посилається відповідач - 1, була затверджена та набрала чинності 11.04.2014 року.

Тобто, на час звернення до суду Уповноваженої особи Фонду Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням ФГВФО від 05.07.2012 року № 2, не містило вимог: про направлення письмового повідомлення про розірвання договору іншій стороні; про необхідність письмового обґрунтування висновку уповноваженого підрозділу банку/експерта, фахівця, аудитора тощо.

Останні містяться в абзацах 16-22, якими доповнено пункт 4.12 глави 4 розділу II значеного Положення; вказана редакція діє з 11.04.2014 року.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться висновок ТОВ "Професійний правовий захист" стосовно дії Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.10.2012 року за реєстр. №1701, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» з обґрунтуванням необхідності його розірвання.

ТОВ "Професійний правовий захист" є юридичним консультантом, залученим уповноваженою особою Фонду у відповідності до Положення про порядок залучення консультантів, експертів або інших фахівців при виведенні неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.07.2012 № 12, та надає послуги Уповноваженій особі Фонду на підставі договору.

На підставі вказаного висновку Уповноваженою особою Фонду прийняте рішення про розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року, відображенням чого є позов до господарського суду м. Києва про розірвання вказаного правочину.

Таким чином, твердження відповідача - 1 про порушення позивачем Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням ОГВФО від 05.07.2012 року № 2, є безпідставним.

Також, заперечуючи проти позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" наголосило на тому, що, відповідно до п. 4.12. розділу II вказаного Положення № 2 ознаками збитковості кредитних договорів за участю банку можуть бути, зокрема: кредит надано під процентну ставку, яка є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним за депозитами (крім випадків, коли при здійсненні такої операції банк не має збитків); кредит надано під процентну ставку та комісійну винагороду, що є нижчими за собівартість цієї послуги в такому банку.

Проте, як стверджує відповідач - 1, жодне із перелічених визначень до Іпотечного договору від 25.10.2012 не відноситься.

Крім того, відповідно до п. 4.12. розділу II Положення № 2 ознаками збитковості господарських договорів за участю банку можуть бути, зокрема: дохід, отриманий банком від реалізації ним укладених договорів щодо продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги); витрати, понесені банком від реалізації ним укладених договорів щодо придбання товарів (робіт, послуг), визначаються, виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Однак відповідач - 1 наголосив на тому, що жодне із перелічених визначень до Іпотечного договору від 25.10.2012 не відноситься, оскільки безоплатна майнова порука є звичайним господарським явищем в господарській діяльності.

Також відповідач - 1 зазначив, що, відповідно до п. 4.12. розділу II Положення № 2, непотрібним договором (правочином) є договір (правочин), в існуванні якого немає потреби, зокрема договір оренди приміщення відокремленого підрозділу банку, який є збитковим і має бути закритий, договори, виконання яких непотрібно банку у зв'язку з тим, що такий банк віднесено до категорії неплатоспроможних і він не потребує надання зазначених послуг, у тому числі щодо забезпечення (обслуговування) операцій, пов'язаних з проведенням банківської діяльності та/або господарських операцій.

Проте жодне із перелічених визначень до Іпотечного договору від 25.10.2012 не відноситься.

Стосовно вище зазначених заперечень відповідача - 1, суд повідомляє наступне.

Відповідач - 1 викладає зміст абзацу 16 пункту 4.12 глави 4 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням ФГВФО від 05.07.2012 р. № 2, про ознаки збитковості кредитних договорів за участю банку, не зважаючи, що позивач посилається на збитковість для банку іпотечного, а не кредитного договору.

Відповідач - 1 викладає зміст абзацу 19 пункту 4.12 глави 4 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням ФГВФО від 05.07.2012 р. № 2, про ознаки збитковості господарських договорів за участю банку, упускаючи, що вказане положення не визначає виключний перелік ознак, за якими договір за участю банку є збитковим, оскільки конструкція норми побудована наступним чином: "Ознаками збитковості господарських договорів за участю банку можуть бути, зокрема...". Це ж стосується і оціночної категорії непотрібності правочину для банку. Абзац 22 пункту 4.12 глави 4 розділу II вищевказаного Положення, чітко визначає, що: "непотрібним договором (правочином) є договір (правочин), в існуванні якого немає потреби", та зокрема наводить приклади таких ситуації, не встановлюючи при цьому вичерпного переліку обставин, за яких правочин є непотрібним для банку.

В своїх запереченнях відповідач - 1 не спростував викладені у позовній заяві фактичні обставини, які свідчать про збитковість Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року та його непотрібність для банку.

Так, належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомого майна - предмет іпотеки в процесі ліквідаційної процедури, в якій знаходиться позивач, формують ліквідаційну масу. За рахунок реалізації вказаного майна здійснюється погашення вимог вкладників у черговості та у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Забезпечення вказаним майном виконання зобов'язань у правочинах між третіми особами, для банку не потрібне, оскільки не передбачає прибутку для банку, та здатне порушити повноту задоволення вимог вкладників.

Крім того, відповідач - 1 наголосив на тому, що позивач у позові посилається на положення статей 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та стверджує, що нібито Договір іпотеки від 25.10.2012 є фінансовою послугою і що нібито вказаний Договір іпотеки може мати місце в діяльності банку лише за умови його прибутковості.

Проте вказаними твердженнями позивач, на думку відповідача, вводить суд в оману, оскільки вищезазначений Закон на Договір іпотеки від 25.10.2012 взагалі не поширюється. Так, з урахуванням статей 553 - 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. А відповідно до статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» сторонами договору іпотеки є відповідно іпотекодавець та іпотекодержатель.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статтей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

До такого ж висновку дійшов Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові (п.23) від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Таким чином, сторонами Договору іпотеки від 25.10.2012 є Іпотекодавець - ПАТ «КБ «Даніель» та Іпотекодержатель - ПАТ «КБ «Центр», тому положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» на вказані правовідносини не поширюється.

Проте, господарський суд не погоджується з такими твердженнями відповідача - 1, виходячи з того, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" у позовній заяві не посилається на ст.ст. 553-554 ЦК України, що врегульовують поруку, так само як не стверджується, що на правовідносини в сфері іпотеки розповсюджується Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позиція позивача в тому, що ні Статут позивача (ст. 2 Діяльність банку, ст. 3 Права банку), ні положення Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не передбачають право банку щодо майнового поручительства за виконання зобов'язань третіми особами (передбачають лише надання фінансових послуг щодо надання гарантій і поручительств - інших зобов'язань від третіх осіб, але виключно у грошовій формі та з метою отримання прибутку).

Враховуючи специфіку діяльності банківської установи, що надає фінансові послуги з метою отримання прибутку, виконання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року позбавлене для позивача будь-якого економічного сенсу, підприємницької доцільності та є непотрібним для банку.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач - 1 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а тому, враховуючи вище викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в частині розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про виключення з Державного реєстру іпотек запису №13166329 про обтяження предмета іпотеки та виключення з Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчудження предмета іпотеки, то вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" щодо виключення з Державного реєстру іпотек запису № 13166329 про обтяження предмета іпотеки та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, а також виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження предмета іпотеки та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зняття заборони відчуження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року є пов'язаними з основною позовною вимогою розірвати Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року, у зв'язку з чим також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що Криворізьке міське управління юстиції Дніпропетровської області жодним чином не порушило законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів (ст. 2 вказаного Закону).

Згідно з п. 1 та п. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В силу положень ст. 4 вказаного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

До повноважень органу державної реєстрації прав належить: 1) проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації; 2) забезпечувати ведення Державного реєстру прав; 3) надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечувати облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав. При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 7 п. 2 ст. 19 вказаного Закону, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законами.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що реєстрація обтяжень на нерухоме майно є обов'язком органу державної реєстрації прав, який покладено на нього нормами законодавства України, та який виникає у відповідності до них.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, а позивачем не заперечується, що позивач в установленому законодавством порядку не звертався та й не міг звертатись до уповноважених осіб органів державної реєстрації прав з вимогою про виключення з Державного реєстру іпотек запису №13166329 про обтяження предмета іпотеки та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження предмета іпотеки, у зв'язку з відсутністю на те правових підстав.

Твердження позивача про те, що його права щодо розпорядження власним майном, яке є предметом іпотеки, є порушеними через наявність реєстраційного запису №13166329 про обтяження нерухомого майна, є безпідставними, оскільки вказаний запис до Державного реєстру іпотек, так само як і запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, було внесено у відповідності до чинного законодавства України на підставі добровільно укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року.

Оскільки судом встановлено, що вимагати виключення з Державного реєстру іпотек запису № 13166329 про обтяження предмета іпотеки та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження предмета іпотеки позивач вправі лише після розірвання Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року (правова підстава), у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача - 2, оскільки відповідачем - 2 не порушено права позивача в розумінні ст. 1 ГПК України.

Згідно з ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача - 1 на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн.

Згідно з п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Нормами частини 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виходячи з того, що позивачем при поданні позовної заяви заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, які задоволені судом, то сплата судового збору до державного бюджету у розмірі 3 654,00 грн. покладається на відповідача - 1.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1701, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель».

3. Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 13166329 про обтяження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме майна: житлових приміщень під №№ 121, 128, 301, 302, 304, 305, 307, 308, 311, 401, 402, 404, 601, 602, 603, 604, 606, 611, 701, 702, 706, 711, 802, 811, що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В; та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме майна: житлових приміщень під №№ 121, 128, 301, 302, 304, 305, 307, 308, 311, 401, 402, 404, 601, 602, 603, 604, 606, 611, 701, 702, 706, 711, 802, 811, що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В.

4. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про накладання заборони відчуження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме щодо об'єктів нерухомого майна - житлових приміщень під № № 121 (заборона № 13166784), 128 (заборона № 13167075), 301 (заборона № 13167078), 302 (заборона № 13167080), 304 (заборона № 13167083), 305 (заборона № 13167085), 307 (заборона № 13167087), 308 (заборона № 13167089), 311 (заборона № 13167090), 401 (заборона № 13167091), 402 (заборона №13167092), 404 (заборона № 13167095), 601 (заборона № 13167096), 602 (заборона № 13167098), 603 (заборона № 13167099)., 604 (заборона № 13167100), 606 (заборона № 13167101), 611 (заборона № 13167102), 701 (заборона №13167103), 702 (заборона № 13167104), 706 (заборона № 13167105), 711 (заборона № 13167106), 802 (заборона № 13167107), 811 (заборона № 13167108), що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В, які належать Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Даніель», та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зняття заборони відчуження предмета іпотеки за Договором іпотеки від 25 жовтня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1701, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-А, ідентифікаційний код 37119553) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літ. Б, ідентифікаційний код 26475516), з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме щодо об'єктів нерухомого майна - житлових приміщень під №№ 121 (заборона № 13166784), 128 (заборона № 13167075), 301 (заборона № 13167078), 302 (заборона № 13167080), 304 (заборона № 13167083), 305 (заборона № 13167085), 307 (заборона № 13167087), 308 (заборона № 13167089), 311 (заборона № 13167090), 401 (заборона № 13167091), 402 (заборона № 13167092), 404 (заборона № 13167095), 601 (заборона № 13167096), 602 (заборона № 13167098), 603 (заборона № 13167099), 604 (заборона № 13167100), 606 (заборона № 13167101), 611 (заборона № 13167102), 701 (заборона № 13167103), 702 (заборона № 13167104), 706 (заборона № 13167105), 711 (заборона № 13167106), 802 (заборона № 13167107), 811 (заборона № 13167108), що знаходяться в 12-поверховому житловому будинку з магазином та елементами обслуговування, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мелешкіна, будинок 29 В, які належать Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Даніель».

4. В частині позовних вимог до Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілаєнс» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, будинок 4/6 Б; ідентифікаційний код: 38568629) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя О.В. Нечай