Постанова

від 02.09.2014 по справі 826/11139/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 02 вересня 2014 року                  17:15                               справа №826/11139/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Інвестмент” доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Юніт Інвестмент” (далі по тексту – позивач, ТОВ  “Юніт Інвестмент”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить: 1)  визнати протиправними дії відповідача щодо формування в довідці від 25 червня 2014 року №334/26-56-22-04-04/38915397 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ  “Юніт Інвестмент” висновків про відсутність реальності господарських операцій з усіма контрагентами позивача за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року; 2)  визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ  “Юніт Інвестмент” за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року; 3)  зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ  “Юніт Інвестмент” за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11139/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні 14 серпня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: ДПІ у Подільському районі здійснено заходи з метою проведення перевірки ТОВ  “Юніт Інвестмент” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, за результатами яких складено довідку від 25 червня 2014  року №334/26-56-22-04-04/38915397 “Про  неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ  “Юніт Інвестмент” (код за ЄДРПОУ 38915397) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2013 по 31.05.2014” (далі по тексту – довідка про неможливість проведення зустрічної звірки). Позивач вважає, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки щодо дійсності укладених підприємством правочинів є помилковими, сама звірка проведена з порушенням норм податкового законодавства; оформлення довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено чинним законодавством; за результатами звірки відповідач провів коригування показників податкової звітності ТОВ  “Юніт Інвестмент”, що суперечить приписам Податкового кодексу України. Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову просив відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав відсутності порушеного права. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. У висновку довідки про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач зазначив порушення позивачем вимог статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, здійснених ТОВ  “Юніт Інвестмент” при придбанні та продажу товарів; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України, та відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань 2  684  886,00 грн. по взаємовідносинах з наведеними у довідці покупцями за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, та податкового кредиту на суму 2  682  156,00 грн. по взаємовідносинам із наведеними у довідці постачальниками за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року. Вказані висновки мотивовані тим, що ТОВ  “Юніт Інвестмент” маніпулює податковою звітністю з податку на додану вартість з метою мінімізації податкових зобов'язань та надання вигоди третім особам, а податкові накладні не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина перша статті 216 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до частин першої та другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Наведені норми вказують, що питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних, вирішується виключно судом. Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ  “Юніт Інвестмент” та його контрагентами (покупцями і постачальниками), матеріали справи не містять. У свою чергу контролюючі органи не наділені повноваженнями визнавати фіктивними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах чи довідках про неможливість проведення зустрічної звірки. За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки про те, що правочини між ТОВ  “Юніт Інвестмент” та його контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків, є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, та виходять за межі повноважень відповідача. Так само відповідачем не наведено, яким чином позивач маніпулював податковою звітністю, на що це вплинуло та не надано відповідних доказів. Суд також звертає увагу, що складення довідки саме про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено жодним нормативно-правовим чи іншим актом. Так, відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27  грудня 2010 року №1232, який визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка. З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту – Методичні рекомендації). Згідно з пунктом 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток  3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. Складення такого документу, як “довідка про неможливість проведення зустрічної звірки” Порядком та Методичними рекомендаціями або іншим актом не передбачено. Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Разом з тим, дії органу державної податкової служби та його посадових осіб по зазначенню в актах чи довідках про неможливість проведення зустрічної звірки не можна вважати діями суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила звірку або заходи про її проведенню. За таких підстав, на думку суду, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню. Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01  листопада 2013 року по 31 травня 2014 року та зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ  “Юніт Інвестмент” за вказаний період, суд керується наступним. Відповідно до змісту довідки про неможливість проведення зустрічної звірки та наданих відповідачем роздруківок із інформаційної бази “Податковий блок” (у формі скрішотів) щодо детальної інформації по платнику по автоматизованому співставленню по кожному періоду та детальної інформації по кожній декларації, суд встановив, що інформацію довідки про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи “Податковий блок”, зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ  “Юніт Інвестмент”, а саме: за період грудень 2013 року по березень 2014 року зменшив задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, за квітень та травень 2014 року зменшив задекларовані суми податкових зобов'язань. Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ  “Юніт Інвестмент” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2013 року-травень 2014 року (включно), що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України. ДПІ у Подільському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54  Податкового кодексу України. При цьому, як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему “Податковий блок” введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197. З урахуванням того, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Подільському районі щодо коригування шляхом зменшення в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно) є протиправними, а тому ДПІ у Подільському районі зобов'язана відновити в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період листопад 2013 року-травень 2014 року (включно). Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12, від 25 вересня 2013 року №К/9991/59622/12. Водночас за повідомленням відповідача інформація про податкову звітність за листопад 2013 року в інформаційній базі “Податковий блок” відсутня, що вказує на необхідність задоволення позовних вимог лише в частині, що стосується періоду грудень 2013 року-травень 2014 року. 01 вересня 2014 року відповідач подав суду клопотання про вихід із письмового провадження та витребування у ТОВ  “Юніт Інвестмент” всіх первинних документів за спірний період з метою їх дослідження та викликати у якості свідка директора ТОВ  “Юніт Інвестмент” з метою отримання пояснень відносно здійснення господарської діяльності за спірний період. На думку суду, заявлене клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки: 1)  вихід із письмового провадження Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено; 2)  предметом доказування у межах даного спору є виключно відповідність дій ДПІ у Подільському районі, як суб'єкта владних повноважень, вимогам встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а не реальність господарських операцій позивача, тому наведені позивачем докази не стосуються обставин справи; 3)  первинні документи ТОВ  “Юніт Інвестмент” та пояснення його посадових осіб не були досліджені відповідачем під час здійснених ним заходів. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Юніт Інвестмент” підлягає частковому задоволенню. Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ  “Юніт Інвестмент” задовольнити частково. 2.  Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по коригуванню, а саме зменшенню, в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю “Юніт Інвестмент” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно). 3.  Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю “Юніт Інвестмент” показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно). 4.  В іншій частині адміністративного позову відмовити. 5.  Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Інвестмент” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54  грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки). Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                             В.А. Кузьменко