Постанова

від 01.09.2014 по справі 803/1595/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Справа № 803/1595/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Пащука В.І.,

представника відповідача Зуєва А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 року № 0002382200,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» (далі - СТзОВ «Птахівниче», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 року № 0002382200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2014 року Ковельською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2014 року, за результатами якого був складений акт перевірки № 143/03-06-22-5383833, в якому зафіксовано порушення вимог п.201.10,201.6 статті 201 статті 187 Податкового кодексу України (Далі ПК України), що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року в сумі 27000 грн.

На підставі акту перевірки, 07.05.2014 року Ковельською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на загальну суму 33750,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 27000,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 6750,00 грн.

Позивач вважає, що ним не було допущено порушень вимог п.201.10, 201.6 ст. 201 ст. 187 ПК України, оскільки на підставі виявлених розбіжностей в поданих електронних деклараціях та реєстрах накладних податковий орган повідомляє про це платника податків, який протягом 10-ти днів має право подати уточнюючий розрахунок.

Такого повідомлення позивач не отримував і відповідно виявивши таку розбіжність, згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у встановлені строки 30.04.2014 року подав податковому органу уточнюючий розрахунок, який не був взятий до уваги Ковельською ОДПІ.

Вважає, що позивачем в даному випадку повістю дотримано вимоги ПК України, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 року винесене із порушенням норм ПК України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов від 19.08.2014 року та додаткових поясненнях від 26.08.2014 року позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що Ковельською ОДПІ було проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача, про що складено акт № 141/03-06-22-5383833 від 24.04.2014 року.

Перевіркою встановлено, що СТзОВ «Птахівниче» у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (вхідний №9018968061 від 09.04.2014 р.) занизило задекларовану суму податкових зобов'язань на 27000 грн. та, відповідно, занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 27000 грн.

Зокрема, встановлено, що СТзОВ «Птахівниче» в розділі І Видані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року та в додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період відображено виписану контрагенту-покупцю ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 18000 грн., в тому числі ПДВ - 3000 грн. та податок на додану вартість в сумі 3000 грн. на підставі зазначеної податкової накладної включено до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

СТзОВ «Птахівниче» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано видану податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн., в тому числі ПДВ - 30000 грн. та контрагентом - покупцем ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» в розділі II Отримані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року відображено отриману від СТзОВ «Птахівниче» податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн., в тому числі ПДВ - 30000 грн. та сформовано по цій податковій накладній податковий кредит в сумі 30000 грн.

Тобто, в результаті співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Гранд Інвест Лімітед встановлено розбіжності з ПДВ на суму 27000 грн., що є порушенням пунктів 201.10, 201.6 статті 201 та статті 187 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки Ковельською ОДПІ 07.05.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 33750 грн., з них 27000 грн. (основного платежу) та 6750 грн.(штрафних санкцій).

Крім цього, зазначає, що позивачем 30.04.2014 року подавався уточнюючий розрахунок, однак податковим органом він не був взятий до уваги, оскільки був поданий після проведення камеральної перевірки, тобто із порушенням п.50.2 ст.50 ПК України.

Враховуючи вищевикладене вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що СТзОВ «Птахівниче» 09.04.2014 року подано до Ковельської ОДПІ електрону декларацію по ПДВ за березень 2014 року.

24.04 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт № 141/03-06-22-5383833 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість СТзОВ «Птахівниче» за березень 2014 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 201.10, 201.6 статті 201 та статті 187 ПК України в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2014 року на 27000 гривень.

Зокрема, встановлено, що СТзОВ «Птахівниче» в розділі І Видані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року та в додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період відображено виписану контрагенту-покупцю ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 18000 грн., в тому числі ПДВ - 3000 грн. та податок на додану вартість в сумі 3000 грн. на підставі зазначеної податкової накладної включено до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

СТзОВ «Птахівниче» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано видану податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн., в тому числі ПДВ - 30000 грн. та контрагентом - покупцем ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» в розділі II Отримані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року відображено отриману від СТзОВ «Птахівниче» податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн., в тому числі ПДВ - 30000 грн. та сформовано по цій податковій накладній податковий кредит в сумі 30000 грн.

Тобто в результаті співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Гранд Інвест Лімітед встановлено розбіжності на суму 27000 грн.

Позивачем 30.04.2014 року до податкового органу подано уточнюючий розрахунок за березень 2014 року, де виправлено допущену в первинній декларації помилку та долучено квитанцію про сплату штрафу в розмірі 810 гривень.

Ковельською ОДПІ 07.05.2014 року позивачу відмовлено в прийнятті уточнюючої декларації, у зв'язку з тим , що вона подана із порушенням ст.50 ПК України, а саме після проведення камеральної перевірки та виявлення допущеної помилки податковим органом.

На підставі акту перевірки, 07.05.2014 року Ковельською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 33750 грн., з них 27000 грн.(основного платежу) та 6750 грн.(штрафних санкцій).

Позивач не погодившись з такими рішеннями податкового органу оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05.06.2014 року № 3388/10/03-10-20-10-04-06 та Міндоходів України від 04.08.2014 року № 120216/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги ТзОВ «Птахівниче» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 07.05.2014 року № 0002382200 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТзОВ «Птахівниче» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно позивачем при подачі електронної декларації по ПДВ за березень 2014 року від 09.04.2014 року було допущено помилку, а саме відображено виписану контрагенту-покупцю ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» податкову накладну від 27.03.2014 року № 23/2 на загальну суму 18000, в тому числі ПДВ на суму 3000 гривень, хоча в електронному реєстрі зазначено суму 180000 гривень в тому числі ПДВ 30000 гривень.

На підставі цього за результатами камеральної перевірки податковий орган прийшов до висновку, про порушення СТзОВ «Птахівниче» вимог п.201.10, 201.6 ст. 201 ст. 187 ПК України, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 27000 грн.

Однак, суд не погоджується з висновками Ковельської ОДПІ про порушення позивачем чинного податкового законодавства враховуючи наступне.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, граничний термін подачі декларації у позивача за березень 2014 року був до 20.04.2014 року.

Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 50. ст.50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.50.2 ст.50 ПК України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Такі строки для подачі уточнюючого розрахунку визначені ст.102 ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З аналізу вказаних норм вбачається, що платнику податків нормами ПК України дано право самостійно виправляти допущені при подачі податкової звітності помилки, з врахуванням певних обмежень.

Зокрема, платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до вже поданих ним декларацій під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

В даному випадку допущені помилки позивачем у декларації за березень 2014 року виявлені під час проведеної Ковельської ОДПІ камеральної перевірки, акт якої отримано ним 28.04.2014 року.

30.04.2014 року позивачем у відповідності до ст.ст.50,102 ПК України було подано уточнюючий розрахунок та самостійно нараховано і сплачено відповідний штраф .

На думку суду, проведена камеральна перевірка та виявлені нею порушення, враховуючи вищенаведені норми, не позбавляли позивача подати уточнюючий розрахунок у встановлені строки, що ним і було зроблено.

Позивач виконав свій обов'язок щодо виправлення допущених при подачі податкової звітності за березень 2014 року помилок, не порушуючи вимоги ст.50 ПК України.

Тому суд, зазначає, що відмова відповідача від прийняття уточнюючого розрахунку позивача від 30.04.2014 року та винесене податкове повідомлення - рішення від 07.05.2014 року № 0002382200 не ґрунтуються на вищезазначених вимогах чинного законодавства та є протиправними.

Крім цього, твердження відповідача про порушення позивачем пунктів 201.10, 201.6 статті 201 та статті 187 ПК України без проведення фактичної перевірки господарської діяльності підприємства та взаємовідносин із вказаним контрагентом є передчасним.

Також суд зазначає, що на момент подачі декларації у підприємства були наявні кошти та ним сплачувалось попередня оплата ПДВ, що може свідчити про допущену в декларації технічну помилку, за яку позивач поніс відповідальність сплативши штраф при подачі уточнюючого розрахунку. СТзОВ «Птахівниче», та його контрагент в реєстрі накладних вірно зазначено суми по зазначеній накладній, що може свідчити лише про допущену технічну помилку при подачі первинної декларації, та реальність проведених операцій між ними.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач самостійно виявив допущену помилку під час проведення камеральної перевірки, акт якої було вручено позивачу 28.04.2014 року , що позбавило останнього на подачу уточнюючого розрахунку виходячи із наступного.

Статтею 75 ПК України визначено види перевірок, які може проводити податковий орган. Зокрема проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Обмеження ПК України на подачу уточнюючого розрахунку встановлено лише при проведені податковим органом документальних планових та позапланових виїзних перевірок, чого в даному випадку не було.

Проведення камеральної перевірки Ковельською ОДПІ та виявлені нею порушення, на думку суду, до таких обмежень не відноситься.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що в даному випадку Ковельською ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача та заниження ним податкових зобов'язань з ПДВ.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення - рішення Ковельської ОДПІ від 07.05.2014 року № 0002382200 винесено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений відповідно до квитанції від 04.08.2014 року .

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 07.05.2014 року № 0002382200

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 98, код ЄДРПОУ 05383833) судові витрати в сумі 182 ( сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 05 вересня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк