Постанова

від 22.06.2015 по справі 803/1595/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року Справа № 876/9043/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 року у справі № 803/1595/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівниче" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахівниче" звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 року № 0002382200.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним не було допущено порушень вимог п.п.201.10, 201.6 ст. 201 ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки на підставі виявлених розбіжностей в поданих електронних деклараціях та реєстрах накладних податковий орган повідомляє про це платника податків, який протягом 10-ти днів має право подати уточнюючий розрахунок. Такого повідомлення позивач не отримував і відповідно, виявивши таку розбіжність, згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у встановлені строки 30.04.2014 року подав податковому органу уточнюючий розрахунок, який не був взятий до уваги Ковельською ОДПІ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 року задоволено адміністративний позов, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Зазначену постанову суду оскаржив відповідач - Ковельська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Волинській області, вважаючи, що дана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що судом не враховано той факт, що позивачем подано уточнюючий розрахунок 30.04.2014 року, а раніш того ним було отримано акт камеральної перевірки - 28.04.2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що СТзОВ "Птахівниче" 09.04.2014 року подано до Ковельської ОДПІ електрону декларацію по ПДВ за березень 2014 року.

24.04.2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт № 141/03-06-22-5383833 "Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість СТзОВ "Птахівниче" за березень 2014 року, яким зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 201.10, 201.6 ст. 201 та ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2014 року на 27000 гривень. Зокрема встановлено, що СТзОВ "Птахівниче" в розділі І Видані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року та в додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період відображено виписану контрагенту-покупцю ТОВ "Гранд Інвест Лімітед" податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 18000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3000 грн на підставі зазначеної податкової накладної включено до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року. СТОВ "Птахівниче" в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано видану податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн, в тому числі ПДВ - 30000 грн. та контрагентом - покупцем ТОВ "Гранд Інвест Лімітед" в розділі II Отримані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року відображено отриману від СТзОВ "Птахівниче" податкову накладну від 27.03.2014 р. №23/2 на загальну суму 180000 грн, в тому числі ПДВ - 30000 грн. та сформовано по цій податковій накладній податковий кредит в сумі 30000 грн.

В результаті співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ "Гранд Інвест Лімітед встановлено розбіжності на суму 27000 грн.

Позивачем 30.04.2014 року до податкового органу подано уточнюючий розрахунок за березень 2014 року, де виправлено допущену в первинній декларації помилку та долучено квитанцію про сплату штрафу в розмірі 810 грн.

Ковельською ОДПІ 07.05.2014 року позивачу відмовлено в прийнятті уточнюючої декларації, у зв'язку з тим, що вона подана із порушенням ст.50 ПК України, а саме після проведення камеральної перевірки та виявлення допущеної помилки податковим органом.

На підставі акту перевірки, 07.05.2014 року Ковельською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 33750 грн., з них 27000 грн.(основного платежу) та 6750 грн.(штрафних санкцій).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач виконав свій обов'язок щодо виправлення допущених при подачі податкової звітності за березень 2014 року помилок, не порушуючи вимоги ст.50 ПК України.

З такими висновками колегія суддів не погоджується та вважає, що такі не узгоджуються з фактичними обставинами справи та не відповідають нормам матеріального права з наступних причин.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України (в редакції чинній на дату подання уточнюючого розрахунку) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як передбачено п. 50.2 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків під час проведення податковим органом перевірок.

Із зазначеного вище вбачається, що визначальною обставиною при поданні уточнюючих розрахунків платниками податків є самостійне виявлення помилки.

Як слідує з матеріалів справи, акт камеральної перевірки №143/03-06-22-5383833 від 24.04.2014 року надіслано СТзОВ "Птахівниче" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено платнику податків 28.04.2014 року, при тому позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок №9024607364 за березень 2014 року лише 30.04.2014 року.

Наведені обставини стали причиною відмови СТОВ "Птахівниче" у прийнятті уточнюючого розрахунку, про що податковим органом повідомлено платника податків листом від 07.05.2014 року за №1781/03-06-22.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення № 0002382200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 33750 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставі законодавства та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи й відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового, за яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 року у справі № 803/1595/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівниче" відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 23.06.2015р.