Постанова

від 10.09.2014 по справі 9/332-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа № 9/332-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівКролевець О.А., Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазвидобувного управління "Охтирканафтогаз" на ухвалу та постановуГосподарського суду Сумської області від 08.05.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 у справі№ 9/332-09 Господарського судуСумської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазвидобувного управління "Охтирканафтогаз" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" простягнення 3925629,20 грн. за участю представників сторін:

позивача: Пушанко І.О., дов. від 19.02.2014;

відповідача: Симоненко В.Г., дов. від 30.12.2013;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 03.09.2014 № 02-05/390 для розгляду касаційної скарги у справі № 9/332-09, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 10.09.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гольцова Л.А., судді - Кролевець О.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.05.2014 у справі № 9/332-09 (суддя Левченко П.І.) задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2010 у справі № 9/332-09. Суд розстрочив виконання рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2010 у справі № 9/332-09 наступним чином: сплата (стягнення) заборгованості в загальній сумі 3986478,54 грн. буде здійснюватись з поточного рахунку боржника - ПАТ "Сумигаз" на поточний рахунок стягувача - ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" у період з 01.05.2014 до 01.05.2017 рівномірними щомісячними платежами в сумі 110735,52грн., в останній місяць в сумі 110735,34 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сіверін В.І., судді - Медуниця О.Є., Терещенко О.І.) ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.05.2014 у справі № 9/332-09 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.03.2010 у справі № 9/332-09 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 3915973,38 грн. заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3% річних в сумі 29611,20 грн., інфляційні втрати в сумі 78319,47 грн., державне мито в сумі 24199,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223,96 грн.

28.07.2010 на примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, в якій послався на важкий фінансовий стан товариства, основними причинами якого є заборгованість споживачів, наявність у відповідача поточного рахунку із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ, що не дозволяє підприємству самостійно розпоряджатися коштами. Відповідач також зазначає, що за результатами його економічної діяльності з розподілення природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ, у 2013 році, товариство отримало чистий збиток в сумі 28665 тис. грн., що призвело до порушення Господарським судом Сумської області справи про банкрутство відповідача.

Однак, позивач заперечив проти задоволення вищенаведеного клопотання позивача з підстав відсутності об'єктивних непереборних обставин, які б свідчили про реальну неможливість сплати відповідачем заборгованості.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, беручи до уваги подану відповідачем заяву про розстрочку рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2010 у справі № 9/332-09, а також надавши оцінку запереченням позивача, керуючись положеннями ст. 121 ГПК України задовольнив заяву та розстрочив виконання зазначеного рішення шляхом погашення заборгованості в сумі 3986478,54 грн. у період з 01.05.2014 до 01.05.2017 рівномірними щомісячними платежами в сумі 110735,52грн., а в останній місяць в сумі 110735,34 грн.

При цьому, суд врахував скрутний фінансовий стан відповідача та неналежне виконання споживачами теплової енергії (бюджетними організаціями, комунальними підприємствами та населенням) зобов'язань з оплати наданих їм послуг з теплопостачання, про що свідчить довідка ПАТ "Сумигаз" від 11.04.2014 № 03/194 з якої вбачається, що станом на 01.01.2014 існує дебіторська заборгованість таких категорій споживачів, як населення та бюджетні організації в сумі 77520144,86 грн. Як визначились суди, єдиним джерелом погашення заборгованості, є борги населення та бюджетних установ перед ПАТ "Сумигаз".

Водночас, судами попередніх інстанцій взято до уваги й те, що відповідачем вчинялись дії по частковому погашенню заборгованості.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що скрутне фінансове становище боржника, велика дебіторська заборгованість, наявність суттєвих грошових заборгованостей перед кредиторами, обов'язок ПАТ "Сумигаз" забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі ускладнюють та роблять неможливим негайне виконання рішення суду та сплату заборгованості у повному обсязі, оскільки стягнення усієї суми боргу одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства, що виключить надалі можливість розрахунку з позивачем. Такі факти, на переконання судів попередніх інстанцій, свідчать про винятковість обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання судового рішення.

Дані висновки як суду першої так і суду апеляційної інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

Посилання позивача в касаційній скарзі визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і встановленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазвидобувного управління "Охтирканафтогаз" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.05.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 у справі № 9/332-09 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді О.А. КРОЛЕВЕЦЬ

О.В. ПОПІКОВА