Постанова

від 11.09.2014 по справі 922/775/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 922/775/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЗПК" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року у справі № 922/775/14 за позовом підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" до товариства з обмеженою відповідальністю "БЗПК", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватне підприємство "Дарт" в особі ліквідатора Камінської А.А., Приватне підприємство "ЗПК", публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", акціонерне товариство закритого типу "Харківмаш", Харківська обласна спілка споживчих товариств, про витребування майна,

УСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про витребування з незаконного володіння 73/88 частини нежитлового об'єкту загальною площею 7679,7 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що складається з адміністративної будівлі (літ. "А-2") площею 1370 кв.м., складу (літ. "Б") площею 6227,5 кв.м., пожежного сараю (літ. "Д") площею 50,5 кв.м., пропускного пункту (літ. "З") площею 31,7 кв.м., убиральні (літ. "Й").

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на зазначене майно шляхом заборони його відчуження.

Зазначене клопотання обґрунтоване наявністю у відповідача можливості відчужити спірне майно на користь третіх осіб, що підтверджується, зокрема, договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.2010 року № 1395, у зв'язку з чим є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року (суддя Светлічний Ю.В.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на 73/88 частини нежитлового об'єкту загальною площею 7679,7 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що складається з адміністративної будівлі (літ. "А-2") площею 1370 кв.м., складу (літ. "Б") площею 6227,5 кв.м., пожежного сараю (літ. "Д") площею 50,5 кв.м., пропускного пункту (літ. "З") площею 31,7 кв.м., убиральні (літ. "Й"), що зареєстроване за відповідачем, шляхом заборони його відчуження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ними судові ухвалу та постанову скасувати та в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третіх осіб до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та накладення арешту на спірне майно шляхом заборони його відчуження мотивовано тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки матеріали справи свідчать про можливість відчуження відповідачем спірного майна на користь інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога позивача про витребування з незаконного володіння 73/88 частини нежитлового об'єкту загальною площею 7679,7 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Водночас, у клопотанні позивач просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 73/88 частини нежитлового об'єкту загальною площею 7679,7 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ТОВ "БЗПК", шляхом заборони його відчуження.

Судом першої інстанції встановлено, що право власності на спірне майно протягом 2009 - 2012 року було зареєстровано за ПП "ЗПК", АТЗТ "Харківмаш", ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ "БЗПК", і це дає підстави вважати про намір відповідача унеможливити витребування спірного майна з його володіння.

Таким чином, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно шляхом заборони його відчуження, є співрозмірними та адекватними заявленим позовним вимогам і фактичним обставинам спору та запобігають можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про вжиття заходів забезпечення позову, що обгрунтовується матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів як обґрунтовані й законні підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЗПК" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року - без змін.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

С.Могил