Рішення

від 15.09.2014 по справі 403/15065/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Провадження № 2/200/113/14

КОПІЯ:

Справа № 403/15065/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Дельфонцевій Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу, визнання недійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Hagworth Management Limited» звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом у відповідності до останніх уточнень зазначивши відповідачами Дніпропетровську міську раду, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третю особу: Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30 червня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 94.840.06.14, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 941 439,00 доларів США, з виплатою процентної ставки 16% річних, строком користування по 29 червня 2026 року. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_5 був укладений договір закладу № 94.840.06.14.2 від 30 червня 2006 року, предметом закладу за яким були цінні папери - облігація іменна безпроцентна (цільова), випущена емітентом - ЗАТ «Акта» в без документарній формі, серії К, під номером 5, в кількості 1 (одна) штука, номінальною вартістю - 258 750,00 гривень. Згідно п. 1.4. договору закладу від 30 червня 2006 року заставна вартість предмету закладу встановлена сторонами в сумі 721 455,00 гривень. Також відповідно до п. 1 угоди № 1807/А/100-к від 30 червня 2006 року покупцю надається право на отримання однієї квартири під будівельним номером НОМЕР_20 в будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 27 квітня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Акта» був складений акт про погашення облігації. Після пред'явлення облігації до погашення 07 серпня 2008 року між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», що є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ «Агробанк» та ОСОБА_5 був укладений Іпотечний договір № 94.840.06.14.2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 7118, предметом іпотеки за яким є майнові права на отримання у власність нерухомого майна - квартири в АДРЕСА_1, на 18 поверсі, будівельний номер квартири 1807, загальною площею 103,5 кв.м. Право іпотекодавця на передані іпотеку майнові права посвідчувалось проспектом емісії облігацій емітента ЗАТ «Акта», договором купівлі-продажу цінних паперів № 028-К від 30.06.2006 року, свідоцтвом № 1807/А/100-к, розпорядженням на виконання облікової операції № 855 від 27.04.2007 року, випискою про стан рахунку в цінних паперах № 005028 від 27.04.2007 року. 26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 7, згідно з яким ПАТ «Банк Восток» відступив ТзОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за договором про надання кредитної лінії № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, боржником за яким був ОСОБА_5 Також, 26 червня 2013 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 834. 01 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited» був укладений договір № 1/01 - 10 відступлення прав вимоги (цессії), за умовами якого ТзОВ «Кредекс Фінанс» в повному обсязі передало компанії «Hagworth Management Limited» право вимоги в тому числі за кредитним договором 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року. Також, на виконання договору № 1/01 - 10 від 01 жовтня 2012 року, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 26 червня 2013 року, 26 червня 2013 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited» було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 837, 838. 15 травня 2008 року, ЗАТ «АКТА» на виконання своїх по погашенню безпроцентної іменної цільової облігації серії К, номер 5 як емітент передало, а ОСОБА_5 прийняв у власність квартиру № НОМЕР_10, що знаходиться на 18 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями), літ. В - 25, по АДРЕСА_1, фактичною площею 102,9 м 2. . В подальшому рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10 липня 2008 року № 2094 було оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями) літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 за адресою АДРЕСА_1, а саме за ОСОБА_5 було оформлено право власності у тому числі й на квартиру № НОМЕР_10, у відповідності до договорів: № 2108/А/100 - к від 11 серпня 2005 року, № 2303/А/100 - к від 05 січня 2006 року, № 2302/А/100 - к від 11 січня 2006 року, № 2301/А/100 - к, 2401/А/100 - к, 2402/А/100 - к , 2403/А/100 - к від 12 січня 2006 року, угоди № 1807/А/100 - к від 30 червня 2006 року, угоди від 17 березня 2008 року. На підставі вищезазначеного рішення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11 вересня 2008 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_5 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором не виконав і у нього перед кредитором станом на 26 вересня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 28 545 302 гривні 71 копійка. В подальшому компанії «Hagworth Management Limited» стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, а приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було заведено спадкову справу № 29/2012. 26 жовтня 2012 року ОСОБА_10, який є сином померлого ОСОБА_5 було подано заяву про прийняття спадщини, однак 19 квітня 2013 року ОСОБА_10, ОСОБА_11, яка є колишньою дружиною померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_12, яка є матір'ю померлого ОСОБА_5, було подано заяви про відмову від спадщини ОСОБА_5 Також, пізніше компанії «Hagworth Management Limited» стало відомо про те, що квартира в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, була незаконно відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, укладеного в не нотаріальній формі. Крім того, право власності ОСОБА_3 на квартиру № НОМЕР_10 було визнано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року. Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року було скасовано в повному обсязі, як таке, що постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовлено ОСОБА_3 у визнанні за нею права власності на квартири № № НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 по АДРЕСА_1. Компанії «Hagworth Management Limited» стало також відомо, що ОСОБА_3 здійснила відчуження квартири № НОМЕР_10 на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, укладеного 16 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 748. Відповідно ОСОБА_2, зареєструвавши за собою право власності на квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, набув статус іпотекодавця за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року. Крім того, після реєстрації права власності на квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 здійснив перепланування квартири та отримав свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_10 від 03 грудня 2012 року та 11 лютого 2013 року здійснив реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав. В ході розгляду справи стало також відомо, що 20 лютого 2013 року ОСОБА_2, після залучення його в якості відповідача по справі, передав квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеку ОСОБА_4, на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 367. У зв'язку із наявністю заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 гривні 71 копійка, який забезпечений іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недійсним договір купівлі - продажу від 16 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 748; визнати недійсним договір іпотеки від 20 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 367; в рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited», юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 264666, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр, щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 гривні 71 копійка, з яких: 8 195 458 гривень 56 копійок - заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахована пеня - 20 349 844 гривні 15 копійок, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, а саме: квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкта: квартира № НОМЕР_10, житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м, в житловому будинку літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1, шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» (зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) за ціною 1 911 000 гривень 00 копійок - за квартиру НОМЕР_10 по АДРЕСА_1; припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкта: квартира № НОМЕР_10, житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м, в житловому будинку літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Компанії «Hagworth Management Limited» (Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкта: квартира № НОМЕР_10, житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м, в житловому будинку літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1; застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 16 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрованого в реєстрі за № 748, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 отримані за договором грошові кошти в сумі 287 262 гривні 00 копійок (том № 4 а.с. а.с. 232 - 242).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року, було роз'єднано у самостійні провадження цивільну справу за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотек (том № 2 а.с. а.с. 115 - 116).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року, було залучено до участі у цивільній справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, Дніпропетровську міську раду, яка є правонаступником співвідповідача ОСОБА_5 (том № 4 а.с. 22).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2013 року до участі у цивільній справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, було залучено прокурора прокуратури Дніпропетровської області (том № 4 а.с. а.с. 136 - 138).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014 року до участі у цивільній справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області в якості третьої особи було залучено Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради (том 6, а.с. а.с. 18 - 21)

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник Дніпропетровської міської ради просив ухвалити рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Представники ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечували та у задоволенні позову просили відмовити.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила (том № 6 а.с. а.с. 26, 169, 175).

ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась. Надала до суду письмові заперечення проти позову, у відповідності до яких у задоволенні позову просила відмовити та провести судове засідання за її відсутності (том № 5, а.с. а.с. 130 - 133).

Представник Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмоаі пояснення у віповідності до яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити (том № 6, а.с. 28).

Представник Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явилася, у попередніх судових засіданнях у задоволенні позову просила відмовити (том № 6 а.с. а.с. 112 - 118).

Прокурор прокуратури Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, у попередніх судових засіданнях у задоволенні позову просив відмовити (том № 6 а.с. а.с. 112 - 118).

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 30 червня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 94.840.06.14, згідно з п. 1.1. якого банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 941 439 (дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста триста дев'ять) доларів США 00 центів, зі сплатою 16% річних, строком повернення по 29 червня 2026 року (том № 1 а.с. а.с. 23 - 24).

30 червня 2006 року ЗАТ «Агробанк», що діяло на підставі договору комісії № 005-К від 22 березня 2006 року та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 028-К, відповіднодо розділу 1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити вартість ЦП, а саме: вид ЦП - облігація іменна безпроцентна (цільова), емітент - ЗАТ «Акта», код ЄДРПОУ емітента - 31384531, серія ЦП - К, номер ЦП - 5, номінальна вартість однієї облігації - 258 750,00 гривень, загальна номінальна вартість - 258 750,00 гривень, вартість продажу ЦП - 848 771,00 гривень. Відповідно до п. 2.1. цього договору, покупець здійснює оплату за ЦП на поточний рахунок продавця № 29012001 в ЗАТ «Агробанк», МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202, отримувач коштів ЗАТ «Агробанк», в розмірі 100% загальної вартості продажу ЦП згідно п. 1.3 цього договору на протязі одного банківського дня з моменту підписання цього договору (том № 5 а.с. а.с. 6 - 7).

Також 30 червня 2006 року між ЗАТ «Акта» та ОСОБА_5 була укладена угода № 1807/А/100-к, згідно якої ЗАТ «Акта», як емітент облігації, надає гарантію ОСОБА_5, як покупцю безпроцентної іменної облігації (серія К, номер 5, номінальною вартістю однієї облігації 258750,00 грн., загальна номінальна вартість 258750,00 грн.), в тому, що при своєчасному пред'явленні облігації до погашення, покупцю надається право на отримання однієї квартири під будівельним номером НОМЕР_20, проектною площе. 103,5 кв.м, на 18 поверсі (в осях 21 3 -24 3 ) в будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Загальна вартість продажу становить 848771,00 гривень (том № 5 а.с. 9).

Судом встановлено, що 30 червня 2006 року згідно заяви на видачу готівки № 1/2233323 ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 941 439 (дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста триста дев'ять) гривень 00 копійок.

Також 30 червня 2006 року ОСОБА_5 здійснив оплату за договором купівлі-продажу ЦП № 028-К від 30 червня 2006 року в сумі 721 455 гривень 35 копійок на рахунок одержувача - 29012001 згідно платіжного доручення № 3 та в сумі 127 315 гривень 65 копійок на рахунок одержувача - 29012001 згідно платіжного доручення № 2.

27 квітня 2007 року ЗАТ «Акта» та ОСОБА_5 підписали акт про погашення облігації, яким сторони підтвердили, що покупець своєчасно пред'явив до погашення безпроцентну цільову облігацію серія К, номер 5, номінальна вартість 258 750,00 гривень, а емітент прийняв до погашення таку облігацію. Вищезазначена облігація належить покупцю на праві власності і за умовами випуску облігацій емітента відповідає квартирі під номером НОМЕР_10, поз. 1, поз. 2, поз. І, що знаходиться на 18 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення , літ. В-25, по АДРЕСА_1, фактичною площею 102,9 кв.м (том № 5 а.с. 12).

15 травня 2008 року ЗАТ «Акта» та ОСОБА_5 підписали акт прийому-передачі квартири, за яким на виконання своїх зобов'язань по погашенню безпроцентної іменної облігації серії К, номер 5, номінальною вартістю 258 750,00 гривень, емітент передав, а покупець прийняв у власність квартиру під номером НОМЕР_10 поз. 1, поз. 2, поз. І, що знаходиться на 18 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення , літ. В-25, по АДРЕСА_1, фактичною площею 102,9 кв.м (том № 5 а.с. 13)

07 серпня 2008 року ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», що є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Агробанк» та ОСОБА_5 уклали іпотечний договір № 94.840.06.14.2, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 7118. Згідно п. 1.2. іпотечного договору № 94.840.06.14.2 від 07.08.2008 року предметом іпотеки є належні іпотекодавцю майнові права за: проспектом емісії облігації, опублікованим у періодичному друкованому виданні «Экономика плюс» № 09 (318) від 03.02.2006 року, відповідно до якого емітентом облігацій є ЗАТ «Акта», договором купівлі-продажу цінних паперів № 028-К від 30.06.2006 року; свідоцтвом № 1807/А/100-к від 30.06.2006 року, укладеним іпотекодавцем з ЗАТ «Акта», розпорядженням іпотекодавця на виконання облікової операції, зареєстрованим за № 855 від 27.04.2007 року, випискою про стан рахунку в цінних паперах № 005028 від 27.04.2007 року, які полягають у праві отримання у власність нерухомого майна (об'єкту інвестування) з наступними характеристиками: місцезнаходження забудови - АДРЕСА_1, поверх - 18, будівельний номер квартири - НОМЕР_20, загальна площа - 103,5 кв.м. ( том № 4 а.с. 243 - 245).

Матеріалами справи підтверджується, що предмет іпотеки був обтяжений забороною і відповідний запис був внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно з Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07 серпня 2008 року за № 20136981 на квартиру № НОМЕР_20 в АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 буо встановлено заборону відчуження на підставі договору іпотеки від 07.08.2008, реєстр № 7118.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2094 від 10 липня 2008 року за ОСОБА_5 було оформлено право приватної власності, з видачею свідоцтв на об'єкти нерухомого майна третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями) літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 за адресою: АДРЕСА_1, квартири № № НОМЕР_10, НОМЕР_21, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_22, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 (том № 1 а.с. а.с. 111 - 114).

07 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», що є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ «Агробанк» було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.11 кредитного договору та викласти його в наступній редакції: «п. 4.11. в строк до 01.12.2008 р. зареєструвати право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно та укласти додаткову угоду до договору іпотеки, предметом якого є квартири № НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13які розташовані у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том № 6 а.с. 11).

26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір відступлення права вимоги № 7, у відповідності до якого до ТзОВ «Кредекс Фінанс» перейшли всі права грошової вимоги кредитора в тому числі й за договором кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року (том № 1 а.с. а.с. 47 - 49).

26 червня 2013 року ПАТ «Банк Восток»та ТОВ «Кредекс Фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору відступлення права вимоги № 7 від 26 вересня 2011 року, якою сторони домовились внести зміни до додатку № 4 договору «Реєстр іпотечних договорів та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя» в частині зміни переліку договорів право вимоги за якими відступається, виклавши № з/н « 9» Додатку № 4, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_5 (кредитний договір № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року) у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї додаткової угоди.

01 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» був укладений договір відступлення прав вимоги (цессії) № 1/01 - 10, у відповідності до якого Компанія «Hagworth Management Limited» здобула право грошової вимоги за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року (том № 1 а.с. а.с. 63 - 66).

26 червня 2013 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 834 (том № 1 а.с. а.с. 250 - 251).

Також 26 червня 2013 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 837, 838 (том № 5 а.с. а.с. 1 - 5).

Згідно з п. 5.4. Іпотечного договору № 94.840.06.14.2 від 07.08.2008 року, вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені одним із способів, передбачених діючим законодавством України.

Також, як вбачається з рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було складено угоду про купівлю - продаж нерухомого майна у простій письмовій формі у тому числі й квартири в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1. Крім того, зазначеним рішенням Приморського районного суду м. Одеси за ОСОБА_3 було визнано право власності на квартиру в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1 (том № 6 а.с. а.с. 57 - 59).

Дозвіл іпотекодержателя на відчуження квартири НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 не надавався. Відповідно до п. 1.7 Договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 26.06.2013 року, реєстр № 837, 838, відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем (боржником) за згоди та/або з відома іпотекодержателя не здійснювалось.

Згідно з даними інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 грудня 2012 року за № 16836, право власності на квартиру № НОМЕР_10, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВМЕ № 451936, реєстр № 748 від 16 лютого 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (том № 1 а.с. 233).

Як вбачається з матеріалів справи 16 лютого 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу квартири, у відповідності до п. 1 якого ОСОБА_3 передає у власність, а ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру № НОМЕР_10, що розташована в АДРЕСА_1. Опис об'єкта: в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, В 1 - 1, В 2 - 1, в - 1, квартира в„– НОМЕР_10, яка складається з 1 - житлова, 2 - санвузол, І - балкон, житловою площею 99,8 кв.м, загальною площею 102,9 кв.м. Відповідно до п. 3 договору купівлі - продажу продаж вчинено за ціною 287 262,00 гривень (том № 2 а.с. а.с. 88 - 89).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1470 від 13.11.2012 року, яке було прийнято на підставі звернення ОСОБА_2 та розпорядження управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 04.05.2012 року № 65 «Про внутрішнє перепланування квартири в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1» було вирішено оформити право приватної власності з видачею свідоцтва гр. ОСОБА_2 на квартиру № НОМЕР_10 житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м (після перепланування квартири на двокімнатну) у житловому будинку літ. В-25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в-1 за адресою АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності видати замість попереднього правовстановлювального документа (договір купівлі-продажу від 16.02.2010) (том № 3 а.с. а.с. 65 - 66).

03 грудня 2012 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_10, опис об'єкта: квартира НОМЕР_10, житловою площею 32,2 кв.м., загальною площею 99,8 кв.м., у житловому будинку літ. В - 25, В 1 - 1, ВІІ - 1, в - 1. (Свідоцтво про право власності видано замість договору купівлі-продажу від 16.02.2010) (том № 1 а.с. 236).

При цьому суд не приймає доводи представників ОСОБА_2 що квартира № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 є новоствореним майном, оскільки відбулось лише перепланування існуючої квартири і не можна вважати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами внаслідок перепланування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_23, виданим 22 жовтня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1271 (том № 3, а.с. 84).

19 квітня 2013 року ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 було подано заяви про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 (том № 3 а.с. а.с. 206, 207, 208).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, правонаступника ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартир № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, № НОМЕР_16, № НОМЕР_17, № НОМЕР_18, № НОМЕР_19 по АДРЕСА_1, автотранспортного засобу марки «Mercedes - Benz», моделі S 320 CDI, тип легковий седан - В, номер шасі VIN - НОМЕР_9 2007 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнання дійсним договору оренди квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_15, було відмовлено. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2013 року (том № 4 а.с. а.с. 11 - 16).

Згідно звіту про оцінку майна житлової квартири загальною площею 102,9 м 2 , яка розташована на 18 поверсі, 25 поверхового будинку, третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення в АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_10, вартість об'єкту оцінки складає 1 911 000 гривень 00 копійок (том № 5 а.с. а.с. 16 - 47, 48 - 81).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року, було визнано відумерлою спадщину ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, яка складається з усіх прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент смерті, а також визнано відумерлим певне майно: 50 (п'ятдесят) % у статутному капіталі Приватного підприємства «Класіко», код ЄДРПОУ 20838952, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 10; 40 (сорок) % у статутному капіталі ТзОВ Фірма «Автодрайв ЛТД», код ЄДРПОУ 23375240, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Лізи Чайкіної, буд. 15, кв. 9; частка у статутному капіталі ПП «Науково - виробниче підприємство «Укрпакпен», код ЄДРПОУ 32953311, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, тул. Косіора, буд. 14, кв. 31; транспортний засіб «Mercedes - Benz 110DKA», 1999 року випуску, державний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, колір - білий; причіп «ПА», 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_4, колір - сірий; причіп «ПАЗ 86331», 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, колір - сірий, та передано зазначене майно в комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (том № 6 а.с. а.с. 103 - 105).

Також судом встановлено, що 20 лютого 2013 року між ОСОБА_2, як іпотекодавцем, та ОСОБА_4, як іпотекодержателем, був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 367. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору іпотеки від 20.02.2013 року, предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеному в цьому договорі, в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем. За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавця, які випливають з зобов'язання - договору позики від 20 лютого 2013 року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем у розмірі 320 000,00 гривень. Відповідно до п. 1.7. договору іпотеки в іпотеку передана квартира НОМЕР_10, що розташована в АДРЕСА_1. Згідно п. 1.11 вказаного договору ОСОБА_2, як іпотекодавець, засвідчив, що на момент укладення цього договору: предмет іпотеки не знаходиться в іпотеці у третіх осіб, в тому числі не знаходиться в податковій заставі, не подарований, не проданий, в іпотеці та під арештом не перебуває; на підставах, передбачених чинним законодавством України вони мають право відчужувати майно; на підставах, передбачених чинним законодавством України, на майно може бути звернене стягнення; до іпотекодавця не пред'явлені та не будуть пред'явлені майнові вимоги, пов'язані з його вилученням; відносно майна відсутні вимоги інших осіб в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку (том № 4 а.с. а.с. 173 - 175).

Крім того, представниками ОСОБА_2, було долучено до матеріалів справи довідку про реєстрацію місця проживання від 18 березня 2014 року за вих. № 816, видану Бабушкінським РВ в м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, згідно якої ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 25 січня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_10 (том № 6, а.с. 15).

Проте в матеріалах справи також міститься довідка ОСМД «Мост Сервіс» від 18 лютого 2013 року, яка була видана ОСОБА_2, як власнику квартири в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1, про те, що в даній квартирі станом на 18 лютого 2013 року зареєстровані та проживаючі особи відсутні, заборгованості за комунальні та надані послуги з утримання комплексу відсутні.

Зважаючи на розбіжності у вищезазначених документах, суд не може вважати доведеним факт проживання ОСОБА_16 в квартирі в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1.

Суд також враховує ту обставину, що незважаючи на недоведеність факту реєстрації неповнолітньої дитини, в будь - якому разі така реєстрація була проведена іпотекодавцем після укладення договору іпотеки та без відповідного дозволу іпотекодержателя, а також під час судового розгляду даної судової справи.

Таким чином реєстрація неповнолітньої особи у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки після укладення договору іпотеки, зроблена з метою ускладнення звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, згода органів опіки та піклування, передбачена ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», в даному випадку не потрібна, оскільки судове рішення не є правочином, а є реалізацією права на звернення стягнення, затверджене вже існуючим правочином, що викладений у іпотечному договорі.

Крім того, суд вважає обґрунтованим доводи представника позивача, що іпотечний договір від 20 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, укладений без згоди на те поточного іпотекодержателя, після відкриття провадження у справі про звернення стягнення на квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, до того ж ОСОБА_2 на момент передачі квартири в іпотеку був залучений до участі у праві в якості відповідача, а такод був обізнаний про розгляд справи, оскільки особисто брав участь у судовому засіданні 20 лютого 2013 року (том № 2 а.с. а.с. 110 - 112).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Частиною 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 546 ЦК України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 572 ЦК України , в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України , іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України , предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України , звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в розмірі, коли зобов'язання не буду виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції, що набрала чинності 01.01.2008 року та діяла на час укладення іпотечного договору, об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та

фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також

через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції що набрала чинності 13 травня 2006 року цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції що набрала чинності 13 травня 2006 року професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Згідно ч. 6 вказаної статті договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Права та обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди визначаються у договорі, що укладається між ними. Згідно ч. 9 ст. 17 вищезазначеного Закону Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції: дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» , в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, нерухомим майном (нерухомістю) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюються за правилами визначеними цим Законом. Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, передбачено, що іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодавця.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» , в редакції від 12 травня 2006 року, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, у разі переходу права власності (право господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існувала до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону . Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року, передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону .

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про іпотеку» , в редакції від 12 травня 2006 року, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» , в редакції від 12 травня 2006 року, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частинами 1, 7 статті 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», в редакції від 14 січня 2006 року, передбачено, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. Обтяження майнових прав іпотекодавця на такий предмет іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, як зазначено у частині 6 статті 203 ЦК України, у протилежному випадку такий правочин є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України (постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 червня 2014 року № 6-52цс14) за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Частиною 2 пункту 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що відповідно до прямої вказівки закону (стаття 12 Закону України «Про іпотеку») окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Також п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до п. 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що якщо предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва.

За роз'ясненнями п. 44 Постанови ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 5 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Таким чином, враховуючи приведені норми закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Компанії «Hagworth Management Limited» слід частково задовольнити, оскільки Компанія «Hagworth Management Limited» на підставі договору відступлення права вимоги (цессії) здобула право грошової вимоги за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року та укладеним в його забезпечення іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, а вищезазначений кредитний договір та іпотечний договір були укладені у відповідності до норм чинного законодавства, яке діяло на момент укладання договорів. Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_5, який був боржником по вказаному кредитному договору не виконував свої кредитні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, а також в подальшому незаконно, без згоди іпотекодержателя відчужив спірну квартиру в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, на користь ОСОБА_3, а квартира НОМЕР_10 житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, після перепланування на двокімнатну, продовжила бути предметом іпотеки. Також, суд зважає на ту обставину, що право власності за ОСОБА_3 на зазначену квартиру було визнано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси, яке в подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області, а в установленому законом порядку ОСОБА_3 право власності на квартиру не оформлювала та з порушенням норм чинного законодавства відчужила її на користь ОСОБА_2 по значно заниженій вартості. У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що в рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited», щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 гривні 72 копійки, слід звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, а саме: квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкту: квартира № НОМЕР_10, загальною площею 99,8 кв.м, житловою площею 32,2 кв.м, в житловому будинку літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1, шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» за ціною 1 911 000,00 (один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок. Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 748; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Компанії «Hagworth Management Limited» квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкту: квартира № НОМЕР_10, загальною площею 99,8 кв.м, житловою площею 32,2 кв.м, в житловому будинку літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1; застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу квартири в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за № 748, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 отримані за договором купівлі - продажу грошові кошти в сумі 287 262 гривень 00 копійок, а також визнати недійсним договір іпотеки від 20 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 367.

Крім того суд враховує ту обставину, що чинне законодавство не встановлює залежність збереження права іпотеки від добросовісності чи недобросовісності нового власника предмету іпотеки, а також від його обізнаності про обтяження придбаного нерухомого майна іпотекою.

Однак суд не може прийняти до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, оскільки останній придбав квартиру в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1, у ОСОБА_3, яка не мала права власності на зазначені квартири, за ціною, що у декілька разів менша за ринкову вартість.

Також, суд вважає, що позовні вимоги Компанії «Hagworth Management Limited» щодо припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1, фактично дублюють попередні позовні вимоги, у зв'язку із чим у їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 330, 388, 509, 526, 536, 546, 572, 575, 576, 590, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 1, 4, 5, 7, 9, 12, 16, 23, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», п. п. 34, 36, 39, 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» п. п. 8, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 197, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу, визнання недійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину - частково задовольнити.

В рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited», юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 264666, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр; щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 (двадцять вісім мільйонів п'ятсот сорок п'ять тисяч триста дві) гривні 71 (сімдесят одна) копійка, з яких: 8 195 458 (вісім мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок - заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахована пеня - 20 349 844 (двадцять мільйонів триста сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок; звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, а саме:

- квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 квартира № НОМЕР_10, загальна площа 99,8 кв.м.; житлова площа 32,2 кв.м.;

шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» (зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) за ціною 1 911 000 (один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок - за квартиру в„– НОМЕР_10 по АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за № 748.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7) на користь Компанії «Hagworth Management Limited» (Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) квартиру № НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 квартира № НОМЕР_10, загальна площа 99,8 кв.м.; житлова площа 32,2 кв.м.

Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі - продажу квартири в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрованого в реєстрі за № 748, зобов'язавши ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) повернути ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7), отримані за договором купівлі - продажу грошові кошти в сумі 287 262 (двісті вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Визнати недійсним договір іпотеки квартири в„– НОМЕР_10 у будинку АДРЕСА_1 від 20 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_8), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за № 367.

У задоволенні решти позовних вимог компанії «Hagworth Management Limited» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) на користь держави судовий збір в сумі - 1 609 гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7) на користь держави судовий збір в сумі - 1 609 гривень 68 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя (підпис) М.М. Бібік

Згідно з оригіналом: Є.О. Дельфонцева

Рішення не набрало законної сили.

Голова

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська І.Ю. Литвиненко