Рішення

від 09.09.2014 по справі 922/2705/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 922/2705/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської ради, м. Харків 2. Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник", м. Харків про стягнення коштів, розірвання договору, виселення, повернення майна за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Ворона Ю.В. (дов. № 7 від 08.01.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Зливко К.О. (посвідчення № 013773 від 03.12.2012 року).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (відповідач) про:

1. Стягнення коштів у розмірі 113577,67 грн. з яких 105907,91 грн. - заборгованість за договором оренди, 7669,76 грн. - пеня.

2. Розірвання договору оренди № 4049 від 13.09.2011 року.

3. Виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" з орендованих приміщень за договором оренди № 1786-Н від 29.07.2005 року нежитлових приміщень № 2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 19.

4. Зобов'язати відповідача повернути орендовані за договором оренди № 4049 від 13.09.2011 року нежитлові приміщення № 2-:-5, 7-:-13 у власність теритаріальної громади міста Харкова в особі Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

5. Покласти на відповідача судові вирати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди № 4049 від 13.09.2011 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.07.2014 року на 05.08.2014 року, з 05.08.2014 року на 18.08.2014 року а з 18.08.2014 року на 08.09.2014 року .

14.07.2014 року прокурор у судовому засіданні надав клопотання про долучення посвідчення до матеріалів справи.

05.08.2014 року позивач 2 через канцелярію суду надав письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

05.08.2014 року прокурор через канцелярію суду надав лист та документи для долучення до матеріалів справи.

04.08.2014 року відповідач через канцелярію суду надав заяву у якій просить відкласти розгляд справи на вересень 2014 року також просить здійснювати листування за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, 11. кв. 41 та документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року було виправлено описку у назві відповідача та зазначено - "Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник", м. Харків".

18.08.2014 року позивач 2 у судовому засіданні надав письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

18.08.2014 року позивач 2 у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

19.08.2014 року прокур через канцелярію суду надав заяву про виправлення помилки.

У судовому засіданні 09.09.2014 року прийнято заяву про виправлення помилки та подальший розгляд ведетьсмя з її урахуванням.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.09.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

13.09.2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач 2, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кедровник» (далі відповідач, орендар) укладено договір оренди № 4049(далі-договір). Пунктом 1.1. договору сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщенння № 2-:-5. 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м.(технічний паспорт КП «Харківське МіськБТІ» № 33488 від 09.06.2003 року, перевіреного 09.07.2010 року), далі - майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 19, літ. «А - 5» строком до 13.08.2014 року (пункт 10.1. договору)(а.с.15).

Майно передається в оренду з метою використання: розміщення фізкультурно-спортивного комплексу (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. встановлено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами: цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п.3.1. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р., вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 492532 грн. станом на 18.08.2011 р.

Відповідно до п.3.2 договору, враховуючи Додаткову угоду №1 від 02.04.2012 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова та пропорційно її розділу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 року № 566/11 і складає за січень 2012р. - 6168,96 грн. Ставка орендної плати з 01.01.2012 року складає 15% у рік.

Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно із п.3.5. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно на протязі 15 календарних днів місяця наступного місяця.

Відповідно до п.3.6. вищезазначеного договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування відповідачем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Відповідно до умов п.4.4. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Позивач, на виконання п.1.1. договору оренди передав, а відповідач (орендар) прийняв в орендне користування нежитлові приміщення площею 205,5 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Римарська,19, літ. "А-5", що підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 13.09.2011 р.(а.с.22).

Відповідно до п.10.5. даного договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

В порушення умов п.4.4. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р. відповідач систематично не виконував зобов'язання з оплати за оренду приміщення, у зв'язку з чим, згідно з наданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості з орендної плати за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р., у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з вересня 2012 року по червень 2014 року у розмірі 105907,91 грн.

Так, звертаючись з позовом до суду, прокурором пред'явлено до стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 105907,91 грн., яка утворилася за період з вересня 2012 року по червень 2014 року та пеню, передбачену п.3.10. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р., в розмірі 7669,76 грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень до суду не надав.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що договір оренди на момент розгляду справи є чинним та продовженим на дату заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Прокурор стверджує, що відповідач плату за користування орендованим приміщенням, за період з вересня 2012 року по червень 2014 року систематично не здійснював, що призвело до виникнення заборгованості станом на червень 2014 року в розмірі 105907,91 грн.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на дату звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду, заборгованість відповідача за договором оренди №4049 від 13.09.2011р. складала 105907,91 грн. Відповідна заборгованість підтверджена матеріалами справи, обгрунтована та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення із відповідача 7669,76 грн. пені судом визнано позовні вимоги в цій частині такими, що залишаються судом без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Норма ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.3 договору сторонами передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Виходячи з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму пені, а саме за який період вона нараховувалась. Ухвалою суду від 18.08.2014 року прокурора та позивача було зобов'язано надати до суду належний розрахунок суми пені, заявленої до стягнення, по кожній сумі окремо та по кожному місяцю із зазначенням періоду нарахування, однак з поданого під час судового засідання розрахунку, з'ясувати дані обставини не вбачається за можливе.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/344 від 11.04.2005 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтування і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислено помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Приймаючи до уваги дані обставини, суд вважає, що відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 та пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 7669,76 грн. необхідно залишити без розгляду.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір оренди оренди №4049 від 13.09.2011 р. та повернути орендоване приміщення позивачу шляхом виселення відповідача.

Глава 53 Цивільного кодексу України та Закон України «Про оренду державного та комунального майна» передбачають підстави та умови розірвання договорів.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.

Як вже було встановлено судом, договір №4049 від 13.09.2011 р. станом на момент розгляду справи, - є діючим.

Згідно з п.7.2. договору оренди, орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, зокрема, у разі не внесення відповідачем трьох орендних платежів не в повному обсязі, а також невиконання інших умов цього договору.

Відповідно до п.10.3. договору оренди, цей договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Згідно з п.10.6 договору оренди №4049 від 13.09.2011 р., дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації шляхом викупу об'єкта оренди (за участю орендаря); загибелі чи знищення об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду); банкрутства орендаря; ліквідація юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; смерті орендаря.

Згідно ч. 1 ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

На підставі оцінки доказів суд вважає, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів за оренду нежитлового приміщення, оскільки, виходячи з виписки по рахунку, на який перераховується оренда плата, платежі не здійснювались протягом п'яти місяців та не в повному обсязі, що є істотним порушенням договору оренди та підтверджує, що орендар не вносив плату за користування орендованим майном більше трьох місяців поспіль.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення №4049 від 13.09.2011 р. є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що правовим наслідком розірвання договору оренди є обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання стороною акту приймання-передачі.

На момент розгляду даного спору орендоване приміщення не повернуто, акт прийому - передачі не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу нежитлових приміщень площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул..Римарська,19, літ. "А-5" позивачу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, відповідно до статтей 44, 49 ГПК України, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є три позовні вимоги, з яких одна - майнового характеру та дві - немайнового, суд покладає судові витрати у розмірі 4554,16 грн. на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, 610, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, статтями 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 статтею 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди №4049 від 13.09.2011 р., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 24134490) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (61035, м.Харків, Червонозаводський район, вул.Обоянська, буд.27, кв.7, код ЄДРПОУ 30654936).

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (61035, м.Харків, Червонозаводський район, вул.Обоянська, буд.27, кв.7, код ЄДРПОУ 30654936) з орендованих за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлових приміщень №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул.Римарська,19, літ. "А-5".

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (61035, м.Харків, Червонозаводський район, вул.Обоянська, буд.27, кв.7, код ЄДРПОУ 30654936) повернути орендовані за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлові приміщення №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул. Римарська,19, літ. "А-5" у власність територіальної громади міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (61035, м.Харків, Червонозаводський район, вул.Обоянська, буд.27, кв.7, код ЄДРПОУ 30654936) на користь міського бюджету (р/р 33213871700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, одержувач коштів УДКСУ у м. Харкові, Харківської області) заборгованість за договором оренди у розмірі 105907,91 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (61035, м.Харків, Червонозаводський район, вул.Обоянська, буд.27, кв.7, код ЄДРПОУ 30654936) на користь державного бюджету (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4554,16 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Решту позову в частині стягнення пені у сумі 7669,76 грн. залишити без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.09.2014 року.

Суддя О.О. Ємельянова