Постанова

від 15.12.2014 по справі 922/2705/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа № 922/2705/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю

прокурора - Хряк О.О. посвідчення №028256 від 15.08.2014 року.

представників:

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Воронова Ю.Л. за дов. №07 від 08.01.2014 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник", м. Харків (вх. №3726 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.14 у справі № 922/2705/14

за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі:

1. Харківської міської ради, м. Харків

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник", м. Харків

про стягнення 105907,91 грн., розірвання договору, виселення, повернення майна

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2014 р. у справі № 922/2705/14 (суддя Ємельянова О.О.) позовні вимоги задоволені частково. Розірвано договір оренди №4049 від 13.09.2011 р., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедровник". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" з орендованих за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлових приміщень №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул.Римарська,19, літ. "А-5". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" повернути орендовані за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлові приміщення №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул. Римарська,19, літ. "А-5" у власність територіальної громади міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" заборгованість за договором оренди у розмірі 105907,91 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник" на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 4554,16 грн. Решту позову в частині стягнення пені у сумі 7669,76 грн. залишено без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" звернулось до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає про порушення норм процесуального права внаслідок того, що суд позбавив відповідача можливості надати до суду відзив на позовну заяву, докази в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, оскільки розглянув справу за відсутності його уповноваженого представника.

Також, відповідач вказує на те, що протягом всього часу дії договору оренди нежилих приміщень, він належним чином виконував свої обов'язки за договором, зокрема вчасно та в повному обсязі вносив плату за користування приміщеннями комунальної власності згідно додатку до договору оренди, яким затверджено методику розрахунку орендної плати за користування приміщеннями комунальної власності. Відповідач стверджує, що в рахунок орендної плати ним було перераховано за платіжними дорученнями 340000,00 грн., які не були враховані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в розрахунку заборгованості. Оскільки відповідач здійснював оплати, які повністю покривають розрахований позивачем розмір заборгованості, тому відповідач вважає, що підстав для застосування положень п. 7.2 договору оренди не було.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.12.2014 р. та

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надало відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач вказує на те, що орендар (відповідач) всупереч вимог закону та умов договору, орендну плату вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 105907,91 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості з орендної плати. Який додано до матеріалів справи. Позивач вважає, що вимога про виселення із спірних приміщень ґрунтується на нормах ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так як за своєю юридичною суттю включає вимогу про примусове виконання встановленого законом та договором обов'язку орендаря звільнити приміщення, а також вимогу про припинення дій, що порушують права позивача як орендаря. Крім того, позивач зазначає про те, що зазначені відповідачем грошові кошти не надходили на бюджетний рахунок відділення державного казначейства за договором оренди № 4049 від 13.09.2011 р. За даними позивача, грошові кошти в сумі 100000,00 грн., 50000,00 грн., 30000,00 грн., на які посилається відповідач, надходили за договором купівлі-продажу № 4607-ВС від 01.10.2010 р. нежитлового приміщення по вул.. Римарській, 19.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що направлені на адресу відповідача копії відповідних ухвал про призначення справи до розгляду, повернулись до Харківського апеляційного господарського суду з позначкою пошти "зі спливом строку зберігання".

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином".

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а, причиною неотримання відповідачем зазначених ухвал суду є закінчення строку зберігання, тобто відповідач з власної ініціативи не отримував адресовану йому пошту, що свідчить про ігнорування судового розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в матеріалах справи знаходяться документальні докази повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін та учасників процесу в дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора та уповноваженого представника позивача колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 13.09.2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (орендар) укладено договір оренди № 4049.

Пунктом 1.1. договору сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення № 2-:-5. 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м.(технічний паспорт КП "Харківське МіськБТІ" № 33488 від 09.06.2003 року, перевіреного 09.07.2010 року), далі - майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 19, літ. "А - 5" строком до 13.08.2014 року (пункт 10.1. договору)(а.с.15).

Звертаючись до господарського суду, прокурор зазначив про те, що в порушення умов п.4.4. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р. відповідач систематично не виконував зобов'язання з оплати за оренду приміщення, у зв'язку з чим, згідно з наданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості з орендної плати за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р., у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з вересня 2012 року по червень 2014 року у розмірі 105907,91 грн., а також відповідно до п.3.10. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р. відповідачу нарахована пеня в розмірі 7669,76 грн.

Крім того, у зв'язку з тим, що орендар не виконує свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати за користування приміщеннями, прокурором на підставі ст.ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також заявлено вимоги про розірвання договір оренди №4049 від 13.09.2011 р., виселення ТОВ "Кедровник" з орендованих за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлових приміщень №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська,19, літ. "А-5" та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедровник" повернути орендовані за договором оренди №4049 від 13.09.2011 р. нежитлові приміщення №2-:-5, 7-:-13 у підвальній частині житлового будинку загальною площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул. Римарська,19, літ. "А-5" у власність територіальної громади міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Враховуючи викладені обставини, а також зважаючи на те, що заборгованість відповідача за договором оренди №4049 від 13.09.2011р. є доведеною та такою, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем жодним чином не спростована, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 105907,91 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд першої інстанції залишив без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 7669,76 грн, виходячи з того, що з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму пені, а саме за який період вона нараховувалась.

Також, керуючись ч. 2 ст. 651, ст. 782, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зважаючи на те, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів за користування орендованим майном більше трьох місяців, що є істотним порушенням договору оренди, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення №4049 від 13.09.2011 р. є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню. Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд також задовольнив позовні вимоги прокурора про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу нежитлових приміщень площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул..Римарська,19, літ. "А-5".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Повторно розглянувши справу, колегія суддів встановила, що на виконання п.1.1. договору оренди № 4049 від 13.09.2011 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедровник" (орендар), позивач передав, а відповідач (орендар) прийняв в орендне користування нежитлові приміщення площею 205,5 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Римарська,19, літ. "А-5", що підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 13.09.2011 р.(а.с.22).

Згідно з п.3.1. договору оренди №4049 від 13.09.2011 р., вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 492532 грн. станом на 18.08.2011 р.

Відповідно до п.3.2 договору, враховуючи додаткову угоду №1 від 02.04.2012 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова та пропорційно її розділу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 року № 566/11 і складає за січень 2012р. - 6168,96 грн. Ставка орендної плати з 01.01.2012 року складає 15% у рік.

Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно із п.3.5. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно на протязі 15 календарних днів місяця наступного місяця.

Відповідно до п.3.6. вищезазначеного договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування відповідачем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Відповідно до умов п.4.4. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Проте, відповідач, в порушення пунктів п.п. 3.5 договору, п.З ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендну плату вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість по орендній платі за договором оренди № 4049 від 13.09.2011р. за період з грудня 2012 року по травень 2014 року включно у сумі 105907,91 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості з орендної плати, який додано до матеріалів справи.

Слід зазначити, що відповідач в апеляційній скарзі наявність заборгованості заперечує, посилаючись на те, що в рахунок орендної плати ним було перераховано за платіжними дорученнями 340000,00 грн., які не були враховані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в розрахунку заборгованості.

На підтвердження наведених доводів відповідачем надано до матеріал справи ксерокопії нечитаємого змісту (а.с. 15, 16, т.2).

В зв'язку з чим ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 р. відповідачу запропоновано надати до суду для огляду в судовому засіданні оригінали платіжних доручень про сплату грошових коштів в якості орендної плати в рахунок договору оренди № 4049 від 13.09.2011р.

Проте, відповідач вимоги ухвали не виконав, належних доказів на підтвердження сплати орендних платежів за договором оренди № 4049 від 13.09.2011р. до суду не надав.

Слід зазначити, що пунктом 3.7 передбачено, що орендна плата перераховується на бюджетний рахунок відділення державного казначейства.

Як зазначає позивач, Управління комунального майна та приватизації не є одержувачем коштів, що надходять до міського бюджету за оренду майна територіальної громади м. Харкова, а лише проводить операційний облік коштів, отриманих головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області.

В свою чергу, позивач заперечує сплату відповідачем грошових коштів за договором оренди, посилаючись на те, що зазначені в апеляційній скарзі суми не надходили на бюджетний рахунок Відділення державного казначейства за договором оренди № 4049 від 13.09.2011р. Грошові кошти у сумі 100000 гри: 50000 грн; 30000 грн., на які посилається відповідач, надходили за договором купівлі-продажу № 4607-ВС від 01.10.2010р. нежитлового приміщення по вул. Римарській. 19, що підтверджується наданими позивачем відомостями оплат з зазначенням дати надходження платежу до міського бюджету.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту відсутності у нього заборгованості за договором оренди № 4049 від 13.09.2011р., в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 105907,91 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач просив суд розірвати договір оренди оренди №4049 від 13.09.2011 р. та повернути орендоване приміщення позивачу шляхом виселення відповідача.

Глава 53 Цивільного кодексу України та Закон України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають підстави та умови розірвання договорів.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.

Як вже було встановлено судом, договір №4049 від 13.09.2011 р. станом на момент розгляду справи, - є діючим.

Згідно з п.7.2. договору оренди, орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, зокрема, у разі не внесення відповідачем трьох орендних платежів не в повному обсязі, а також невиконання інших умов цього договору.

Відповідно до п.10.3. договору оренди, цей договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Згідно з п.10.6 договору оренди №4049 від 13.09.2011 р., дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації шляхом викупу об'єкта оренди (за участю орендаря); загибелі чи знищення об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду); банкрутства орендаря; ліквідація юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; смерті орендаря.

Згідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

На підставі оцінки доказів суд вважає, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів за оренду нежитлового приміщення, оскільки, виходячи з виписки по рахунку, на який перераховується оренда плата, платежі не здійснювались протягом п'яти місяців та не в повному обсязі, що є істотним порушенням договору оренди та підтверджує, що орендар не вносив плату за користування орендованим майном більше трьох місяців поспіль.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення №4049 від 13.09.2011 р. є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 782 ЦК України орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату за користування приміщенням протягом трьох місяців підряд.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що правовим наслідком розірвання договору оренди є обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання стороною акту приймання-передачі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду даного спору орендоване приміщення не повернуто, акт прийому - передачі не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу позивачу нежитлових приміщень площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул..Римарська,19, літ. "А-5" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусувс виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення: припинення правовідношення: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнолвої шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядуування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист свої прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення: присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З аналізу вказаних норм та умов договорів випливає, що вимога позивача про виселення із спірних приміщень відповідає встановленим законом способам захисту цивільного права, так як за своєю юридичною суттю включає вимогу про примусове виконання встановленого Законом та договорами обов'язку орендаря звільнити приміщення, а також вимогу про припинення дій, що порушують право позивача як орендаря.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах: № 30/347 від 23.07.2009 р.; № 7/251 від 03.04.2012 р.: № 9/17-1288-2011 від 26.04.2012 р.. 5023/3924/11, 5023/2622/12 тощо.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу позивачу нежитлових приміщень площею 205,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул..Римарська,19, літ. "А-5" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок того, що справу було розглянуто за відсутністю представника відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з чим відповідач мав об'єктивну можливість скористатися своїми правами та направити в призначене судове засідання свого уповноваженого представника. До того ж, відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права внаслідок розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

За таких обставин, відповідач під час вирішення спору у господарському суді не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїх апеляційних скаргах тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягає задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 09.09.14 у справі № 922/2705/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровник", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.14 у справі № 922/2705/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 15 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.