Постанова

від 21.02.2007 по справі 2-441/07

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-441/07

Справа №2-441/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року.       Торезький міський суд Донецької області в

складі:

Головуючого-судді                                                                      Чапланової О.М.

При секретарі                                                                        Кононенко Л. І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Торезі адміністративну справу по позовомОСОБА_1 до    Управління праці та соціального захисту

населення Торезької міської ради - про перерахунок і стягнення недоотриманої

суми    щорічної допомоги на оздоровлен ня,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Управління праці та

соціального захисту населення Торезької міської ради - про перерахунок і

стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 pp. Свої вимоги

обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, інвалідом 3-ої

групи. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має

право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка інвалідам 3 групи виплачується у

розмірі чотирьох мінімальних заробітних

плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідач виплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2003 р. і за 2004 р. в розмірі 21

грн.50 коп. (за кожний рік), за 2005 р. - в розмірі 90 грн., порушивши норми

розміру виплат допомоги, встановлені вказаним Законом. Вважає, що відповідно до

ст.48 вказаного Закону йому повинна бути нарахована і виплачена щорічна

допомога на оздоровлення з розрахунку мінімальної заробітної плати, і з урахуванням

допомоги на оздоровлення, яка була йому виплачена, до виплати належить : у 2003

р. - (205 грн. х 4) - 21,50 = 798 грн.50 коп., у 2004 р. - (290 грн. х 4) -

21,50 = 1138 грн.50 коп., у 2005 р. (332

грн. х 4) - 90 = 1238 грн., а всього - 3175 грн. Просить стягнути з відповідача

недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення у вказаному розмірі.

В судовому

засіданні 09.02.2007 р. позивач змінив позовні вимоги, надавши письмову заяву,

згідно із якою враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати на час

подання позовної заяви становить 400 грн.,

позивач просить стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму

щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 р. в розмірі 1578 грн.50 коп. (400x4-21,50= 1578,50 грн.), за

2004 р. в розмірі

1578 грн.50 коп. (400x4-21,50= 1578,50 грн.), за 2005 рік в розмірі 1510 грн.

(400x4-90=1510 грн.), а всього 4667 грн. Дав пояснення, аналогічні викладеним в

позові.

В судовому

засіданні 21.02.2007 р. позивач додатково пояснив, що відповідно до ст. 19

Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні

гарантії": „...Виключно Законами України визначаються:., мінімальний

розмір заробітної плати. ... Державні соціальні гарантії є обов"язковими

для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,

установ і організацій незалежно від форми власності..." Згідно із ст. 82 ЗУ «Про Державний бюджет

України на 2006 р.» з 01.12.2006 p., тобто на час його звернення до суду, мінімальна заробітна

плата складає 400 грн. Закон України „Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні

положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров"я, оскільки, відповідно до ст. 50 Конституції

України кожен має право на безпечне для життя і здоров"я довкілля

та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Згідно правової

позиції, сформульованої Конституційним

Судом України, Конституція та закони України відокремлюють певні категорії

громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку

держави. До них, зокрема, належать

громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому звуження

змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін

до чинних законів  за  ст.  

22   Конституції України   не 

допускається.   Лише  законами  

України   визначається

2

мінімальний розмір заробітної

плати. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні

даного спору підлягають застосуванню норми ст.. 48 ЗУ

№ 796-Х 11 та ст. 82 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006

рік».

Представник

відповідача -ОСОБА_2., в

судовому засіданні 21.02.2007 р. позовні вимоги не визнала і пояснила суду, що згідно із

ст.62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" - роз'яснення порядку застосування

цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,

рішення якого є обов'язковими для виконання

Міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади

України, місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання

незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Згідно із ст.

63 вказаного Закону фінансування витрат,

пов'язаних з реалізацією вказаного Закону здійснюється за рахунок Державного

бюджету. Ст. 95 Конституції України

передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які

видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих

видатків. Згідно із п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного Кодексу України до

нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать

нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та

на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України.

Згідно із ст. 2

Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003

рік" - Кабінету Міністрів України

необхідно було до 01 березня 2003 р. внести на розгляд Верховної Ради України

пропозиції про поетапне наближення розміру мінімальної заробітної плати до

прожиткового мінімуму та про внесення змін до законів України, у нормах

яких для розрахунку застосовується мінімальна

заробітна плата. Виходячи з існуючих фінансових можливостей держава гарантує

виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові

Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. Виплати, передбачені ЗУ „Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті

Чорнобильської катастрофи", які базуються на розмірі мінімальної

заробітної плати, виплачуються в розмірах, встановлених ПКМУ №836. Відповідно

до ст. 117 Конституції України Кабінет

Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження,

які є обов»язковими до виконання, тому всі

виплати, передбачені вказаним Законом, у тому числі і виплати щорічної

допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної

плати, виплачуються у розмірах, встановлених вказаною постановою Кабінету

Міністрів України. Згідно із ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р. розмір щорічної

допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

інвалідам 3 групи складає 21 грн.50 коп. Постановою Кабінету Міністрів України

від 12.07.2005 р. № 562 встановлено нові розміри щорічної допомоги на

оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, і

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали

інвалідами 3 групи виплачується - 90 грн. Відповідно до вказаних Постанов Кабінету Міністрів України позивачу у 2003р. - 2005

р. була нарахована і виплачена щорічна допомога на оздоровлення,

заборгованості немає. Вважає дії УПСЗН при призначенні та виплаті позивачу

компенсації на оздоровлення правомірними і просить позивачу у задоволенні

позовних вимог відмовити. Додатково пояснила, що позивач має право на щорічну

допомогу на оздоровлення у відповідному

розмірі згідно із ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, виходячи з існуючих

фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної щорічної допомоги в

розмірі, встановленому у ПКМУ, що передбачено законом. Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали

справи, судом фактично встановлено, що позивач є учасником ліквідації

наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, інвалідом З групи. Ст. 48 Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення

учасникам ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильської АЕС- інвалідам 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних

плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент

виплати. В той же час відповідно до ст. 62 вказаного Закону, застосування цього

Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення

якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними

органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної

виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої

підпорядкованості та форм власності. Відповідно до ст. 63 зазначеного Закону,

фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок

державного бюджету. Ст. 95 Конституції

України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України

визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і

цільове спрямування цих

3

видатків. Відповідно до ст. 116 Конституції

України, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до

компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції

України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими

для виконання, тому вишевказані норми Закону не суперечать Конституції України.

Постановою Кабінету Міністрів України №987 від 20 червня 2000 р. "Про

затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо

ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту

населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах

наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним

управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду.

Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської

катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується

Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 33

Закону України "Про державний бюджет на 2003", визначено, що

Кабінетом Міністрів України за узгодженням

з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затверджено розподіл коштів

на погашення заборгованості по соціальним виплатам, передбаченим програмою по

ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, чим підтверджена наявність

заборгованості державним бюджетом. Статтею 28 Закону України „Про Державний

бюджет на 2004 р." встановлена необхідність передбачити бюджетні

призначення за державною програмою "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні" у сумі 14.108.908,1

тис. гривень, з яких на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, визначено 1.659.228,1 тис. гривень, у тому числі соціальні

виплати, які здійснюються безпосередньо громадянам, - 1.341.235,1 тис. гривень,

з яких 414.279,4 тис. гривень - на повне погашення заборгованості, що виникла у

минулі роки. Заборгованість при цьому

враховувалася в межах розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів

України від 26.07.1996 р .№ 836 „Про компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в цих розмірах кошти

надходили на відповідний рахунок УПСЗН, з якого і проводилися виплати. Проведення

виплат бюджетних коштів з інших рахунків, являється порушенням Бюджетного Кодексу

України і тягне за собою певну відповідальність.

Враховуючи

викладене, а також те, що до 12.07.2005 р. розміри компенсаційних виплат на

оздоровлення не змінювались і лише постановою Кабінету Міністрів України від

12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено нові розміри

щорічної допомоги на оздоровлення, відповідач у серпні 2004 p., у

червні 2005 р., та у грудні 2006 р. виплатив позивачу щорічну допомогу на

оздоровлення за 2003-2004 pp. у розмірі - 21,50 грн., встановленому постановою

Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р № 836, за 2005 р. у розмірі 90 грн.,

встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562

(а.с.6), суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10,11,12, 158 ,

159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні

позовуОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради - про перерахунок і стягнення

недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 pp. - відмовити.

Заяву про

апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Апеляційному суду

Донецької області через Торезький міський суд протягом 10 днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови

у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному

обсязі. Апеляційна: скарга на постанову суду подається Апеляційному суду

Донецької області через Торезький міський суд "протягом 20 днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду Донецької

області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.