Рішення

від 25.12.2007 по справі 2-441/07

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-441/07

Справа №2-441/07

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

Іменем України

25

грудня 2007 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Ісаєвої І.А.,   при

секретарі-Рябенко Л.В.,   розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2,   треті особи: ОСОБА_3,   ОСОБА_4, 

ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно ,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до

суду з позовом до ОСОБА_2,   треті особи:

ОСОБА_3,   ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права власності на

нерухоме майно,   обґрунтовуючи свої

позовні вимоги тим,   що 13 серпня 2003

року в м.  Харкові відповідач ОСОБА_2 на

підставі доручення від ОСОБА_3, 

ОСОБА_4   ОСОБА_5,   посвідченого державним нотаріусом Четвертої

Харківської державної нотаріальної контори 22 вересня 2001 року,   на продаж,  

дарування,   обмін,   заставу,  

оренду,   продав їй на підставі

договору купівлі-продажу від 13 серпня 2003 року квартиру АДРЕСА_1

ОСОБА_2

зобов'язався в подальшому оформити нотаріально вище зазначений договір

купівлі-продажу,   але ухиляється від

нотаріального посвідчення цього договору

Позивачка

просила суд визнати право власності на нерухоме майно,   а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з

автономним опаленням та підігрівом води.

В судовому

засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач

ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.  У справі є розписка з відміткою про отримання

судової повістки. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі

наявних у справі доказів,   що відповідає

положенням ч. 1  ст.  224 ЦПК України.

Судом

встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. Згідно свідоцтва

про право власності на житло,   виданого

1 грудня 1997 року приватизаційною комісією представництва Фонду державного

майна України в Куп»янському районі,  

ОСОБА_3,   ОСОБА_4,  ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1

13

серпня 2003 року в м.  Харкові відповідач

по даній справі ОСОБА_2 на підставі доручення від ОСОБА_3,   ОСОБА_4  

ОСОБА_5,   посвідченого державним

нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори 22 вересня 2001

року,   на продаж,   дарування,  

обмін,   заставу,   оренду,  

продав ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 серпня 2003

року квартиру АДРЕСА_1

Згідно

договору дарування,   засвідченого

нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори 22 вересня 2001

року,   ОСОБА_2 подарував третім особам

по даній справі двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_2

ОСОБА_2

зобов'язався в подальшому оформити нотаріально вище зазначений договір

купівлі-продажу від 13 серпня 2003 року для чого 5 вересня 2006 року отримав

дозвіл на продаж частини квартири АДРЕСА_1

2

АДРЕСА_1,   що належала на той час неповнолітній

ОСОБА_4,   але до цього часу ухиляється

від нотаріального посвідчення цього договору,  

посилаючись на свою зайнятість,  

порушуючи тим самим право власності ОСОБА_1. на вище вказану квартиру і

позбавляючи її реалізації права власності на неї,   оскільки згідно  ст.  19

Закону України "Про державну реєстрацію" речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав,   що посвідчують виникнення,   перехід,  

припинення речових прав на нерухоме майно,   обмеження цих прав,   є нотаріально посвідчений договір

купівлі-продажу.

Згідно  ст. 

657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладається в письмовій

формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно

до ч. 1  ст.  218 ЦК

України недодержання сторонами письмової форми правочину,   яка встановлена законом,   не має наслідком його недійсність,   крім випадків встановлених законом.

Згідно  ст. 

220 ЦК України

у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору

такий договір є нікчемним.  Якщо сторони

домовилися щодо усіх істотних умов договору,  

що підтверджується письмовими доказами,  

і відбулося повне або часткове виконання договору,   але одна із сторін ухиляється від

нотаріального посвідчення,   суд може

визнати такий договір дійсним.

Як

вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13 серпня 2003

року,   укладеного між ОСОБА_1. та

ОСОБА_2.,   сторони угоди купівлі-продажу

домовилися щодо усіх істотних умов укладеного договору,   повністю їх виконали шляхом повної виплати

вартості нерухомого майна покупцем і передачі цього майна останньому

продавцем,   що свідчить про дійсність

цього договору.

Відповідно

до  ст. 

392 ЦК України

власник майна має право пред'явити позов про визнання його права

власності,   якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою,   а також

у разі втрати ним документа,   який

засвідчує право власності. Так,   право

власності ОСОБА_1. на квартиру АДРЕСА_1 не визнається відповідачем по даній

справі.

Відповідно

до ч. 1  ст.  328 ЦК

України,   право власності набувається

на підставах,   що не заборонені

законом,   зокрема з право чинів,   яким в даному випадку є договір,   укладений 13 серпня 2003 року між позивачкою

по даній справі та ОСОБА_2. на підставі доручення від власників квартири.

За таких

обставин суд дійшов висновку,   що позов

ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

На

підставі ч. 1  ст.  218,   

ст.  220,   ч. 1 

ст.  328,   392,  

ст.  657 ЦК України,   керуючись 

ст.  ст.  10, 

11,   60,     208,  

209,   212,   215,  

224-226,  292,  294,  

296 ЦПК України,   суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1

задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно,   а саме: трьохкімнатну квартиру,   розташовану за адресою: АДРЕСА_1,   з автономним газовим опаленням та підігрівом

води.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської

області через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі в

10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до

апеляційної інстанції,   або в порядку ч.

4  ст. 

295 ЦПК України.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом,   що

його ухвалив,   за письмовою заявою

відповідача,   поданою протягом десяти

днів з дня отримання його копії.

Рішення

суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 

ст.  223 ЦПК України.