ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2014 р.Справа № 922/2851/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Продукт", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ "Салтівський" м. Харків про стягнення 29329,83 грн. за участю представників сторін:
позивача - Юрга К.В., за довіреністю від 01.04.2014 року;
відповідача - Храброва А.М., за довіреністю від 15.07.2014 року;
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 29329,83грн. заборгованості. Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 33 від 09.07.2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість.
01.09.14р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вважає позовні вимоги необгрунтованими, а суму заявлену до стягнення, такою, що не підтверджена належними доказами, посилаючись на те, що до позову не додано довіреностей на отримання товару, заявок, які отримані від відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що до позову додано видаткові накладні на суму більшу ніж вказано в позові, тому невідомо за якими саме накладними утворилась заборгованість.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.09.2014 року представник позивача супровідним листом (вх. № 31183) надав докумнети для приєднання до матеріалів справи, а саме: підписаний двома сторонами акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.06.2014 року (копія) та картка рахунку, які судом долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2014 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2014 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, всебічно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
09.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер - Продукт" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський" (відповідач) було укладено договір поставки № 33, у відповідності до умов якого, позивач зобов'язується передати відповідачу, а відповідач прийняти та сплатити товар, в кількості, по цінам, вказаним в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару, що передається по діючому договору, вказується в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунок здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки вважається дата отримання товару відповідачем, вказана в накладній, яка підтверджує отримання товару відповідачем.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та здійснив відповідачу поставку товару, що підтверджується видатковими накладними, що наявні в матеріалах справи (а.с. № 14-112), які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
За вимогами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив умови договору та не виконав свого обов'язку оплатити поставлений позивачем товар, в строк, вказаний в п. 3.3. договору.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість в сумі 29329,83 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду.
Заперечення відповідача грунтуються на тому, що сума заявлена до стягнення на його думку, є такою, що не підтверджена належними доказами, посилаючись на те, що до позову не додано довіреностей на отримання товару, заявок, які отримані від відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що до позову додано видаткові накладні на суму більшу ніж вказано в позові, тому невідомо за якими саме накладними утворилась заборгованість.
Суд, оцінюючи докази відповідача, критично ставить до таких тверджень відповідача, оскільки відповідно до п. 3.4 договору доказом, що підтверджує отримання товару є накладна.
Крім того, накладні, надані позивачем, були підписані з боку відповідача та скріплені печаткою, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було надано до суду доказів оплати ним товару (виписки про рух коштів на поточному рахунку, копії платіжних доручень, квитанцій, корінців прибуткових касових ордерів тощо) за вищезазначеними накладними.
Також, заборгованість відповідача підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2014 року (копія додається), відповідно до якого борг відповідача перед позивачем складає 29329,83 грн. Вищевказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищенаведене, та те, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, суд, приймаючи до уваги викладені обставини та доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору шляхом несплати грошових коштів за поставлений товар, - визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 33 від 09.07.2012 року у розмірі 29329,83 грн. обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.ст.44-49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525-526, 530, 610, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Салтівський" (61029, м. Харків, Салтівське шосе, 129, п/р 26004962507590 в ПАТ "Пумб" в м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 31061964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер - Продукт" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівників, 35-а, п/р 26000316875100 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37500728) суму заборгованості у розмірі 29329,83 грн. та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.09.2014 р.
Суддя Л.В. Шарко
922/2851/14
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40507822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шарко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні