Постанова
від 15.09.2014 по справі 927/1114/13
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2014 р. Справа№ 927/1114/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Толмачов С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2014р.

у справі №927/1114/13 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ»

про стягнення 273 629,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ» про стягнення з останнього заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 238 012,73 грн., 17 645,12 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17 971,43 грн. пені за несплату відсотків.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2014р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» 238 012,73 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 17 645,12 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17 971,43 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 472,59 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ», подало апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2014р. у справі №927/1114/13 та відмовити у задоволенні позову ПАТ «Банк «Демарк».

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, неповнотою з'ясування обставин справи, неправильною оцінкою доказам.

Так, скаржник зазначає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками є безпідставними, так як позивач визнав відсутність такої заборгованості, в тому числі шляхом прощення боргу за відсотками у разі його наявності та неустойкою (пенею), списавши в односторонньому порядку з поточного рахунку відповідача грошові суми на погашення основної суми боргу, наданої в кредит, яка погашається в останню чергу. За таких обставин, як вважає апелянт, після списання позивачем грошових сум з поточного рахунку відповідача на погашення відсотків та основної суми боргу за Договором зобов'язання за Договором припинилися виконанням, проведеним належним чином.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить відхилити апеляційну скаргу ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ», вказуючи про надуманість та безпідставність доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Ткаченко Б.О. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ» та призначено розгляд справи на 02.06.2014р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 02.06.2014р., з огляду на перебування судді Ткаченка Б.О. на навчанні по підвищенню кваліфікації Національній школі суддів України, вирішено здійснити розгляд справи №927/1114/13 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Андрієнко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 04.08.2014р., з огляду на перебування судді Алданової С.О., Андрієнка В.В. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №927/1114/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України, з огляду на відсутність у судовому засіданні представника позивача.

15.09.2014р. представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до апеляційного суду не надходило.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ», як позичальником, виникли на підставі Кредитного договору №1016 від 19.07.2010р., за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 400 000,00 грн. строком по 19.01.2011р., а позичальник зобов'язався погасити кредит та сплатити інші платежі, передбачені цим Договором, у строки, визначені даним Договором.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику для забезпечення витрат поточної діяльності.

Згідно з підпунктом 3.5.1. п. 3.5. Договору позичальник за користування кредитом сплачуватиме кредитору відсотки у розмірі 27%. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Також п. 7.3. Кредитного договору визначено, що у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. цього Договору, кредитор переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує кредитору за користування кредитом підвищену процентну ставку - 40% річних.

Як свідчать матеріалів справи, Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №7/84 за позовом ПАТ «Банк «Демарк» до ТОВ «ІБК «АЛЬФА-ІНВЕСТ» про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 517 953,15 грн. У даній справі господарським судом був встановлений факт наявності заборгованості ТОВ «ІБК «АЛЬФА-ІНВЕСТ» перед ПАТ «Банк «Демарк» за Кредитним договором №1016 від 19.07.2010р., а саме основного боргу по кредиту в розмірі 400 000,00 грн., боргу по несплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2010р. по 30.06.2011р., боргу по пені за прострочення виконання зобов'язання по поверненню суми кредиту в період з 20.01.2011р. по 14.07.2011р. в сумі 29 895,89 грн., боргу по пені за несвоєчасне погашення відсотків в період з 01.12.2010р. по 14.07.2011р. в сумі 3 748,47 грн.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на підставі Кредитного договору №1016 від 19.07.2010р. заборгованості по сплаті відсотків за період з 01.07.2011р. по 12.03.2013р. в сумі 238 012,73 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.09.2012р. по 12.03.2012р. в сумі 17 645,12 грн., пені за несплату відсотків за період з 01.09.2012р. по 31.08.2013р. в сумі 17 971,43 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Так, матеріали справи свідчать, що кредит позичальником (відповідачем у справі) повернутий частинами: 05.09.2012р. в сумі 180 891,79 грн. та 13.03.2013р. в сумі 219 108,21 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №366280 від 05.09.2012р. та №366280 від 13.03.2013р.

Також відповідач частково сплатив відсотки за користування кредитом, з огляду на що у нього рахується заборгованість по нарахованим за період з 01.07.2011р. по 12.03.2013р. в сумі 238 012,73 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за Кредитним договором не надано суду доказів сплати заборгованості по процентам за користування кредитом.

Таким чином, у позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ», перед позивачем існує заборгованість по процентам за період користування кредитом з 01.07.2011р. по 12.03.2013р. в сумі 238 012,73 грн.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути також суму пені за порушення строків повернення кредиту, нараховану за період з 01.09.2012р. по 12.03.2013р. у розмірі 17 645,12 грн. та суму пені за несвоєчасне повернення процентів, нараховану за період з 01.09.2012р. по 31.08.2013р. в розмірі 17 971,43 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту банк має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.5. Кредитного договору у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом банк має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, включаючи день проплати, пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, правомірним є нарахування позивачем пені на суми прострочених зобов'язань, а саме: за порушення строків повернення кредиту, нараховану за період з 01.09.2012р. по 12.03.2013р., у розмірі 17 645,12 грн. та суму пені за несвоєчасне повернення процентів, нараховану за період з 01.09.2012р. по 31.08.2013р., в розмірі 17 971,43 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними засобами доказування факту відсутності заборгованості за Кредитним договором.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2014р. у справі №927/1114/13 залишити без змін.

3. Справу №927/1114/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення15.09.2014
Оприлюднено19.09.2014
Номер документу40527251
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/1114/13

Ухвала від 26.03.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 12.09.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Постанова від 15.09.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шевченко Е.О.

Ухвала від 23.04.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шевченко Е.О.

Рішення від 03.04.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 16.10.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 05.09.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні