Постанова

від 26.08.2014 по справі 823/3732/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року справа № 823/3732/13-а

м. Черкаси

16 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" Номінаса К.В. - за довіреністю від 17.01.2014,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" Мартинюка І.Г. - за довіреністю №7 від 04.01.2013,

представника відповідача Черкаської митниці Міндоходів Недосєки І.В. - за довіреністю від 02.09.2013 №01/11-06/43-1411,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" до Черкаської митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2010 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" з адміністративним позовом до Черкаської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, в адміністративній справі №2а-4794/10/2370, адміністративний позов задоволено повністю; скасовано податкове повідомлення рішення від 05.10.2010 №29 та податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 №30; скасовано рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 03.09.2010 №902000006/2010/000102/3, №902000006/2010/000103/3, №902000006/2010/000104/3, №902000006/2010/000105/3, №902000006/2010/000106/3, №902000006/2010/000107/3, №902000006/2010/000108/3, №902000006/2010/000109/3, №902000006/2010/000110/3, №902000006/2010/000111/3, №902000006/2010/000112/3, №902000006/2010/000113/3, №902000006/2010/000114/3, №902000006/2010/000115/3.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 у справі №2а-4794/10/2370 (к/с №К/9991/29060/11) касаційну скаргу Черкаської митниці залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 04.07.2013 у справі №21-202а13, прийнятою за наслідками розгляду заяви Черкаської митниці про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: статей 69, 259, 265, 267 Митного кодексу України та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяву Черкаської митниці задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 у справі №2а-4794/10/2370 (к/с №К/9991/29060/11) скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013 у справі №2а-4794/10/2370 (к/с №К/800/38422/13) касаційну скаргу Черкаської митниці задоволено частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 листопада 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла на новий розгляд адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" до Черкаської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів.

В позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" просить скасувати податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці від 05.10.2010 №29, №30 та рішення про визначення митної вартості товарів від 03.09.2010 №№902000006/2010/000102/3-902000006/2010/000115/3.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що на підставі інформації, отриманої від митних органів Республіки Білорусь, 03.09.2010 Черкаською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості товарів №№902000006/2010/000102/3-902000006/2010/000115/3. Податкові повідомлення-рішення від 05.10.2010 №29, №30 прийняті на підставі проміжного акту перевірки від 08.09.2010, в якому встановлено заниження бази оподаткування (митної вартості товарів) при визначенні суми ввізного мита та бази оподаткування податком на додану вартість за 14 вантажно-митними деклараціями (із загальної кількості 156 ВМД ) , за якими було ввезено лінію для виробництва мінеральної вати, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань на загальну суму 1172629 грн. 51 коп., в тому числі: за ввізним митом у сумі 104699 грн. 04 коп. та податком на додану вартість в сумі 1067930 грн. 47 коп., які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення відповідача є незаконними та підлягають скасуванню, з огляду на те, що імпортованим товаром є лінія по виробництву мінеральної вати, яка була внеском до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" єдиним його засновником - компанією з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED", та є іноземною інвестицією, що була оцінена у розмірі ціни вкладу та відповідає ціні придбаних учасником корпоративних прав у відповідності до Статуту та рішення учасника товариства. Визначення вартості внеску до статутного фонду є виключним правом учасника суб'єкта господарювання, а тому відсутні підстави для визначення достовірності такої вартості з боку відповідача.

Представник позивача звернув увагу, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваних рішень, оскільки вони були прийняті на підставі проміжного акту перевірки (а не акту про проведення перевірки), який, крім того, не містить належного нормативного обґрунтування допущених позивачем порушень.

Також, Черкаською митницею порушено вимоги законодавства щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості, та не обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що відповідно до інформації та документів, наданих митними органами Республіки Білорусь на запит Черкаської митниці, встановлено, що поставка товарів, оформлена за 14 вантажними митними деклараціями, у період з 11.09.2007 по 13.12.2007 здійснювалась ТОВ "Туссон" (Білорусь) як виробником цих товарів відповідно до контракту від 05.06.2007, укладеного між ТОВ "Туссон" та компанією "Frydlantske strojirny - Rasl a syn, a.s" (Чеська Республіка). Загальна вартість 14 поставок обладнання становить 928330 євро на умовах поставки FCA - Мінськ, тобто без врахування витрат на доставку товару та проведення пусконалагоджувальних робіт як умови продажу даного товару.

Декларування митної вартості товару за вищевказаними ВМД проведено позивачем за загальною вартістю 253705 євро - за ціною договору щодо товарів, що імпортуються відповідно до рішення інвестора (компанія з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED") №09 від 23.07.2007 про внесення до статутного фонду позивача майна у вигляді цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати, придбаного у фірми "Frydlantske strojirny - Rasl a syn, a.s".

З огляду на викладене, митний орган дійшов висновку про заниження позивачем митної вартості обладнання, що стало підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.06.2006, ідентифікаційний код 34556406; є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 11.09.2001 №32134339 НБ №177392, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 314896723018.

На підставі інформації, отриманої від митних органів Республіки Білорусь, про вартість окремих складових обладнання для виробництва мінеральної вати, 03.09.2010 Черкаською митницею винесені рішення про визначення митної вартості товарів, що були імпортовані товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" №902000006/2010/000102/3, №902000006/2010/000103/3, №902000006/2010/000104/3, №902000006/2010/000105/3, №902000006/2010/000106/3, №902000006/2010/000107/3, №902000006/2010/000108/3, №902000006/2010/000109/3, №902000006/2010/000110/3, №902000006/2010/000111/3, №902000006/2010/000112/3, №902000006/2010/000113/3, №902000006/2010/000114/3, №902000006/2010/000115/3 (а.с. 30-43, т. 1).

У вересні 2010 року посадовими особами Черкаської митниці проведено позапланову документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" за період з 01.08.2007 по 31.07.2010, за результатами якої складено проміжний акт №0009/0/902000000/0034556406 від 08.09.2010 (далі по тексту - проміжний акт перевірки).

В проміжному акті встановлено заниження бази оподаткування (митної вартості товарів) при визначенні суми ввізного мита згідно ставок ввізного мита, визначених Законом України «Про Митний тариф України», та бази оподаткування податком на додану вартість за 14 вантажно-митними деклараціями із загальної кількості 156 ВМД, за якими було ввезено лінію для виробництва мінеральної вати, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань на загальну суму 1172629 грн. 51 коп., в тому числі: за ввізним митом у сумі 104699 грн. 04 коп. та податком на додану вартість в сумі 1067930 грн. 47 коп., які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

На підставі проміжного акта перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення від 05.10.2010 № 29 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 157048,56 грн., в тому числі за основним платежем 104699,04 грн., за штрафними санкціями 52349,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 30 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 1601895,71 грн., в тому числі за основним платежем 1067930,47 грн., за штрафними санкціями 533965,24 грн. (а.с. 60, 62, т. 1).

16.09.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" на ім'я голови Державної митної служби України була подана скарга на рішення Черкаської митниці від 03.09.2010 про визначення митної вартості товарів, що були імпортовані товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест", відповіді на яку позивач не отримав (а.с. 17-24, т.2).

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд встановив, що відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" (нова редакція), учасником ТОВ "Техно-Инвест" є компанія з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED", зареєстрована реєстратором компаній Англії та Уельса 09.02.2001. Компанія з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED" є власником 100 відсотків статутного капіталу ТОВ "Техно-Инвест".

Рішенням компанії з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED" № 09 від 23.07.2007 (а.с. 64, т. 1) до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" внесено майно у вигляді цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати на суму 4891709 євро, який, в свою чергу, придбаний у фірми "Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s" по контракту № 10-16.2007 від 09.03.2007 (а.с. 101, т.5).

ТОВ «Техно-Инвест» було отримано дозвіл Черкаської митниці на ввезення на митну територію України та декларування комплексного об'єкта (лінії для виробництва мінеральної вати) за кодом 8479899890 згідно УКТЗЕД.

Фактурна вартість лінії вказана відповідно до вартості, визначеної у рішенні № 09 від 23.07.2007 компанії з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED" та статуті товариства.

З 23.08.2007 по 18.02.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" до Черкаської митниці було подано 156 вантажно-митних декларацій щодо ввезення на митну територію України 23 складових цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати з визначенням митної вартості за цінами, що імпортуються.

До 01.06.2012 засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України були визначені Митним кодексом України від 11.07.2002 № 92-IV (далі - Митний кодекс України).

Згідно частини 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Вищевикладене свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Службою боротьби з контрабандою та порушенням митних правил аналітично-пошукової роботи встановлено, що участь у виробництві окремих складових обладнання для виробництва мінеральної вати, що ввезено на територію України позивачем з Чеської Республіки, приймала білоруська компанія ТОВ «Туссон» (м. Мінськ). У зв'язку з цим було направлено запит до митної служби Республіки Білорусь.

Згідно інформації митних органів Республіки Білорусь, обладнання для виробництва мінеральної вати з Республіки Білорусь поставлялось ТОВ «Туссон» автомобільним транспортом на адресу компанії "Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s", звідки направлялось на адресу ТОВ «Техно-Инвест».

Ідентифікація партій обладнання, відправленого ТОВ «Туссон» з партіями обладнання, ввезеного на адресу ТОВ «Техно-Инвест» та оформленого за ВМД № 902000001/7/8670 від 11.09.07, 902000001/7/8673 від 11.09.2007, 902000001/7/8974 від 18.09.2007, 902000001/7/8975 від 18.09.2007, 902000001/7/9230 від 21.09.2007, 902000001/7/9504 від 01.10.2007, 902000001/7/9505 від 01.10.2007, 902000001/7/9901 від 15.10.2007, 902000001/7/9900 від 15.10.2007, 902000001/7/10081 від 22.10.2007, 902000001/7/10640 від 08.11.2007, 902000001/7/10992 від 19.11.2007, 902000001/7/11632 від 10.12.2007, 902000001/7/11724 від 13.12.2007 (далі - ВМД), здійснювалась співставленням даних, зазначених у товаросупровідних документах, а саме: найменування перевізника, особистих даних водіїв, реєстраційних номерів транспортних засобів, ваги вантажу, кількості місць.

Загальна вартість ввезених на адресу ТОВ «Техно-Инвест» 15 партій обладнання, що було оформлено за вищевказаними ВМД, складала 268955,00 Євро, що на 790525,00 Євро менше вартості, відповідно до інвойсів виробника.

Суд також звернув увагу на службову записку від 27.05.2010 №4509/08-сл «Щодо проведення перевірки» (а.с. 65-68, т. 2), де визначено, що ввезення в Україну обладнання для виробництва мінеральної вати (митне оформлення якого проведено за ВМД) здійснювалось тими ж перевізниками на транспортних засобах і під керуванням водіїв, якими було ввезено партії товарів з Республіки Білорусь; при цьому в переважній більшості, партії ввезеного в Україну обладнання мають ті ж самі кількісні характеристики (вага, кількість місць), що і поставлені партії обладнання на експорт з Республіки Білорусь, а найменування товарів (в частині його опису) суттєво відрізняється; за деякими з позицій відрізняється не лише вага товару, а й кількість місць, що перевозиться.

Вищевикладені обставини свідчать про неможливість ідентифікації та співставлення комплектного об'єкта, ввезеного на територію України з тим, що експортувався з Республіки Білорусь.

Крім того, у проміжному акті перевірки наведені дані лише щодо вартості окремих складових цілісного майнового комплексу без визначення вартості об'єкта в цілому.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України визначені Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 № 93/96-ВР (далі - Закон № 93/96-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

За приписами статті 2 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися, крім інших, у формі створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання інших майнових прав (стаття 3 Закону № 93/96-ВР).

Згідно статті 5 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Судом встановлено, що ввезений на митну територію України комплектний об'єкт у вигляді лінії по виробництву мінеральної вати є іноземною інвестицією, що була поставлена в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Техно-Инвест».

Загальна митна вартість такого майна була визначена у розмірі 4891709 євро відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Техно-Инвест» - компанії з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED" (Англія).

Декларування складових цілісного майнового комплексу проведено відповідно до законодавства про декларування комплектного об'єкта з наданням документів, що підтверджували заявлені відомості про митну вартість товарів за вантажно-митними деклараціями. При цьому Черкаська митниця на момент митного оформлення товару визнала митну вартість, заявлену позивачем та визначеної декларантом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідач вказує на відносини товариства з обмеженою відповідальністю "Туссон" (Білорусь) як виробника і продавця лінії по виробництву мінеральної вати та фірми "Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s" (Чехія) як покупця такого товару, що призвели до заниження бази оподаткування позивачем при імпорті цього товару за контрактом №10-16.2007 від 09.03.2007, де його покупцем є компанія з обмеженою відповідальністю "OXFORDCOURT LIMITED".

Суд зазначає, що документи, на які посилається відповідач у проміжному акті перевірки стосуються правовідносин третіх осіб, а оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" не було учасником цих правовідносин, то такі документи не могли бути надані позивачем для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару.

На думку суду, в порушення положень ст. 69 Митного кодекс України, відповідачем не обґрунтовано необхідність здійснення митного контролю після завершення митного оформлення товару.

Відповідно до вимог статті 18 Закону № 93/96-ВР майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.

Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Судом встановлено, що в подальшому позивачем здійснювалась державна реєстрація іноземної інвестиції, отримувалась відмітка податкового органу на примірниках векселів про зарахування товарів на баланс ТОВ «Техно-Инвест» та зазначені векселі погашались митним органам.

З огляду на те, що відповідно до норм ст. 18 Закону № 93/96-ВР ТОВ «Техно-Инвест» звільнено від сплати ввізного мита, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про неправомірне нарахування ввізного мита.

Щодо неправомірності винесення оскаржуваних рішень на підставі проміжного акту перевірки.

Як вище зазначалось, оскаржувані рішення Черкаської митниці прийняті на підставі проміжного акту Черкаської митниці №0009/0/902000000/0034556406 від 08.09.2010 перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ «Техно-Инвест».

Відповідно до п. 9 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1730 (далі - Порядок №1730), посадові особи митних органів зобов'язані: видавати керівникам підприємств, а в разі потреби іншим посадовим особам примірник акта, що складається за результатами перевірки.

Згідно п.п. 11, 12 Порядку №1730 акт за результатами перевірки складається у трьох примірниках, підписується посадовими особами митних органів, які брали участь у проведенні перевірки, керівником, а в разі потреби іншими посадовими особами підприємства.

Порядок оформлення результатів перевірки встановлюється Держмитслужбою.

Наказом Державної митної служби України від 30.03.2006 №254 затверджений Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок №254).

У Порядку №254 визначені такі терміни: акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи (акт перевірки) - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи; проміжний акт перевірки - службовий документ, який складається в разі виявлення фактів порушень підприємством законодавства з питань митної справи, які вимагають ужиття термінових заходів щодо їх усунення.

Підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. статті 3 Порядку №254 передбачено, що у тих випадках, коли за виявленими фактами порушень необхідно вжити термінових заходів щодо їх усунення, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний акт перевірки. Проміжний акт перевірки складається в довільній формі та є складовою частиною акта перевірки.

Зі змісту положень п.п. 3.2.1, 3.2.2 Порядку №254 вбачається, що в описовій частині акта перевірки зазначаються, зокрема, виявлені факти порушень законодавства України з питань митної справи, зміст порушення з посиланням на конкретні норми законодавства, порушені підприємством.

Суд звернув увагу, що проміжний акт перевірки не містить чіткого опису правопорушення, що мало місце; та посилань на конкретні норми законодавства, що були порушені товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки відповідачем складено не було, факт проведення перевірки не підтверджується жодними документами, що містяться в матеріалах справи, а тому у відповідача не було підстав визначати зобов'язання відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III.

Щодо порушення порядку визначення митної вартості товару.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 5 ст. 266 Митного кодексу України).

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи встановлено, що проміжний акт перевірки не містить викладу обставин щодо послідовного застосування 1-5 методів визначення митної вартості; жодного документального підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Частина 2 ст. 273 Митного кодексу України передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 273 Митного кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн.

Відповідно до параграфу 2 (е) статті 7 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - Угода) митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї Статті на підставі: ціни товарів для експорту в іншу країну, а не в країну імпорту.

Судом встановлено, що підставою для визначення митної вартості товару, що надходив з Чехії до України (країна імпорту) була ціна товару з Білорусії до Чехії (інша країна, третя країна).

Вищевикладене свідчить про порушення відповідачем обмежень щодо застосування резервного методу визначення митної вартості, встановлених ст. 273 Митного кодексу України та Угодою.

Щодо дотримання строку давності для визначення суми податкових зобов'язань.

До 01.01.2011 спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181).

Пунктами 1.12 та 1.15 статті 1 Закону № 2181 контролюючий орган визначений як державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону, а податковим органом є орган державної податкової служби України.

Відповідно до підпункту 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону № 2181 контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

За вимогами підпункту "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Суд зазначає, що відповідно до п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-III, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що 7 ВМД за якими було ввезено лінію для виробництва мінеральної вати датовані вереснем місяцем 2007 року, 01.10.2007 року (а.с. 44, 1 том), а саме: № 902000001/7/008673 від 11.09.2007 року; № 902000001/7/008670 від 11.09.2007 року; № 902000001/7/008974 від 18.09.2007 року; № 902000001/7/008975 від 18.09.2007 року; № 902000001/7/009230 від 21.09.2007 року; № 902000001/7/009504 від 01.10.2007 року; № 902000001/7/009505 від 01.10.2007 року, що свідчить про пропущення відповідачем строку для визначення суми податкових зобов'язань позивачу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Инвест" до Черкаської митниці Міндоходів підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці від 05.10.2010 №29, №30.

Скасувати рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 03.09.2010 №902000006/2010/000102/3, №902000006/2010/000103/3, №902000006/2010/000104/3, №902000006/2010/000105/3, №902000006/2010/000106/3, №902000006/2010/000107/3, №902000006/2010/000108/3, №902000006/2010/000109/3, №902000006/2010/000110/3, №902000006/2010/000111/3, №902000006/2010/000112/3, №902000006/2010/000113/3, №902000006/2010/000114/3, №902000006/2010/000115/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 01.09.2014.