Ухвала

від 04.09.2014 по справі 2270/11129/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/32905/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд»

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

у справі № 2270/11129/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд») звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі по тексту - відповідач, Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 №0000232343.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198 , пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України , в результаті чого ТОВ «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 193038,00 грн., та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету за січень 2011 року на 193038,00 грн. Висновки відповідача у акті перевірки обґрунтовуються тим, що актом невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будремсервіс» від 22.03.2011 №266/23-9/32667093, складеним ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначено, що місцезнаходження ТОВ «Будремсервіс» не встановлено. Згідно податкової звітності ТОВ «Будремсервіс» та проведених заходів встановлено наявність трудових ресурсів в кількості однієї особи (податковий розрахунок комунального збору за 4 квартал 2010 року), наявність основних засобів на кінець податкового періоду - 0 грн., (додаток К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані первинні документи не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій.

Оцінивши висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що висновки викладені у рішеннях судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що не ґрунтуються на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Будремсервіс», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, зокрема наявності відповідно ліцензії на здійснення будівельних робіт; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні поставлених товарів та наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням. При цьому, для встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити: рух коштів між позивачем та його контрагентами при виконанні умов укладених договорів; зміст проведених позивачем операцій, їх обсяг, форми викладення, тобто, ознаки, які б свідчили про реальність таких операцій; чи пов'язані проведені позивачем операцій з його господарською діяльністю; чи відбулися реальні зміни в майновому статі платника податку внаслідок використання результатів отриманих робіт.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору в частині оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 2 ст. 227 230 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223 , 227 , 230 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)О.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров