Ухвала

від 11.09.2014 по справі 826/3521/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3521/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменко В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Рест Тім» про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 11.03.2014 позивач отримала пакет документів, а саме акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.02.2014 б/н; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.02.2014; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 (відповідальність згідно абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 (відповідальність згідно абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»); постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 100/14/7/26-50/0403/02/3 від 04.03.2014; постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 99/14/7/26-51/0403/02/3 від 04.03.2014 року.

Вважаючи такі дії протиправними, а винесені постанови про накладення штрафу не законними та такими, що порушують права позивача, остання звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила суд скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач не є суб'єктом містобудування у розумінні ст.. 2 вказаного Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а отже не може нести відповідальність, встановлену цим Законом.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені ст.. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Згідно зі ст.. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV та V категорії складності.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Так, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено коло суб'єктів, які несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудування, зокрема це: суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва; суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи; суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат; суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності),- або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Таким чином, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» чітко регламентовано, що за експлуатацію або використання об'єкта будівництва, відповідальність несе суб'єкт містобудування, який є замовником будівництва об'єктів або той, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

Як вбачається з матеріалів справи, Згідно Сертифікату серії ІУ № 164130320011, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, будинок АДРЕСА_1 закінчений будівництвом та введений у експлуатацію 01.02.2013 року.

07.11.2013 року вказане приміщення на підставі Договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 1730 було передано позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Pест Тім», яке здійснює діяльність у сфері ресторанного обслуговування.

Згідно умов зазначеного Договору оренди приміщення Орендарем було прийнято в тимчасове платне користування строком на 7 (сім) років для розміщення ресторанного комплексу.

Відповідно до п. 1.4 Договору оренди приміщення, яке передавалось у оренду, було підключено до централізованого опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання. На дату підписання Договору оренди характеристики приміщення повністю задовольняли Орендаря. Приміщення передане та прийняте на підставі Акту приймання нежитлового приміщення від 07.11.2013, в якому було зазначено, що приміщення передане у нормальному стані, яке придатне для здійснення ремонтних та оздоблювальних робіт.

Згідно з положеннями п. 1.5 Договору оренди Орендар здійснює капітальний та поточний ремонт за власний рахунок з обов'язковим погодженням проведення таких робіт із Позивачем, як Орендодавцем.

Про те, що всупереч умов договору оренди Орендарем у приміщенні були здійснені будівельні роботи, позивачеві стало відомо з пакету документів, з якими вона ознайомилася лише 11.03.2014, так як проведення тих чи інших будівельних робіт з нею ніхто письмово не погоджував.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та наголошує на тому, що позивач не є суб'єктом містобудування у розумінні ст.. 2 вказаного Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а отже не може нести відповідальність, встановлену цим Законом, а отже, судом першої інстанції було прийнято вірне рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.