Ухвала

від 05.03.2015 по справі 826/3521/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Київ К/800/50332/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014року

у справі №826/3521/14

за позовом до третя особа профізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, товариство з обмеженою відповідальністю "Рест Тім", протиправними та скасування постанов, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту ФОП ОСОБА_4) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту Інспекція), яким просила визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил ФОП ОСОБА_4 та щодо складання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил позивача від 18.02.2014 року; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №100/14/7/26-50/0403/02/3 від 04.03.2014 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції №99/14/7/26-51/0403/02/3 від 04.03.2014 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014року у справі №826/3521/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014року,позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції №100/14/7/26-50/0403/02/3 від 04.03.2014 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_4 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції №99/14/7/26-51/0403/02/3 від 04.03.2014 року про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В іншій частині позову відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з наявності підстав для задоволення позову, оскільки оскаржені постанови прийнята Інспекцією з порушенням вимог щодо законності та обґрунтованості. Позивач в спірних правовідносинах не є суб'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", тому не може нести відповідальність за порушення абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 та абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 названого закону.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвали нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

ФОП ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_4 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, група приміщень АДРЕСА_1.

07.11.2013 вказане приміщення на підставі договору оренди передано позивачем ТОВ «Pест Тім», яке здійснює діяльність у сфері ресторанного обслуговування.

18.02.2014 року Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Pест Тім» на об'єкті будівництва: реконструкція нежитлового приміщення, група приміщень АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та видано припис від 18.02.2014 з вимогою заборонити експлуатацію вказаного приміщення з 18.02.2014. Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 05.03.2014 року.

Згідно акту перевірки встановлено, що нежитлове приміщення самочинно реконструйоване, а саме влаштовано систему вентиляції та кондиціювання, здійснено демонтаж частини внутрішніх перегородок та влаштовано додаткові внутрішні перегородки, чим змінено техніко-економічні показники без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі по тексту Порядок №466). Також встановлена експлуатація зазначеного самочинно реконструйованого нежитлового приміщення у якості закладу громадського харчування-ресторану «BEERFISH», без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (далі по тексту Порядок № 461).

Постановою Інспекції №100/14/7/26-50/0403/02/3 від 04.03.2014 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 109 620 грн.

Постановою Інспекції №99/14/7/26-51/0403/02/3 від 04.03.2014 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 109 620 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено коло суб'єктів, які несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудування, зокрема це: суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва; суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи; суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат; суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення, група приміщень АДРЕСА_1 було передано в оренду позивачем ТОВ "Рест Тім".

За умовами договору оренди приміщення орендарем прийнято в тимчасове платне користування строком на 7 років для розміщення ресторанного комплексу.

Відповідно до п. 1.4 Договору оренди приміщення, яке передавалось у оренду, було підключено, до централізованого опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання.

Приміщення передане та прийняте на підставі Акту приймання нежитлового приміщення від 07.11.2013, в якому було зазначено, що приміщення передане у нормальному стані, яке придатне для здійснення ремонтних та оздоблювальних робіт.

Згідно п.1.5 договору орендар має право здійснювати капітальний та поточний рем лон за власний рахунок. При здійсненні капітального ремонту орендар повинен отримати обов'язкове письмове погодження від орендодавця.

ТОВ "Рест Тім" проведено будівельні роботи на власний розсуд без повідомлення позивача, хоча це було узгоджено п.1.5 договору оренди.

ФОП ОСОБА_4 не є замовником будівництва об'єкту та не виконує функції замовника.

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджує правову позицію судів попередніх інстанцій та вказує, що позивач не є суб'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та не несе відповідальність за проведені будівельні роботи ТОВ "Рест Тім".

В скарзі Інспекція вказує на порушення судами норми матеріального права, оскільки ними не взято до уваги, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Однак в обґрунтування вказаної тези не приводить відповідних доказів, які б свідчили про неврахування положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» по спірних правовідносин.

В зв'язку із зазначеним, колегія судів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів та вказує, що оскарженими постановами безпідставно притягнуто позивача до відповідальності, а отже часткове задоволення позовних вимог є правомірним.

В обґрунтування касаційної скарги Інспекцією фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративними судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі №826/3521/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: