Рішення

від 11.09.2014 по справі 908/2303/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/75/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 Справа № 908/2303/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2303/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА", м. Запоріжжя

про стягнення 50122, 50 грн.

за участю представників:

від позивача - Мачулян Н.М., довіреність від 04.06.14 р.

від відповідача - не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" про стягнення заборгованості в сумі 33120,00 грн., пені в сумі 1405,42 грн., трьох процентів річних в сумі 247,27 грн., та інфляційних в сумі 2 279,76 грн. за Договором № 15 від 22.10.13 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг - 44160, 00 грн.;

· пеня - 2905, 75 грн.;

· три проценти річних - 473, 63 грн.;

· інфляційні - 2726, 88 грн.

Разом з тим, безпосередньо в судовому засіданні представник позивача, звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України із клопотанням про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 44016, 24 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості та санкцій у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування, що узгоджується з правовою позицією, визначеною у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18 (із змінами та доповненнями).

За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується судом по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, а саме в сумі 50122, 50 грн., з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124», як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска», як Орендарем, був укладений Договір оренди приміщень № 15, далі Договір,

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування приміщення «Будівлі матеріального складу з гаражем» загальною площею 276 кв.м., розташоване за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, 1, далі Об'єкт оренди. Строк оренди встановлений у п. 1.3 Договору, зокрема з моменту підписання акту прийому передачі Об'єкта оренди до 31 жовтня 2014 року.

Розділом 2 Договору визначено умови передачі і повернення орендованого нерухомого майна.

Згідно з розділом 4 договору, зокрема п. п. 4.7., 4.8., до обов'язків Орендаря відноситься своєчасне і в повному обсязі вносити орендну плату, передбачену Договором, а також не пізніше 10-го числа, місяця наступного за звітним, надати Орендодавцеві підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт та послуг.

Умовами розділу 5 Договору сторони узгодили порядок розрахунків, зокрема за користування приміщенням «Будівлі матеріального складу з гаражем» Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 20 (двадцять) грн.. 00 коп. з ПДВ за 1 кв. м. в місяць. Орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. Орендар, щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди, сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі, обумовленому в розділі 5 Договору.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за Договором. Припинення (розірвання) Договору не звільняє Орендаря від зобов'язання погасити у повному обсязі заборгованість по орендній платі.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Об'єкт оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 22.10.2013 року. Враховуючи положення п. 1.3. Договору, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази дострокового його припинення, в т.ч. за згодою сторін, та повернення майна із оренди, на момент розгляду справи договір є діючим.

Позивач в позові вказує, що відповідач у справі не виконав свої зобов'язання за договором, оскільки за період з січня 2014 року по серпень 2014 року (з урахуванням заяв про збільшення та зменшення ціни позову), у зв'язку з чим просить стягнути з останнього борг в сумі 44016, 24 грн.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач наполягає на стягненні додатково пені в сумі 2905, 75 грн. за період з 16.01.2014 року по 08.09.2014 року, передбачену сторонами в пункті 6.2. Договору. Так, у разі порушення терміну оплати Орендарем суми орендної плати, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково проценти річних в сумі 473, 63 грн., та три проценти річних в сумі 2 726, 88 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Орендодавцем виставлялися рахунки на сплату орендної плати, а саме № СФ-0000114 від 31.10.2013 року, № СФ-0000142 від 30.11.2013 року, № СФ-0000155 від 31.12.2013 року (а. с. 13, 20, 22), а Орендарем сплачувалася орендна плата за ними, про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки (а. с. 51, 52, 53, 54, 55, 56).

Втім, з умов розділу 5 укладеного між сторонами Договору вбачається, що строк внесення орендної плати визначений сторонами, а саме до 15 числа поточного місяця оренди, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. Розмір орендної плати погоджений у п. 5.1 Договору. Виходячи з аналізу вказаного розділу, обов'язок Орендаря щодо перерахування орендної плати на адресу Орендодавця не ставиться у залежність від надання останнім рахунків, актів виконаних робіт, тощо. Тобто Орендар обов'язаний самостійно сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця оренди, в т. ч. з рахуванням п.4.7 Договору.

Разом з тим, чинне законодавство про оренду не вимагає щомісячного підтвердження факту користування майном актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які притаманні здебільшого договорам про надання послуг. При цьому судом враховано п. 4.8 Договору відповідно до якого підписання такого акту відноситься до обов'язку саме Орендаря.

Матеріали справи свідчать, що за період з січня 2014 року по серпень 2014 обов'язок щодо сплати орендної плати за Договором Орендарем не виконаний.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення орендної плати за Договором за період з січня 2014 року по серпень 2014 року на суму 44016,24 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" про стягнення боргу в сумі 44016, 24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором оренди приміщень № 15 від 22.10.2013 року нарахував відповідачу пеню за порушення строків сплати орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожним місяцем спірного періоду окремо за загальний період з 16.01.2014 року по 08.09.2014 року на загальну суму 2905,75 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилка при розрахунку пені на заборгованість з орендної плати за січень 2014 року, а саме не враховано в розрахунку пені часткової оплати орендної плати, здійсненої відповідачем 01.04.2014 року в сумі 143,76 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача (а. с. 56). Разом з тим, позивачем допущені помилки при визначенні початку періоду нарахування пені на заборгованість з орендної плати за лютий, березень та червень 2014 року, а саме не враховано, що строки оплати орендної плати припадають на вихідні дні, а саме 15.02.2014 року, 15.03.2014 та 15.06.2014 року відповідно. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Пленум) у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство" на заборгованість, за якою допущені помилки.

Пеня на заборгованість з орендної плати розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за січень 2014 року, строк оплати якої настав 15.01.2014 року, прострочка виникла з 16.01.2014 року

- за період з 16.01.2014 року по 31.03.2014 року (75 днів прострочення) облікова ставка НБУ 6,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 147,45 грн.;

- за період з 01.04.2014 року по 14.04.2014 року (14 днів прострочення) з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 01.04.2014 року в сумі 143,76 грн. облікова ставка НБУ 6,5 % від суми 5376,24 грн. пеня складає 26,81 грн.;

- за період з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року (93 дні прострочення) облікова ставка НБУ 9,5 % від суми 5376,24 грн. пеня складає 260,27 грн.

Таким чином, разом розмір пені на заборгованість з орендної плати за січень 2014 року складає 434,53 грн.

2) на заборгованість за лютий 2014 року, строк оплати якої настав 15.02.2014 року втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 17.02.2014 року, прострочка виникла з 18.02.2014 року

- за період з 18.02.2014 року по 14.04.2014 року (56 днів прострочення) облікова ставка НБУ 6,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 110,10 грн.;

- за період з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року (93 дні прострочення) облікова ставка НБУ 9,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 267,23 грн.;

- за період з 17.07.2014 року по 16.08.2014 року (31 день прострочення) облікова ставка НБУ 12,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 117,05 грн.

Відтак, разом розмір пені на заборгованість з орендної плати за лютий 2014 року складає 494,38 грн.

3) на заборгованість за березень 2014 року, строк оплати якої настав 15.03.2014 року втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 17.03.2014 року, прострочка виникла з 18.03.2014 року

- за період з 18.03.2014 року по 14.04.2014 року (28 днів прострочення) облікова ставка НБУ 6,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 55,05 грн.;

- за період з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року (93 дні прострочення) облікова ставка НБУ 9,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 267,23 грн.;

- за період з 17.07.2014 року по 08.09.2014 року (54 дні прострочення) облікова ставка НБУ 12,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 203,89 грн.

Отже, разом розмір пені на заборгованість з орендної плати за березень 2014 року складає 526,17 грн.

4) на заборгованість за червень 2014 року, строк оплати якої настав 15.06.2014 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 16.06.2014 року, прострочка виникла з 17.06.2014 року

- за період з 17.06.2014 року по 16.07.2014 року (30 днів прострочення) облікова ставка НБУ 9,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 86,20 грн.;

- за період з 17.07.2014 року по 08.09.2014 року (54 дні прострочення) облікова ставка НБУ 12,5 % від суми 5520,00 грн. пеня складає 203,89 грн.

Таким чином, разом розмір пені на заборгованість з орендної плати за червень 2014 року складає 290,09 грн.

Розрахунок пені на заборгованість з орендної плати за квітень, травень, липень та серпень 2014 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за прострочення сплати орендної плати становить 2885,96 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" пені підлягають задоволенню частково в сумі 2885,96 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.01.2014 року по 08.09.2014 року в сумі 473,63 грн.

Разом з тим, в розрахунку трьох процентів річних позивачем також допущені помилка при розрахунку трьох процентів річних на заборгованість з орендної плати за січень 2014 року, а саме не враховано в розрахунку часткової оплати орендної плати, здійсненої відповідачем 01.04.2014 року в сумі 143,76 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача (а.с. 56). Також позивачем допущені помилки при визначенні початку періоду нарахування трьох процентів річних на заборгованість з орендної плати за лютий, березень та червень 2014 року, а саме не враховано, що строки оплати орендної плати припадають на вихідні дні, а саме 15.02.2014 року, 15.03.2014 та 15.06.2014 року відповідно.

Відтак, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми «Законодавство» на заборгованість, за якою допущені помилки.

Три проценти річних на заборгованість з орендної плати розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за січень 2014 року, строк оплати якої настав 15.01.2014 року, прострочка виникла з 16.01.2014 року

- за період з 16.01.2014 року по 31.03.2014 року (75 днів прострочення) від суми 5520,00 грн. три проценти річних складають 34,03 грн.;

- за період з 01.04.2014 року по 08.09.2014 року (161 день прострочення) з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 01.04.2014 року в сумі 143,76 грн. від суми 5376,24 грн. три проценти річних складають 71,14 грн.;

Таким чином, разом розмір трьох процентів річних на заборгованість з орендної плати за січень 2014 року складають 105,17 грн.

2) на заборгованість за лютий 2014 року, строк оплати якої настав 15.02.2014 року втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 17.02.2014 року, прострочка виникла з 18.02.2014 року

- за період з 18.02.2014 року по 08.09.2014 року (203 дні прострочення) від суми 5520,00 грн. три проценти річних складають 92,10 грн.;

3) на заборгованість за березень 2014 року, строк оплати якої настав 15.03.2014 року втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 17.03.2014 року, прострочка виникла з 18.03.2014 року

- за період з 18.03.2014 року по 08.09.2014 року (175 днів прострочення) від суми 5520,00 грн. три проценти річних складають 79,40 грн.

4) на заборгованість за червень 2014 року, строк оплати якої настав 15.06.2014 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 16.06.2014 року, прострочка виникла з 17.06.2014 року

- за період з 17.06.2014 року по 08.09.2014 року (84 дні прострочення) від суми 5520,00 грн. три проценти річних складають 38,11 грн.

Розрахунок трьох процентів річних на заборгованість з орендної плати за квітень, травень, липень та серпень 2014 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати орендної плати становить 469,48 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 469,48 грн.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат здійснений у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат за загальний період з січня 2014 року по липень 2014 року в сумі 2726,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2014 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193,230, 231, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 55, 69, 75, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА", 69124, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 32-А, кв. 74, код ЄДРПОУ 30651144, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124", 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33836489, борг з орендної плати в сумі 44016 (сорок чотири тисячі шістнадцять) грн. 24 коп., пеню в сумі 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп., три проценти річних в сумі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 48 коп., інфляційні витрати в сумі 2726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 88 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 91 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" щодо стягнення пені в сумі 19,79 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЯСКА" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 4,15 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 16.09.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.