Рішення

від 09.09.2014 по справі 910/15471/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15471/14 09.09.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сап Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт»

про стягнення 518154,32 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Грищенко О.М. (за довіреністю)

Коверга А.П. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сап Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» про стягнення 518154,32 грн., (467273,52 грн. сума основного боргу, 6972,42 грн. 3% річних, 37975,57 грн. пені, 5932,08 грн. інфляційних втрат).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання прав використання програмного забезпечення SAP № 41-ркп/2013 від 13.12.2013 р. в частині повної та своєчасної оплати за передані права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/15471/14, розгляд останньої призначено на 21.08.2014 р.

13.08.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 09.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

05.09.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви, в якій залишив позовні вимоги незмінними.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 09.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.12.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «САП УКРАЇНА» (далі - САП Україна/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» (далі - Партнер/відповідач) укладено договір про надання прав використання програмного забезпечення SAP № 41-ркп/2013 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що САП Україна надає Партнеру невиключне майнове право інтелектуальної власності, а саме: право на використання об'єкта інтелектуальної власності програмного забезпечення програмного забезпечення SAP (далі - право використання), а Партнер зобов'язується сплатити САП Україна вищевказані права відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 відповідач сплачує позивачу вартість наданих прав використання програмного забезпечення SAP у розмірі 467273,52 грн., крім того 20% ПДВ у розмірі 93454,70 грн., а разом 560728,22 грн.

Оплата вартості наданих прав здійснюється в національній валюті України шляхом платежу на основі рахунку, що виставляється позивачем на дату, зазначену в Додатку № 2.

Згідно з актом № 1 від 24.12.2013 р. позивачем передано відповідачу права на використання програмного забезпечення на загальну суму 467273,52 грн. У вказаному акті сторони передбачили, що вартість наданого права використання програмного забезпечення SAP повинна бути оплачена у повному розмірі до 23.01.2014 р.

Вказаний вище акт підписаний уповноваженими представниками сторін на скріплений їх печатками. До матеріалів справи додано також копію рахунку-фактуру № 36598-2013-01R від 24.12.2013 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав.

10.06.2014 р. позивач додатково направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 467 273,52 грн.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 467273,52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 37975,57 грн., індекс інфляції в розмірі 5932,08 грн. та 3% річних в розмірі 6972,42 грн.

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань в строки, передбачені договором, партнеру може нараховуватися пеня, яка підлягає оплаті партнером, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, з простроченої суми за кожен день прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до розрахунку суду пеня становить 38662,08 грн., інфляційні - 52008,83 грн., 3% - річних 6989,90 грн. Оскільки підстави для стягнення пені, інфляційних та 3% річних у більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 37975,57 грн. пені, 5932,08 грн. інфляційних, 6972,42 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19 код 24744202) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сап Україна» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 31242924) 467273 (чотириста шістдесят сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 52 коп. заборгованості, 37975 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 57 коп. пені, 5932 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 08 коп. інфляційних, 6972 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 42 коп. 3% річних, 10900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. судового збору.

Повне рішення складено 19.09.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова