Ухвала

від 18.09.2014 по справі 810/5145/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5145/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.14р. у справі №810/5145/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-ВІС» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.13р. №0001452203 та №0001462203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтернафтогазінвест компані».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» за період з 01.10.12р. по 31.10.12р., за результатами якої складено акт від 12.06.13р. №764/2203/23236060.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.07.13р.

№0001462203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 873 грн., в т.ч. основний платіж - 10 298 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 575 грн.;

№0001452203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17 184 грн., в т.ч. основний платіж - 13 747 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 437 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2., п.198.3., п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 13 092 грн., в т.ч. за жовтень 1012 року на суму 13 092 грн.;

п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п.138.7 ст. 138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 13 747 грн., в т.ч. за 4 кв. 2012 року на суму 13 747 грн.

Такий висновок ґрунтується виключно на висновках акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.13р. №1118/22-621/33108265 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.12р. по 31.07.12р. та з 01.10.12р. по 30.11.12р.», яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій у квітні, травні, червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року; відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів, робіт, послуг підприємствам-покупцям.

Крім того, податковий орган покликався на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» по ланцюгу поставки.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості поставки товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.12р. між позивачем та ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» було укладено договір №38-1/10-2012, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати скраплений газ.

В підтвердження придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

Матеріали справи містять докази подальшої реалізації позивачем придбаного у ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» газу на користь ПрАТ «Вентиляційні системи» та ТОВ «Білорус Ойл».

Матеріали справи містять докази наявності у позивача нежитлової будівлі, пункту сервісного обслуговування автомобілів; комплексу автомобільної заправочної станції з автомобільним газом заправ очним пунктом.

На момент здійснення господарських операцій, ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Покликання податкового органу на акт ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Окрім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Також є необґрунтованими покликання апелянта на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Інтернафтогазінвест компані», з огляду на те, що відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною, зокрема, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.14р. у справі №810/5145/14 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.14р. у справі №810/5145/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.