Постанова

від 16.09.2014 по справі 810/4391/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Київ 810/4391/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В. представників сторін:

від позивача - Острянко Б.І.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ЛЮМЕН»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-

рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «ЛЮМЕН» (далі - ПрАТ "Люмен", позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 № 0000352201 і від 16.01.2014 № 0000362201.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки під час якої встановлено завищення від?ємного значення податку на прибуток підприємств і заниження податку на додану вартість за результатами господарських операцій між позивачем і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс». На думку податкового органу правочини між позивачем і зазначеними контрагентами є нікчемними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки під час перевірки відповідач не досліджував первинні бухгалтерські документи по господарським операціям ПрАТ «Люмен» з контрагентами у зв'язку з тим, що вони вилучені посадовою особою СУ ГУ МВС України у Харківській області. Позивач стверджує, що правочини були реальними, контрагентами поставлений товар і оплачений підприємством у повному обсязі, придбаний товар підприємство використало у власній господарській діяльності. Крім того, позивач зазначив, що податковий орган повинен був перенести термін проведення документальної перевірки на підставі пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 16.09.2014 не з'явились. Від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників податкового органу в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача під час розгляду справи проти позову заперечував і зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Люмен» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування і сплати податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Угра» (ЄДРПОУ 37394126) і ТОВ «Віп-технології плюс» (ЄДРПОУ 37448548) за період з 01.01.2011 по 01.10.2012, за результатами якої складено Акт від 20.12.2013 № 375/22-01/30356236.

Із наведеного Акта вбачається, що перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України і відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки від 18.11.2013 слідчого відділу СУ ГУ МВС України в Харківській області Прядко О.О. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2012 за № 1201222140000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення:

1) пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на суму 245188,00 грн.;

2) пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - зменшено від?ємне значення податку на прибуток підприємств у сумі 164805,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2014 № 0000362201, згідно з яким позивачу зменшено суму від?ємного значення податку на прибуток підприємств у сумі 164805,00 грн. і податкове повідомлення-рішення від 16.01.2014 № 0000352201, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 351303,00 грн., з них 245188,00 грн. за основним платежем і 106115,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки (п.п. 1 пункту 3.1. Акта) податковим органом встановлено, що документи, які засвідчують взаємовідносини між ПрАТ «Люмен» і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс», були вилучені 04.03.2013 слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області, капітаном Прядко О.О., що підтверджується Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.03.2013.

В пункті 3 Акта перевірки відповідач також вказує, що як стало відомо зі змісту постанови про призначення позапланової перевірки від 18.11.2013 слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області капітана Прядко О.О. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2012 № 1201222140000009 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України у період з 2010-2012 послугами ТОВ «Угра» (ЄДРПОУ 37394126) і ТОВ «Віп-техноглогії плюс» (ЄДРПОУ 37448548) з метою заниження бази оподаткування і ухилення від сплати податкові користувалось ПрАТ «Люмен» (код ЄДРПОУ 30356236), що знаходиться на обліку ДПІ у Броварському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Фіктивність діяльності ТОВ «Угра» і ТОВ «Віп-технології плюс» встановлена під час допитів посадових осіб підприємств, результатами проведення почеркознавчих експертиз.

Отже, відповідач робить висновок, що з урахуванням постанови від 18.11.2013 слідчого відділу СУ ГУ МВС України в Харківській області Прядко О.О., а також з огляду на характер взаємовідносин між контрагентами, згідно з первинними документами, наданими до перевірки, неможливо встановити факт поставки товарів, послуг.

Під час судового засідання представник позивача надав суду копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.03.2013, відповідно до якого посадовою особою ОВС вилучено документи по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Угра», а також копію протоколу обшуку від 22.04.2013, відповідно до якого посадовою особою ОВС вилучено документи по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Віп-технології плюс».

Таким чином, бухгалтерські документи по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс» станом на час проведення перевірки вилучені посадовою особою ОВС.

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган не досліджував первинних документів по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс», проте був обізнаний про вилучення даних документів правоохоронним органом.

Отже, враховуючи вимоги пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України відповідач повинен був перенести терміни проведення перевірки з метою отримання засвідчених печаткою і підписами посадових осіб правоохоронного органу, який вилучив первинні бухгалтерські документи по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс» або забезпечення доступу до них.

Жодних пояснень чому податковим органом не були вчинені такі дії представник відповідача суду не надав.

Отже, відповідач не мав права завершувати перевірку за відсутності первинних бухгалтерських документів та у подальшому приймати податкові повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 К/800/5277/13 та від 25.03.2014 К/800/42960/13.

Відносно твердження податкового органу про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Угра», ТОВ «Віп-технології плюс» правочинів, суд зазначає, що такі висновки були викладені в Акті перевірки враховуючи лише дані постанови про призначення позапланової перевірки від 18.11.2013 по матеріалам досудового розслідування за № 1201222140000009 від 21.11.2012, за відсутності дослідження податковим органом первинних бухгалтерських документів та відповідних договорів, укладнених між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що за своїм змістом Акт перевірки містить протиріччя в частині документів, які досліджувались податковим органом в ході проведення перевірки. Так, в пункті 2.13 Акта визначено, що при проведенні перевірки використана інформація та наступні документи:

- автоматизовані інформаційні системи Броварської ОДПІ Київської області ДПС АІС "Податковий блок", БД АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України";

- облікова справа ПрАТ "Люмен";

- подтаткові декларації з податку на додану вартість за період з січня 2011 року по вереснь 2012 рік;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з січня 2011 року по вересень 2012 рік;

- пояснення від 13.12.2013 № 13/12 генерального директора ПрАТ "Люмен" про те, що документи, які засвідчують взаємовідносини між ПрАТ "Люмен" а ТОВ "Угра" були вилучені 04.03.2013 слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області;

- податкові декларації по податку на прибуток за період з січня 2011 по вересень 2012 рік.

Тобто, серед наведеного переліку документів відсутні певринні бухгалтерські документи, які б мав дослідити податковий орган.

У свою чергу, у пункті 2 підпункту 3.1. Акта перевірки податковий орган щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віп-технології" посилається на податкові накладні від 16.06.2013 № 427 та від 08.06.2013 № 426, які відсутні у переліку документів, що вивчались податковим оргнам в ході проведення перевірки. Крім того, дати даних накладних не співпадають із періодом за який проводилась перевірка, а саме, з 01.01.2011 по 01.10.2012.

Твердження відповідача, викладені у запереченнях на позов, відносно того, що фіктивність ТОВ "Угра" та ТОВ "Віп-технології" встановлені під час допитів посадових осіб цих підприємств не приймаються судом до уваги, оскільки, вказані документи отримані саме в процесі досудового розслідування, яке є однією із стадій розслідування злочинів, проте, сам факт порушення кримінального провадження не є підставою для тверджень про наявність у діях певних осіб складу правопорушення.

У свою чергу, пояснення свідків є одним із засобів доказування, проте не є виключним доказом у кримінальному проваджені.

Досудове розслідування відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України матеріали, отримані при проведенні досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10.

При цьому, відповідачем не надано вироку суду, який набрав законної сили і зі змісту якого вбачається, що саме господарські операції між позивачем і зазначеними підприємствами є безтоварними або фіктивними.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.01.2014 № 0000362201 і від 16.01.2014 № 0000352201 прийняті відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про сплату судового збору не заявляв, судовий збір стягнення на користь позивача не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.01.2014 № 0000352201 і від 16.01.2014 № 0000362201.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 вересня 2014 р.