Постанова

від 15.09.2014 по справі 807/3600/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3600/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Петричкович К.І.

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2 - не з'явився;

представника відповідача 1 - Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради - не з'явився;

представника відповідача 2 - Ужгородської міської ради - не з'явився;

представника відповідача 3 - Управління держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області - не з'явився;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 про визнання недійсними висновків та скасування рішення Ужгородської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 вересня 2014 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися з позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3, якою просять: визнати висновок № 452 від 8 квітня 2009 року управління містобудування та архітектури міста Ужгорода Ужгородської міської ради щодо погодження відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського, та передачі йому земельної ділянки у власність недійсним; визнати висновок № 544 від 6 квітня 2009 року відділу Держкомзему в місті Ужгороді Закарпатської області щодо погодження відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського, та передачі йому земельної ділянки у власність недійсним; скасувати рішення № 1144 V сесії V-го скликання Ужгородської міської ради від 19 червня 2009 року в частині затвердження проекту відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського та передачі йому земельної ділянки у власність; повернути у власність територіальної громади земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 2110100000:20:002:0006 по вулиці Можайського в місті Ужгороді.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що своїми висновками щодо можливості відведення земельної ділянки відповідачі 1 та 3 порушили конституційні права позивачів, Ужгородська міська рада своїм рішенням № 1144 від 19.06.2009 року, прийнятим на їх основі, затвердивши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Ужгороді по вул. Можайського та передавши ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,08 га за вказаною адресою, порушила порядок передачі земель із комунальної у приватну власність фізичної особи, позбавила їх майна, яке знаходиться на частині спірної земельної ділянки, чим загалом вказані суб'єкти порушили конституційні права позивачів, а Ужгородська міська рада вийшла за межі своїх повноважень. Позивачі вказали, що було порушено положення графічної частини генерального плану міста Ужгорода, що затверджений рішенням Ужгородської міської ради в 2004 році. Прийняттям оскаржуваного рішення Ужгородська міська рада позбавила їх як власників помешкань в будинку № 30 по вулиці Можайського в м. Ужгороді права власності на споруди системи збирання та вивезення відходів, які знаходяться на частині відведеної за цим рішенням ОСОБА_3 земельній ділянці, обмежила їх житлові права через позбавлення права користування спорудами, які призначені для забезпечення потреб мешканців багатоквартирного будинку, позбавила права користування земельною ділянкою, на якій вказані споруди знаходяться, чим перевищила, на думку позивачів, свої повноваження. Позивачі вказали, що Ужгородська міська рада, затвердила своїм рішенням № 1008 від 06.03.2009 року матеріали вибору місця розташування земельної ділянки в одному місці - між будинками АДРЕСА_1. Вибір місця розташування земельної ділянки погоджено громадянину ОСОБА_3 із територіальними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування та архітектури та охоронами культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами. Однак, спірним рішенням № 1144 від 19.06.2009 року Ужгородська міська рада передала у власність іншу земельну ділянку в іншому місці - між будинками АДРЕСА_2 по тій же вулиці, щодо якої вибір місця розташування не погоджувався відповідними органами виконавчої влади всупереч статті 151 частин 7 та 10 Земельного кодексу України. Щодо цієї ділянки не надавався Ужгородською міською радою дозвіл на розробку проекту землеустрою, а проект землеустрою громадянину ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд затверджувався на земельну ділянку в іншому місці. Позивачі зазначають, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні мешканців будинку АДРЕСА_3, так як на ній знаходяться споруди системи збирання та вивезення відходів, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир і відносяться до єдиного АДРЕСА_3. Вважають, що Ужгородська міська рада порушила порядок вилучення та надання у власність громадян земельної ділянки із земель комунальної власності. Оскаржуване рішення відповідача прийняте всупереч Генеральному плану забудови міста Ужгорода, що передбачає цільове призначення спірної земельної ділянки - для багатоквартирної забудови, в той час як громадянину ОСОБА_3 земельна ділянка надана у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно з позицією позивачів - відповідачі грубо порушили їх право на здорове довкілля через порушення основного принципу земельного законодавства пріоритету вимог екологічної безпеки. Також позивачі посилаються на порушення Ужгородською міською радою вимог статті 20 ЗК України через порушення порядку зміни цільового використання земельної ділянки, так як передала її спірним рішенням у приватну власність з іншим цільовим призначенням, ніж це передбачено Генеральним планом забудови міста. Посилаються на протест прокурора міста Ужгорода від 26.03.2012 року, що внесений за результатами перевірки прокуратури міста Ужгорода фактів, викладених у зверненні мешканців будинків АДРЕСА_2 по вул. Можайського, щодо порушення вимог земельного законодавства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та додатково наголосила, що споруди, які обслуговують квартири їх будинку, знаходяться на спірній ділянці, що підтверджує викопіювання з чергового кадастрового плану міста. Посилається на паспортизацію цієї споруди, що підтверджується листом Департаменту міського господарства від 25.09.2013 року, та викопіювання спірної ділянки з плану міста за грудень 2008 року. Посилається на містобудівну документацію, надану експлуатуючою організацією будинку, в якому проживає Позивач, що спірна земельна ділянка запроектована як спортивний майданчик і є прибудинковою територією будинку.

Позивач ОСОБА_2 надав суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути дану адміністративну справу за його відсутності (Том 1 а.с.а.с. 87).

Відповідач-3 проти позову заперечив та просив суд у його задоволенні відмовити. Зокрема відповідач вказав на те, що оспорюваний висновок № 544 від 06 квітня 2009 року був дійсним протягом одного року. Також просив суду розглянути справу за відсутності його представника (Том 1 а.с.а.с. 85, 86).

Під час судового розгляду Відповідач-2 адміністративний позов в частині позовної вимоги щодо визнання недійсним та скасування рішення № 1144 V сесії V-го скликання Ужгородської міської ради від 19 червня 2009 року в частині затвердження проекту відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського та передачі йому земельної ділянки у власність - визнав, про що надав суду письмову заяву (Том 2 а.с.а.с. 98-100).

При прийнятті заяви про визнання адміністративного позову судом перевірено повноваження представника, відповідно до статті 59 частини 2 КАС України, щодо наявності прав вчиняти від імені Ужгородської міської ради такі дії, як визнання адміністративного позову (Том 1 а.с. 194).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 - заперечив щодо задоволення позовної заяви. Зокрема вказав на те, що у задоволенні позовної заяви щодо визнання недійсними висновків № 452 від 8 квітня 2009 року управління містобудування та архітектури міста Ужгорода Ужгородської міської ради щодо погодження відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського, та передачі йому земельної ділянки у власність недійсним та висновку № 544 від 6 квітня 2009 року відділу Держкомзему в місті Ужгороді Закарпатської області щодо погодження відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського, та передачі йому земельної ділянки у власність, недійсним - слід відмовити у зв'язку з тим, що такі були дійсними протягом року, а відтак є самі по собі недійсними. Щодо вимоги про скасування рішення № 1144 V сесії V-го скликання Ужгородської міської ради від 19 червня 2009 року в частині затвердження проекту відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: місто Ужгород, вулиця Можайського та передачі йому земельної ділянки у власність, представник вказав на те, що у задоволенні такої вимоги слід також відмовити, оскільки таке рішення вичерпало свою дію. Щодо інших позовних вимог представник третьої особи заявив, що такі теж не підлягають до задоволення, оскільки такі заявлені не у спосіб, визначений законодавством.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником АДРЕСА_3, а ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_4, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 27 липня 1994 року та договором купівлі-продажу від 01 липня 2005 року (Том 2 а.с.а.с. 38-41).

Відповідно до статті 118 частин 6 та 7 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до статті 151 частин 1, 5, 7, 10 Земельного кодексу України, особи, зацікавлені у виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для її передачі (надання), з урахуванням комплексного розвитку території. До заяви (клопотання) додаються, у тому числі обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури. Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Рішенням IV сесії V скликання Ужгородської міської ради від 21 листопада 2008 року за № 891 Ужгородська міська рада надала дозвіл громадянину ОСОБА_3 на підготовку матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського. Відповідно до цього рішення були розроблені матеріали погодження місця розташування земельної ділянки громадянина ОСОБА_3 розташування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського (Том 1 а.с.а.с. 208-231)

06 березня 2009 року на підставі рішення № 891 від 21 листопада 2008 року Ужгородська міська рада своїм рішенням № 1008 затвердила матеріали вибору місця розташування земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського гр. ОСОБА_3 (Том. 1 а.с.а.с. 209, 213).

Виходячи з матеріалів справи, Ужгородська міська рада затвердила гр. ОСОБА_3 вибір земельної ділянки площею 0,08 га перед будинками № 32 та № 34 по вул. Можайського, що підтверджується матеріалами рішення № 1008 від 06 березня 2009 року, листом КП "Архітектурно-планувальне бюро" Ужгородської міської ради № 6 від 12 січня 2011 року, протестом прокурора міста Ужгорода від 26 березня 2012 року.

06 квітня 2009 року відділом Держкомзему в місті Ужгороді Закарпатської області надано висновок № 544, яким Відділ погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 та не заперечував проти надання у власність земельної ділянки площею 800 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського, вказавши при цьому, що цільове призначення земельної ділянки не змінюється. У висновку вказано, що він дійсний протягом 1 року (Том 1 а.с.а.с. 23, 79).

Відповідно до висновку № 452 від 08 квітня 2009 року Управління архітектури та містобудування міста Ужгород Закарпатської області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 та не заперечувалось проти надання у власність земельної ділянки площею 800 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського. , вказавши при цьому, що цільове призначення земельної ділянки не змінюється. У цьому висновку також вказано, що він дійсний протягом 1 року (Том 1 а.с.а.с. 23).

19 червня 2009 року рішенням V сесії Ужгородської міської ради V скликання за № 1144 (пункт 1.4. цього рішення) Ужгородська міська рада затвердила проект відведення та надала у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського.

Відповідно до вищевказаного рішення спірна земельна ділянка знаходиться не між будинками за № 34 та № 32 (матеріали вибору місця розташування земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Можайського) по вул. Можайського, а між будинками за № 32 та № 30 по тій же вулиці, що в свою чергу суперечить матеріалам погодження місця розташування спірної земельної ділянки та статтям 118 та 151 Земельного кодексу України, оскільки на підставі матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки Ужгородська міська рада приймає рішення про підготовку та затвердження проекту відведення.

Таким чином, приймаючи спірне рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання за № 1144 від 19 червня 2009 року вийшла за межі повноважень, оскільки проект відведення не відповідає матеріалам погодження місця розташування спірної земельної ділянки.

Крім того, Закарпатський окружний адміністративний суд вважає за необхідне вказати наступне.

Прокуратурою м. Ужгорода був внесений протест сесії Ужгородської міської ради щодо скасування пункту 1.4 спірного рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання за № 1144 від 19 червня 2009 року. Рішенням XII сесії Ужгородської міської ради VI скликання за № 478 від 06 квітня 2012 року протест прокурора був задоволений. Пункт 1.4 спірного рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання за № 1144 від 19 червня 2009 року був скасований (Том 2 а.с. 119).

Під час судового розгляду даної справи також встановлено, що відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, рішення XII сесії Ужгородської міської ради VI скликання за № 478 від 06 квітня 2012 року, яким задоволено протест прокурора, було скасовано, з мотивів, що викладені у Рішенні Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року, що ухвалене у справі за № 1-9/2009, а саме у зв'язку з тим, що орган місцевого самоврядування позбавлений можливості скасовувати свої рішення, які вичерпали свою дію. Тобто таке рішення було скасоване лише у зв'язку з порушеною процедурою його прийняття.

Враховуючи наведене, а також порушення порядку відведення земельної ділянки, який передбачено статтями 118, 151 ЗК України, рішення Ужгородської міської ради №1144 від 19 червня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,08 га гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Ужгороді, вул. Можайського (пункт 1.4.) слід визнати протиправним та скасувати.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви в частині вимог позивачів про визнання висновків від 06 квітня 2009 року за № 544 та від 08 квітня 2009 року за № 452 недійсними суд виходить з того, що такі були дійсними протягом одного року і на час звернення позивачів до суду такі вже були недійсними.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви в частині вимог позивачів про повернення у власність територіальної громади земельної ділянки площею 0,08 га кадастровий номер 2110100000:20:002:0006 по вулиці Можайського в місті Ужгороді, суд констатує, що позивачами було обрано не вірний спосіб захисту в цій частині.

Щодо позиції представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 - ОСОБА_4, щодо необхідності відмовити в задоволенні позовної заяви в частині вимог, що спрямовані до Ужгородської міської ради з мотивів того, що таке рішення вичерпало свою дію, то Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що такі мотиви не заслуговують на увагу, оскільки Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року, що ухвалене у справі за № 1-9/2009, стосується права саме органу місцевого самоврядування щодо скасування своїх рішень, а не права суду скасовувати такі рішення.

Керуючись статтями 11,70,71,86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.4 рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання за № 1144 від 19 червня 2009 року.

У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко