МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2014 р. Справа № 370/1173/14-ц
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін», ОСОБА_28 про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» (далі - ДП «Макарівський лісгосп») звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації №№ 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525. 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 від 27.11.2008 року «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки»; визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 14.05.09 № 760 «Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Гавронщинської сільської ради» в частині передачі земельних ділянок у власність відповідачам; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів, видані на підставі вказаного вище розпорядження; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_27, ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін», ОСОБА_28, та витребувати з незаконного володіння вказаних осіб ці земельні ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
В обґрунтування позову прокурор вказував, що на виконання судових рішень, розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 27.11.08 року №№ 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки» було затверджено 27 «Проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області», вилучено із постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділи 3, 4, 5, 6, 9) 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), розташованих на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області; змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.
У подальшому, розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №760 від 14.05.09 вищевказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_32, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26
На підставі зазначеного розпорядження вказані громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки відповідно площею 0,99 га кожний в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.
В подальшому, вказані земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу перейшли до ОСОБА_27, ОСОБА_28, а також увійшли до статутних фондів ТОВ «Карон Парон» та ТОВ «Ландін».
Прокурор вказує, що судові рішення, які стали підставою для винесення первинних розпоряджень Київської ОДА про припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу, були скасовані, відповідно на даний час підстави для прийняття спірних розпоряджень обласної державної адміністрації відпали, а тому спірні рішення та державні акти мають бути скасовані та визнані недійсними, як такі, що прийняті і видані на підставі незаконного судового рішення.
Крім того, прокурор звертав увагу на те, що навіть безвідносно до наявності факту скасування судових рішень, сама процедура вилучення та відведення спірних земельних ділянок відповідачам суперечила вимогам чинного законодавства.
Так розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.08 № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, було зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
Таким чином, прокурор вказував, що станом на момент прийняття обласною адміністрацією спірних розпоряджень діяли положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 № 610-р, дія якого поширюється на ДП «Макарівське лісове господарство», оскільки відповідно до ст. 28 Лісового кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи та орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття обласною адміністрацією спірних розпоряджень) лише Кабінет Міністрів України мав право вилучати лісові ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб. В даному ж випадку, обласною адміністрацією в один день вилучено лісові землі, які знаходяться в одному кварталі Макарівського лісництва, загальною площею 27,38 га.
Також прокурор вказував, що при прийнятті спірних розпоряджень порушено вимоги законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок, а саме порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок.
Згідно ст. 207 ЗК України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Однак, в порушення ст. 207 ЗК України втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб не нараховувались та не сплачувались.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Підпунктом 3 частини 1 вказаної статті ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знач (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, які він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Прийняття Київською ОДА незаконних розпоряджень про припинення права постійного користування та зміни цільового призначення земельних ділянок, вилучення із земель державної власності спірних земельних ділянок, зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення є свідченням невизнання права державної власності на спірні земельні ділянки в особі Кабінету Міністрів України, які в силу вимог ст.57 ЛК України та ст.149 ЗК України наділений повноваженнями щодо розпорядження ними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України Кабінет Міністрів України як уповноважений орган може пред'явити позов про визнання права власності за державою на ці земельні ділянки.
Земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для витребування їх із чужого незаконного володіння на користь держави.
В судовому засіданні прокурор прокуратури Макарівського району Київської області Малашич Ю.Ю., вимоги за позовом підтримала, просила їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.
Представник Кабінету Міністрів України вимоги прокурора підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити із вказаних у позові підстав.
Київська ОДА у судове засідання представника не направила, подала суду письмове клопотання про можливість розгляду справи за відсутності їх представника, вимоги за позовом прокурора залишила на розсуд суду згідно чинного законодавства.
Макарівська РДА у судове засідання представника не направила, причини неявки представника на повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідачів фізичних осіб, ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін» - ОСОБА_34, проти задоволення позовних вимог прокурора заперечила, просила у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість. Розпорядження голови Київської ОДА а також Макарівської РДА прийняті на підставі, у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні підстави говорити про те, що відповідачі протиправно набули у власність земельні ділянки, наслідком чого має бути їх витребування на користь держави.
Відповідач ОСОБА_24, у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_29, померла, спадкоємці відсутні; ОСОБА_31, помер, судом залучено спадкоємців ОСОБА_20, ОСОБА_21; ОСОБА_32, помер, спадкоємці відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Постановою Макарівського районного суду від 10.09.08 у справі № 2-а-347 задоволено позов ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_12, Визнано протиправною відмову Київської обласної державної адміністрації в затвердженні проекту землеустрою та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок площею 0,99 га для кожного із вказаних громадян (всього двадцять одна земельна ділянка) в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Зобов'язано Київську ОДА прийняти розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району, вилучити 21 земельну ділянку площею 0,99 га кожна у ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділ 5) та віднести її до земель запасу сільськогосподарського призначення на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Макарівській РДА після прийняття відповідного розпорядження Київською ОДА надати дозвіл вищезазначеним громадянам на приватизацію даної земельної ділянки для ведення ОСГ.
Аналогічно постановами Макарівського районного суду від 10.09.08 у справах №2-а-325, № 2-а-327, № 2-а-321, від 24.09.08 у справах № 2-а-333, № 2-а- 335, від 18.09.08 у справі № 2-а-329 задоволено позови ОСОБА_22, ОСОБА_32, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_25
На виконання зазначених вище судових рішень, розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 27.11.08 № № 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки» затверджено 27 «Проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області», вилучено із постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділи 3, 4, 5, 6, 9) 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), розташованих на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області; змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.
У подальшому розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №760 від 14.05.09 вищевказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_14. ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8. ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_32, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26
На підставі зазначеного розпорядження вказані вище громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 370908. ЯИ № 370898, ЯИ № 370881, ЯИ № 370891, ЯИ № 370890, ЯИ № 370901, ЯИ № 370883, ЯИ № 370878, ЯИ № 370897, ЯИ № 370904, ЯИ № 370882, ЯИ № 370885, ЯИ № 370888, ЯИ № 370902, ЯИ № 370889, ЯИ № 370877, ЯИ № 370899, ЯИ № 370886, ЯИ № 370884, ЯИ № 370887, ЯИ № 370905, ЯИ № 370895, ЯИ № 370879, ЯИ № 370876, ЯИ № 370894, ЯИ №370896, ЯИ № 370906 відповідно на земельні ділянки площею 0,99 га кожна в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.14, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,99 га, що належала ОСОБА_32, становить 426690 гри. Всі інші спірні земельні ділянки є аналогічними як за площею, так і за цільовим призначенням, відповідно ринкова вартість всіх земельних ділянок становить 11520630 грн.
На підставі договорів купівлі-продажу від 02.07.09 та від 03.07.09 № 1771, № 1762, № 1869, № 1764, № 1765, № 1773, № 1871, № 1872, № 1775, № 1758, № 1760, № 1761, №1875, № 1877, № 1868, № 1866, № 1867, № 1876, № 1873, № 1769, № 1768, № 1863, №1772, № 1774, № 1763, № 1870, № 1766 право власності на спірні земельні ділянки перейшло до ОСОБА_27, про що на вищевказаних державних актах зроблені відповідні відмітки.
У подальшому, ОСОБА_27, об'єднано вищевказані земельні ділянки та 05.08.09 отримано нові державні акти на право власності на земельні ділянки площею 2,970 га серія ЯД № 924046 (на підставі договорів №№ 1758, 1876, 1763), площею 2,421 га серія ЯД № 924047 (на підставі договору № 1762, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_18), площею 2,970 га серія ЯД № 924049 (на підставі договорів №№ 1775, 1869, у тому числі увійшли і земельні ділянки площами по 0,99 га кожна, що належали ОСОБА_14 і ОСОБА_15), площею 1,98 га серія ЯД № 924040 (на підставі договорів №№ 1761, 1764), площею 1,980 га серія ЯД № 924048 (на підставі договорів №№ 1872, 1771), площею 2.634 га серія ЯД № 924050 (на підставі договорів №№ 1868, 1768), площею 1,98 га серія ЯД № 924106 (на підставі договорів №№ 1866, 1769), площею 1.98 га серія ЯД № 924102 (на підставі договору № 1765, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_9), площею 1,98 га серія ЯД № 924104 (на підставі договорів №№ 1760, 1877), площею 1,98 га серія ЯД № 924103 (на підставі договорів №№ 1875, 1863 ), площею 1.98 га серія ЯД № 924041 (на підставі договорів №№ 1873, 1774), площею 1,98 га серія ЯД № 924043 (на підставі договорів №№ 1867, 1871), площею 1,98 га серія ЯД № 924044 (на підставі договорів №№ 1766, 1773), площею 1,98 га серія ЯД № 924045 (на підставі договору № 1772, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_32), площею 1,98 га серія ЯД № 924042 (на підставі договору № 1870, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_25)
Далі, вище перелічені земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222781800:02:001:0223 (увійшли дві земельні ділянки площами по 0,99 га кожна, що належали ОСОБА_14 і ОСОБА_15); 3222781800:02:001:0216 площею 1,9815 га; 3222781800:02:001:0217 площею 1,9811 га; 3222781800:02:001:0219 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_25); 3222781800:02:001:0221 площею 1,9818 га; згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Карон Парон» № 21/12-11 від 21.12.11, перейшли до статутного фонду цього товариства. Відповідно, ТОВ «Карон Парон» видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23.05.12 серії ЯМ № 543443, ЯМ №583641, 11.12.12 серії ЯЙ № 938775, ЯЙ № 938774. ЯЙ № 938776.
Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222781800:02:001:0224 площею 1,9808 га; 3222781800:02:001:0225 площею 1,9814 га; 3222781800:02:001:0226 площею 2,6271 га; 3222781800:02:002:0031 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_9); 3222781800:02:002:0032 площею 1,9803 га; 3222781800:02:001:0218 площею 1,9811 га; 3222781800:02:001:0220 площею 1,9810 га; 3222781800:02:001:0222 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_32), згідно протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Ландін» № 5 від 20.10.11 та № 6 від 14.12.2011, перейшли до статутного фонду цього товариства. Відповідно, ТОВ «Ландін» видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23.05.12 серії ЯМ № 583642 , 11.12.12 серії ЯЙ № 938783, ЯЙ № 938784, ЯЙ №938786, ЯЙ № 938788, ЯЙ № 938785, ЯЙ № 938789, ЯЙ № 938782.
А земельні ділянки з кадастровими номерами 3222781800:02:002:0034 площею 2,970 га та 3222781800:02:002:0033 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_18), за інформацією управління Держземагенства у Макарівському районі від 24.02.14 № 01-12/343, на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.11 №№ 3065, 3060 ОСОБА_27, відчужено на користь ОСОБА_28, про що на державних актах на право власності серії ЯД № 924046, ЯД № 924047 31.01.12 проставлено відмітку про перехід права власності.
Судом також встановлено, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22.09.10 у справі № 2-а-347, від 21.11.12 у справі № 2-а-325, від 04.12.13 у справі №2-а-329 змінено постанови Макарівського районного суду та зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо можливого затвердження проекту землеустрою про припинення права постійного користування земельної ділянки державного підприємства «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району».
Так само, постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.11 у справі № 2-а-327, від 24.11.2011 у справі № 2-а-333, від 17.02.10 у справі № 2-а-335 були змінені постанови Макарівського районного суду.
Таким чином жодне судове рішення, яке стало підставою для винесення первинних розпоряджень Київської ОДА про припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу не скасовано.
Вирішуючи вимоги за позовом суд керується наступним.
Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 ЦК України, можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним а також інші способи, що встановлені договором або законом, наприклад, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо).
Незаконними володільцями в розумінні ст. 387 ЦК України вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Щодо питання законності володіння відповідачами спірними земельними ділянками, що є обов'язковим для встановлення у межах даного спору, слід зазначити наступне.
Як на підставу визнання незаконними та скасування розпоряджень Голови ОДА про вилучення земельних ділянок із користування ДП «Макарівське лісове господарство» прокурор вказував, що судові рішення, на підставі яких вони виносились, скасовані.
Однак, як встановлено судом, це не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказані судові рішення змінено та зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо можливого затвердження проекту землеустрою про припинення права постійного користування земельної ділянки державного підприємства «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району».
Посилання прокурора на те, що постанова Макарівського районного суду від 10.09.2008 року у справі № 2-а-321 за позовом ОСОБА_18 була скасована матеріалами справи не підтверджується.
Також як на підставу визнання незаконними та скасування розпоряджень Голови ОДА про вилучення земельних ділянок із користування ДП «Макарівське лісове господарство» прокурор вказував, що Київською обласною державною адміністрацією перевищено свої повноваження в даному випадку, оскільки таке право належить виключно Кабінету Міністрів України, оскільки спірні земельні ділянки складають собою єдиний масив, а розпорядження прийняті одним днем.
Проте такі доводи є необґрунтованими.
Так відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в ч. 2 ст. 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Крім цього, згідно п. 3 Прикінцевих положень встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно із ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Так, відповідно до ч. 6 цієї ж статті, обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених чч. 5, 9 цієї статті.
Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених чч. 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.
Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.
Відповідно до ч. 1 цієї статті в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України. Аналогічне положення міститься й у ст. 20 ЗК України.
Вказані вище норми ЛК України не суперечать нормам ЗК України в частині вилучення з користування земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення.
Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені ст.13 ЗК України, ст. 27 ЛК України, до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як гектар , що перебувають у державній власності.
Судом установлено, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до лісів, перебували у державній власності у користуванні ДП «Макарівське лісове господасртво» до прийняття оскаржуваних розпоряджень про їх вилучення та зміну цільового призначення, знаходяться за межами населених пунктів і їх вилучення не належить до компетенції місцевих державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України, передбачені ч.ч. 5, 9 ст. 149 ЗК України.
Таким чином, доводи прокурора, що оспорюванні розпорядження голови Київської ОДА від 27.11.08 року про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки прийняті з перевищенням повноважень та підлягають скасуванню судом визнаються як необґрунтовані.
Суд вважає, що прокурор також не довів в установленому процесуальним законом порядку, що правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації спрямовані на вилучення земель лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га і у зв'язку із цим, ці дії свідчать про перевищення головою обласної державної адміністрації своїх повноважень, передбачених законом, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього, так як ділянки вилучалися для передачі у власність різним громадянам. Посилання прокурора на те, що оспорювані розпорядження Київської ОДА про вилучення земель з користування видано в один день не свідчать про перевищення головою обласної державної адміністрації своїх повноважень на вилучення земель лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, оскільки є припущенням, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин (порушеної кримінальної справи, вироку суду, де було б встановлено факт перевищення повноважень) прокурором не надано.
Повноваження державних адміністрацій з питань земельних відносин визначаються Законом України «Про місцеві державні адміністрації» , земельним та лісовим законодавством.
Підстави набуття громадянами права власності на земельні ділянки передбачені ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Так згідно вказаної норми громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Як передбачено ст. 118 ЗК України (у відповідній редакції), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Враховуючи вимоги вказаних статей, доводи прокурора про незаконність розпорядження голови Макарівської РДА від 14.05.09 року № 760 про передачу у власність земельних ділянок відповідачам для ведення особистого селянського господарства є необґрунтованими, а тому його вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Крім цього, посилання прокурора на те, що оспорювані розпорядження обласної та місцевої облдержадміністрації прийняті всупереч розпорядження КМУ від 10.04.2008 р. № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» судом також відхиляються з огляду на те, що це питання було предметом дослідження судів при розгляді справ, на підставі яких виносилися оспорювані розпорядження Київської ОДА, вказані рішення набрали законної сили. Так Вищим адміністративним судом України в своїх постановах від 21.11.12 у справі № 2-а-325, від 04.12.13 у справі № 2-а-329, № 2-а-347 було вказано, що чинним законодавством Кабінету Міністрів України не надано повноважень зупиняти дію законів України. Кабінет Міністрів України приймаючи розпорядження від 10 квітня 2008 року № 610-р, яким зобов'язано Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгосп та Держкомзем до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживання у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, а також відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства, фактично зупинив реалізацію наведених положень Лісового та Земельного кодексів України.
Посилання прокурора у позові на те, що відповідачами не було сплачено втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку із вилученням спірних земельних ділянок для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом, на думку суду не є підставою для визнання незаконними розпоряджень обласної державної адміністрації, а може бути лише підставою для стягнення цих втрат у встановленому законодавством порядку.
Вимоги прокурора про визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки відповідачів та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння є похідними від вимог про визнання незаконними оспорюваних розпоряджень, а тому у їх задоволенні також слід відмовити.
Враховуючи, що судом не встановлено протиправності набуття відповідачами земельних ділянок, відсутні підстави для витребування цих ділянок з їх володіння на користь держави, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін», ОСОБА_28 про визнання незаконними і скасування розпоряджень адміністрацій, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.В. Тандир
Суд | Макарівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2014 |
Оприлюднено | 29.09.2014 |
Номер документу | 40611378 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні