Ухвала

від 15.09.2014 по справі 816/2676/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р.Справа № 816/2676/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бершова Г.Є. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі № 816/2676/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТРЕЙД"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасуання податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Вік Трейд"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, КОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001952202/1271 від 11 червня 2014 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 серпня 2014 року).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року по справі № 816/2676/14 та постановити нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вік Трейд" відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство із обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" (код ЄДРПОУ 33435205) зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29 березня 2005 року, номер запису 1 585 102 0000 0010111.

Згідно довідки АБ №492623 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля текстильними товарами.

Кременчуцькою ОДПІ, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Вік Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Амір Аль" за вересень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 травня 2014 року №1411/16-03-22-02-12/33435205, за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.1,198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 51941 грн., в тому числі за вересень 2013 року на суму 51941 грн.

На підставі акту перевірки від 20 травня 2014 року №1411/16-03-22-02-12/33435205 КОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0001952202/1271, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 77911,50 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 51941 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 25970,50 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ТОВ "Вік Трейд" відсутні порушення податкового законодавства, визначені актом перевірки №1411/16-03-22-02-12/33435205 від 20 травня 2014 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001952202/1271 від 11 червня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу щодо неможливості здійснення спірних господарських операцій та здійсненням позивачем останніх з метою штучного формування податкового кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дана обставина спростовується наступними доказами.

З матеріалів справи вбачається,, що ТОВ "Вік Трейд" у вересні 2013 року здійснювало придбання у ТОВ "Амір Аль" товару: дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки С виду I код УКТЗ 2710194110 в кількості 36450 л. на загальну суму 299947,50 грн. в тому числі ПДВ 49991,25 грн. та придбання транспортних послуг на загальну суму 11700 грн. в тому числі ПДВ 1950 грн.

27 вересня 2013 року між ТОВ "Вік Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амір Аль" укладено договір поставки №5, за умовами якого Постачальник поставляє, а Покупець купує на умовах, викладених в цьому Договорі, та/або Додаткових угодах, та/або рахунках-фактурах, та/або специфікаціях нафтопродукти, іменова далі - "Товар". Кожна Додаткова угода є окремою угодою, укладеною в рамках цього Договору згідно чинного законодавства України. Ціна, кількість, найменування і асортимент товару протягом всього терміну дії Договору визначаються: рахунками, накладними, додатками, додатковими угодами до цього Договору, або іншою документацією, що підтверджує узгодження ціни, кількості, найменування та асортименту Товару. Поставка Товару за цим Договором проводиться транспортом Покупця. Постачальник надає Покупцеві разом з товаром наступні документи: рахунок-фактуру на Товар, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну. Покупець приймає Товар за кількістю і якістю відповідно до умов "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підпроиємствах і в організаціях України" №281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, а також "Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" №271/121 від 04 червня 2007 року. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року з правом подальшої пролонгації.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки С виду I код УКТЗ 2710194110 на загальну суму 299947,50 грн. з ПДВ та транспортні послуги на загальну суму 11700 грн. з ПДВ.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Амір Аль" останнім виписано позивачу: видаткову накладну №109 від 30 вересня 2013 року, податкові накладні: №19 від 30 вересня 2013 року та №20 від 30 вересня 2013 року.

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Амір Аль" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Вік Трейд" товарів, колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, останні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей (а.с. 64) встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався ОСОБА_1,, підписи якого маються на видаткових накладних.

Розрахунок за придбаний товар та надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Амір Аль", що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 30 вересня 2013 року, подорожнім листом та актом надання послуг №110 від 30 вересня 2013 року.

Товар із станції наливу відправлявся покупцям, що підтверджується наданими до суду документами, а саме: договором поставки №02/09/102/1 (а.с. 36-37), видатковою накладною №В-00000229 від 30 вересня 2013 року (а.с. 38), податковою накладною №25 від 30 вересня 2013 року (а.с. 39), тимчасовим реєстраційним талоном (а.с. 30), товарно-транспортною накладною (а.с. 40), платіжними дорученнями (а.с. 41-43).

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту (в розмірі 51941,25 грн.) за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам договору, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 01.11.2011р. №1379, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ "Амір Аль" на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Амір Аль".

Колегія суддів приходить до висновку про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Вік Трейд" та ТОВ "Амір Аль", тому позивачем правомірно сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідних спірних періодах.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001952202/1271 від 11 червня 2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення №0001952202/1271 від 11 червня 2014 року.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі № 816/2676/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Старостін В.В.