Вирок

від 25.09.2014 по справі 747/22/14

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/22/14

Провадження № 1-кп/747/7/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальне провадження № 12013260260000249 від 20 травня 2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта середня, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2013 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Перемоги в смт. Талалаївка в напрямку с. Харкове з швидкістю, яка перевищувала 60 км / год. в порушення вимог п. 12.4 Правил Дорожнього руху України. Перед перехрестям вул. Перемоги з вул. Комсомольська всупереч вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , яка, рухаючись в попутному напрямку, почала повертати ліворуч з правого узбіччя і виїхала на смугу руху автомобіля ОСОБА_4 . В результаті зіткнення велосипедист ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток нижньої третини правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному не визнав і суду показав, що 19 травня 2013 року він сам на власному автомобілі ВАЗ їхав у смт. Талалаївка по вул. Перемоги із швидкістю до 80 км / год. Дорога була суха, видимість добра, ніякі машини ні в попутному напрямі, ні назустріч йому не їхали. Десь за 50 м попереду по узбіччі в попутному напрямку їхали з городу два велосипедисти, у одного на велосипеді були мішок з травою та коса, у другого теж щось було. Раптово велосипедист з косою почав різко повертати ліворуч у вулицю, обвинувачений різко загальмував, але машина ще сунулась вперед, і велосипедист побачила це і різко звернула вправо на траекторію руху автомобіля, але машина ще не зупинилась і сунулась вперед і сталось зіткнення з велосипедистом. Коли вийшов з машини, побачив, під`їхав інший велосипедист який виявився чоловіком потерпілої, побачив, що жінка лежить біля машини, нога у неї була біля колеса, було видно, що переламана. Обвинувачений сам викликав швидку допомогу та міліцію, до їх приїзду машину він не двигав. Він не пам`ятає, чи показувала жінка на велосипеді знак рукою про те, що змінює напрямок руху, бачив тільки, що їй назустріч з вулиці Комсомольської виїхала інша жінка і вони щось сказали одна одній. У той же день він дав на лікування потерпілої 1000 гривень. Вважає, що у тому, що сталося, винна велосипедист, поскільки він не мав змоги зупинитись у даній дорожній обстановці.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона 19 травня 2013 року в обідній час разом із своїм чоловіком повертались із городу, їхали по ґрунтовій обочині дороги по вул. Перемоги. Вона везла в руках розібрану косу та мішок трави на багажнику позаду себе велосипеда, чоловік віз на велосипеді апарат для обприскування картоплі. Їхали вони по узбіччю, швидко не їхали, так як були завантажені, дорога була суха, видимість добра, світило сонце. В цей час ніякі машини ні назустріч, ні попутно не їхали. Назустріч їй з вулиці Комсомольська виїхала ОСОБА_9 , яка також їхала на городи назустріч їй, вони поздоровались і все. В цей час потерпіла з`їхала із узбіччя на асфальт, щоб повернути наліво на вулицю Комсомольську, руку зразу не викинула, повернулась подивитись, чи немає ззаду машин, і викинула руку одночасно, права рука в неї була занята косою, повернулась і бачить, що їде машина, почула різкий звук гальма, зразу різко повернула направо назад на ґрунтову обочину, тоді був сильний удар у заднє колесо велосипеда, вона відлетіла в сторону і більше нічого не пам`ятає. Опритомніла, коли лежала біля машини, права нога була зламана, велосипед лежав неподалік на узбіччі.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що 19 травня 2013 року в обідній час він разом з дружиною їхали по обочині з городу на велосипедах, видимість була добра, машин по дорозі не було. Не доїжджаючи повороту на вул. Комсомольська, свідок почув шум коліс автомобіля, пролетіла машина і писк гальма, сигналу не було. Тоді бачить уже, що його дружина лежить на обочині майже навпроти повороту на вул. Комсомольську, автомобіль стояв, водій вийшов з машини. Свідок під`їхав, побачив, що дружина лежала на обочині, велосипед був відкинутий.

-Показами свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що 19 травня 2013 року вона їхала на город велосипедом. Коли виїжджала з вул. Комсомольської на вул. Перемоги, то побачила, як назустріч на протилежній стороні вулиці з городів їхала ОСОБА_8 , поздоровалась, тут свідок почула удар і писк гальмів, сигналу не було. Коли зупинилась, то побачила, що ОСОБА_8 лежала на обочині дороги, машина стояла, водій вийшов з машини і телефонував кудись.

-Рапортом оперативного чергового Талалаївського РВ УМВС від 19.05.2013 року згідно якого до чергової частини РВ УМВС надійшло повідомлення від фельдшера екстреної медичної допомоги Талалаївської ЦРЛ про те, що на швидку допомогу з тілесними ушкодженнями у вигляді відкритого перелому обох кісток гомілки правої ноги зі зміщенням відломків доставлено жительку смт. Талалаївка ОСОБА_8 (а.с. 20).

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.05.2013 року, схемою та фототаблицями до нього, яким встановлено, що місце ДТП знаходиться в смт. Талалаївка на перехресті вулиць Перемоги і Комсомольська. На місці пригоди знаходився автомобіль ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_1 та велосипед «Мінськ», які перебували з правої сторони поруч з узбіччям. На проїзній частині наявні сліди гальмування в напрямку виїзду в с. Харкове з правої сторони руху, довжина лівої 22, 6 м,правої 31, 2 м. із замазаним відбитком протектора (а.с.24-31)

-Протоколом огляду транспортного засобу від 19.05.2013 року, згідно якого було оглянуто велосипед «Мінськ» і виявлено зовнішні пошкодження деформовані заднє колесо, задній щиток та багажник, відсутні світлоповертальні елементи (а.с.32).

-Протоколом огляду транспортного засобу від 19.05.2013 року, згідно якого було оглянуто автомобіль ВАЗ 211040, номерний знак НОМЕР_1 і виявлено зовнішні пошкодження на передньому капоті посередині мається вм`ятина, зчіс фарби на передньому бампері та решітці. Також в ході огляду встановлено, що важіль ручного гальма був виключений, важіль переключення передач знаходився в положенні п`ятої передачі (а.с.33).

-Повідомленням Талалаївської ЦРЛ про те, що ОСОБА_8 19.05.2013 року доставлена екстреною медичною допомогою оглянута лікарем хірургом та госпіталізована в реанімаційне відділення з діагнозом відкритий багатоуламковий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки з підвивихом стопи. 20.05.2013 року направлена для подальшого лікування в Чернігівську обласну лікарню (а.с. 40).

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.11.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_8 та схемою та фототаблицями до нього, під час якого потерпіла продемонструвала, по якій траекторії та з якою швидкістю вона рухалась перед моментом ДТП. Експериментом встановлено час, протягом якого потерпіла проїхала відстань з моменту початку зміни напрямку руху і до моменту зіткнення 10,3 метри за 4,67 секунди.

-Постановою про визнання речовим доказом від 25.11.2013 року, згідно якої автомобіль ВАЗ 211040, днз НОМЕР_1 та велосипед «Мінськ» визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні (а.с.58)

-Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 08.07.2013 року № 240, згідно якого рульове керування автомобіля ВАЗ 211040 днз НОМЕР_1 та його гальмівна система знаходились в технічно справному стані (а.с.67-73)

-Висновком транспортно - трасологічної експертизи від 05.11.2013 року № 424, та фототаблицями до нього, згідно якого первинний контакт відбувся між передньою частиною автомобіля ВАЗ 211040 днз НОМЕР_1 та задньою частиною велосипеда «Мінськ» (а.с. 81-93)

- Висновком судово-медичної експертизи № 556 від 20.11.2013 року, згідно якого у ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження відкритий перелом обох кісток нижньої третини правої гомілки, які виникли від дії твердих тупих предметів, по давності можуть відповідати 19.05.2013 року і мають характер тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с.102-104)

-Висновком судової автотехнічної експертизи від 19.12.2013 року № 529, згідно якого водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 з моменту фактичного застосування ним екстреного гальмування мав можливість зупинити керований ним автомобіль до місця початку зміни напрямку руху велосипеда за умов дотримання ним гранично допустимої швидкості руху 60 км / год., тобто мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.4 та п. 12.3 ПДР, незалежно від параметрів переміщення велосипеда. (а.с.112-116)

-З даним висновком експертизи узгоджується і висновок експерта від 24.07.2014 року по результатах проведеної за ухвалою суду судової автотехнічної експертизи, згідно з яким перед початком гальмування швидкість руху автомобіля ВАЗ була не меншою 78-81 км/год. Дії ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР України та п. 12.3 ПДР України в частині застосування ним маневру відвороту праворуч як засобу уникнення ДТП.

Крім того, судом в порядку ст. 356 КПК України було допитано експерта ОСОБА_11 , який проводив дану експертизу і який в судовому засіданні підтвердив, що висновок про швидкість руху автомобіля зроблений у мінімально можливому значенні. Крім того, дії водія, а саме маневрування не від небезпеки, а у напрямку її виникнення, також не узгоджуються з вимогами ПДР України.

Об`єктивно аналізуючи з`ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, які узгоджуються між собою та не мають протиріч, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км / год.

Належним і допустимим доказом, а зокрема висновком експерта від 27.07.2014 року, встановлено, що водій повинен був діяти у відповідності до п. 12.4 ПДР України, тобто рухатись в населеному пункті із швидкістю не більше 60 км / год., а з моменту виникнення небезпеки повинен був діяти у відповідності до п. 12.3 ПЛР України, тобто негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Експертизою встановлено, що дії ОСОБА_4 не відповідають вимогам п. 12.4 ПДР України в частині вибору ним швидкісного режиму при наближенні до місця ДТП, поскільки експертним шляхом встановлено, що перед початком гальмування швидкість руху автомобіля була не меншою 78 81 км /год.

Крім того, експертним шляхом встановлено, що дії водія ОСОБА_4 , який з метою уникнення ДТП одночасно з екстренним гальмуванням затосував маневр відвороту праворуч, не відопвідають технічним вимогам п. 12.3 ПДР України в частині застосування екстренного гальмування для даної дорожньої ситуації.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника на те, що потерпілою ОСОБА_8 також порушено вимоги ПДР України, і це призвело до самої ДТП, не звільняють обвинуваченого від відповідальності і від виконання вимог ПДР України щодо швидкості руху в населеному пункті, яке знаходиться в причинному зв`язку із ДТП.

Об`єктивна сторона злочину, відповідальність за який передбачена ст. 286 КК України, включає в себе такі обов`язкові ознаки діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками. Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху, воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і може полягати у вчиненні дій, які заборонені правилами, невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху. Діяння при вчиненні цього злочину завджи пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів, зокрема Правил дорожнього руху. Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесні ушкодження. Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху, допущене винним, закономірно тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій, поскільки знайшли своє підтвердження всі необхідні складові частини злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання підсудному суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно ст. 12 КК України злочин, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, відносяться до тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст. 66 і 67 КК України в ході судового розгляду не встановлено. Часткове відшкодування потерпілій завданого збитку в сумі 1000 гривень не може бути пом`якшуючою обставиною в розумінні п.2 ч.1 ст. 66 КК України. Для визнання обставини пом`якшуючою за даною підставою, відшкодування повинно бути повним і добровільним. За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких дитина інвалід.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарань за відповідною частиною ст.286 КК України суд має враховувати вину інших причетних до нього осіб.

В зв`язку з цим, при призначенні покарання суд враховує також поведінку потерпілої перед зіткненням із автомобілем. Зокрема, нею не виконані вимоги п.6.4, 9.3., 10.1, 10.3 ПДР України, як це встановлено висновком експерта від 24.07.2014 року, які, зокрема, що зобов`язують велосипедистів подавати сигнали початку руху в разі повороту ліворуч подавати лівою рукою витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору, подавати даний сигнал завчасно до початку маневру, але не менш як за 50-100 м, перед перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З урахуванням викладеного, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, що дасть можливість йому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

По справі прокурором заявлені цивільні позови про стягнення коштів, затрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від злочину в інтересах Талалаївської ЦРЛ в сумі 1528 грн. 12 коп. та в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» в сумі 6274 грн. 12 коп.

Вирішуючи дані цивільні позови, суд виходить з наступного.

Матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальному провадженні позовів про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, є норми цивільного законодавства, що передбачає ст. 128 КПК України. Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Поскільки в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України, тому цивільні позови прокурора в інтересах Талалаївської ЦРЛ в сумі 1528 грн. 12 коп. та в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» в сумі 6274 грн. 12 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім цього, потерпілою ОСОБА_8 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 7607 грн. 28 коп. та 50000 грн. моральної шкоди, спричиненої злочином. В ході судового розгляду до участі у даному кримінальному провадженні у якості співвідповідача за цивільним позовом потерпілої було залучено ВАТ НАСК «Оранта», поскільки цивільно правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» згідно страхового полісу № АС /1182971 із строком дії до 19.03.2014 року.

Відповідно до положень п.1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпеченим транспортним засобом вважається транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Статтею 22 даного Закону безпосередньо визначено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю та майну третьої особи.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС /1182971 від 13.03.2013 року цивільна відповідальність ОСОБА_4 застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», ліміт відповідальності на одного потерпілого складає:- за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. Строк дії договору - до 19.03.2014 року. Таким чином, страховий випадок настав в період дії договору.

Тому ВАТ НАСК «Оранта» в силу закону несе цивільну відповідальність в межах страхової суми за шкоду, завдану злочинними діями водія ОСОБА_4 , який керував забезпеченим згідно поліса № АС /1182971 транспортним засобом автомобілем ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і термін дії договору страхування на момент ДТП ще не закінчився.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7607 грн. 28 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Також відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина даної особи.

Згідно долучених до матеріалів справи копій фіскальних чеків за період лікування потерпілою ОСОБА_8 потрачено 7607 грн. 28 коп. Дані витрати суд визнає такими, що перебувають у причинному зв`язку із ДТП і мають відношення до спричиненої цивільним відповідачем шкоди. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що стягненню з цивільного відповідача обвинуваченого ОСОБА_4 та співвідповідача ВАТ НАСК «Оранта», на користь позивача потерпілої ОСОБА_8 - підлягає сума матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 7607 грн. 28 коп.

Вирішуючи питання щодо вимог потерпілої про стягнення з відповідача обвинуваченого ОСОБА_4 - моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно норм чинного цивільного законодавства України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року із послідуючими змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя. Суд при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди повинен врахувати стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як убачається з доводів потерпілої та її представника, потерпілій ОСОБА_8 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях від фізичного болю у зв`язку із ушкодженням здоров`я, душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що потерпіла після ДТП не може самостійно пересуватись та оцінена позивачем у 50 000 грн. Оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні шкоди потерпілій є доведеною, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, яка передбачена ст. 23 ЦК України, підлягають задоволенню.

Суд приходить до переконання, що подія, яка спричинила позивачу моральну шкоду, заподіяла моральні страждання, сталася з вини обвинуваченого ОСОБА_4 . При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, конкретну ситуацію, що склалась, а саме те, що в результаті отримання тілесних ушкоджень в ДТП позивач на даний час потребує стороннього догляду, тобто порушився її нормальний ритм життя. Розглядаючи справу в рамках обґрунтування моральної шкоди, виходячи з того, що позивачка зазнала фізичного болю та душевних страждань внаслідок ушкодження здоров`я, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд визнає, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди є такою, що відповідає моральним стражданням і переживанням потерпілої, і яка на думку суду буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку позивачка отримала внаслідок злочину, вчиненого відповідачем обвинуваченим ОСОБА_4 .

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при виникненні страхового випадку страховик, згідно лімітів відповідальності, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, який був причинений в наслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі і моральну шкоду.

З урахуванням того, що страховий випадок виник під час дії страхового договору, а також з урахуванням норм п. 3 ч. 1 ст. 988, ч. 1 ст. 990 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що моральна та матеріальна шкода повинна бути стягнута з ВАТ НАСК «Оранта» в межах ліміту відповідальності.

Крім того, в ході судового розгляду за клопотанням обвинуваченого було призначено і проведено судову автотехнічну експертизу. Згідно акту від 24.07.2014 року вартість проведення даної експертизи склала 4736 грн. Тобто витрати на залучення експерта на проведення експертизи під час судового розгляду, що є документально підтвердженими процесуальними витратами по справі, пов`язаними із залученням експерта, складають 4736 грн. Положенням чинного КПК України, зокрема ч.2 ст. 124 цього Кодексу, покладено на суд обов`язок у разі ухвалення обвинувального вироку стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта. Тому у відповідності із ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі в сумі 4736 грн. підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений в ході досудового розслідування на автомобіль ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та арешт, накладений в ході судового розгляду на земельну ділянку площею 3,15 га на території Понорівської сільської ради, кадастровий номер 7425382700:02:001:0212, вважати продовженими до виконання вироку суду в частині цивільного позову.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати, долю речових доказів вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язки, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання ;

- періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Талалаївської центральної районної лікарні 1528 (одну тисячу п`ятсот двадцять вісім) грн. 12 коп., на користь комунального лікувального профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» - 6274 (шість тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 12 коп. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 4736 (чотири тисячі сімсот тридцять шість) грн.

Стягнути із ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_8 7607 (сім тисяч шістсот сім) грн. 28 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Арешт, накладений на автомобіль ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на земельну ділянку площею 3,15 га на території Понорівської сільської ради, кадастровий номер 7425382700:02:001:0212, вважати продовженими до виконання вироку суду в частині цивільного позову.

Речовий доказ по справі велосипед «Мінськ» - повернути потерплій.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1