Рішення

від 24.09.2014 по справі 922/3712/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р.Справа № 922/3712/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Транслойд Роад", м. Херсон до ТОВ "Юніфуд Інтернешнл", м. Харків про стягнення коштів в сумі 176 368,84 грн. за участю сторін :

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2014 року до суду звернулось ТОВ "Транслойд Роад" ( надалі - позивач) та просить стягнути з ТОВ "Юніфуд Інтернешил" ( надалі - відповідач) суму основного боргу 167 120 грн., пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення , що складає 7 563,90 грн., 3% річних від суми за весь час прострочення складає 1 016,46 грн., сума інфляційних від суми боргу за весь час прострочення 668,48 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортної експедиції № 10102013-ТРР від 10.10.2013 року в частині розрахунків за надані послуги з доставки вантажів автомобільним транспортом по території України.

На адресу господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 03 вересня 2014 року, яка була надіслана на адресу відповідача ТОВ "Юніфуд Інтернешил" вказану в позовній заяві із довідкою пошти в якій вказано, за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 ""Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином".

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ в якому зазначено, що ТОВ "Юніфуд Інтернешил" підтверджено статус юридичної особи та знаходиться за адресою: 61145, м. Харків, вул. Новгородська, 4., тобто за тією, котра вказана в позовній заяві. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторони були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, як того вимагає ч.1 ст. 930 ЦК України,

Згідно зі ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

За Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до п.40 Статуту автомобільного транспорту та п. 10.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, на перевезення вантажів вантажовідправник подає в автотранспортне підприємство або організацію при наявності річного договору на перевезення вантажів відповідну заявку, а при відсутності річного договору - разове замовлення.

Відповідно до п. 47 Статуту - вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні.

Товарно - транспортні накладні є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправником, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами та організаціями.

Так, 10.10.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортної експедиції № 10102013-ТРР. У відповідності до предмету договору відповідач доручає та оплачує, а позивач приймає зобов*язання щодо забезпечення доставки вантажів автомобільним транспортом по території України ( п.1.1 договору). Маршрут, номенклатура , кількість, спосіб перевезення, вимоги до транспортного засобу, вартість, особливі та інші умови виконання послуг оговорюються сторонами в заявках, які є невід*ємною частиною договору ( п.1.3 договору).

Розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами відповідно до заявки, на підставі рахунку , виставленого позивачем . Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України. ( п.3.1 договору). Відповідач оплачує рахунки позивача протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідачем наступного пакету документів : акту виконаних робіт, оригіналу заявки, копії свідоцтва про реєстрацію , оригіналів податкових накладних, оригіналів рахунків та товаро-транспортних накладних з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та заповненими відповідно до вимог чинних нормативних актів до договору ( п.3.2 договору). Вартість послуг позивача з урахуванням страхування, вартості перевезення та всіх додаткових платежів, податків, зборів узгоджується сторонами в заявках, що є невід*ємною частиною договору ( п.3.3 договору).

У випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, відповідач зобов*язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати ( п.4.6 договору).

Так, на виконання умов договору:

- 03.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 03.01.14/44 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7480 грн. ( а.с.15). Рахунок на оплату № 5 від 05.01.2014 року на суму 7480 грн. ( а.с.16). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а.с.17-18).

- 03.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 03.01.14/45 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 12880 грн. ( а.с.19). Рахунок на оплату № 6 від 05.01.2014 року на суму 12880 грн. ( а.с.20). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а.с.21- 22).

- 03.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 03.01.14/46 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7580 грн. ( а.с.23). Рахунок на оплату № 7 від 04.01.2014 року на суму 7580 грн. ( а.с.24). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а.с.25- 26).

- 04.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 04.01.14/47 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 9700 грн. ( а.с.27). Рахунок на оплату № 8 від 05.01.2014 року на суму 9700 грн. ( а.с.28). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а.с.29- 30).

- 04.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 04.01.14/48 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7790 грн. ( а.с.31). Рахунок на оплату № 9 від 05.01.2014 року на суму 7790 грн. ( а.с.32). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а.с. 33- 34).

- 06.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 06.01.14/49 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7580 грн. ( а.с.35). Рахунок на оплату № 10 від 07.01.2014 року на суму 7580 грн. ( а.с.36). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а. с. 37- 38).

- 08.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 08.01.14/50 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7580 грн. ( а.с.39). Рахунок на оплату № 11 від 09.01.2014 року на суму 7580 грн. ( а.с.40). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а. с. 41- 42).

- 09.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 09.01.14/51 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 11080 грн. ( а.с.43). Рахунок на оплату № 12 від 11.01.2014 року на суму 11080 грн. ( а.с.44). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а. с. 45- 46).

- 09.01.2014 року сторони погодили умови заявки № 09.01.14/52 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 11500 грн. ( а.с.47). Рахунок на оплату № 13 від 11.01.2014 року на суму 11500 грн. ( а.с.48). Як доказ виконання перевезення позивачем надана ТТН та акт наданих послуг ( а. с. 49- 50).

- 02.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 02.02.14/53 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7480 грн. ( а.с.51). Рахунок на оплату № 14 від 03.02.2014 року на суму 7480 грн. ( а.с.52). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 53).

- 02.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 02.02.14/54 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 10780 грн. ( а.с.54). Рахунок на оплату № 15 від 03.02.2014 року на суму 10780 грн. ( а.с.55). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг та ТТН ( а. с. 56-57).

- 03.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 03.02.14/55 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 10550 грн. ( а.с.58). Рахунок на оплату № 16 від 04.02.2014 року на суму 10550 грн. ( а.с.59). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг та ТТН ( а. с. 60).

- 03.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 03.02.14/56 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7480 грн. ( а.с.61). Рахунок на оплату № 17 від 04.02.2014 року на суму 7480 грн. ( а.с.62). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг та ТТН ( а. с. 63-65).

- 04.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 04.02.14/57 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 10780 грн. ( а.с.66). Рахунок на оплату № 19 від 05.02.2014 року на суму 10780 грн. ( а.с.67). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 68).

- 04.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 04.02.14/58 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7480 грн. ( а.с.66). Рахунок на оплату № 19 від 05.02.2014 року на суму 10780 грн. ( а.с.69). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг та ТТН ( а. с. 71-73).

- 04.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 09.02.14/59 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 11750 грн. ( а.с.74). Рахунок на оплату № 21 від 10.02.2014 року на суму 11750 грн. ( а.с.75). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 76).

- 10.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 09.02.14/59 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 11750 грн. ( а.с.74). Рахунок на оплату № 21 від 10.02.2014 року на суму 11750 грн. ( а.с.75). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 76).

- 10.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 10.02.14/60 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 12000 грн. ( а.с.77). Рахунок на оплату № 22 від 11.02.2014 року на суму 12000 грн. ( а.с.78). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 79).

- 10.02.2014 року сторони погодили умови заявки № 10.02.14/61 у відповідності до якої сторони погодили найменування вантажу - яйця, адресу завантаження - м. Каховка, суму вартості перевезення - 7580 грн. ( а.с.80). Рахунок на оплату № 22 від 12.02.2014 року на суму 7580 грн. ( а.с.81). Як доказ виконання перевезення позивачем наданий акт наданих послуг ( а. с. 82). Всього позивачем надано актів виконаних робіт на загальну суму 169 050 грн.

Слід зазначити, що згідно ст. 315 ГК України, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення претензії, що свідчить про те, що подання претензії до перевізника є правом, але не обов'язком.

06.06.2014 року на адресу відповідача, позивачем була надіслана претензія № 1 про сплату заборгованості в сумі 167 120 грн. ( а.с.83-87).

В матеріалах справи є в наявності гарантійний лист б/н , яким відповідач гарантує сплату боргу до 21.03.2014 року ( а.с.88-89).

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони погодили вартість перевезення в заявках , проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення не розрахувався в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 167120 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 167120,00 грн. - законною,

Ухвалою про порушення провадження у справі від 03.09.2014 року у позивача було витребувано ряд документів, на виконання вимог договору транспортної експедиції № 10102013-ТРР від 10.10.2013 року. Дана вимога позивачем не виконана. Тобто, строк прострочення оплати суд рахує з дати направлення претензії від 07.06.2014 року з урахуванням поштового обігу з 14.06.2014 року.

Так, позивачем окрім суми основного боргу заявлено до стягнення суму пені у розмірі 7563,90 грн., нараховану на суму простроченого зобов'язання.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок пені за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання починаючи з 14.06.2014 року, відповідно до якого належною до сплати сумою є 7563,90 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до листа №62-97р Верховного суду України від 03 квітня 1997 року, при визначенні періоду розрахунку інфляційних втрат, необхідно враховувати порядок застосування індексів інфляції. Згідно вказаного порядку, період нарахування визначається наступним чином. Якщо прострочка виникла до 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється з урахуванням індексу інфляції цього місяця, а якщо прострочка виникла з 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється без урахування цього місяця. За аналогією, якщо заборгованість погашена до 16 числа місяця, тоді індекс інфляції цього місяця не враховується, а якщо погашення заборгованості мало місце після 16 числа місяця, тоді враховується.

Індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України. Відповідні індекси щомісячно розраховуються і публікуються в офіційних виданнях ЗМІ, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр».

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому сума 1016,46 грн. підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 668,48 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних витрат, позивач здійснив розрахунок за липень 2014 року який склав 668,48 грн. Отже, перевіривши період нарахування суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок вірний та обґрунтований, а сума інфляційних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл", код ЄДРПОУ 36986246 (61145, м.Харків, вул. Новгородська, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд Роад" код. ЄДРПОУ 38923298 (73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 31) суму основного боргу - 167120,00 грн., пеню у розмірі 7563,90 грн., 3% річних - 1016,46 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 668,48 грн. та судовий збір - 3527,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова