Рішення

від 24.09.2014 по справі 910/17259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17259/14 24.09.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-АВТО"

про стягнення 10 210,68 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Буднік О.П. - довіреність б/н від 09.09.2014 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-АВТО" про стягнення 10 210,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати 68 898,08 грн. заборгованості згідно умов Договору №02 відступлення прав вимоги від 02.12.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5 983,10 грн. - пені, 3 307,11 грн. - інфляційних втрат, 920,47 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.09.2014 року.

09.09.2014 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

16.09.2014 року позивач у судове засідання з'явився, надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 16.09.2014 року відповідача не з'явився, хоча про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 24.09.2014 року

24.09.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 24.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 24.09.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» (далі по тексту - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, новий кредитор) укладено Договір №02 відступлення прав вимоги (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає Новим кредитором за Договором підряду №11 укладеним 01 квітня 2005 року, Мировою угодою №02-2 укладеною 02 вересня 2013 року (далі за текстом - Основний договір) та Ухвалою Господарського суду м. Києва по Справі №16/29З від 12 вересня 2013 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-АВТО " (Код за ЄДРПОУ - 31722844; місцезнаходження: 02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 9-Б, оф. 234; п/р 26004001024546 в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" у м. Києві, МФО 300670; п/р 2600710777 в AT "Райффайзен Банк АВАЛЬ" у м. Києві, МФО 300335; далі по тексту - відповідач, боржник) належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.

Згідно з п. 2.1. Договору, згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Боржник сплачує Новому кредитору суму вартості робіт за Основним договором, визначену в п. 4 Основного договору, у розмірі 68 898 (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 08 копійок, з урахуванням ПДВ, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Нового кредитора, вказаного в розділі 6 даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, а саме: Основний договір та Ухвалу Господарського суду м. Києва по Справі №16/293 від 12 вересня 2013року, які засвідчують право вимоги, що передається та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором, в термін до "20" травня 2014 року.

Згідно з п. 3.2. Договору, Боржник зобов'язується сплатити суму, зазначену в п. 2.1 даного Договору протягом 6 (шести) місяців від дати підписання даного Договору Сторонами та його письмового оповіщення про відступлення права вимоги.

На виконання умов Договору між Первісним кредитором та Новим кредитором був укладений Акт приймання-передачі документів б/н від 20 травня 2014 року до Договору відступлення права вимоги №02 від 02 грудня 2013 року, за яким Первісний кредитор передав Новому кредитору наступні документи: Договір підряду №11 від 01 квітня 2005 року, Основний договір та Ухвалу Господарського суду міста Києва по Справі №16/293 від 12 вересня 2013 року, які засвідчують право вимоги, що передається та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором.

20 травня 2014 року Відповідача письмово повідомлено про зміну Первісного кредитора - ТОВ «КЖВХ» на Нового кредитора - ФОП ОСОБА_1, на підставі Договору відступлення права вимоги №02 укладеного 02 грудня 2013 року, повідомленням Вих. №04 шляхом надсилання його цінним листом з описом вкладення на поштову адресу Відповідача.

Листом вих. №04 від 22.05.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 68 898,08 грн.

На підставі укладеного Договору ТОВ «КЖВХ» 02.11.2014 року звернулося до Господарського суду міста Києва з Заявою про заміну сторони (Позивача, Стягувача, Первісного кредитора) її правонаступником (Новим кредитором) по Справі №16/293 на підставі Договору відступлення права вимоги №02 укладеного 02 грудня 2013 року.

15 липня 2014 року Суддею Господарського суду міста Києва Ярмак О.М у Справі №16/293 була винесена Ухвала, якою Заяву про заміну сторони ТОВ «КЖВХ» було задоволено.

Таким чином, відповідно до умов Договору, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належало Первісному кредитору, і став Новим кредитором за Договором підряду №11 укладеним 01 квітня 2005 року, Мировою угодою №02-2 укладеною 02 вересня 2013 року та Ухвалою Господарського суду м. Києва по Справі №16/293 від 12 вересня 2013 року (далі по тексту - мирова угода).

Відповідачем сплачено заборгованість позивачу 21.08.2014 року, на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №12 від 21.08.2014 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності сплати 68 898,08 грн. заборгованості згідно умов Договору та мирової угоди, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 983,10 грн. - пені, 3 307,11 грн. - інфляційних втрат, 920,47 грн. - 3% річних, в зв'язку з порушенням строків сплати заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 520 ЦК України Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем та відповідачем доказів вбачається, що відповідач несвоєчасно сплатив позивачу 68 898,08 грн. заборгованості згідно умов Договору та умов мирової угоди.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.1. Договору та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 5 983,10 грн.

Згідно з п. 10.2. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що Договором та умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суд м. Києва від 12.09.2013 року №16/293, не передбачено стягнення штрафних санкцій в вигляді пені, а тому позовні вимоги про стягнення 5 983,10 грн. пені - не підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 920,47 грн. - 3% річних та 3 307,11 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 920,47 грн. - 3% річних та 3 307,11 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-АВТО" (03186, м. Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА АНТОНОВА, будинок 10, код ЄДРПОУ 31722844) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в у м. Києві, МФО 380805) 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 47 коп. - 3% річних, 3 307 (три тисячі триста сім) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 26.09.2014 року.