Рішення

від 02.06.2015 по справі 910/17259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015№910/17259/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17259/14

за позовом фізичної особи-підприємця Дегтярьової Оксани Петрівни, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто», м. Київ,

про стягнення 5 580,75 грн. втрат від інфляції та 520,98 грн. 3% річних,

за участю представників:

позивача - Колодійчук Н.В. (довіреність від 11.11.2014 №02);

відповідача - Буднік О.П. (довіреність від 09.09.2014 №б/н).

Фізична особа-підприємець Дегтярьова Оксана Петрівна (далі - ФОП Дегтярьова О.П.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто» (далі - ТОВ «Тандем-Авто») 5 983,10 грн. пені, 3 307,11 грн. втрат від інфляції та 920,47 грн. 3% річних у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повноти та своєчасності сплати заборгованості у сумі 68 898,08 грн. згідно з умовами договору відступлення права вимоги від 02.12.2013 №02 (далі - Договір), укладеного позивачем (новий кредитор) і товариством з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» (первісний кредитор, далі - ТОВ «КЖВХ»).

Позов мотивовано тим, що:

- 22.05.2014 відповідача письмово повідомлено про зміну первісного кредитора на нового кредитора на підставі Договору, повідомленням від 20.05.2014 № 04 шляхом надсилання його цінним листом з описом вкладення на поштову адресу ТОВ «Тандем-Авто».

- ТОВ «КЖВХ» надіслало відповідачу лист № 04 від 20.05.2014, в якому вказало таке: надаємо вам зразок заповнення платіжного доручення для сплати заборгованості за Договором, який просимо використати для виконання зобов'язання в повній мірі протягом 7 (семи) днів від дня отримання даного листа;

- ТОВ «Тандем-Авто» на вказаний лист належним чином не відреагувало та у встановлений строк грошові кошти у сумі 68 898,08 грн. ФОП Дегтярьовій О.П. не перерахувало.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2014 у справі №910/17259/14 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Кропивна Л.В. - головуючий, судді Смірнова Л.Г. і Чорна Л.В.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Тандем-Авто» на користь ФОП Дегтярьової О.П. 920,47 грн. 3% річних, 3 307,11 грн. втрат від інфляції та 756,44 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 (колегія суддів у складі: суддя Кот О.В. - головуючий, судді Кочерова Н.О. і Саранюк В.І.) судові рішення попередніх судових інстанцій з даної справи в частині задоволення позову стосовно стягнення 920,47 грн. 3% річних та 3 307,11 грн. втрат від інфляції скасовано; справу №910/17259/14 у вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва; у решті рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2014 та постанову Київського апеляційного суду від 10.12.2014 залишено в силі.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що господарські суди, розглядаючи справу, не з'ясували всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в даній справі, а саме: не навели розрахунок та не зазначили період, за який було зроблено нарахування 3% річних та втрат від інфляції, та не вказали величини індексів інфляції у відповідний період за даними Державної служби статистики України і кількість днів прострочення платежу в розрахунку 3% річних.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу №910/17259/14 передано судді Марченко О.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2015 справу №910/17259/14 прийнято суддею Марченко О.В. до свого провадження.

Позивач 12.05.2015 подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 3 739,79 грн. пені; 5 580,75 грн. втрат від інфляції; 526,65 грн. 3%річних, а всього 9 847,19 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд дійшов до висновку про необхідність відмови позивачу у прийнятті вказаної заяви до розгляду, виходячи з такого: рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2014 зі справи № 910/17259/14, залишеним без змін в результаті перегляду в апеляційному порядку, було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені; постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 зі справи №910/17259/14 рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 скасовано в частині задоволення позову в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, саме в цій частині справу №910/17259/14 було передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва; отже, касаційна інстанція залишила без змін вказані рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені; позивачем не дотримано приписів статті 22 ГПК України та подано заяву про збільшення розміру пені, щодо якої вже було прийнято судове рішення, яке набрало законної сили.

ФОП Дегтярьова О.П. 12.05.2015 подала суду пояснення, в яких зазначила таке: постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 у справі №910/17259/14 встановлено, що 20.05.2015 позивач письмово повідомив відповідача про зміну первісного кредитора на нового кредитора на підставі Договору; з даним висновком позивач не погоджується тому що саме директор товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» Хамбір С.І. (первісний кредитор) 22.05.2014 надіслав ТОВ «Тандем-Авто» повідомлення від 20.05.2014 №04 про відступлення права вимоги за договором підряду від 01.04.2005 №11, мирову угоду від 02.09.2013 №02-2 та ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2013 у справі №16/293.

12.05.2015 позивач подав суду клопотання про вихід за межі позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача: 3 739,79 грн. пені; 5 580,75 грн. втрат від інфляції; 526,65 грн. 3% річних, а всього 9 847,19 грн.

ТОВ «Тандем-Авто» 12.05.2015 подало суду пояснення, в яких зазначило, що: як було встановлено судами та підтверджується документально, Договором були встановлені інші умови переходу прав первісного кредитора до ФОП Дегтярьової О.П.; згідно з пунктом 3.2 Договору боржник зобов'язується сплатити суму, зазначену в пункті 2.1 вказаного договору протягом 6 (шести) місяців від дати підписання даного Договору Сторонами та його письмового оповіщення про відступлення права вимоги; 20.05.2014 ФОП Дегтярьова О.П. письмово повідомила ТОВ «Тандем-Авто» про зміну первісного кредитора - ТОВ «КЖВХ» на нового кредитора - ФОП Деггярьову О.П. на підставі Договору шляхом надіслання повідомлення від 20.05.2014 № 04 на його поштову адресу, що підтверджується фіскальним чеком від 22.05.2014 №3970 та описом вкладення у цінний лист від 22.05.2014; ця обставина була встановлена судами та відповідає дійсності; оскільки письмове повідомлення про відступлення права вимоги було направлено ТОВ «Тандем-Авто» 22.05.2014, то починаючи з цієї дати протягом 6-ти місяців товариство мало здійснити погашення заборгованості перед ФОП Дегтярьовою О.П., тобто до 22.11.2014; заборгованість ТОВ «Тандем-Авто» була сплачена позивачу 21.08.2014, що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2014 №12, тобто без порушення строків, встановлених Договором.

13.05.2015 позивач подав суду клопотання про вихід за межі позовних вимог та заяву про зменшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача: 5 580 грн. втрат від інфляції та 520,98 грн. 3% річних, а всього 6 101,73 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пунктах 3.10 і 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що фактично позивач заявив про збільшення позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та про зменшення - в частині стягнення 3% річних, оскільки щодо пені вже прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, а кількісні показники втрат від інфляції збільшені у заяві позивача від 13.05.2015 у порівнянні з позовом.

Таким чином, суд приймає заяву позивача до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні 02.06.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

Під час первісного розгляду справи № 910/17259/14 господарським судом міста Києва було прийнято рішення з таких вимог: 5 983,10 грн. пені; 3 307,11 грн. втрат від інфляції та 920,47 грн. 3% річних.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2014 у справі №910/17259/14 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Кропивна Л.В. - головуючий, судді Смірнова Л.Г. і Чорна Л.В.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Тандем-Авто» на користь ФОП Дегтярьової О.П. 920,47 грн. 3% річних, 3 307,11 грн. втрат від інфляції та 756,44 грн. судового збору; у задоволенні пені відмовлено повністю.

Позивач обґрунтував позовну вимогу зі стягнення пені таким:

- відповідач припустився прострочення платежу, а тому, керуючись пунктом 4.1 Договору та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон), ФОП Дегтярьова О.П. просила суд стягнути з ТОВ «Тандем-Авто» пеню у сумі 5 983,10 грн.;

- пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Разом з тим, господарський суд міста Києва мотивував свою відмову таким:

- відповідно до частини першої статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

- частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

- відповідно до статті 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін;

- згідно із статтею 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

- судом встановлено, що Договором та умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суд міста Києва від 12.09.2013 зі справи №16/293, не передбачено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, а тому позовні вимоги про стягнення 5 983,10 грн. пені не підлягають задоволенню.. Апеляційна та касаційна інстанції підтримали вказану позицію господарського суду міста Києва та залишили рішення в цій частині без змін, а апеляційну та касаційну скарги позивача - без задоволення.

Підставами для часткового скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що господарські суди, розглядаючи справу, не з'ясували всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в даній справі, а саме: не навели розрахунок та не зазначили період, за який було зроблено нарахування 3% річних та втрат від інфляції, та не вказали величини індексів інфляції у відповідний період за даними Державної служби статистики України і кількість днів прострочення платежу в розрахунку 3% річних.

Відповідно до частини першої статті 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У новому розгляді справи господарським судом міста Києва встановлено таке.

02.12.2013 ТОВ «КЖВХ» (первісний кредитор) і ФОП Дегтярьовою О.П. (новий кредитор) укладено Договір, за умовами якого:

- первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає новим кредитором за договором підряду від 01.04.2005 № 11, мировою угодою від 02.09.2013 № 02-2 (далі - Основний договір) та ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 зі справи № 16/293 (пункт 1.1 Договору);

- за Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника - ТОВ «Тандем-Авто» належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (пункт 1.2 Договору);

- згідно з відступленням права вимоги за Договором боржник сплачує новому кредитору суму вартості робіт за Основним договором, визначену в пункті 4 Основного договору, у сумі 68 898,08 грн., з урахуванням ПДВ, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок нового кредитора, вказаний в розділі 6 Договору (пункт 2.1 Договору);

- первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, а саме: Основний договір і ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2013 зі справи № 16/293, які засвідчують право вимоги, що передається, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором, в термін до 20.05.2014 (пункт 3.1 Договору);

- боржник зобов'язується сплатити суму, зазначену в пункті 2.1 Договору протягом 6 (шести) місяців від дати підписання Договору сторонами та його письмового оповіщення про відступлення права вимоги (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою та другою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

20.05.2014 на виконання умов Договору ТОВ «КЖВХ» передало позивачу такі документи: договір підряду від 01.04.2005 № 11; Основний договір та ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2013 зі справи № 16/293, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 20.05.2014 № б/н, який підписаний ФОП Дегтярьовою О.П. та повноважним представником ТОВ «КЖВХ» і скріплено печатками.

22.05.2014 ТОВ «КЖВХ» надіслало ТОВ «Тандем-Авто» повідомлення від 20.05.2014 № 04 про відступлення права вимоги за договором підряду від 01.04.2005 № 11, мировою угодою від 02.09.2013 № 02-2 та ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 зі справи № 16/293. Надсилання вказаного повідомлення на адресу ТОВ «Тандем-Авто» підтверджується фіскальним чеком від 22.05.2014 № 3970 та описом вкладення у цінний лист від 22.05.2014.

ТОВ «КЖВХ» 22.05.2014 надіслало відповідачу лист від 20.05.2014 № 04, в якому вказало таке: надаємо вам зразок заповнення платіжного доручення для сплати заборгованості за Договором, який просимо використати для виконання зобов'язання в повній мірі протягом 7 (семи) днів від дня отримання даного листа. Вказаний лист ТОВ «Тандем-Авто» отримало 26.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вказаний лист належним чином не відреагував та у встановлений строк грошові кошти у сумі 68 898,08 грн. ФОП Дегтярьовій О.П. не перерахував.

02.07.2014 ТОВ «КЖВХ» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони (стягувача, первісного кредитора) її правонаступником (новим кредитором) зі справи № 16/293 на підставі Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 було задоволено вказану заяву.

Відповідач перерахував позивачу грошові кошти 22.08.2014, що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2014 № 12 на суму 68 898,08 грн. (проведено банком 22.08.2014 відповідно до його відмітки).

Позивач вважає, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з погашення заборгованості та просить стягнути з ТОВ «Тандем-Авто» 5 580,75 грн. втрат від інфляції та 520,98 грн. 3% річних (період прострочення з 22.05.2014 по 22.08.2014).

У свою чергу, відповідач заперечував проти прострочення, посилаючись на пункт 3.2 Договору.

На думку ТОВ «Тандем-Авто», ним було виконано зобов'язання з погашення боргу у сумі 68 898,08 грн. у встановлений Договором строк, а саме протягом шести місяців з дня письмового оповіщення про відступлення права вимоги - 22.05.2014.

Погашення боргу відбулося 22.08.2014, а тому, відповідач вважає, що прострочення не відбулося, адже строк мав закінчитися 22.11.2014.

Разом з тим, позивач вважає, що прострочення починається з 22.05.2014 - дня, коли ТОВ «Тандем-Авто» було повідомлено про відступлення права вимоги та надіслано лист з вимогою погасити борг.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач отримав лист з вимогою погасити борг у семиденний строк 26.05.2014, а тому прострочення почалося з 02.06.2014 та тривало до 22.08.2014.

Посилання відповідача на пункт 3.2 Договору є безпідставним, оскільки:

- Договір укладався ТОВ «КЖВХ» і позивачем, а тому умова про зобов'язання боржника погасити борг є порушенням його права на визначення умов Договору, так як він не був його стороною;

- умови Договору є обов'язковими для виконання його безпосередніми сторонами (позивач і ТОВ «КЖВХ»).

Крім того, строк оплати у шість місяців був прив'язаний до настання двох подій: дата підписання Договору (02.12.2013) та дата письмового оповіщення боржника (22.05.2014 надіслано повідомлення, а 26.05.2014 отримано).

Отже, прострочення виконання зобов'язання з перерахування грошових коштів у сумі 68 898,08 грн., почалося з 02.06.2014 відповідно до частини другої статті 530 ЦК України.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 1 526,25 грн. втрат від інфляції (період прострочення: 22.06.2014 - 22.08.2014; сума боргу: 68 898,08 грн.; сукупний індекс інфляції за період: 1,022) та 464,35 грн. 3% річних (період прострочення: 22.06.2014 - 22.08.2014; сума боргу: 68 898,08 грн.; кількість днів прострочення: 82 дні).

На виконання прямої вказівки касаційної інстанції, судом встановлено, що за період прострочення з 02.06.2014 до 22.08.2014 за даними Державної служби статистики України були такі величини індексів інфляції: червень 2014 року - 101,0 (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 09.07.2014 № 121); липень 2014 року - 100,4 (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 09.08.2014 № 144); серпень 2014 року - 100,8 (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 09.09.2014 № 164).

Разом з тим, сукупний індекс інфляції визначено за такою формулою: 1,022 = (101,0 (індекс інфляції за червень 2014 року):100) х (100,4 (індекс інфляції за липень 2014 року):100) х (100,8 (індекс інфляції за серпень 2014 року):100).

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення втрат від інфляції у сумі 1 526,25 грн. та 3% річних у сумі 464,35 грн., в решті ж позовних вимог слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б. 10; 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, б. 9-Б, оф. 234; 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 64; ідентифікаційний код 31722844) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця Дегтярьової Оксани Петрівни (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3/В, кв. 28; поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, оф. 609-1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: 2952816826): 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 35 коп. 3 % річних; 1 526 (одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 25 коп. втрат від інфляції та 300 (триста) грн. 94 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дегтярьової Оксани Петрівни (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3/В, кв. 28; поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, оф. 609-1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: 2952816826) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б. 10; 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, б. 9-Б, оф. 234; 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 64; ідентифікаційний код 31722844): 763 (сімсот шістдесят три) грн. 46 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 068 (одну тисячу шістдесят вісім) грн. 35 коп. за подання касаційної скарги.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2015.

Суддя О. Марченко