Постанова

від 05.03.2015 по справі 910/17259/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 910/17259/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 24.09.2014 Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі№ 910/17259/14 за позовом до проФізичної особи-підприємця Дегтярьової Оксани Петрівни Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" стягнення 10 210,68 грн. за участю представників сторін: позивача: відповідача:Колодійчук Н.В. Буднік О.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2014 (суддя Якименко М.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 (судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.), частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця Дегтярьової Оксани Петрівни (надалі - ФОП Дегтярьова О.П.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (надалі - ТОВ "Тандем-Авто"): з відповідача на користь позивача стягнуто 920,47 грн - 3 % річних, 3 307,11 грн - інфляційних втрат; у решті позовних вимог (про стягнення 5 983,10 грн пені) відмовлено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, ТОВ "Тандем-Авто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить прийняти нове рішення про відмову позові.

Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 514, 629 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП Дегтярьова О.П. просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, 01.04.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЖВХ" (надалі - ТОВ "КЖВХ", підрядник) та ТОВ "Тандем-Авто" (замовник) укладений договір підряду № 11.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2011 у справі № 16/293 стягнуто з ТОВ "Тандем-Авто" на користь ТОВ "КЖВХ" 382 901,80 грн основного боргу, 3 829,02 грн державного мита, 58,94 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позову (стягнення пені) відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 у справі № 16/293 затверджено мирову угоду від 02.09.2013 № 02-2, укладену між ТОВ "КЖВХ" та боржником - ТОВ "Тандем-Авто" .

02.12.2013 між ТОВ "КЖВХ" (первісний кредитор) та ФОП Дегтярьовою О.П. (новий кредитор) укладено договір № 02 відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає новим кредитором за договором підряду № 11, укладеним 01.04.2005, мировою угодою № 02-2, укладеною 02.09.2013 (далі - основний договір), та ухвалою господарського суду м. Києва у справі від 12.09.2013 № 16/29З.

Згідно з пунктом 1.2 договору відступлення права вимоги новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника - ТОВ "Тандем-Авто" належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору боржник сплачує новому кредитору суму вартості робіт за основним договором, визначену в пункті 4 основного договору, у розмірі 68 898,08 грн, з урахуванням ПДВ, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок нового кредитора, вказаного в розділі 6 даного договору.

Боржник зобов'язується сплатити суму, зазначену в пункті 2.1 даного договору, протягом 6 (шести) місяців від дати підписання даного договору сторонами та його письмового оповіщення про відступлення права вимоги (пункт 3.2 договору).

20.05.2014 ФОП Дегтярьова О.П. повідомленням вих. № 04 від 20.05.2014 письмово повідомила відповідача про зміну первісного кредитора - ТОВ "КЖВХ" на нового кредитора - ФОП Дегтярьову О.П. на підставі договору відступлення права вимоги № 02 від 02.12.2013.

Листом вих. № 04 від 22.05.2014 ФОП Дегтярьова О.П. звернулась до ТОВ "ТАНДЕМ-АВТО" з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 68 898,08 грн.

02.07.2014 ТОВ "КЖВХ" на підставі укладеного договору відступлення права вимоги № 02 від 02.12.2013 звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони у справі № 16/293 її правонаступником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі № 16/293 заяву про заміну сторони ТОВ "КЖВХ" задоволено: замінено стягувача (позивача у справі) ТОВ "КЖВХ" на його правонаступника - ФОП Дегтярьову О.П.

Господарськими судами встановлено, що згідно з платіжним дорученням № 12 від 21.08.2014 відповідачем сплачена заборгованість позивачу в сумі 68 898,08 грн на виконання умов договору відступлення права вимоги та мирової угоди, що, за висновком судів, є несвоєчасною сплатою відповідачем позивачу заборгованості згідно з умовами договору відступлення права вимоги та умов мирової угоди.

Господарські суди, керуючись приписами, зокрема статей 512, 514, 526, 527, 530, 546, 549, 599, 629 ЦК України, статей 173, 193, 232 Господарського кодексу України, дійшли висновку про часткове задоволення вимог позивача: стягнення 3 307,11 грн інфляційних втрат та 920,47 грн 3 % річних.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ТОВ "Тандем-Авто" не погоджується із судовими рішеннями лише в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111 7 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 у справі № 4/719 та від 15.11.2010 у справі № 4/720 зазначено, що інфляційне нарахування на суму боргу та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Отже, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на відповідний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, тобто сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з розрахунком цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Сума 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України розраховується з урахуванням суми заборгованості, кількості днів прострочення.

Згідно зі статтею 84 ГПК України рішення господарського суду повинно бути вмотивованим та обґрунтованим.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Крім того, у мотивувальній частині рішення слід наводити розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Однак, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення 3 307,11 грн - інфляційних втрат та 920,47 грн - 3 % річних, оскільки не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в даній справі; не наведений розрахунок, з якого суд виходив при задоволенні позову, зокрема, не з'ясовано та не зазначено період, за який зроблено нарахування, також не вказані величини індексів інфляції у відповідний період за даними Державної служби статистики України, кількість днів прострочення платежу при розрахунку 3 % річних тощо.

Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" у справі № 910/17259/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі № 910/17259/14 у частині задоволення позову стосовно стягнення 920,47 грн - 3 % річних та 3 307,11 грн - інфляційних втрат скасувати.

Справу № 910/17259/14 у цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

У решті рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі № 910/17259/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк