Рішення

від 16.09.2014 по справі 922/3094/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 922/3094/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми "Аріон", м. Харків про стягнення 28053,66 грн. за участю представників сторін:

позивача - Рєпіна В.М., довіреність № 64/687 від 16.09.2013 р., Волочаєвої О.В.,

довіреність № 64/1 від 08.01.2014 р.;

відповідача - Печеного О.П., довіреність від 29.07.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2014 року Фізіко-технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Аріон", м. Харків, 28053,66 грн. боргу та 1827 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 2-О-2012 від 01.05.2012 р. не виконав свої зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 серпня 2014 року.

02 вересня 2014 року представник відповідача надав до суду клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з необхідністю підготовки заперечень на позов та доказів у їх обґрунтування та інших документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року було відкладено розгляд справи на 03 вересня 2014 року.

02 вересня 2014 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 16 вересня 2014 року.

09 вересня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема уточнення позовних вимог, в яких роз*єднав загальну суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 26851 грн. заборгованості з орендних платежів, 1202,66 грн. пені, та 1827 грн. судового збору.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

15 вересня 2014 року представник позивача надав уточнений розрахунок ціни позову, в якому зазначив, що сума боргу з орендної плати відповідача складає 26851 грн., пеня - 1202 грн.

15 вересня 2014 року представник позивача у відзиві на клопотання від 15.09.14 р. просив суд вважати клопотання відповідача, надане 02.09.2014 р. таким, що спрямоване на затягування судового розгляду справи та просив міркування відповідача не враховувати при вирішенні справи.

15 вересня 2014 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми "Аріон", м. Харків, надійшов зустрічний позов, в якому останній просив суд стягнути з відповідача 137367,44 грн. та 2747,35 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року відмовлено в прийнятті зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом. Повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми "Аріон", м. Харків.

Представники позивача у судовому засіданні 16.09.14 р. підтримували позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

01 травня 2012 року між Фізіко-технічним інститутом низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми "Аріон", м. Харків (відповідач) був укладений договір оренди № 2-0-2012, у відповідності до умов якого позивач передає, а відповідач, в свою чергу, приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 191,8 кв. м., розміщене за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 47.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою для використання під виробництво.

Ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Факт передачі нежитлового приміщення (будівлі) підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 01.05.2012 (а.с.18).

Згідно п. 10.1 Договору сторони визначили строк його дії з 01.05.2012 р. до 31.12.2013 р.

Відповідно до п.10.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищезазначена норма права узгоджується з положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів повернення позивачу майна та те, що позивач не надав доказів наявності з його боку заперечень щодо користування вищезазначеним нежитловим приміщенням протягом місяця після закінчення строку дії спірного договору оренди нежитлового приміщення, суд приходить до висновку, що спірний договір станом на момент розгляду справи не припинив своєї дії.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 р. № 786 зі змінами або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - березень 2012 р. -4612,32 грн.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця не пізніше останнього числа поточного місяця.

В розумінні ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п.3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого заборгованість з орендної плати становить 26851 грн. (за період з лютого 2014 року по червень 2014 року включно).

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що порушуючи вимоги постанови КМУ від 04 жовтня 1995 р. № 786 позивач у 2008, 2009, 2010 та 2011 р. нараховував орендну плату відповідачу без застосування понижуючого коефіцієнту 0,7, що призвело до зайвих виплат відповідачем за вказані періоди у сумі по рокам без урахування ПДВ: - 2008 р. - 18358,22 грн., 2009 р. - 13941,49 грн., 2010 р. - 11629,88 грн., 2011 р. - 29809,02 грн. Також відповідач вказав, що розрахунок орендної плати за базовий місяць не можна вважати документально та нормативно обґрунтованим із усіма наслідками.

Відповідно до п. 2.3 договору, передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку майна.

Суд зазначає, що доводи відповідача щодо незастосування позивачем понижуючого коефіцієнту, передбаченого Постановою КМУ від 01.10.1995 р. № 786, при визначенні орендної плати у 2008 - 2011 р., і, як наслідок, виникнення переплати, наявність якої виключає можливість стягнення заявленої позивачем заборгованості, є необґрунтованими, оскільки договірні правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, виникли на підставі договору оренди № 2-0-2012, а тому посилання відповідача про наявність переплати на користь відповідача на користь відповідача в рамках інших договірних правовідносин незалежно від часового періоду їх існування, не можуть впливати на правову оцінку наявного між сторонами спору.

Узгодження між сторонами договору ціни користування предметом оренди передбачає погодження оцінки вартості предмету оренди, яка є основним елементом визначення відповідної ціни, а тому доводи відповідача про незалежність оцінки вартості орендованого майна, показники якої сформували орендну плату, що була погоджена, не підтверджені необхідними доказами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів повернення спірного приміщення, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 26851грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В розумінні ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1202,66 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається відповідача.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми "Аріон" (м. Харків, вул. 23 Серпня, 29а, кв. 3, код 31342905, рах. № 26005192510000 в ХФ АКИБ "Укрсиббанк" ХРУ, МФО 351641, код 31342905) на користь Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 03534601, в ГУДКСЦ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31254201308790) - 26851 грн. боргу з орендної плати, ( код ЄДРПОУ 03534601, в ГУДКСЦ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31257201208790) 1202,66 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова