Ухвала

від 16.09.2014 по справі 807/305/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р. Справа № 876/8924/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області - заступника начальника відділу Куберки Надії Михайлівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Куберки Н.М. про визнання протиправними дій відповідача при прийнятті документів 26.12.2012 року та внесенні змін до ЄДРПОУ щодо керівника Релігійної громади Української Автокефальної Православної Соборної Церкви м. Ужгорода «Свято-Троїцька» та зобов'язання державного реєстратора скасувати запис від 26.12.2012 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просив заборонити державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради вчиняти будь-які дії щодо релігійної громади Української Автокефальної Православної Соборної Церкви м. Ужгород «Свято-Троїцька» до вирішення справи по суті.

Клопотання позивач обґрунтовував тим, що невжиття заходів по такому забезпеченню може суттєво пошкодити правам та інтересам членів релігійної громади, а також вбачаються очевидні ознаки протиправних дій з боку державного реєстратора виконкому Ужгородської міської ради щодо прийняття неналежно оформлених документів та внесення змін на основі таких документів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не навів обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не надав суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки своїм правам, свободам та інтересам, неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову. В матеріалах справи відсутні переконливі відомості про наявність ознак, що вказували б на очевидну протиправність оскаржуваних дій відповідача, а викладені у клопотанні доводи про їх протиправність є обґрунтуванням предмету позову і підлягають перевірці та оцінці під час судового розгляду справи. Крім того, забезпечуючи адміністративний позов у спосіб, про який просить позивач, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування такого правового інституту як забезпечення позову.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, просить її скасувати та постановити нову, якою клопотання про забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд неповно з'ясував обставини, що мали значення для вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

За частиною першою зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Твердження ОСОБА_1 про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі і для відновлення порушених прав, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивач не надав належних і достатніх доказів існування таких обставин.

Також колегія суддів враховує, що в клопотанні про забезпечення позову ОСОБА_1 просить заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо релігійної громади Української Автокефальної Православної Соборної Церкви м. Ужгород «Свято-Троїцька», однак заборона вчинення будь-яких дій без їх конкретизації виходить за межі предмета позову.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні передбачені законодавством підстави для забезпечення адміністративного позову.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі № 807/305/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.Б. Заверуха

Судді О.М. Гінда

О.І. Мікула