Постанова

від 24.09.2014 по справі 803/1773/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 803/1773/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача Багірова Р.А.,

представників відповідача Остапчука Я.В., Демиленко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агромережа» до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агромережа» (далі - ПП «Агромережа», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів (далі - Ягодинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 червня 2014 року підприємством було подано на митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці для митного оформлення партію товару, а саме: морожена печінка куряча - вагою нетто 26 196 кг. за ціною 0,77 дол. США/кг на загальну суму 20170,92 дол. США, що надійшов згідно контракту купівлі - продажу № 03032014 від 03.03.2014 року, укладеного із компанією «BRF S.А.» (БРФ СА, Бразилія), інвойсу № 0100748Е14-А від 14.04.2014 року та проформи інвойс № МАВ039-МАR від 31.03.2014 року. Поставка товару відбувалась морським транспортом на територію України на умовах CFR Одеса згідно Правил «Інкотермс - 2010». Для митного оформлення й митного контролю товарів відповідачу було надано усі необхідні документи. В графах 12, 45 вантажно-митної декларації (ВМД) № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 238087,88 грн., або 20170,92 доларів США, тобто 0,77 доларів США за 1 кг. товару. При цьому позивачем за правилами статті 58 Митного кодексу (далі - МК України) застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) товарів, що імпортуються.

За результатами розгляду наданих документів митним органом у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року відповідач зазначив, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст. 53 МК України необхідно подати: прайс-лист виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та відомості про вартість перевезення (фрахт) та страхування.

11.06.2014 року відповідач видав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року (далі - картка відмови) з підстав невідповідності заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України та прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 11.06.2014 року № 205000004/2014/000136/2, відповідно до якого митним органом визначено митна вартість товару в розмірі 45 057,12 дол. США за партію товару вагою 26196 кг., що імпортувався. Таким чином, різниця між задекларованою позивачем за основним методом митною вартістю товару та визначеною Ягодинською митницею Міндоходів митна вартість складає 0,95 дол. США/кг на загальну суму 24886,20 дол. США на користь першої. З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар 11.06.2014 року позивачем через представника було подано нову вантажно-митну декларацію № 205070000/2014/020513 із зазначенням у графах 12, 45 митної вартості товару, визначеної митницею. Митне оформлення проведено за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

16.07.2014 року позивачем подано митному органу заяву та додаткові документи, які витребовувались з проханням прийняти рішення щодо визначення митної вартості товару та повернути декларанту внесену грошову заставу. Листом від 24.07.2014 року митний орган повідомив позивача, що ним було розглянуто усі надані документи та про неможливість застосування митної вартості заявленої декларантом, оскільки підприємством надано не прайс-лист виробника товару, а комерційну пропозицію виробника, що по суті має вигляд оферти. Крім того, у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» вказано, що відсутня інформація щодо ціни ідентичного товару, а у висновку експерта Волинської ТПП також вказано Інтернет сайти, на яких не міститься конкретної інформації на товар. Також у даному висновку вказано, що для експертизи подавався прайс-лист від 03.03.2014, який не був наданий митному органу. 13.08.2014 року було подано на митний орган ще одну заяву у якій вказано митному органу на те, що наданий прайс-лист не є комерційною пропозицією, та надана копія прайс-листа від 03.04.2014 року.

Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки відповідач безпідставно відмовив у перегляді митної вартості поставленого позивачем товару. Надані позивачем для митного оформлення товару документи повною мірою підтверджують митну вартість товару за ціною договору, що фактично сплачена. Додатково подані документи лише підтверджують ці розрахунки. Водночас, відповідач не зміг аргументовано довести, що позивачем було заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару, або митну вартість товару визначено неправильно. Причини відмови у митному оформлені товару є необґрунтованими.

З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та доданих письмових поясненнях. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та у його задоволенні просять відмовити з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, в яких вказують на те, що у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Саме тому митним органом було запропоновано надати додаткові документи. Проте для розгляду митному органу не було подано всіх документів для підтвердження заявленої митної вартості - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями. В поданій позивачем висновку експерта Волинської ТПП та у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» у зазначених Інтернет ресурсах відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів. Крім того, в джерелах зазначено цінові пропозиції підприємств постачальників, проте відсутня інформація, про які саме підприємства йдеться, таким чином оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.06.2014 року прийняті в межах повноважень та у спосіб передбачених Митним Кодексом України. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.03.2014 року між ПП «Агромережа» (Покупець) та компанією «BRF S.А.» (БРФ СА, Бразилія) (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу № 03032014 від 03.03.2014 року (а.с.14-17). Відповідно до умов вказаного договору продавець продає, а покупець покупає на умовах CFR- Одеса погодженими сторонами в проформі в кожній конкретній поставці (у відповідності з Інкотермс 2010) продукти. Асортимент продуктів: тваринного походження. Детальне найменування, кількість та вартість зазначається в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Розділом 4 та 5 даного контракту визначено, що поставка товару здійснюється партіями по тижневому графіку, який може бути погоджений сторонами, як в письмовій так і усній формі. Валюта платежу - долари США. Оплата кожної партій товару по даному контракту здійснюється шляхом переводу грошових коштів на рахунок Продавця - 20% авансовим платежем за 7 днів до дати відвантаження і балансовим платежем в розмірі залишених 80% від загальної суми інвойсу до прибуття товарів м. Одеса, Україна. Датою платежу рахується дата поступлення відповідних коштів на рахунок Продавця.

11.06.2014 року позивач віз на митну територію України, товар - морожена печінка куряча - вагою нетто 26196 кг. за ціною 0,77 дол. США/кг на загальну суму 20170,92 доларів США. Для митного оформлення вказаного товару декларантом були подані на митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці Міндоходів наступні документи: контракт № 03032014 від 03.03.2014 року, рахунок - фактуру (інвойс) № 0100748Е14-А від 14.04.2014 року, ВМД № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року, декларацію митної вартості ДМВ-1 № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року, міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 5303 від 04.06.2014 року, коносамент № МSUJ3582515 від 14.04.2014 року, сертифікат про походження товару № ITJ 02876-2014 від 16.04.2014 року, ветеринарне свідоцтво БК-15 № 390329 від 04.06.2014 року, сертифікат якості № 0100748Е14 від 14.04.2014 року, експортна декларація (країни відправлення) № 14/0453083-001 від 07.04.2014 року, банківські платіжні документи про оплату товару № 1729 від 03.04.2014 року та № 1830 від 14.05.2014 року, інші документи, перелічені в графі 44 ВМД.

В графах 12, 45 ВМД № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року підприємством було вказано митну вартість товару у розмірі 238087,88 грн., або 20170,92 доларів США, тобто 0,77 долар США за 1 кг. товару.

Відповідачем у вищевказаній ВМД в графі для відміток митного органу зазначив, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст. 53 Митного Кодексу України необхідно подати: прайс-лист виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; відомості про вартість перевезення (фрахт) та страхування (а.с.11).

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

11.06.2014 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 (а.с.9), у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України, та прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року (а.с.8).

В картці відмови відповідачем було роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року.

Згідно графи 30 вищевказаного рішення про коригування митної вартості товару № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року митним органом визначено митну вартість товару за ціною 1,7200 доларів США за 1 кг., на суму 45057,12 дол. США, оскільки митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом, а саме - не подані документи для підтвердження митної вартості, таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю товару визначеною відповідачем, становить 0,95 дол. США/кг на загальну суму 24886,20 доларів США за партію товару.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 11.06.2014 року ПП «Агромережа» було подано через представника нову вантажно-митну декларацію № 205070000/2014/020513 від 11.06.2014 року, вказавши у ній в графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у Інвойсі № 0100748Е14-А від 14.04.2014 року. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

При наданні правової оцінки рішенню Ягодинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.06.2014 року № 205000004/2014/000136/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року, судом дії та рішення відповідача перевірялись на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як встановлено частинами 1, 4 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Судом встановлено, що декларуючи митну вартість товару згідно із митною декларацією № 205070000/2014/020424 від 11.06.2014 року за основним (першим) методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, встановленим статтею 57 Митного кодексу України, позивач керувався контрактом купівлі-продажу № 03032014 від 03.03.2014 року, укладеного із компанією «BRF S.А.» (БРФ СА, Бразилія), інвойсу № 0100748Е14-А від 14.04.2014 року та проформи інвойс № МАВ039-МАR від 31.03.2014 року.

Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частина 2 статті 52 Митного кодексу України імперативно зобов'язує декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з приписами статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Пунктом 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 визначено: «Запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами 3 та/або 4 статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки».

Як вбачається з декларації митної вартості від 11.06.2014 року № 205070000/2014/020424 у графі «Для відміток митного органу» інспектором було зроблено запис про необхідність подання відповідно до статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: прайс-лист виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; відомості про вартість перевезення (фрахт) та страхування (а.с.11).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, орган доходів і зборів наділений повноваженнями в порядку здійснення перевірки митної вартості, заявленої декларантом, пред'являти йому вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості виключно з підстав наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач в підтвердження обґрунтованості своєї вимоги про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості стверджує, що документи, подані позивачем для митного оформлення, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказані обставини могли вказувати на наявність сумніву митного органу в правильному визначенні митної вартості декларантом. Однак, у такому разі митний орган відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України мав би зобов'язувати декларанта надати додаткові документи на підтвердження саме таких відсутніх показників. Вимога Ягодинської митниці про надання додаткових документів (прайс-лист виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; відомості про вартість перевезення (фрахт) та страхування) має відповідати такій меті, якщо такі документи дають можливість перевірити числові показники, на підставі яких розрахована митна вартість за основним методом. В іншому випадку вимога надати такі документи, які перераховані в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, є формальною і спрямована на заздалегідь передбачуване прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав митному органу оригінал прайс-листа виробника товару від 04.07.2014 року (а.с.32).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вказаний прайс-лист має ознаки комерційної пропозиції (оферти), оскільки у відповідності до ст. 641 ЦК України, оферта - пропозиція укласти договір, яка має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В наданому прайс-листі виробником товару зазначено, що ціна 1 кг. замороженої курячої печінки станом на 03.04.2014 року становила 0.77 доларів США/кг. При цьому ціна вказана на умовах поставки CFR Одеса Україна. Цінова пропозиція була дійсна до 31 квітня 2014 року. Сам прайс-лист датований 04.07.2014 року. Отже, вказаним прайс-листом виробник товару повідомляв про ціну товару, яка була актуальна у квітні 2014 року.

Суд вважає, що вказаний прайс-лист не має конкретної пропозиції укласти договір, а також ціна, яка була вказана в листі вже не була актуальною на момент його підписання на липень місяць 2014 року і відповідно відрізнялась від тої, що існувала на момент підписання вищезазначеного прайс-листа. А тому виконуючи вимогу митного органу позивач і звернувся до виробника товару із запитом про надання цінової інформації (прайс-листа) на асортимент товару, що була актуальною станом на квітень місяць 2014 року, коли відбувалась оплата та відправка товару Покупцю.

Також для проведення експертизи позивачем Волинській торгово-промислової палати (далі-Волинська ТПП) було надано прайс-лист від 03.04.2014 року (а.с.41), копія якого в подальшому разом з заявою № 201 від 13.08.2014 року був надісланий митному органу. У даному прайс-листі зазначено, що вартість курячої печінки замороженої 1 кг. становить 0,77 доларів США. Вказана ціна також підтверджується й вищезазначеним прайс-листом від 04.07.2014 року.

Щодо тверджень представників відповідача про те, що у вищевказаних прайс-листах наявна цінова пропозиція лише одної товарної позиції, коли згідно умов контракту предмет продажу є продукти тваринного походження, тому прайс-лист не може стосуватись лише одної товарної позиції, то суд вважає, що дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки фірми виробника товару компанія «BRF S.A.». у своєму листі від 19 вересня 2014 року зазначила, що у квітні 2014 року компанія пропонувала на експорт в Україну тільки одну товарну позицію, а саме - курячу печінку.

Як визначено частиною 5 статті 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Щодо посилання митного органу на те, що при розмитненні товару виникли сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару, які ґрунтувались на відсутності інформації про вартість перевезення та навантаження товару, то суд зазначає наступне.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України визначено витрати, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: серед цього переліку - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів та ін.

Як передбачено пунктом 1.1. та 2 контракту № 03032014 від 03.03.2014 року та товарно-супровідних документів, поставка товару відбувалась на умовах CFR- Одеса Інкотермс 2010.

Термін CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його вивезення. Обов'язків по страхуванню товару для Продавця та Покупця не передбачено. Отже, згідно правил CFR Інкотермс 2010 на Продавця товару покладаються обов'язки по оплаті вартості перевезення (фрахту) товару та очищення товару від мит для його вивезення. Обов'язків страхування товару, а ні вказаними правилами, а ні Контрактом не передбачено.

Відносно ризику збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, що виникають для Покупця товару на умовах CFR Інкотермс 2010, то у даному випадку це витрати на вивантаження товару після його ввезення на митну територію України (в порту «Одеса»), транспортування від місця ввезення на митну територію України (порт «Одеса») до митного поста «Луцьк» та до м. Горлівка Донецької області, а також витрати на сплату податків та інших платежів, пов'язаних із митним оформленням товару в режимі імпорту.

Однак, згідно п. 6 ч. 10 та п. 2, 3 ч. 11 ст. 58 МК України, такі витрати не включаються до митної вартості товару.

Дана обставина також підтверджується листом фірми виробника та продавця товару «BRF S.А.» (БРФ СА, Бразилія) від 19.09.2014 року, в якому зазначено, що вартість товару - куряча печінка заморожена упакована в картонних ящиках по 12 кг згідно інвойсу № 0100748Е14-А від 14 квітня 2014 року без урахування транспортних витрат становить 15 870,92 доларів США. Вартість завантаження товару на судно в порту Итажаи Бразилія, а також транспортування до порту Одеса Україна становить 4300 доларів США. Витрати на завантаження та транспортування товару, згідно умовам постачання СЕР були оплачені нашою компанією і включені в ціну товару. Упаковка і маркування товару здійснювалася працівниками компанії «BRF S.А.». Вартість упаковки і маркування товару включені в загальну ціну товару (а.с.68).

Таким чином, підприємством не здійснювалось страхування товару та не неслись витрати із навантаження та перевезення товару.

Тобто загальна вартість товару становить 20170,92 доларів США, що відповідає інвойсу № 0100748Е14-А від 14.04.2014 року.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (пункт 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України).

Як передбачено частиною 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Як передбачено частиною 2 вказаної статті прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частина 2 статті 64 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Відповідно до частини 1 статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Відповідачем в обґрунтування рішення про коригування митної вартості вказано, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а саме не подані документи для підтвердження митної вартості. Як вбачається із зазначеного рішення, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС та митної декларації № 500060703/2014/003854 від 21.05.2014 року.

Слід також зазначити, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митний орган має право самостійно визначати митну вартість товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням вимог чинного законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Наведене також вказує на те, що рішення Ягодинської митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є необґрунтованими, а отже - протиправними та підлягають скасуванню.

За вказаних вище обставин суд вважає, що відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні дані про митну вартість товарів, чи декларантом неправильно визначено митну вартість товарів, та що у поданих для митного оформлення чи додатково поданих документах є відомості, що не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є іншими. Позивач застосував перший метод визначення митної вартості за відсутності встановлених обмежень та надав митному органу всі документи, надання яких визначена законом, на підтвердження ціни імпортованого товару.

Як передбачено частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Судом встановлено, що 11.06.2014 року представником ПП «Агромережа» було подано нову митну декларацію № 205070000/2014/020513 із сплатою митних платежів згідно з частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, а товар випущено у вільний обіг.

Відповідно до частини 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Позивач скористалася таким правом та 16.07.2014 року направив Ягодинській митниці заяву № 189 з додатковими документами (а.с.30) щодо задекларованого позивачем товару, які вказані у графі «Для відміток митного органу», зокрема: прайс-лист виробника товару від 04.07.2014 року (а.с.32); копією висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/90699 від 08.10.2013 року (а.с.33); копію висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 2347 від 24.06.2014 року (а.с.34); копію висновку Волинської ТПП №И-224 від 28.04.2014 року (а.с.35); копію проформи - інвойсу № MAB039-MAR від 31.03.2014 року (а.с.36).

Згідно з частиною 9 статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

24.07.2014 року Ягодинська митниця, розглянувши заяву ПП «Агромережа» з додатково поданими документами, листом № 03-70-52/3194, повідомила про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. Мотивами такої відмови було те, що замість прайс-листа виробника товару підприємством було надано комерційну пропозицію виробника, що по суті має вигляд оферти. Крім того, у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» вказано, що контрактна ціна 0,77 доларів США/кг відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Проте, в зазначених в листі Інтернет ресурсах, що послужили джерелом для даного висновку відсутня інформація щодо ціни ідентичного товару. Також у висновку експерта Волинської ТПП вказано Інтернет сайти, на яких не міститься конкретної інформації на товар. Митний орган також зазначив, що на його вимогу не було надано відомостей про вартість перевезення (фрахт) та страхування.

Не погоджуючись з таким висновком митниці, позивачем 13.08.2014 року було подано на митний орган ще одну заяву № 201 (а.с.39), до якої додано була копія прайс-листа від 03.04.2014 року (а.с.41).

Суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо недостовірності висновків експертиз про вартісні характеристики товару, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати», торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 11 цього закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що виявлена митним органом цінова інформація не може об'єктивно спростувати ціну виробника товару на рівні 0,77 доларів США за 1 кг, оскільки була встановлена митним органом у серпні 2014 року, коли заявлена ціна була актуальною у квітні 2014 року. Крім того, висновки експертизи датовані квітнем та червнем місяцем 2014 року, а тому виявлена митним органом у серпні місяці цінова інформація не може спростовувати їх достовірність, оскільки ціна на подібний товар змінюється.

Крім того, виявлена на сайті http://gieldahandlowa.pl/ цінова інформація на рівні 0,60 євро/кг (0,82 доларів США/кг) є максимально наближеною до ціни 0,77 доларів США/кг ніж до ціни встановленої митним органом 1,72 дол. США/кг, а тому лише підтверджує достовірність заявленої декларантом ціни товару.

Посилання митного органу на те, що сайт mcur.com на момент перевірки не працював, не береться судом до уваги, оскільки не може стверджувати, що вказаний Інтернет ресурс не працював у квітні 2014 року, коли проводилась експертиза Волинської ТПП.

Таким чином доводи митного органу не спростовують правильність висновків, проведених експертиз. При цьому вказані висновки не були жодним чином оскаржені митним органом будь-яким чином.

Тому вимога митниці про надання висновків про вартісні характеристики товару виконана декларантом належним чином та в повному обсязі.

Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до п. 2 контракту № 03032014 від 03.03.2014 року, ціна товару встановлюється в доларах США на умовах CFR Інкотермс 2010 та вказується в додатках, що складаються до кожної конкретної поставки. Форма таких додатків визначена у п. 1.1. контракту, а саме продавець продає, а покупець купляє продукцію на умовах, погоджених в проформі на кожну конкретну поставку.

Позивачем також для обґрунтованості вартісних характеристик товару митному органу надано проформу-інвойс, що підписана обома сторонами (а.с.36). Згідно платіжних доручень від 03.04.2014 року та від 14.05.2014 року оплата товару здійснювалась на підставі вищезазначеного контракту та інвойсу № МАВ-039-МАК від 31.03.2014 року, який складений у вигляді проформи інвойсу.

Також судом враховано положення ст. 82 та ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких висновок експерта для суду є необов'язковим і не має для суду наперед встановленої сили, у зв'язку з чим судом надано належну оцінку вищевказаними доказам, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, жодний із доказів, досліджених судом, не вказує на підтвердження позиції Ягодинської митниці щодо застосування резервного методу визначення вартості товарів та спростування можливості застосування основного методу. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ягодинською митницею не доведено, що в порушення частини 2 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні або що декларант не дотримався обов'язку, встановленого частиною 2 статті 52 Митного кодексу України стосовно надання достовірних відомостей про визначення митної вартості на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід присудити судові витрати у сумі 146,20 грн., підтверджені квитанцією № 07310016 від 02 вересня 2014 року (а.с.2).

Керуючись статтями 2,11,17,71,94,158,160,162,163,186 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000136/2 від 11.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00063 від 11.06.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агромережа» (84600, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського 1а/2, ідентифікаційний номер код ЄДРПОУ 36975611) 146 (сто сорок шість) гривень 20 (двадцять) копійок витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 вересня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський