Ухвала

від 16.09.2014 по справі 826/6702/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6702/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Трансбуд-Компані» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.01.2014 № 0000232201 та від 04.04.2014 №0001462201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 29.10.2013 № 694 та направлень, виданих ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Трансбуд-Компані» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.12.2013 №218/26-57-22-01-07/25267112 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трансбуд-Компані», в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп.14.1.27, пп.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8. ст.138, пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 19 732 889,95 грн., в тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 2 161 922,72 грн., за І півріччя 2012 року в сумі 231 271,83 грн., за III квартали 2012 року в сумі 6 006 956,49 грн., за V квартал 2012 року в сумі 11 332 738,91 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.6, ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 18 793 229,00 грн., в тому числі по періодах: за січень 2012 року - на 46 657,00 грн., за лютий 2012 року - на 17 543,00 грн., за березень 2012 року - на 1 994 848,00 грн., за квітень 2012 року - на 151 785,00 грн., за травень 2012 року - на 32 030,00 грн., за червень 2012 року - на 36 443,00 грн., за липень 2012 року - на 584 681,00 грн., за серпень 2012 року - на 750 744,00 грн., за вересень 2012 року - на 4 385 486,00 грн., за жовтень 2012 року-на 3 698 339,00 грн., за листопад 2012 року - на 257 400,00 грн., за грудень 2012 року - на 6 837 271,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.01.2014 за №0000232201 та №0000242201, якими встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 28 189 843,50 грн., з яких 9 396 614, 50 грн. - штрафні санкції та за платежем - податок на прибуток у розмірі 29 599 334, 93 грн., з яких - 9 866 444,98 грн. - штрафні санкції.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у м. Києві, в наслідок чого рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.03.2014 № 2827/10/16-15-10-06-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 за №0000232201, а податкове повідомлення-рішення № 0000242201 скасоване в частині застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 4 933 222,49 грн., в іншій частині - залишено без змін.

За результатами розгляду Головним управлінням Міндоходів у м. Києві первинної скарги позивача відповідачем складено та направлено на адресу позивача нове податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0001462201, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток до загальної суми - 24 666 112, 44 грн.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної скарги, позивач звернувся до Міністерства доходів та зборів України з повторною скаргою щодо скасування вище зазначених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2014 №7070/6/99-99-10-01-15 залишено податкові повідомлення-рішення без змін з урахуванням прийнятого рішення за результатами первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Ангели Техно» (код ЄДРПОУ 32708580), ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301), ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899), ТОВ «АГАТ-1» (код ЄДРПОУ 30220386), ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820), ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581), ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430).

Між позивачем та ТОВ «Ангели-Техно» (код ЄДРПОУ 32708580) укладено договір підряду від 04.04.2012 № 40А-9, відповідно до якого ТОВ «Ангели-Техно» виконувало комплекс ремонтних робіт протипожежних заходів в будинку №44 по проспекту Червонозоряному в м. Києві.

На виконання умов вказаного договору, позивачеві виписано контрагентом податкову накладну від № 4 від 05.04.2012 на суму 198 972,01 грн., у томі числі ПДВ - 33 162 грн.

Відповідно до п. 4.4 договору підряду №40А-9 від 04.04.2012 позивачем на користь ТОВ «Ангели-Техно» було перераховано суму авансового платежу у розмірі 198 972,01 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 676 від 05.04.2012.

Крім того, додатковою угодою №1 від 03.07.2012 до договору підряду від 04.04.2012 № 40А-9 обсяги робіт ТОВ «Ангели-Техно» було збільшено, вартість таких робіт склала 145 208,99 грн. Сума авансового платежу становила 129 630,23 грн., яка була перерахована ТОВ «Ангели-Техно» 07.07.2012.

Таким чином, вартість всіх зобов'язань ТОВ «Ангели-Техно» перед позивачем на 07.07.2012 склала 328 602,24 грн., у тому числі ПДВ - 54 767,04 грн.

Крім того, між позивачем, ТОВ «Ангели-Техно» та ТОВ «АІТЕХНО» 25.07.2012 укладено трьохсторонню угоду про заміну сторони в договорі підряду № 40А-9 від 04.04.2012, у зв'язку з тим, що здійснено реорганізацію ТОВ «Ангели-Техно» на інше товариство - ТОВ «АІТЕХНО».

Відповідно до п.4 вище вказаної угоди, подальша оплата виконаних робіт за договором підряду №40А-9 від 04.04.2012 здійснювалась позивачем новому підряднику - ТОВ «АІТЕХНО» з врахуванням суми авансового платежу у розмірі 328 602,24 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами про приймання виконаних робіт від 31.07.2012.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з підприємством-продавцем ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємствами складено та підписано рахунок-фактуру № СВ-0001275 від 03.04.2012 щодо поставки арматури, контрагентом виписано позивачу податкову накладну № 75 від 03.04.2012 на суму 122759,93 грн., в тому числі ПДВ - 20 459,99 грн.

В квітні 2012 року згідно рахунків-фактур ТОВ «Трансбуд-Компані» перерахувало на рахунок ТОВ «ЗМХ» кошти в сумі 122 759,93 грн.

Також, в перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини із ТОВ «АГАТ-І» (код ЄДРПОУ 30220386) щодо поставки змазки для опалубки згідно договорів поставки від 22.08.2012 № 1323, від 10.05.2012 №641, від 08.08.2012 №1248, від 24.10.2012 №1721, від 08.10.2012 № 1630, від 29.05.2012 №774, від 15.05.2012 №660, від 23.07.2012 №1119, від 17.07.2012 №1061.

Вище перелічені товари були вжиті безпосередньо позивачем в процесі здійснення своєї господарської діяльності, так як останній має досить значну кількість транспортних засобів та опалубки, як власних, так і орендованих.

На виконання вказаних умов сторонами підписано рахунки-фактури №СВ-0001864 від 10.05.2012, ГВ-0001911 від 15.05.2012, №СВ-0002150 від 29.05.2012, №СВ-0002939 від 11.07.2012, ГВ-0003067 від 23.07.2012, №СВ-0003376 від 08.08.2012, №СВ-0003605 від 22.08.2012, ГВ-0004307 від 08.10.2012 та №СВ-0004571 від 24.10.2012.

Крім того, ТОВ «АГАТ-1» виписано податкові накладні №79 від 14.04.2012, № 98 від 16.05.2012, № 191 від 30.05.2012, № 128 від 16.07.2012, № 173 від 24.07.2012, № 82 від 09.08.2012, № 154 від 27.08.2012, № 62 від 09.10.2012, № 145 від 25.10.2012 на загальну суму 37 560 грн., в тому числі, 6260 грн.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899) щодо придбання товару.

ТОВ «Енергообладнання» у травні-червні, серпні та вересні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкові накладні № 153 від 25.05.2012, № 113 від 20.06.2012, № 124 від 22.06.2012, №163 від 28.08.2012, № 35 від 06.09.2012, № 148 від 26.09.2012 згідно рахунків-фактур №СВ-0002051 від 24.05.2012, №СВ-0002599 від 18.06.2012, №СВ-0002504 від 25.06.2012, №СВ-0003612 від 23.08.2012, №СВ-0003785 від 05.09.2012, №СВ-0004081 від 24.09.2012, які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних, до складу податкового кредиту та яка включена позивачем до складу собівартості придбаних товарів відповідно за І півріччя та III квартали за 2012 рік.

Також, видано видаткові накладні, а саме: № 790 від 30.05.2012, №955 від 22.06.2012 № 723 від 04.09.2012, №772 від 11.09. 2012, №850 від 28.09.2012.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059) колегія суддів зазначає, що на підставі укладеного між товариствами договору купівлі-продажу від 03.12.2012 №000312/1, здійснювалось придбання шпаклівки.

ТОВ «Старт-Д» у грудні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкову накладну №110 від 07.12.2012 згідно рахунку-фактури № СВ-0005444 від 03.12.2012, сума якої включена до податкового кредиту та до складу собівартості придбаних товарів відповідно за 2012 рік.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з підприємством-продавцем ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301) щодо придбання товарів на підставі укладеного договору поставки від 21.12.2011 № М0551.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, ТОВ «Магмастіл» у травні-червні, серпні та листопаді 2012 року на адресу позивача виписано податкові накладні № 421 від 21.05.2012, № 155 від 07.06.2012, № 176 від 08.08.2012, № 175 від 08.08.2012, № 467 від 20.08.2012, № 598 від 27.08.2012, № 656 від 29.08.2012, № 672 від 30.08.2012, № 728 від 31.08.2012, № 595 від 28.11.2012, № 646 від 30.11.2012 на загальну суму 38 713,14 грн., в тому числі ПДВ - 6452,19 грн. згідно рахунків-фактур №СВ-0001935 від 18.05.2012, №СВ-0002267 від 06.06.2012, №СВ-0003319 від 07.08.2012, №СВ-0003321 від 08.08.2012, №СВ-0003537 від 17.08.2012, №СВ-0003608 від 22.08.2012, №СВ-0003650 від 28.08.2012, №СВ-0003663 від 29.08.2012, №СВ-0003704 від 30.08.2012, №СВ-0003771 від 04.09.2012, №СВ-0005236 від 23.11.2012, №СВ-0005299 від 29.11.2012, які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних, суми по них включені до податкового кредиту. Також, виписано ТОВ «Магмастіл» видаткові накладні та акти надання послуг.

Крім того, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581) щодо придбання дизельного палива.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Айтістар» у травні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкову накладну № 17 від 14.05.2012, видаткову накладну №РН-0000181 від 17.05.2012 згідно рахунків-фактур №СВ-0001843 від 11.05.2012, які віднесено до Реєстру отриманих податкових накладних, суми зазначені в яких включені до складу собівартості придбаних товарів та податкового кредиту за І півріччя 2012 року.

У травні 2012 року згідно рахунків-фактур ТОВ «Трансбуд-Компані» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Айтістар» грошові кошти на загальну суму 201,00 грн.

Також, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Трансбуд-Компані» з ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430) протягом січня-грудня 2012 року щодо виконання будівельно-монтажних робіт за договорами підряду. Так, зокрема, між позивачем та ТОВ «Альтіс» укладені договір субпідряду № АПК-08-Т від 21.07.2011, договір підряду № ФМ-01/1-Т від 07.12.2011, договір підряду № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 з додатками, договір поставки № 23 ЗОД-17 від 01.11.2010 з додатками, договір субпідряду №08/02-11 від 01.02.2011, договір № 1ПЛ/2 від 04.05.2012, договір № 1ПЛ-1 від 04.05.2012, договір № 23/ПЛ-1-2 від 04.05.2012, договір поставки № АПК-03Т від 01.02.2011 з додатками, договір підряду № 1712/1 від 17.12.2010, договір поставки № ПЛ1107 від 01.07.2011.

На виконання робіт за договором субпідряду №АПК-08-Т, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 21.07.2011, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва - Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній 10, 14 у Дарницькому районі м. Києва, що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень 2012 року від 31.10.2012 р. на суму 10 311 178, 56 грн., у тому числі ПДВ, довідка ф. КБ-3 від 31.10.2012 р., за грудень 2012 року від 31.12.2012 р. на суму 11 252 108, 82 грн., у тому числі ПДВ, довідка ф. КБ-3 від 31.12.2012 р.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за договором субпідряду № АПК-08-Т від 21.07.2011 товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту - Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній, 10,14 у Дарницькому районі міста Києва, за укладеним із Корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором будівельного підряду №02-АПК-Т від 21.07.2010, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На виконання робіт за договором підряду №ФМ-01/1-Т, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 07.12.2011, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва - розміщення складського комплексу на земельній ділянці Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» за адресою: с. Комуніст, Польовий в'їзд, Харківського району, Харківської області, що підтверджується наявними актами виконаних робіт.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за договором підряду № ФМ-01/1-Т від 07.12.2011 роботи були використані ним під час здійснення господарської діяльності з будівництва об'єкту - розміщення складського комплексу на земельній ділянці приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» за укладеним із корпорацією «Альтіс-Холдинг» договору підряду № ФМ-01-АХ від 07.12.2011.

Крім того, виконання робіт на даному об'єкті будівництва підтверджуються актом готовності об'єкта до експлуатації від 14.05.2013, копія якого наявна у матеріалах справи.

На виконання умов договору підряду № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 позивачем виконано роботи на об'єкті будівництва - будівництво нового аеровокзалу міжнародного аеропорту «Львів» та підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за березень, травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, податковими накладними.

Відповідно до п. 12.6 договору № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 субпідрядник сплачує замовнику вартість послуг генерального підряду в розмірі 1,50% від загальної вартості виконаних робіт (на підставі ф. КБ-2В, ф. КБ-3). Сума послуг генерального підряду утримується з оплати за фактично виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що виконання робіт на даному об'єкті будівництва завершено, що підтверджуються актом готовності об'єкта до експлуатації від 19.12.2012, сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкту від 08.01.2013.

На виконання умов договору поставки № 23 ЗОД-17, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 01.11.2010, позивачем протягом січня-грудня 2012 року придбано у ТОВ «Альтіс» товари на умовах EXW, що підтверджується складеними видатковими накладними.

Крім того, придбані у ТОВ «Альтіс» за вказаним договором товари були використані позивачем під час здійснення господарської діяльності з будівництва об'єкту -«Термінальний комплекс по вул. Київський шлях №2/1-а в м. Борисполі Київської області» за укладеним із корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором головного підряду №ЗОД23-01 від 16.12.2009.

На виконання робіт за договором субпідряду № 08/02-11 від 01.02.2011, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем виконано та передано ТОВ «Альтіс» роботи на об'єкті будівництва - Цех виготовлення металоконструкцій по вул. Запорізька в м. Бориспіль, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць, податковими накладними.

На виконання робіт за договорами підряду № 1ПЛ-1 від 14.05.2012, № 1ПЛ/2 від 04.05.2012 року, № 23/ПЛ-1-2 від 04.05.2012, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва - торгово-розважальний центр (ТРЦ) з автостоянками по вул. Сухомлинського, 1 в м. Луцьк, згідно складених та підписаних актів виконаних робіт, податкових накладних.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за вказаними договорами товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту -торгово-розважальний центр (ТРЦ) з автостоянками по вул. Сухомлинського, 1 в м. Луцьк, за укладеним із ТОВ «Альтіс-Констракшн» договором будівельного підряду № 1 ПЛ від 04.05.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

На виконання умов договору поставки № АПК-ОЗТ від 01.02.2011, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем придбано у ТОВ «Альтіс» товари на суму, що визначена у видаткових накладних.

Позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту -культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва, за укладеним із корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором будівельного підряду №02-АПК-Т від 21.07.2010.

На виконання умов договору поставки № А-ТБК1пр/ПП від 01.10.2012, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем придбано у ТОВ «Альтіс» товари на умовах EXW, що підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними, актами виконаних робіт.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за договором поставки № А-ТБК1пр/ПП товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту - реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва, за укладеним із ТОВ «Альтіс-Спецбуд» договором субпідряду №ТБК-АС/ПП від 25.09.2012, копія якого наявна у матеріалах справи.

Крім того, на виконання робіт за договором підряду № 1712/1 від 17.12.2010, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем виконано роботи на об'єкті будівництва - реконструкція існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» в частині - будівництво зовнішніх інженерних мереж, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість будівельних робіт, податковими накладними.

Також, в підтвердження виконання умов договору, позивачем сплачено ТОВ «Альтіс» кошти в рамках разової поставки товару відповідно до заявок, що були сформовані у рахунках-фактури, що підтверджується наявними видатковими накладними.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з контрагентами.

Доводи апелянта про порушення контрагентами позивача податкового законодавства є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагентів, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» роз'яснено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості спірних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно враховано судом першої інстанції.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на акти зустрічної звірки контрагентів позивача, в яких встановлена відсутність в останніх достатніх виробничих потужностей, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.