Рішення

від 25.09.2014 по справі 713/527/14-ц

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/527/14-ц

Провадження №2/713/239/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря Мірчева О.І.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_8, де третьою особою без самостійних вимог на стороні позивачів є відділ Держземагенства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення Вижницької міської ради №136/2-22/12 від 21.09.2012 року, визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернулися в суд з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Вижницької міської ради №136/2-22/12 від 21.09.2013 року, визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії до відповідачів Вижницької міської ради, ОСОБА_8, де третьою особою без самостійних вимог на стороні позивачів є відділ Держземагенства у Вижницькому районі.

Посилаються на те, що ОСОБА_5 проживає з 1972 року в АДРЕСА_1 у власному житловому будинку, який був збудований у 1962 році. Протягом всього часу свого проживання за вказаною адресою користувалася землею загального користування (стежкою) по якій ходила з вул.Берегометська до свого будинковолодіння та навпаки від свого будинковолодіння виходила на АДРЕСА_3. Стежка проходила біля будинковолодіння та земельну ділянку, яка на даний час належить ОСОБА_6, нею користувалися усі.

У травні 2012 року ОСОБА_8 з дружиною ОСОБА_9 без дозволу завалили її дерев'яну огорожу (приблизно 20,5 м), яка була у доброму стані, бужарню та надвірну піч, що унеможливлює користуватись ними. Крім того, ОСОБА_8 без належних документів забив бетон на огорожу (бетонну бровку довжиною приблизно 20,5 м), чим захопив частину її земельної ділянки. У червні 2013 року ОСОБА_8 перекрив землю загального користування (стежку), а саме на стежці забив бетонну огорожу висотою приблизно 1,0 м, шириною приблизно 40 см, довжиною приблизно 3 м. Через такі дії ОСОБА_8 вона не може заходити до свого будинковолодіння з боку вул.Берегометська, крім того, вона стежкою іде на город та інші сусіди користуються даною стежкою. З метою врегулювання конфлікту з ОСОБА_8 зверталась до нього, на що останній сказав, що дану земельну ділянку йому надала міська рада і, що він має державний акт на землю. На її звернення, Вижницька міська ради, відповіді не надала.

Наприкінці грудня 2013 року дізналась, що відповідно до рішення Вижницької міської ради від 21.09.2012 року №136/2-22/12 ОСОБА_8 було надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку). Саме на частині цієї земельної ділянки, яка надана ОСОБА_8 і пролягала стежка, яка відносилася та відноситься до земель загального користування.

Підписуючи акт встановлення і погодження меж земельної ділянки, та передачі і прийому її в натурі (на місцевості), її запевнили представники міської ради, що межа земельної ділянки, яка надається ОСОБА_8 буде проходити повз стежку і що до її будинку буде збережена існуюча стежка, при цьому будь-яких межових знаків не встановлювалося та їй не показували схему встановлення меж земельних ділянок, межових знаків немає і досі. Акт встановлення і погодження меж не підписаний міським головою ОСОБА_10, а підписаний іншою особою та зазначено, що земельна ділянка, яка надається ОСОБА_8 межує з землями загального користування.

Позивачка ОСОБА_6 зазначила, що є власником земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_3 04.06.2007 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №042255, року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010781000101. Згідно плану меж земельної ділянки її земельна ділянка межує від т.Б до т.В з землями загального користування (стежка), якою понад 65 років користувалися жителі будинку АДРЕСА_3 у тому числі і її сім'я,а також позивачка ОСОБА_5

Вважає, що земельна ділянка ОСОБА_8 згідно проекту відведення накладається на суміжні земельні ділянки, чим порушуються права суміжних землекористувачів, що є додатковою підставою для скасування державного акта.

Зазначили, що відповідно до рішення Вижницької міської ради від 12.11.2009 року № 81-22/09 «Про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки» ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 саме за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку), а не за рахунок земель загального користування (стежки).

Просять визнати незаконним та скасувати рішення Вижницької міської ради Чернівецької області від 21.09.2012 року №136/2-22/12 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №754944 від 24.12.2012 року та зобов'язати ОСОБА_8 знести за свій рахунок збудовану ним на землях загального користування (стежка) бетонну споруду, яка закриває прохід з АДРЕСА_3 та до житлового будинку ОСОБА_6, який знаходиться у АДРЕСА_3.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, показала, що стежкою користувалась постійно. ОСОБА_8 без її згоди завалив її огорожу, пошкодив надвірну піч. Через те, що ОСОБА_8 забив на стежці фундамент, до її будинку не можуть пройти сусіди, вона не може користуватись стежкою, священник щоб освятити хату не міг пройти до її будинку, що створює їй незручності. Просила задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_11 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що основний захід до її будинку веде через стежку. На даний час на стежці забито фундамент, через що позивачка, вона та її сім'я не можуть нею користуватись. Просила задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, показав, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0909 га, яка розташована в АДРЕСА_3, що підтверджується державним актом. У державному акті, кадастровому плані виданими ОСОБА_6 зазначено, що від т.Б до т.В земельна ділянка межує із землями загального користування (стежка). ОСОБА_8 була надана частина земельної ділянки із земель загального користування, що підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи №634 від 12.08.2014 року, де зазначено, що фактична площа 0,0600 га земельної ділянки ОСОБА_8 складається з земель запасу міської ради - 0,0587 га та земель загального користування (стежки) - 0,0013 га. Просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_8 позов не визнав, посилався на обставини, викладені в запереченні на позов, зазначав, що ОСОБА_5 є неналежним позивачем, оскільки вона не являється власником будь-якої земельної ділянки та не має у приватній власності земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд. Посилання ОСОБА_5 на те, що він у 2012 році завалив дерев'яну огорожу, бужарню та надвірну піч вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів, які б підтвердили даний факт не надано. Рішенням Вижницької міської ради 30 сесії IV-го скликання від 21.03.2006 року йому надано згоду на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2, за рахунок запасу земель міської ради несільськогосподарського призначення (забудовані землі), на умовах безоплатної передачі у приватну власність. Крім того, так звана стежка проходила по території, де ОСОБА_6 незаконно, без відповідного дозволу, спочатку побудувала житловий будинок, а потім прибудувала котельню, чим повністю перегородила ОСОБА_5 можливість користуватися стежкою, що підтверджується державним актом Серія ЧВ №042255 від 04.06.2007 року, який виданий ОСОБА_6, з якого видно, що житловий будинок, який належав ОСОБА_6 знаходився зовсім на іншому місці, а саме посередині земельної ділянки. ОСОБА_6 будинок розвалила та побудувала новий будинок в іншому місці, змістивши його в сторону його земельної ділянки та побудувала новий житловий будинок на місце, де була стежка, якою користувалась ОСОБА_5 Як вбачається із Державного акта про право власності Серія ЧВ 042255 від 04 червня 2007 року, який виданий позивачці ОСОБА_6, земельна ділянка ОСОБА_6 межує із від точки А до точки Б із землями загального користування на відстані більше 16 метрів, а саме із дорогою - вулиця Берегометська, яка є дорогою державного значення Р62. Крім того, позивачка ОСОБА_6 має доступ до земель загального користування - стежка на відстані більше ніж 37 метрів із точки Б до точки В. Вижницька міська рада рішенням сесії VI скликання № 129-10/11 від 13 липня 2011 року незаконно передала ОСОБА_6 землі загального користування (стежку) та таким чином позбавили його доступу до належної йому на праві власності земельної ділянки згідно державного акта Серія ЯМ №754944. Вважає, що саме позивачка ОСОБА_6 є правопорушником. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, надав доповнення до заперечення відповідача ОСОБА_8, де зазначив, що ОСОБА_5, не приватизувала земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та не виготовила державний акт про право власності на землю, крім того, має заїзд до свого господарства із АДРЕСА_1 а саме до господарства, з якому вона проживає є дорога. Позивачка ОСОБА_5 не являється власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Чернівецької області. Із технічної документації по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в АДРЕСА_3 Чернівецької області, яка виготовлена фірмою «Здвижин», замовник ОСОБА_6, в тому числі із кадастрового плану та карточки прив'язки межових знаків земельної ділянки, вбачається, що житловий будинок, та належна до нього допоміжна господарська споруда, знаходились зовсім іншому місці. Позивачка ОСОБА_6 без дозволу контролюючих та дозвільних органів, розібрала житловий будинок та господарську споруду та розмістила в самій межі своєї земельної ділянки. Згідно генерального плану від 18.11.1954 року, ніякої стежки ніколи не було. Із протоколу погодження меж від 23 травня 2006 року, вбачається, що межі не погоджені із суміжним межівником - ОСОБА_8 З інвентарних справ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що в генеральних планах (схемах) забудови житлових будинків в АДРЕСА_1 та №14 з 1952 року по даний час не передбачено стежку загального користування. Крім того, житловий будинок ОСОБА_6 позначений літ. В за адресою АДРЕСА_3 - самовільно збудований. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, зазначив, що при виділенні земельної ділянки ОСОБА_8, Вижницькою міською радою були дотримані вимоги діючого на той час Земельного кодексу України, надано дозвіл ОСОБА_8 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2, за рахунок земель міської ради несільськогосподарського призначення (камянисті місця, колишній господарський двір комунального будинку), на умовах безоплатної передачі у приватну власність. В технічній документації ОСОБА_8 надав висновки спеціалізованих земвлепорядних та архітектурних організацій, акт встановлення і погодження меж земельної ділянки, та передача і прийом її в натурі (на місцевості), який погодили і суміжні власники, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_12 Внаслідок чого, на сесії Вижницької міської ради у відповідності до ст.118 ЗК України був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, площею 0,06 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку). Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_13 позовні вимоги визнав, зазначив, що у технічній документації ОСОБА_6 значиться стежка. Стежка відноситься до земель загального користування, а тому приватизації не підлягає. Вважав, що необхідно відновити межові знаки на землях ОСОБА_8 та призначити судову земельно-технічну експертизу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що у 2011 році проводив геодезичні роботи, стежка була поза межею ОСОБА_8, на даний час там розташована котельня ОСОБА_6 При погодженні меж із суміжними землекористувачами була присутня ОСОБА_2, яка підписала акт погодження меж, на земельній ділянці ОСОБА_6 котельні не було. вона заперечень не мала. Межові знаки забили. На час проведення огляду стежка частково входить в межі земельної ділянки по державному акту ОСОБА_8

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що є дружиною ОСОБА_8 На звернення її чоловіка ОСОБА_8 до Вижницької міської ради, йому дали дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, площею 0,06 га. У 2011 році були погоджені межі земельної ділянки та забиті межові знаки. На наступний день межові знаки були знищені, однак відносно цього акт не складали. За межі виділеної земельної ділянки ОСОБА_8 не виходив. На стежці у кінці 2012 року ОСОБА_6 добудувала котельню, через що перегородила прохід по стежці.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що постійно приходив в гості до ОСОБА_2 до будинку по стежці. У лютому 2014 року на стежці побачив бетон під паркан, через який неможливо пройти до будинку ОСОБА_6

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дав покази аналогічні ОСОБА_15

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що проживав по АДРЕСА_3. Постійно користувався стежкою, яка проходила від дороги до будинку ОСОБА_12 На даний час на стежці ОСОБА_8 забив фундамент, яким перегородив стежку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що з 1998 року перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_11 та часто приходить у гості. До будинку ОСОБА_6, в якому проживає ОСОБА_11 по АДРЕСА_3 була стежка по якій вона завжди вільно проходила. У травні 2013 року коли йшла до ОСОБА_11, то на стежці побачила залитий бетон під паркан, через який неможливо пройти до будинку ОСОБА_6

Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_5, представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_11, представника відповідача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_8, представника відповідача ОСОБА_4, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В числі передбачених способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством , і перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п. 34 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.77 ч.2 Закону України «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно рішення Вижницької міської ради 30-ої сесії IV-скликання від 21.03.2006 року міська рада вирішила дати згоду ОСОБА_8 на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2, за рахунок запасу земель міської ради несільськогосподарського призначення (забудовані землі), на умовах безоплатної передачі у приватну власність.

Згідно рішення Вижницької міської ради 22 сесії V-го скликання №81-22/09 від 12.11.2009 року міська рада вирішила погодити ОСОБА_8 місце розташування земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 за рахунок запасу земель міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку) на умовах безоплатної передачі у приватну власність та дала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Як вбачається з технічної документації щодо підготовки і видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 в акті встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості) від 21.08.2011 року вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_8 межує із землями ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_5, із землями запасу міської ради та землями загального користування.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_8, яка знаходиться в м.Вижниця АДРЕСА_2, Чернівецької області вбачається, що т.Б - землі загального користування (стежка), т.В - землі запасу міської ради, т.Г - землі ОСОБА_19, т.Д - землі запасу міської ради, т.Е - землі ОСОБА_18, т.Є - землі ОСОБА_12, т.А - землі ОСОБА_6

Згідно рішення Вижницької міської ради Чернівецької області від 21.09.2012 року №136/2-22/12 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» вбачається, що міська рада вирішила - затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, площею 0,06 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку). Надати ОСОБА_8 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення (кам'янисті місця, колишній господарський двір комунального будинку).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №754944 від 24.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_8 на підставі рішення від 21 вересня 2012 року №136/2-22/12 22 сесії 6 скликання Вижницької міської ради є власником земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована в м.Вижниця АДРЕСА_2, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно опису меж земельної ділянки, від А до Б землі загального користування (стежка), від Б до В землі запасу міської ради, від В до Г землі ОСОБА_19, від Г до Д землі запасу міської ради, від Д до Е землі ОСОБА_18, від Е до Є землі ОСОБА_12, від Є до А землі ОСОБА_6

Судом також встановлено, що на замовлення ОСОБА_6 у 2006 році фірмою «Здвижин» було виготовлено технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_3, Чернівецької області, що підтверджується копією технічної документації.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_6, яка знаходиться в АДРЕСА_3, Чернівецької області, загальна площа 0,0909 га вбачається, що від Б до В - землі загального користування (стежка).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №042255 виданого 04.06.2007 року - ОСОБА_6 на підставі рішення Вижницької міської ради 4 сесії 5 скликання №72-4/06 від 22.09.2006 року є власником земельної ділянки площею 0,0909 га у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_3, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ВВЕ №259427, виданого 25.06.2004 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори, вбачається, що спадщину, яка складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_4 Чернівецької області, після смерті ОСОБА_20, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року прийняла його дружина - ОСОБА_5

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4446147 від 14.08.2004 року вбачається, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину/ВВЕ/259427/25.06.2004 року є власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_4

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №634 від 12.08.2014 року вбачається, що фактичний розмір (площа) земельної ділянки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 складає 0,0600 га. Фактичні лінійні розміри земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_8 відповідають лінійним розмірам земельної ділянки зазначеної в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯМ№754944 від 24.12.2012 року. Фактична площа 0,0600 га земельної ділянки ОСОБА_8 складається з земель: землі запасу міської ради - 0,0587 га та земель загального користування (стежки) - 0,0013 га. Як видно з ситуаційного плану розташування земельних ділянок, частина площі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_8, що розташована в АДРЕСА_2 надана за рахунок земель загального користування (стежки). Відповідно до складеного ситуаційного плану розташування земельних ділянок по фактичному користуванню та згідно державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 серії ЧВ№042255 кадастровий номер 7320510100:01:002:0213 та серії ЯМ №754944 кадастровий номер 7320510100:01:002:0842, земельна ділянка яка надана у власність ОСОБА_8 накладається на землі загального користування (стежку). В умовних позначеннях виготовленого ситуаційного плану розташування земельних ділянок по фактичному користуванню та згідно державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 серії ЧВ №042255, кадастровий номер 7320510100:01:002:0213 та серії ЯМ№754944, кадастровий номер 7320510100:01:002:0842 наданий фрагмент земельної ділянки (стежки) на яку накладається земельна ділянка ОСОБА_8 прямокутної форми з сторонами 1,50 і 8,50, площею 0,0013 га. В матеріалах справи (а.с.11-14) в проекті землеустрою, що до відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в м.Вижниця АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності серії ЯМ №754944 кадастровий номер 7320510100:01:002:0842 не встановлено зміщення земельної ділянки відносно фактичного її місце розташування порівняно з тим, як вона відображена у проектній документації.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Згідно ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст.152 ч.3 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також землі ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п.а ч.3 ст.83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно ст.21ч.2 ЦК України Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Вижницької міської ради Чернівецької області №136/2-22/12 від 21 вересня 2012 року в частині надання ОСОБА_8 земельної ділянки у власність площею 0,0013 га., цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення, що розташована в м.Вижниця, АДРЕСА_2, Чернівецької області порушуються права позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо користування стежкою, яка відноситься до категорії земель загального користування, що підтверджено висновком судової земельно-технічної експертизи №634 від 12.08.2014 року та дослідженими доказами по справі.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає, що виданий на ім'я ОСОБА_8 на підставі рішення двадцять другої сесії шостого скликання Вижницької міської ради Чернівецької області №136/2-22/12 від 21 вересня 2012 року, державний акт серії ЯМ №754944 від 24.12.2012 року кадастровий номер 7320510100:01:002:0842, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, необхідно визнати недійсним в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0013 га, яка розташована в м.Вижниця, АДРЕСА_2, Чернівецької області, та виділена в натурі згідно плану, який зазначений в цьому державному акті, згідно умовного позначення ситуаційного плану висновку експертизи №634 від 12.08.2014 року.

Відповідно до положень ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом… відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобіганню вчиненню дій що порушують права або створюють небезпеку порушенню прав.

Відповідно до ст.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_8 на землях загального користування (стежка) побудував бетонну споруду, яка закриває вхід до господарств ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тим самим порушив їх права на користування стежкою, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_8 знести за власний рахунок бетону споруду, що розташована на земельній ділянці загального користування площею 0,0013 га. за адресою м.Вижниця, АДРЕСА_2, Чернівецької області.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_8 на користь позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 понесені судові витрати та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи.

На підставі ст.ст. 83 ч.1,2, 83 ч.3 п.а, ст.ст.126, 152 ч.3, ст.155 ч.1 Земельного кодексу України, ст.ст.16, 21, 378, 393 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять другої сесії шостого скликання Вижницької міської ради Чернівецької області №136/2-22/12 від 21 вересня 2012 року в частині надання ОСОБА_8 земельної ділянки у власність площею 0,0013 га., цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради несільськогосподарського призначення, що розташована в м.Вижниця, АДРЕСА_2, Чернівецької області.

Визнати недійсним державний акт серії ЯМ №754944 від 24.12.2012 року виданий на ім'я ОСОБА_8 на підставі рішення двадцять другої сесії шостого скликання Вижницької міської ради Чернівецької області №136/2-22/12 від 21 вересня 2012 року, кадастровий номер 7320510100:01:002:0842, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0013 га, яка розташована в м.Вижниця, АДРЕСА_2, Чернівецької області, та виділена в натурі згідно плану, який зазначений в цьому державному акті, згідно умовного позначення ситуаційного плану висновку експертизи №634 від 12.08.2014 року.

Зобов'язати ОСОБА_8 знести за власний рахунок бетону споруду, що розташована на земельній ділянці загального користування площею 0,0013 га. за адресою АДРЕСА_2

Стягнути з Вижницької міської ради Чернівецької області, м.Вижниця, вул.Українська, 34, Чернівецької області, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 121,80 грн. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 1056,50 грн., а всього в розмірі 1178 (Одну тисячу сто сімдесят вісім) гривень 30 (Тридцять) копійок.

Стягнути із ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_3 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 121,80 грн. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 1056,50 грн., а всього в розмірі 1178 (Одну тисячу сто сімдесят вісім) гривень 30 (Тридцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич