Рішення

від 22.09.2014 по справі 922/3378/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3378/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Фудмастер", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Ватрушків О.С. (дов. № 23 від 12.06.2014 року);

від відповідача: Любич В.О. (дов. б/н від 10.05.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" (відповідач) про стягнення коштів у сумі 61361,60 грн. із яких: 42882,18 грн. сума основного боргу, 945,40 грн. - пеня, 1109,40 грн. - 25% річних, 7052,04 грн. - компенсація за невиконання місячного плану закупок та 9372,60грн. - вартість зворотної тари та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем дистриб'юторського договору № 213 від 03.01.2014 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 09.09.2014 року на 22.09.2014 року.

08.09.2014 року за вх. № 30856 позивач через канцелярію суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути із відповідача 19349,24 грн. з яких: 1380,30 грн. - пеня, 1544,30 грн. - 25% річних, 7052,04 грн. - компенсація за невиконання місячного плану закупок та 9372,60 грн. - вартість зворотної тари.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, суд розглянувши подану позивачем заяву про зменшення суми позовних вимог (вх. № 30856 від 08.09.2014 року а.с. 77), розцінює її як зменшення розміру позовних вимог, та як збільшення у частині нарахування пені та 25 % річних, приймає її до розгляду та розглядає справу № 922/3378/14 в подальшому із її врахуванням.

22.09.2014 року відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Фудмастер"вартості заставної тари з урахуванням ПДВ та документи для долучення до матеріалів справи.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.09.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" (дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 213 (надалі - договір) (а.с. 12).

Відповідно до пункту 13.1. договір набуває чинності із 03.01.2014 року і залишається чинним до 31.12.2014 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (а.с. 18).

Згідно пункту 1 договору, сторони визначили терміни, що використовуються в ньому, зокрема:

- "Компанія" - Сторона Договору, яка призначає Дистриб'ютора та погоджує умови здійснення дистрибуції Товару та передає Товар для здійснення дистрибуції за цим Договором;

- "Дистриб'ютор" - Сторона Договору, яка здійснює дистрибуцію Товару відповідно до умов цього Договору на Території;

- "Територія" - територія, в межах якої Дистриб'ютор здійснює дистрибуцію Товару і якою є вся територія України;

- "Дистрибуція Товару" - діяльність Дистриб'ютора, пов'язана із зберіганням, реалізацією та здійсненням доставки Товару Торгівельним Точкам;

- "Товар" або "Продукція" - продукція Компанії із знаками для товарів та послуг "Ярило", назви, асортимент, пакування та ціни на яку зазначені у Специфікації.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили що компанія призначає дистриб'ютора на строк дії цього Договору виступати уповноваженим дистриб'ютором Товару на Території, а Дистриб'ютор цим приймає таке призначення. (а.с.12).

Відповідно до пункту 2.2. договору, компанія зобов'язується поставляти та передавати у власність Дистриб'ютору Товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених Договором, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати Товар відповідно до умов цього Договору, здійснювати зберігання та Дистрибуцію Товару власною торговою командою, а також надавати Компанії інші окремо узгоджені Сторонами послуги та Території, та виконувати інші зобов'язання за цим Договором.

Пунктом 2.3. договору, сторони визначили, що назва, асортимент, номенклатура та ціна на кожний вид Товару визначається Сторонами у Специфікації і також вказується в Товарно-транспортній Накладній.

Згідно пункту 7.1. Договору встановлено, що ціна на кожний вид Товару зазначена у Специфікації. В ціну Товару входить (і) вартість Товару, (іі) вартість доставки Товару до Місця Поставки. Вартість зворотної (заставної) тари не включено до ціни Товару. Загальна вартість кожної наступної партії Товару розраховується, виходячи з кількості Товару у партії, на основі цін Товару, зазначених у Специфікації, з урахуванням знижок, наведених у Додатку 6 до Договору (а.с.16).

Відповідно до пункту 7.3 договору, платежі у розмірі повної вартості поставленого Товару здійснюються відповідачем на підставі рахунку позивача:

- протягом 30 календарних днів після дати поставки (якщо Товар поставлений у період з січня по квітень);

- протягом 14 календарних днів після дати поставки (якщо Товар поставлений у період з травня по серпень);

- протягом 30 календарних днів після дати поставки (якщо Товар поставлений у період з вересня по грудень) (а.с. 16).

На виконання умов договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 368084,16 грн., за період із 21.01.2014 року по 17.06.2014 року згідно видаткових накладних(а.с.28, 30, 32, 34, 36, 38, 40):

- № 46 від 24.01.2014 року на суму 25220,16 грн.;

- № 359 від 01.04.2014 року на суму 44087,04 грн.;

- № 768 від 25.04.2014 року на суму 41915,52 грн.;

- № 1354 від 20.05.2014 року на суму 34904,16 коп.;

- № 1574 від 27.05.2014 року на суму 71720,64 грн. ;

- № 1777 від 01.06.2014 року на суму 85633,92 грн.;

- № 2247 від 17.06.2014 року на суму 64602,72 грн..

та відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.27, 29, 31, 33, 35, 37, 39):

- № Р46 від 24.01.2014 року;

- № Р359 від 01.04.2014 року;

- № Р768 від 25.04.2014 року;

- № Р1354 від 20.05.2014 року;

- № Р1574 від 27.05.2014 року;

-№ Р1777 від 01.06.2014 року;

- № Р2247 від 17.06.2014 року.

Оплату за товар за дистриб'юторським договором № 213 від 03.01.2014 року відповідач здійснював частково у сумі 325201,98 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.41-42).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у розмірі 42882,18грн. не оплатив, що є причиною виникнення спору.

Однак, як зазначає позивач в своїй заяві про зменшення позовних вимог вх. № 30856 від 08.09.2014р., станом на 27.08.2014р. відповідач заборгованість перед позивачем на суму 42882,18грн. погасив в повному обсязі, що підтверджується випискою банку (а.с.64).

Позивачем внаслідок не виконання умов спірного договору відповідачем нарховано 7052,04 грн. - компенсацію за невиконання місячного плану закупок.

Пунктом 8.5 Договору сторони узгодили, що у випадку, якщо Дистриб'ютор не виконав місячний мінімальний обсяг замовлень, який наведено в Додатку 2 до Договору, Дистриб'ютор, до дати чергової поставки Товару (однак у будь-якому випадку не пізніше 10 (десятого) числа наступного місяця за місяцем, в якому не відбулось виконання місячного мінімального обсягу замовлень), компенсує Компанії суму наданої знижки. В Додатку № 6 до Договору сторони погодили, що знижка за виконання мінімального обсягу замовлень, наведеного в Додатку 2 до Договору, складає 2,5%.

Проте, відповідач не виконав місячний мінімальний обсяг замовлень, який наведено в Додатку 2 до Договору у січні, травні та червні, та не компенсував позивачу суму наданої знижки в розмірі 7052,04грн.

Доказів виконання місячного мінімального обсягу замовлень, який наведено в Додатку 2 до Договору у січні, травні та червні відповідачем до суду не надано.

Крім того,позивачем нараховано 9372,60грн. - вартість зворотної тари. Зі змісту пп. 5.5 - 5.7 та пп. 6.1.12 Договору, поставка Товару здійснюється на піддонах, які є зворотною тарою. Відповідно до вищевказаних видаткових накладних, за якими поставлявся товар, відповідач отримав 123 одиниці зворотної тари. Зі змісту п. 5.7 та пп. 6.1.13 Договору, повернення зворотної тари здійснюється за письмовим повідомленням відповідача. У випадку неповернення зворотної тари протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки, відповідач протягом наступних 5 (п'яти) робочих днів, зобов'язаний сплатити позивачу заставну вартість зворотної тари збільшену на суму ПДВ. Заставна вартість зворотної тари визначена в п. 5.6 Договору і складає 63,50грн. за один піддон.

Оскільки остання поставка Товару відбулась 17.06.2014р., зворотна тара у будь якому випадку повинна була бути повернута позивачу у повному обсязі в строк до 17.07.2014р. (включно).

Враховуючи, що до зазначеного терміну 123 одиниць зворотної тари не було повернуто відповідачем, граничний термін оплати заставної вартості зворотної тари сплив 24.07.2014р. (як це передбачено пп. 6.1.13 Договору). Таким чином, з 25.07.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті заставної вартості зворотної тари становить 9372,60грн.

Відповідач у відзові на позовну заяву заперечує проти нарахованої вартості заставної тари, оскільки повернення тари не визначено об''єктом договору купівлі-продажу та не передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 7052,04 грн. компенсації за невиконання місячного плану закупок передбаченого пунктом 8.5 Договору та Додатком 2 до Договору обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягаючими задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно вартості зворотної тари у розмірі 9372,60 грн., судом встановлено, що відповідно пункту 5.7 Договору Дистриб'ютор що отримав товар, зобов'язаний повернути компанії зворотню (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки. Повернення зворотної (заставної) тари від Дистриб'ютора проводиться силами та за рахунок компанії, за відповідним письмовим повідомленням Дистриб'ютора. Пунктом 6.1.12. встановлено, що Дистриб'ютор зобов'язується, здійснювати повернення зворотньої (заставної) тари компанії у сторок визначений пункті 5.7. цього договору. У разі неповернення зворотньої тари у встановлений у пункті 5.7. цього договору строк протягом п'яти робочих днів сплатити Компінії заставну вартість зворотньої тари у розмірі, зазначеному у пункті 5.6. цього договору збільшену на суму ПДВ (пункт 6.1.13.).

Доказів направлення письмового повідомлення Дистриб'ютору (позивачу) на підтвердження виконання умов Договору, а саме пункту 5.7. щодо зобов'язання повернути компанії зворотню (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дат поставки за спірними видатковими накладними, пункту 6.1.12. та 6.1.13. щодо повернення зворотньої (заставної) тари протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки та протягом п'яти наступних робочих днів до суду не надано.

Лист вих.№28 від 03.09.2014 року, на який посилався відповідач, щодо припинення дії договору та повернення зворотньої тари у кількості 123 штуки, не приймаються судом, оскільки лист було направлено 04.09.2014 року тобто поза межами строку встановленого умовами Спірного Договору та спірними видатковими накладними.

Відповідно до саттей 33, 43, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості з оплати вартості зворотної (заставної) тари у відповідача перед позивачем у сумі 9372,60 грн. належним чином доведено, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості зворотної тари у сумі 9372,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. Договору сторониузгодили, що за порушення строків оплати за цим Договором Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії 25% річних від суми простроченого платежу за весь період порушення.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, перевіривши періоди нарахування останнім річних дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 25% річних в сумі 1544,30грн. за період з 02.07.2014р. по 19.08.2014р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом п.8.4. Договору встановлено, що за порушення строків оплати за цим Договором Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 1380,30грн. пені за період з 02.07.2014р. по 19.08.2014р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1827,00 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ ФУДМАСТЕР" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 170, корпус 2; код ЄДРПОУ 38281320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд.3; код ЄДРПОУ 36065256) 1380,30грн. пені, 1544,30грн. - 25% річних, 7052,04грн. компенсації за невиконання місячного плану закупок, 9372,60грн. вартості зворотної тари та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова