Постанова

від 04.12.2014 по справі 922/3378/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 922/3378/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" на рішення та постановугосподарського суду Харківської області від 22.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі№ 922/3378/14 за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджис" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" стягнення 19 349,24 грн за участю представників сторін: позивача: відповідача:не з'явилися Іваненка Є.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2014 (суддя Ємельянова О.О.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 (судді: Тарасова І.В., Горбачова Л.П., Істоміна О.А.), задоволено позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджис" (надалі - ТОВ "Квас Бевериджис") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" (надалі - ТОВ "ТД Фудмастер"), а саме: стягнуто з останнього на користь позивача 1 380,30 грн пені, 1 544,30 грн - 25 % річних, 7 052,04 грн компенсації за невиконання місячного плану закупок, 9 372,60 грн вартості зворотної тари.

Не погоджуючись із указаними судовими актами, ТОВ "ТД Фудмастер" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 525, 526, 549, 623, 632, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, 03.01.2014 між ТОВ "Квас Бевериджиз" (компанія) та ТОВ "ТД Фудмастер" (дистриб'ютор) укладений дистриб'юторський договір № 213 (надалі - договір), відповідно до пункту 2.2 якого компанія зобов'язується поставляти та передавати у власність дистриб'ютору товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених договором, а дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати товар відповідно до умов цього договору, здійснювати зберігання та дистрибуцію товару власною торговою командою, а також надавати компанії інші окремо узгоджені сторонами послуги на території та виконувати інші зобов'язання за цим договором.

У пункті 2.3 договору зазначено, що назва, асортимент, номенклатура та ціна на кожний вид товару визначається сторонами у специфікації і також вказується в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 7.3 договору платежі у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюються відповідачем на підставі рахунку позивача:

- протягом 30 календарних днів після дати поставки (якщо товар поставлений у період з січня по квітень);

- протягом 14 календарних днів після дати поставки (якщо товар поставлений у період з травня по серпень);

- протягом 30 календарних днів після дати поставки (якщо товар поставлений у період з вересня по грудень).

Судом встановлені наступні факти: на виконання умов договору відповідачу поставлено товар за період з 21.01.2014 по 17.06.2014 на загальну суму 368 084,16 грн згідно з видатковими накладними та відповідними товарно-транспортними накладними; оплату за товар за договором ТОВ "ТД Фудмастер" здійснювало частково у сумі 325 201,98 грн; станом на 30.07.2014 (31.07.2014 - день подачі позовної заяви) сума заборгованості складала 42 882,18 грн; станом на 27.08.2014 заборгованість у сумі 42 882,18 грн погашена відповідачем перед позивачем.

Судами також встановлено, що внаслідок невиконання дистриб'ютором умов договору щодо місячного плану закупок у січні, травні та червні 2014 року відповідач повинен сплатити позивачу компенсацію у розмірі 7 052,04 грн відповідно до пункту 8.5 договору. Так, згідно з указаним пунктом договору у випадку, якщо дистриб'ютор не виконав місячний мінімальний обсяг замовлень, який наведено в додатку 2 до договору, дистриб'ютор до дати чергової поставки товару (однак у будь-якому випадку не пізніше 10 числа наступного місяця за місяцем, у якому не відбулось виконання місячного мінімального обсягу замовлень) компенсує компанії суму наданої знижки. У додатку № 6 до договору сторони погодили, що знижка за виконання мінімального обсягу замовлень, наведеного в додатку 2 до договору, складає 2,5 %.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 372,60 грн вартості зворотної тари судами зазначено наступне.

Відповідно до пунктів 5.5- 5.7 та підпунктів 6.1.12, 6.1.13 договору поставка товару здійснюється на піддонах, які є зворотною тарою; повернення зворотної тари здійснюється за письмовим повідомленням відповідача; у випадку неповернення зворотної тари протягом 30 календарних днів від дати поставки відповідач протягом наступних 5 робочих днів зобов'язаний сплатити позивачу заставну вартість зворотної тари збільшену на суму ПДВ (заставна вартість зворотної тари визначена в пункті 5.6 договору і складає 63,50 грн за один піддон); дистриб'ютор зобов'язується здійснювати повернення зворотної (заставної) тари компанії у строк, визначений у пункті 5.7 цього договору; у разі неповернення зворотної тари у встановлений у пункті 5.7 цього договору строк протягом п'яти робочих днів дистриб'ютор зобов'язаний сплатити компанії заставну вартість зворотної тари у розмірі, зазначеному в пункті 5.6. цього договору, збільшену на суму ПДВ.

Суди встановили, що згідно з товарно-транспортними накладними відповідач отримав 123 одиниці зворотної тари (піддонів) на суму 9 372,60 грн; остання поставка товару відбулась 17.06.2014, тобто зворотна тара повинна була бути повернута позивачу в повному обсязі в строк до 17.07.2014 (включно); до зазначеного терміну 123 одиниць зворотної тари не повернуто відповідачем, граничний термін оплати заставної вартості зворотної тари сплив 24.07.2014. Отже, за висновком господарського суду, з 25.07.2014 заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті заставної вартості зворотної тари становить 9 372,60 грн.

Щодо стягнення 25 % річних, то відповідно до приписів статті 625 ЦК України сторони у пункті 8.4 договору узгодили, що за порушення строків оплати за цим договором дистриб'ютор сплачує на користь компанії 25 % річних від суми простроченого платежу за весь період порушення.

За цим пунктом договору сторони також передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

З урахуванням зазначеного, керуючись приписами, зокрема статей 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629 ЦК України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, зробивши перерахунок сум, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на корись позивача 1 380,30 грн пені, 1 544,30 грн - 25 % річних, 7 052,04 грн компенсації за невиконання місячного плану закупок, 9 372,60 грн вартості зворотної тари.

Так, за загальним правилом, зобов'язання має виконуватися належним чином, при виконання зобов'язання мають додержуватися вимоги актів законодавства, договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та статтею 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильних висновків господарських судів, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111 5 , 111 7 ГПКУкраїни.

Отже, суди попередніх інстанцій у порядку статей 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно і повно розглянули в судовому процесі всі обставини справи, дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, а тому підстави для зміни або скасування прийнятих у цій справі судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім Фудмастер" у справі № 922/3378/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 922/3378/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк