провадження № 2/200/86/2013 справа № 2-288/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2013 року листопада 14 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,
за секретаря - Коляда В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом про поділ спадкового майна, де третіми особами без самостійних вимог на стороні первісного позивача виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради і виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, -
встановив:
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, пред'явивши зустрічний позов на предмет поділу спадщини в натурі з посиланням на відсутність згоди спадкоємців з цього приводу.
Представник позивачів звернулася до суду з заявою про розгляд справи в їх відсутність, підтримуючи повністю первісний позов ОСОБА_1, що пред'явлений через суд в листопаді 2007 року в її власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4. Первісний позов на предмет усунення сумнівів в праві власності з урахуванням змін і уточнень його підстав обґрунтований прийняттям спадщини позивачами і відповідачем в порядку спадкування за законом, після чого спадкоємці не змогли дійти згоди у розмірі часток в успадкованому майні кожного з них, внаслідок чого став неможливий виділ майна в натурі. З огляду на доводи позовної заяви ОСОБА_1, як позивач і законний представник ОСОБА_5, просила визнати в порядку спадкування за законом за собою право власності на ? частину автомобіля НОМЕР_1, 2004 року випуску з кузовом №U1210036, вартістю 30 300 гривень, начастини квартири в будинку на вулиці Суворова, 10/39, в м. Дніпропетровську вартістю 606 000 гривень і за ОСОБА_5 право власності на частин цієї квартири; а ? частину автомобіля «Субару Форестер», д/н 777-04АА, 2005 року випуску з кузовом №SG5LT55G049198, вартістю 75 750 гривень та корпоративні права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Дром Лтд» (код ЄДРПОУ 20223334) та корпоративні права у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-П» (код ЄДРПОУ 33767012) присудити відповідачу.
Відповідач ОСОБА_3 також звернувся до суду з заявою про розгляд справ в його відсутність, наполягаючи на задоволені зустрічних вимог, пред'явлених на предмет поділу спадщини. Обґрунтовуючи зустрічний позов, відповідач визнав наведений позивачами склад спадщини і її оцінку, проте стверджував про порушення його права на виділ його частки в натурі, якій за проведеною стороною позивача оцінкою має відповідати частини квартири в будинку на вулиці Суворова, 10/39, в м. Дніпропетровську та ? частина автомобіля «Субару Форестер», д/н 777-04АА, 2005 року випуску з кузовом № JF1SG5LT55G049198.
Треті особи, в особі своїх представників, звернулися до суду з заявами про розгляд справи в їх відсутність без надання висновку відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, що вмотивовано виїздом дитини за матір'ю до Сполучених Штатів Америки.
На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову і зустрічних вимог частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Після ОСОБА_6 у віці 26 років у м. Дніпропетровську 17.12.2005 згідно з ст.ст. 1220, 1221 ЦК України відкрилася спадщина, що встановлено за даними свідоцтва про смерть (т. 1 а.с. 7). За відсутності заповіту до спадкування за законом згідно з ст. 1261 ЦК України в першу чергу були закликані малолітній позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який спадкодавцю доводиться сином, вдова ОСОБА_1, яка з спадкодавцем перебувала в шлюбі, зареєстрованому 12.08.2000 відділом РАГС Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради з актовим записом за № 600; а так само батьки спадкодавця ОСОБА_3 і ОСОБА_7, що визнано сторонами і узгоджується з поданими в копії свідоцтвами про народження та шлюб (т. 1 а.с. 8, 9, 167).
Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_3 прийняли спадщину способом, передбаченим ст. 1269 ЦК України, звернувшись з відповідною заявою до першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори. Також за презумпцією ч. 4 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину малолітній позивач ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_1 від її прийняття за правилами ч. 4 ст. 1273 ЦК України не відмовилась.
ОСОБА_8 відмовилася від прийняття спадщини 29.12.2005 згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України на користь малолітнього ОСОБА_5, який на час відкриття спадщини постійно проживав в місці її відкриття і продовжував проживати з овдовілою дружиною, ОСОБА_1, про що мати спадкодавця подала відповідну заяву нотаріусу, що визнано сторонами спору і узгоджується з листом завідуючої першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 22.10.2010 за № 4233/02-17.
З'ясовані згідно з ст. 213 ЦПК України обставини переконують суд в належності спадщини відповідно до ст.ст. 1267, 1274 ЦК України ОСОБА_3 і ОСОБА_9, кожному окремо, по ? частці та ОСОБА_2 в ? частці.
За життя ОСОБА_6 набув корпоративні права учасника ТОВ «Протекс-П» (код ЄДРПОУ 33767012) з часткою 15 000 гривень у статутному капіталі розміром 508 000 гривень, а так само учасника ТОВ «Дром Лтд» (код ЄДРПОУ 20223334) з часткою 110 000 гривень у статутному капіталі розміром 2 000 000 гривень, що вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дані яких узгоджуються з постановою слідчого від 08.07.2010 про закриття кримінальної справи № 630722099 (т. 1 а.с. 179-181). З постанови слідчого вбачається, що статутні капітали цих товариств повністю сплачені, проте нині товариства фінансово-господарську діяльність не здійснюють.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2008, яке після апеляційного розгляду 08.09.2008 набрало законної сили і за ухвалою Верховного Суду України стало остаточним 29.04.2009 (т. 1 а.с. 82-84, 132-133), встановлено і згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає, що за умовами інвестиційного контракту № А87 від 18.04.2001 відповідач ОСОБА_3 в м. Дніпропетровську придбав у жилому будинку під літ. «А-7» на вулиці Суворова, 10, квартиру під № 39 загальною площею 111,5 м 2 і жилою площею 73,8 м 2 , яка складається з трьох жилих кімнат поз. 3, 6, 7, коридору поз. 1, комор поз. 2, 5, 8, 10, туалету поз. 4, ванної поз. 9, про що виконком Дніпропетровської міськради на підставі рішення № 825 від 19.04.2002 видав 06.09.2002 свідоцтво про право власності з реєстрацією його набуття в державному реєстрі під № 2873-144.
20.11.2002 в м. Дніпропетровську приватний нотаріус ОСОБА_10 Дніпропетровського міського нотаріального округу із записом у реєстрі під № 667 посвідчив укладений цього ж дня відповідачем ОСОБА_3 договір з ОСОБА_6 і ОСОБА_1, на умовах якого згідно з ст.ст. 243, 244 ЦК УРСР цю квартиру на вулиці Суворова, 10/39, з інвентаризаційною вартістю 108 937 гривень 57 коп. відповідач передав в дар подружжю на праві спільної власності, визначивши кожному з них за ст. 112 ЦК УРСР частки ? і ? у спільному майні, відповідно (т. 1 а.с. 12).
За позивачем ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль «Ніссан мікра» 2004 року випуску на шасі №U1210036 з державним номерним знаком АЕ0481АА, що набутий нею сумісно з ОСОБА_6 за час їх шлюбу в жовтні 2004 року відповідно до ст. 60 СК України у спільну власність, що підтверджено свідоцтвом серії ЯАА № 823314 (т. 1 а.с. 11).
Так само, відповідно до ст. 60 СК України, за час шлюбу в квітні 2005 року ОСОБА_6 придбав сумісно з ОСОБА_1 у спільну власність автомобіль «Субару Форестер» 2005 року випуску на шасі №SG5LT55G049198 з державним номерним знаком 77704АА, який на праві керування був переданий у фактичне володіння відповідачу ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯАВ № 031403 (т. 1 а.с. 10).
Суд в оцінці заявленої позивачем половини вартості спірних автомобілів «Ніссан мікра» і «Субару Форестер» в сумі 30 300 і 75 750 гривень, відповідно, яку визнав відповідач ОСОБА_3, виходить з обґрунтування такої оцінки даними довідки-рахунка від 22.04.2004 і посвідчення митниці від 26.04.2005.
Розв'язуючи спір, суд згідно з ст.ст. 1 п. 2, 71, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнає свою юрисдикцію розглядати цю справу з регулюванням спірних цивільних відносин правом України з урахуванням сприяння дитині в цій категорії справ у здійсненні прав спадкування після батька і управління її майном у найвищих її інтересах відповідно до ст. 1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 за заявою України згідно з Законом № 69-V від 03.08.2008.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права фізичних осіб у спосіб, визначений законами України, з огляду на що спосіб захисту, до якого позиває по суду ОСОБА_1, не може бути застосований.
Так, відповідно до ст.ст. 177, 179, 190, 316 ЦК України об'єктом права власності визнається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, але, у всякому випадку, частина окремої неподільної речі самостійним об'єктом права власності бути не може, а тому і не підлягає визнанню. Водночас, неподільна річ на відповідній правовій підставі може набуватися у власність двох або більше осіб (співвласників) згідно з ст. 355 ЦК України, визнаючись спільним майном.
Згідно з ст.ст. 1218, 1226 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі право спільної сумісної власності ще до визначення частки спадкодавця та виділу її в натурі.
Позивач ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 70 СК України має право на половину спільного майна, нажитого за час шлюбу з спадкодавцем, з видачею нотаріусом згідно ст. 71 Закону України «Про нотаріат» відповідного свідоцтва.
Наведені посилки переконують суд в тому, що за встановлених обставин неподільні транспортні засоби і квартира, майнові (корпоративні) права складають спадкову масу, а до складу спадщини входять право на ? частки у праві спільної часткової власності на квартиру, право на половину від спільної сумісної власності на транспортні засоби та право одержати вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у статутному капіталі товариств.
За предметом і підставою первісних вимог позивач позиває по суду змінити правовідношення сумісної власності на часткову з визначенням згідно з ст. 356 ЦК України часток в праві (ідеальних), змінити розмір часток та присудити майно, а спосіб визнання речового права на частину речі вказаний нею внаслідок юридичної помилки у порядку визначення реальної частки, яка на межі судового розгляду у цій справі за ст.ст. 4, 11 ЦПК України не впливає. Звідси, з урахуванням предмета зустрічного позову у цій справі відповідно до ст.ст. 1278, 1279 ЦК України підлягає вирішенню спір про поділ спадщини між спадкоємцями до оформлення ними права на спадщину, чим усуваються сумніви в їх правах.
Таким чином, слідуючи тлумаченню Конституційним Судом України об'єкта судового захисту в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі про охоронюваний законом інтерес, шляхом припинення по суду правовідношення спільної часткової власності на майно, що складає спадкову масу, належить згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України захистити інтереси спадкоємців з виділом їх реальних часток у спадщині в натурі за аналогією статті 364 ЦК України, оскільки така допускається статтею 8 цього Кодексу до подібних за змістом цивільних відносин за відсутності прямого відсилання в ст. 1278 ЦК України. Відповідно за позивачами і відповідачем визнається право за ч. 2 ст. 15 ЦК України на захист тих інтересів, як співвласників, що не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, визначеним у ст. 3 ЦК України, в тому числі справедливості, добросовісності та розумності.
У з'ясованих обставинах батько спадкодавця зробив вкладення своєї власності для набуття спірної квартири і передачі її в дар молодому подружжю з метою забезпечення сім'ї спадкодавця житлом, з огляду на що інтереси малолітнього спадкоємця у користуванні житлом батьків і в управлінні цим майном відповідно до ст.ст. 176, 177 СК України набувають істотного значення. Беручи до уваги позитивні обов'язки держави за ст. 27 Конвенції ООН про права дитини дбати про збереження та використання майна в інтересах створення умов життя дитини, необхідних для її розвитку, присудження належної спадкодавцю частки у спільній частковій власності на спірну квартиру на користь малолітнього спадкоємця, над яким права батьківської опіки належать співвласнику цієї квартири, не суперечитиме засадам розумності цивільного законодавства і відповідає розміру його частки у спадщині.
З цих мотивів суд, за стійким внутрішнім переконанням, доходить висновку про присудження квартири в будинку на вулиці Суворова, 10, в натурі позивачам на праві спільної часткової власності, визначивши частку ОСОБА_5 в розмірі ?, а також про поділ інших рухомих речей в натурі між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем з огляду на виражені ними охоронювані законом інтереси в користуванні ними з урахуванням їх вартості з тим, щоб розподілене майно за вартістю відповідало розміру їх часток у спадщині.
За визначенням ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності, серед іншого, на отримання, зокрема, активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону. Відповідно до ст.ст. 147, 148 ЦК України розрахунки із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються за правилами для виходу такого учасника, за якими останній має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, або отримати майно в натурі, за домовленістю з товариством, спір з яким під цивільну юрисдикцію за ст. 16 ЦПК України не підпадає. З огляду на це суд визначає лише частку кожного спадкоємця, в якій до нього згідно з ст. 1216 ЦК України переходять корпоративні права.
Задля уникнення загрози небезпеки благополуччю дитини за час її відсутності на території України на виконання ст. 8 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 суд на засадах добросовісності згідно з ст. 217 ЦПК України самостійно вживає заходи забезпечення його виконання в найвищих інтересах дитини шляхом заборони відчуження її частки у праві спільної часткової власності на квартиру до часу, коли вона може самостійно повернутися в України і розпорядитися своїм житлом.
Керуючись ст.ст. 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Спадщину, що відкрилася 17.12.2005 після ОСОБА_6, поділити між спадкоємцями, виділивши ОСОБА_1 і ОСОБА_3, кожному окремо, по ? частці та ОСОБА_5 ? частку :
Присудити в натурі ОСОБА_1 на праві приватної власності автомобіль марки «Ніссан», 2004 року випуску, з державним номерним знаком АЕ0481АА.
Присудити в натурі ОСОБА_3 на праві приватної власності автомобіль марки «Субару», 2005 року випуску, з державним номерним знаком 777-04 АЕ.
Присудити в натурі ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на праві спільної власності трикімнатну квартиру № 39 у будинку під літ. «А-7» на вулиці Суворова, 10, в м. Дніпропетровську жилою площею 73,8 м 2 , визначивши їх частки розміром ? і ?, відповідно.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за кожним окремо, по ? частці і за ОСОБА_5 право ? частку корпоративних прав з частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дром Лтд» (код ЄДРПОУ 20223334, с. Старі Кодаки Дніпропетровського району і області) і з частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-П» (код ЄДРПОУ 33767012, с. Старі Кодаки Дніпропетровського району і області), що належать до складу спадщини після ОСОБА_6.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в задоволені інших вимог та ОСОБА_3 в іншій частині зустрічного позову відмовити.
Заборонити будь-кому від імені ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належної йому ? частки у праві спільної власності на трикімнатну квартиру № 39 у будинку під літ. «А-7» на вулиці Суворова, 10, в м. Дніпропетровську жилою площею 73,8 м 2 до досягнення ОСОБА_5 повноліття дев'ятого квітня 2021 року.
Рішення підлягає оскарженню до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії.
Суддя
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2013 |
Оприлюднено | 07.10.2014 |
Номер документу | 40685942 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні