Рішення

від 24.09.2014 по справі 9/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/32 24.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго", м. Київ

про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 76 773, 58 грн.

за участю представників:

від позивача : Острова В.В. - представник за довіреністю № 47-2 від 08.01.2014 р. від відповідача :Петрищак М.Я. - представник за довіреністю № 4 від 17.04.2014 р. Пампуха Л.О. - представник за довіреністю № 5 від 24.04.2014 р. від третьої особи :Король О.М. - представник за довіреністю № 91/2013/12/31-23 від 31.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року до господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" (далі - ТОВ "Тінент", відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 763/409 від 15.02.2011 р. в сумі 90 287,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вказаного договору в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" утворилась заборгованість в сумі 90 287,53 грн.

У позові КП УЖГ Дніпровського району м. Києва просило суд стягнути з ТОВ "Тінент" заборгованість в сумі 90 287,53 грн., з яких 76 182,37 грн. - борг за спожиті послуги, 6 698,21 грн. - інфляційних втрат, 2 107,51 грн. - 3% річних, 5 299,44 грн. - пені за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватне акціонерне товариство "Київенерго".

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року (суддя Бондаренко Г.П.) позовні вимоги (з урахуванням їх змін) задоволено, стягнуто з ТОВ на користь КП УЖГ Дніпровського району м. Києва 80 156, 09 грн. основного боргу, 2 299, 17 грн. - 3 % річних, 6 983, 68 грн. - інфляційної складової боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Головіною К.І.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги неодноразово зменшував, остаточно (заява про зменшення позовних вимог від 03.07.2014 р.) просив стягнути з ТОВ "Тінент" заборгованість за надані послуги в сумі 69 830,65 грн., 5 010, 52 грн. - інфляційних втрат, 1 932, 41 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., а всього 76 773, 58 грн. Вказані вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача позов визнали частково, зазначили, що у ТОВ "Тінент" існує заборгованість зі сплати послуг гарячого водопостачання, але в меншій сумі ніж заявлено, крім того, заборгованість по центральному опаленню, холодному водопостачанню та холодній воді, що йде на підігрів, у відповідача відсутня. Просили відмовити в цій частині позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні вважав, що позов підлягає задоволенню з підстав, визначених позивачем.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тінент" (споживач) укладено договір № 763/409 про надання комунальних послуг (далі - договір). Строк дії договору - з 15.02.2008 року по 15.02.2011 року.

За умовами п.п. 1.1 позивач на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", АТ "Київенерго", ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль") зобов'язався транспортувати по внутрішньо будинкових мережах за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 40 (приміщення магазину на 1 поверсі багатоповерхового будинку), комунальні послуги, а відповідач у відповідності до даного договору (п.п. 1.2) зобов'язався прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Відповідно до додатку № 1 договору відповідачу надаються комунальні послуги з:

- центрального опалення (пропорційно опалювальній площі 669,10 кв.м.);

- гарячого водопостачання (у процентному відношенні 31%);

- холодного водопостачання та каналізації;

- холодної води на підігрів.

Згідно з п. 2.1 договору облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табулярах та груп рахунках.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги поточного місяця в сумі, що визначаються на рівні сум минулого місяця. Перерахунок за фактично спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів. Суму по кожному виду комунальних послуг, добір (зарахування), ПДВ, пред'являють до сплати платіжною вимогою - дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати. Споживач отримує платіжні вимоги - доручення під розпис відповідальної особи.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що підприємство не несе відповідальності за несвоєчасне включення, не включення, відключення центрального опалення постачальною організацією послуг з причин наявності боргу за теплоносії за споживачем чи по об'єкту в цілому, а також з інших технічних причин, усунення яких не є в компетенції підприємства.

У судовому засіданні встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року позивачем були надані відповідачу комунальні послуги з гарячого водопостачання, холодного водопостачання і каналізації, а також з холодної води на підігрів, що підтверджується витягами з облікових карток (табулярів) ТОВ "Тінент" по кожному виду послуг.

Вказані послуги відповідно до укладеної між сторонами угоди відповідач повинен був оплатити в обумовлений в цій угоді строк.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується наявними доказами, послуги з холодного водопостачання та холодної води, що йде на підігрів, які були надані позивачем у заявлений період, на час розгляду справи ТОВ "Тінент" сплатило.

Вказане підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, а також письмовими поясненнями представника позивача, відповідно до яких внаслідок звірки заявлених до стягнення сум за цими видами послуг встановлено, що відповідач після порушення провадження у справі вищевказану заборгованість сплатив, а, отже, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з послуг на холодне водопостачання на суму 301, 16 грн. та холодну воду, що йде на підігрів, на суму 308, 23 грн. провадження по справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі ст. 80 ГПК України (п. 1-1).

Також з наданих відповідачем платіжних доручень, якими він сплачував комунальні послуги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, вбачається, що ТОВ "Тінент" свої зобов'язання по сплаті послуг з гарячого водопостачання за договором виконало неналежним чином та сплатило лише 6678, 63 грн. (платіжні доручення №№ 23 від 03.02.2009 р., 45 від 27.02.2009 р.,, 65 від 31.03.2009 р., 98 від 08.05.2009 р., 3 від 27.05.2009 р., 19 від 17.06.2009 р., 92 від 09.10.2009 р., 113 від 09.11.2009 р., 137 від 10.12.2009 р., 146 від 06.07.2010 р., 175 від 29.07.2010 р., 182 від 04.08.2010 р., 236 від 21.10.2010 р., 250 від 18.11.2010 р., 292 від 09.02.2011 р.), внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 7446, 63 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно з Законом України "Про теплопостачання" теплогенеруюча або теплопостачальна організація укладає окремий договір купівлі-продажу теплової енергії з власником відповідного майна або юридичною особою, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати всієї суми заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за послуги з гарячого водопостачання на суму 7446, 63 грн. по договору № 763/409 від 15.02.2008 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення, суд встановив таке.

Згідно додатку № 1 до договору обсяги реалізованої теплової енергії визначаються розрахунковим методом згідно табулярів АК "Київенерго" або ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" по особистому рахунку 620577 пропорційно опалювальної площі 669,10 кв.м, відповідне загальне проектне навантаження на нежитлові приміщення 50, 82 % ? 10, 66 Гкал/міс.

При цьому судом встановлено, що в приміщенні за адресою: м. Київ, бул. Перова, 40, було відсутнє внутрішнє вітринне опалення з початку опалювального сезону 2009 - 2010 років. Обігрів приміщення здійснювався від стояків центрального опалення, температура в приміщенні складала + 12 С°. У подальшому сторони намагались вирішити питання відновлення роботи вітринного опалення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до третьої особи з проханням врахувати відсоток відсутності вітринного опалення в приміщенні відповідача при нарахуванні за комунальну послугу з центрального опалення, на що отримав відповідь про необхідність звернутися до АЕК "Київенерго" за відповідним проектом, який буде підставою для перерахунку.

Позивач з розміру загального теплового навантаження, яке надається в обліковій картці (табулярі) АЕК "Київенерго" № 620577 на інших споживачів, вирахував об'єм споживання у процентному відношенні, виходячи з опалювальної площі, займаної відповідачем. Також від загальної опалювальної площі відповідача 669,10 кв.м позивач відрахував площу вітрини 57,9 кв.м. (згідно з оціночним актом № 1 інвентаризаційної справи загальна площа вітрин відповідача склала 57,9 кв.м.) та зробив перерахунок на площу 611,2 кв.м. Таким чином, відсоток споживання опалення ТОВ "Тінент" позивач зменшив на 4,4% від розміру загального теплового навантаження інших споживачів.

Отже, за перерахунком позивача (згідно з заявою про зменшення позовних вимог від 03.07.2014 р.) загальний розмір заборгованості ТОВ "Тінент" за надані послуги з центрального опалення за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року склав 59 174, 96 грн. (82040,14 грн. нарахувань - 6351,72 грн. перерахунку - 16513, 46 грн. часткової сплати).

Разом з тим, судом встановлено, що перерахунок позивач здійснив невірно, оскільки неправильно врахував відсоток споживання вітринного опалення, яке було відключене та не працювало у відповідача в заявленому періоді.

Так, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 29 від 26.03.2013 року, проведеної під час розгляду даної справи, було встановлено навантаження теплової енергії, що приходиться на "вітринне опалення" від загального об'єму теплової енергії, яка постачається для опалення нежитлового приміщення (торгівельної зали), що належить ТОВ "Тінент" в будинку № 40 на бульварі Перова в м. Києві, та склало 74,94%.

На підставі експертних аналітичних розрахунків кількість теплової енергії, що могла бути спожита в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року на потреби опалення приміщення торговельної зали, що належить ТОВ "Тінент", складає 192,12 ГДж. Згідно проектних даних сумарна вертикальна площа засклення вітрин у торгівельній залі магазину складає 96,225 кв.м. Площа вітрини в плані (винесена конструкція вітрини) дорівнює 42,34 кв.м. Експертні дослідження виявили енергоефективну реконструкцію засклення вітрин з використанням однокамерних склопакетів по всій площі вітрини.

Вказаний висновок суд приймає у якості належного та допустимого доказу у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України та як такий, що узгоджується з установленими обставинами у справі.

Отже, враховуючи експертне дослідження, судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року відповідачу було транспортовано по внутрішньо будинкових мережах комунальну послугу з центрального опалення в обсягу: січень 2009 року - 3, 16867 Гкал; лютий 2009 року - 2, 76403 ГКал; березень 2009 року - 2, 71940 ГКал; квітень 2009 року - 0,44308 ГКал; жовтень 2009 року - 1,19368 ГКал; листопад 2009 року - 2,19061 ГКал; грудень 2009 року - 3, 94683 ГКал; січень 2010 року - 5, 26097 ГКал; лютий 2010 року - 2,79169 ГКал; березень 2010 року - 2,87439 ГКал; квітень 2010 року - 0,10993 ГКал; жовтень 2010 року - 1,75947 ГКал; листопад 2010 року - 1,89188 ГКал; грудень 2010 року - 4,17859 ГКал.

Крім того, суд приймає до уваги, що для нарахування відповідачу вартості спожитої теплової енергії для потреб опалення позивач застосував тарифи, які були скасовані та визнані незаконними.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно із ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 20 Закону України від 02.06.2005 року № 2633-IV "Про теплопостачання" (в редакції, чинній станом на 15.02.2008 року) тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктами 1-3 ст. 31 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній станом на 15.02.2008 року) порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Так, позивач за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року застосував тарифи з централізованого опалення, затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 25.12.2008 року № 1780/1, від 05.02.2009 року № 127, від 05.02.2009р. № 128, від 02.03.2009 року № 230, від 29.04.2009 року № 517, від 30.06.2009 року № 758.

Разом з тим, судом встановлено, що вказані Розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про необхідність здійснення перерахунку йому плати за теплову енергію, спожиту за вказаний період на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. (в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.), оскільки у сторін по справі відсутній обов'язок застосовувати тарифи на теплову енергію, які суперечать Законам України та визнані нечинними.

З огляду на викладене, здійснивши перерахунок заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення відповідно до вищевказаних тарифів та об'ємів споживання теплової енергії, суд приходить до висновку, що позивач надав відповідачу вказаного виду послуг вартістю 20 867, 78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем сплачена частково, а саме - на суму 17 514, 31 грн., що не заперечується також відповідачем у наданому ним розрахунку, а отже, послуги центрального опалення залишились несплаченими на суму 3 353,47 грн.

Оскільки доказів належної оплати всієї суми заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за послуги з центрального опалення на суму 3 353,47 грн. по договору № 763/409 від 15.02.2008 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача наявна загальна сума заборгованості за надані позивачем послуги в розмірі 10800, 10 грн. (7446, 63 грн. за гаряче водопостачання + 3 353,47 грн. за опалення), яка підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 5 010, 52 грн. та 1 932, 41 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., суд зазначає, що нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, однак, з урахуванням того, що суд встановив меншу суму основного боргу, наявного у відповідача, нарахування вказаних матеріальних втрат підлягають перерахунку.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 2432, 75 грн. та 648, 01 грн. - 3% річних за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов частково.

Вирішуючи питання про залучення до розгляду справи в якості третіх осіб - Відкритого акціонерного товариства АК "Водоканал", Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", СП "Укр-Кан-Пауер", суд виходив з того, що за вказані особи не є сторонами договору № 763/409 від 15.02.2008 р. та рішення про стягнення заборгованості за цим договором не вплине на їх права та обов'язки, чого не заперечували сторони у справі.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35, 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 763/409 від 15.02.2011 р. в сумі 76 773, 58 грн. припинити в частині стягнення заборгованості з послуг на холодне водопостачання та холодну воду, що йде на підігрів, в сумі 609, 39 грн.

Позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 763/409 від 15.02.2011 р. в сумі 76 164, 19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінет" (02139, м. Київ. бул. Перова, 40; код ЄДРПОУ 30973467) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612) 10 800, 10 (десять тисяч вісімсот) грн. 10 коп. основного боргу, 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 75 коп. - інфляційної складової боргу, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 01 коп. - 3 % річних.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінет" (02139, м. Київ. бул. Перова, 40; код ЄДРПОУ 30973467) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612) 163 (сто шістдесят три) грн. 24 коп. державного мита та 42 (сорок дві) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 24 вересня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 30 вересня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна