Рішення

від 29.09.2014 по справі 916/2772/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2014 р.Справа № 916/2772/14

за позовом Заступник прокурора Одеської області, в інтересах держави,

в особі Головного управління Держземагентства в Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРДИС"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Браїловська А.А. - довіреність

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Заступник прокурора Одеської області, в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагентства в Одеської області (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРДИС" (далі - Відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, загальною площею 8,0 га, розташованої на території Овідіопольскої селищної ради, укладеного 11.11.2013р. між позивачем та відповідачем та про зобов'язання повернути вказану земельну ділянку.

Позивач - Головне управління Держземагентства в Одеської області позов не підтримав, про що зазначено у письмових поясненнях.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях від 23.09.2014р.

В С Т А Н О В И В :

11.11.2013р. між позивачем - Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Вердис" укладено договір оренди землі № 6 , відповідно до якого останньому у користування із земель сільськогосподарського призначення строком на 49 років надано земельну ділянку загальною площею 8,0 га (кадастровий номер 5123755100:01:002:0677) для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів. Договір укладено на підставі наказу начальника Головного управління Держземагентства в Одеській області за № ОД/5123755100:01:002/00000121 від 11.11.2013р.

Заступник прокурора Одеської області просить суд визнати недійсним вказаний договір та повернути земельну ділянку Головному управлінню Держземагентства в Одеської області посилаючись на наступне.

Згідно листа відділу Держземагентства у Овідіопольському районі за № 10-1520-0.12-2231/2-14 від 07.07.2014 базова вартість 1 кв.м. земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах Овідіопольської селищної ради складає 182,71 грн., а тому загальна вартість вищезазначеної земельної ділянки становить 14 616 800 гривень.

Прокурор зазначає, що відповідно до п. 2.4 вказаного договору, нормативна грошова оцінка на час укладання договору оренди не була проведена

Рішенням Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 за № 631-VI затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району (за межами населених пунктів), у тому числі, і земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до інформації відділу Держземагентства в Овідіопольському районі за № 10-1520-0.1-2550/2-14 від 30.07.2014р. середня вартість 1 кв.м земель вказаної категорії складає 160,36 гривень, а тому середня нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає: 12 828 800 гривень.

Відповідно до положень Податкового кодексу України мінімальна річна ставка орендної плати за користування земельними ділянками встановлена у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, середня мінімальна річна орендна плата за користування спірною земельною ділянкою у ТОВ „Вердис" повинна складати 384 864 гривень на рік.

В той же час, згідно п. 4.1 оспорюваного договору річна орендна плата за користування ТОВ „Вердис" земельною ділянкою складає лише 90 033,12 гривень на рік.

Позивач - Головне управління Держземагентства в Одеської області позов не підтримав, зазначивши у письмових поясненнях, що станом на 2013 рік діючим на час укладення договору оренди законодавством було передбачено можливість визначення орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки та спірним договором сторони погодили всі істотні умови Договору.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що прокурором у позовній заяві не наведено, чим саме при укладанні Договору оренди землі від 11.11.2013 р. були порушені права держави, в особі головного управління, яке в межах наданих законодавством повноважень уклало вказаний Договір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд вирішив, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 144 ГК України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом пункту 3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, на підставі наказу головного управління від 11.11.2013р № ОД/5123755100:01:002/00000121 між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕРДИС" укладено Договір оренди землі № 06 від 11.11.2013р.

За вказаним Договором в оренду була передана земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів загальною площею 8,0000 га строком на 49 років.

В позовній заяві прокурор основною підставою визначення договору недійсним вважає не проведення на момент укладення договору оренди землі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, діючим дату укладення спірного договору законодавством було передбачено можливість (мінімальний розмір, порядок його визначення та форму розрахунку) визначення орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

На момент укладення Договору розмір орендної плати визначався з урахуванням вимог законодавства, виходячи з розміру земельного податку на підставі розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності, грошова оцінка якої не проведена станом на 11.11.2013 (Додаток № 1 до Договору). Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі" була встановлена у розмірі 12-ти земельних податків, що становить 90033,12 грн. за рік., оскільки, на час укладання договору, ст. 288 Податкового кодексу України було встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 4.1 Договору встановлено що після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724 „Деякі питання оренди земель" встановлена форма розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статей 277, 278, 288 Податкового кодексу України (в редакції від 01.10.2013) встановлено порядок визначення розміру орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності при передачі їх в оренду, якщо їх нормативну грошову оцінку не проведено.

Отже, на думку суду, проводячи розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою, головне управління діяло відповідно до норм чинного на момент укладення договору оренди землі законодавства.

Згідно з частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель визначає Порядок, який розробляється на підставі Методики.

З урахуванням того, що цільове призначення новосформованих (із сільськогосподарських земель) земельних ділянок - „для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів", їх нормативна грошова оцінка повинна проводитись на підставі Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278 (далі Методика) та Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 р. № 508 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 року за № 1573/2410, набрання чинності 27 вересня 2013 року.

Проте, враховуючи положення пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, згідно з яким „Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом" нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проведена та оприлюднена у період з 27 вересня 2013 року по 15 липня 2014 року набуватиме чинності лише з 1 січня 2015 року.

Тому, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 31.03.2014 р) розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для несільськогосподарських земель визначався у договорі не менше трикратного розміру земельного податку, який відповідно до пункту 276.6 статті 276 та пункту 278.1 .статті 278 Податкового кодексу України розраховувався виходячи з даних нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за формою, зазначеною у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. № 1724 „Деякі питання оренди земель".

Лише з 01.04.2014р. із набуттям чинності Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. № 1166-VII, на законодавчому рівні було виключено можливість встановлення ставки орендної плати за використання в земель державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення на рівні не менше трикратного розміру земельного податку, який розраховувався виходячи з даних нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, яка затверджена розпорядженням Одеської обласної Ради народних . депутатів „Про грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в області" від 23.06.1995р. № 287/95 (копія додається) і становить на момент укладення договору 18 757 грн.

Згідно нової редакції підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України укладання договорів оренди земель державної та комунальної власності з 1 квітня 2014 року можливе лише за наявності нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки.

Суд також враховує, що на сьогоднішній день рішенням Овідіопольської районної ради Одеської області № 631-VI від 11.07.2014 затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), яка вводиться в дію (крім земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами) з 01.01.2015.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків,

- порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Суд встановив, що при укладенні договору оренди були дотримані всі істотні умови, визначені ст. 15 Закону України „Про оренду землі", а нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договорів оренди землі і, як зазначалось вище, на момент укладення спірного договору, така оцінка не була обов`язковою .

Отже, доводи прокурора відносно невідповідності укладеного договору вимогам ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор мотивуючи свої позовні вимоги посилається на лист Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області № 10-1520-0.12-2231/2-14 від 07.07.2014, вказуючи на те, що базова вартість 1 кв.м. земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах Овідіопольської селищної ради складає 182,71 грн., загальна вартість вищезазначеної земельної ділянки становить 14616800грн.

Визначена в листі нормативна грошова оцінка (базова вартість 1 кв.м земель промисловості) стосується земельних ділянок, розташованих на території смт Овідіополь Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, тобто в межах населеного пункту.

За Договором оренди землі № 06 від 11.11.2013р. в оренду передавалась земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), з цього вбачається, що вказана у листі базова вартість 1 кв.м земель промисловості ніякого відношення до переданої земельної ділянки не має.

Тобто, посилання прокурора у позові на цей лист Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області є безпідставним.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійним спірного договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 8 га є похідними від вимог про визнання недійсним вищевказаного договору, то вони, також, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з покладенням на позивача витрати з судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1) У задоволенні позову відмовити повністю.

2) Стягнути з Головного управління Держземагентства в Одеської області (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код - 38296300) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997 - 1218 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 01.10.2014р.

Суддя О.А. Демешин