Постанова

від 04.12.2014 по справі 916/2772/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 916/2772/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2523 від 17.10.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.за участю представників сторін:

від прокуратури - Малєєв О.М. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Головного управління Держземагентства в Одеській області - Брайловська А.А. - за довіреністю;

від ТОВ «Вердис» - Буламрі А.А. - за довіреністю; Васка В.М. - директор

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 29 вересня 2014 року

по справі №916/2772/14

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис»

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

(склад учасників процесу зазначено відповідно до оскарженого рішення)

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 04.12.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У липні 2014 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що прокуратурою Одеської області здійснено проведення перевірки, за результатами якої встановлено, що 11.11.2013 року між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та ТОВ "Вердис" укладено договір оренди землі №06, предметом якого є передача в користування відповідачу земельної ділянки загальною площею 8,0 га строком на 49 років для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме в порушення вимог ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка за вимогами ЗУ „Про оцінку земель" являється основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що, в свою чергу, призвело незатвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (надалі - НГОЗД) районною радою в порушення вимог ст.23 ЗУ «Про оцінку земель», та недоотримання державою певних грошових коштів через неправильний розрахунок розміру орендної плати. Отже, сторонами спірного договору оренди вчинено правочин з порушенням вимог ч.1 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі №06 від 11.11.2013 року в порядку ст.215 ЦК України із зобов'язанням ТОВ "Вердис" повернути Головному управлінню Держземагентства в Одеській області земельну ділянку загальною площею 8 га, що розташована на території Овідіопольської селищної ради.

14.08.2014р. Головне управління Держземагентства в Одеській області подало суду першої інстанції пояснення, в яких, зокрема, зазначило, що не підтримує позовні вимоги прокурора та на підставі ст.ст.22,29 ГПК України відмовляється від позову, поданого заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до ТОВ «Вердис».

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2014р. (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Головного управління Держземагентства в Одеській області до Державного бюджету України 1218грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст.11, 203, 204, 215, 628 ЦК України, ст.ст.67, 144, 180, 207 ГК України, ст.201 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 21 ЗУ „Про оренду землі", ст. ст. 271, 277, 278, 288 Податкового кодексу України та вмотивовано тим, що на дату укладення між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та ТОВ "Вердис" спірного договору оренди земельної ділянки №06 від 11.11.2013 року чинне законодавство не передбачало обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, для визначення розміру орендної плати при передачі їх в оренду, виходячи з положень ст. 21 ЗУ „Про оренди землі" та Податкового кодексу України. Суд, дослідивши листа Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області за №10-1520-0.12-2231/2-14 від 07.07.2014 року, на який посилався заступник прокурора Одеської області, мотивуючи свої позовні вимоги, вказав, що визначена в цьому листі нормативна грошова оцінка (базова вартість 1 кв.м земель промисловості) стосується лише земельних ділянок, розташованих в межах населеного пункту смт. Овідіополь, тоді як за оспорюваним договором оренди землі № 6 від 11.11.2013 року в оренду передавалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту, тому посилання заступника прокурора Одеської області на вказаний вище лист від 07.07.2014 року є безпідставним. Суд також вказав, що виходячи з положень ст. 15 ЗУ „Про оренди землі", нормативна грошова оцінка земельної ділянки не являється істотною умовою договору оренди землі, а відтак відсутні законні підстави для визнання недійсним договору оренди землі № 6 від 11.11.2013 року в порядку ст. ст. 203, 215 ЦК України, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду від 29.09.2014р. , заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Одеської області зазначає, що судом під час прийняття оскаржуваного рішення від 29.09.2014 року не враховані положення ст. ст. 13, 20, 21, 23 ЗУ „Про оцінку земель", ст. 21 ЗУ „Про оренду землі" відповідно до яких розмір орендної плати земельних ділянок державної та комунальної власності розраховується виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджується рішенням відповідної районної ради. Судом не взяті до уваги листи відділу Держземагентства у Овідіопольському районі за № 10-1520-0.12-1898/2-14 від 12.06.2014 року та Овідіопольської районної ради за № 02-19/01-164/205/1 від 12.06.2014 року на підтвердження тієї обставини, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за оспорюваним договором від 11.11.2013р. не розроблялась та не погоджувалась відповідною районною радою. Також суд дійшов до хибного висновку, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не являється істотною умовою договору оренди землі, що стало підставою для відмови в задоволенні позову; суд не звернув увагу на те, що за чинним законодавством саме розмір орендної плати земельної ділянки, яка в свою чергу розраховується виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки і яку не визначено під час укладення договору оренди землі №6 від 11.11.2013р., є істотною умовою договору, а відтак, укладення оспорюваного договору з порушенням істотної умови договору є законною підставою для визнання недійсним договору оренди землі №6 від 11.11.2013р. в порядку ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники ГУ Держземагентства в Одеській області та ТОВ «Вердис» заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення та за мотивами, викладеними в запереченнях в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників процесу , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та додаткових доказів, наданих прокурором на вимогу апеляційного господарського суду, встановлено, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 28.09.2012р. №1061/А-2012 надано ТОВ «Вердис» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років орієнтовною площею 8га із земель сільськогосподарського призначення (пасовища), які не надані у власність або користування та перебувають у запасі для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту)» (пункт 1 розпорядження).

11.10.2012р. ТОВ «Вердис» звернулося до ТОВ «Регіональний земельно-кадастровий аналітичний центр» з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у довгострокову оренду.

ТОВом «Регіональний земельно-кадастровий аналітичний центр» у 2012 році був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Вердис» у довгострокову оренду.

24.10.2013р. уповноважена особа ТОВ «Вердис» - Васка В.М. звернувся до начальника Головного управління Держземагентства в Одеській області з заявою про затвердження вищезазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду.

Заяву оформлено за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005р. №1176 (в редакції постанови від 03.09.2008р. №778), відповідно до ст.7 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», прийнято державним реєстратором Овідіопольського району та зареєстровано в ГУ Держземагентства в Одеській області 29.10.2013р. за №13-6797/15.

Наказом Головного управління Держземагентства в Одеській області №ОД/5123755100:01:002/00000121 від 11.11.2013р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) (пункт 1 наказу).

Надано ТОВ «Вердис» в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 8,000га із земель сільськогосподарського призначення, у тому числі: пасовища - 8,000га, кадастровий №5123755100:01:002:0677, для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) (пункт 2 наказу).

До проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлено орендну плату у розмірі 12 земельних податків за 1 рік (пункт 3 наказу).

Вирішено також після проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження її у встановленому законодавством порядку встановити річну орендну плату у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі (пункт 3.1 наказу).

ТОВ «Вердис» відшкодувати у двомісячний строк витрати сільськогосподарського виробництва у сумі 222204грн. із зарахуванням їх до відповідних бюджетів у розмірах, визначених чинним законодавством. (за поясненнями директора ТОВ «Вердис» витрати досі не відшкодовані, кошти до бюджету не сплачені).

11.11.2013р. між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердис» (Орендар) укладено договір оренди землі №06 (надалі - Договір оренди).

Відповідно до п.1.1. Договору оренди Орендодавець на підставі наказу Головного управління Держземагентства в Одеській області від 11.11.2013р №ОД/5123755100:01:002/00000121 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

Згідно із п.2.1 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів загальною площею 8,000га(вісім гектарів) у тому числі: пасовища - 8,000га.

У пункті 2.2 Договору оренди зазначено кадастровий номер земельної ділянки: 5123755100:01:002:0677; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ):11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п.2.4 Договору оренди).

Відповідно до п.п.3.1,3.2 Договору оренди він укладений строком на 49 років та право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (право оренди зареєстроване 04.12.2013р. згідно даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2013р.).

Згідно із п.4.1 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Овідіопольської селищної ради в ВДК у Овідіопольському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 90033,12грн. за 1 рік, що складає 7502,76грн. за один місяць. Після проведення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п.6.1. Договору оренди).

Підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є: розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 28.09.2012р. №1061/А-2012 «Про надання ТОВ «Вердис» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту)» (п.6.2 Договору оренди).

Відповідно до п.9.4.7 Договору оренди орендар зобов'язаний протягом 1 (одного) року здійснити заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується та забезпечити відповідно до вимог законодавства використання результатів нормативної грошової оцінки земельної ділянки при визначенні орендної плати .

Відповідач не заперечує, що на дату виникнення спору в суді, ухвалення оскарженого рішення та станом на 04.12.2014р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, доказів ініціювання відповідної процедури ТОВ «Вердис» суду не надано.

Прокурор оспорює дійсність Договору оренди, вважаючи, що при його укладанні грубо порушені вимоги ст.ст.13, 23 ЗУ «Про оцінку земель», оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась Овідіопольською районною радою, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ст.203 ч.1, ст.215 ЦК України, ст.15 ЗУ «Про оренду землі».

Суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки при укладенні Договору оренди сторонами були визначені всі істотні умови, визначені ст.15 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договорів оренди землі.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду наступного.

Згідно із ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст.15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Іншим законом України, який регулює питання набуття орендарем права оренди земельної ділянки, є Закон України «Про оцінку земель».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» (в редакцій, чинній станом на день укладання спірного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 ЗУ «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.ч.2-3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами . Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 8га, що була надана в оренду ТОВ «Вердис», Овідіопольською районною радою не затверджувалась, оскільки технічна документація з НГОЗД в порушення вимог ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» не розроблялась на замовлення ТОВ «Вердис».

В порушення вимог ч.3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» ТОВ «Вердис» не видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, розмір орендної плати за землю при укладанні оспорюваного договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ТОВ «Вердис» за договором, укладеним з порушенням вимог ст.ст.13,23 ЗУ «Про оцінку земель».

Частина 2 статті 15 ЗУ «Про оренду землі» окрім відсутності однієї з істотних умов в договорі оренди встановлює таку підставу для визнання його недійсним, як порушення вимог ст.ст.4-6 цього Закону, а ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що право оренди набувається на підставах та в порядку , передбачених цим та іншими законами .

Враховуючи, що право оренди за оспорюваним договором набуто ТОВ «Вердис» з порушенням порядку, встановленого ст.13, ч.2 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» , апеляційний господарський суд вважає доведеним недотримання вимог чинного законодавства при укладенні спірного та констатує помилковість висновків суду першої інстанції протилежного змісту.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено недодержання в момент укладення Договору оренди землі від 11.11.2013р. вимог ст.13, ч.ч.2,3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель», спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України на майбутнє відповідно до ст.236 ЦК України.

Посилання позивача та відповідача та положення ст.ст.285,288 Податкового кодексу України, які на їх думку підтверджують необов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності для її передачі в оренду, колегія суддів відхиляє як хибні, позаяк Податковий кодекс України не регулює питання порядку укладення договорів оренди земельних ділянок та процедури визначення істотних умов таких договорів (орендної плати за землю), а також жодна норма ПК України не звільняє платників податків від виконання вимог ст.ст.6,13,23 ЗУ «Про оцінку земель».

Колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на те, що чинність Наказу Головного управління Держземагентства в Одеській області від 11.11.2013р. №ОД/5123755100:01:002/00000121 (яким оформлено рішення про передачу ТОВ «Вердис» в оренду спірної земельної ділянки на виконання повноважень цього органу, визначених ч.4 ст.122 ЗК України), не є перешкодою для визнання договору №06 від 11.11.2013р. недійсним, оскільки згаданий Наказ не є актом індивідуальної дії у розумінні чинного законодавства, його видання позивачем є втіленням Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб, затверджених Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.2013р. №72 із змінами, внесеними Наказом від 09.04.2013р., не зареєстрованих Міністерством юстиції України в реєстрі нормативно-правових актів (надалі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Методичних рекомендацій ці методичні рекомендації визначають рекомендований механізм порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб. Рішення територіальних органів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування рекомендується приймати у вигляді наказу (далі - наказ). Наказ рекомендується приймати по кожній земельній ділянці окремо.

Згідно п.1.11 Методичних рекомендацій у разі якщо проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності розроблені на підставі рішень, прийнятих до 01.01.2013 року органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які на той час відповідно до повноважень, встановлених статтею 122 Земельного кодексу України, розпоряджалися земельними ділянками, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та надання її у власність або користування рекомендується приймати відповідним територіальним органом (у даній справі рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою видано Одеською обласною державною адміністрацією розпорядженням від 28.09.2012р. №1061/А-2012).

Правова позиція ГУ Держземагентства в Одеській області суперечить рекомендаціям, наданим у розділі 4 Методичних рекомендацій, а саме: згідно п.4.1 при надходженні (після державної реєстрації земельної ділянки та права власності держави на неї) до територіального органу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) разом із проектом договору оренди земельної ділянки, підписаного юридичною або фізичною особою (у разі передачі земельної ділянки в оренду), відповідному територіальному органу рекомендується у строк, що не перевищує п'яти днів, перевірити: - зміст проекту землеустрою на відповідність вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій", статті 186 1 Земельного кодексу України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686; - зміст технічної документації із землеустрою на відповідність вимогам статті 55 Закону України "Про землеустрій" та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686; - зміст проекту договору оренди земельної ділянки на відповідність вимогам Закону України "Про оренду землі" (у разі передачі земельної ділянки в оренду); - наявність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (у разі передачі земельної ділянки у користування).

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій визначено, що у разі невідповідності земельному законодавству або наявності зауважень до матеріалів, зазначених у пунктах 4.1 та 2.5 цих Методичних рекомендацій, відповідному територіальному органу протягом п'яти днів рекомендується інформувати заявника про відмову у наданні земельної ділянки із зазначенням конкретних причин відмови.

Отже за відсутністю витягу з технічної документації НГОЗД (у разі передачі в користування) територіальним органом Держземагентства рекомендовано інформувати заявника про відмову у наданні земельної ділянки із зазначенням конкретних підстав відмови.

Крім того, договір оренди оспорюється прокурором не з підстав перевищення ГУ Держземагентства в Одеській області своїх повноважень з розпорядження землями державної власності, а у зв'язку із недотриманням вимог ЗУ «Про оцінку земель», тому для визнання його недійсним не є обов'язковим скасування (визнання недійсним) Наказу від 11.11.2013р. №ОД/5123755100:01:002/00000121 (виходячи з роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п.2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»»).

Викладену у поясненнях ГУ Держземагентства в Одеській області відмову від позову (а.с.40) колегія суддів не вважає заявою про відмову від позову у розумінні ч.1 ст.78 ГПК України у зв'язку з її неналежним процесуальним оформленням, відповідно, у господарського суду першої інстанції не було підстав для її розгляду в порядку ст.78 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.12.2013р. позивач передав ТОВ «Вердис» земельну ділянку площею 8,0га за Актом приймання-передачі земельної ділянки (додаток №2 до договору від 11.11.2013р.).

У зв'язку з визнанням недійсним Договору оренди від 11.11.2013р., у відповідності до норм ч.1 ст.216 ЦК України, спірна земельна ділянка підлягає поверненню ТОВом «Вердис» Головному управлінню Держземагентства в Одеській області.

Вищий господарський суд у п.2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»» звернув увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Отже визнаний апеляційним господарським судом недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.11.2013р. №6 припиняється на майбутнє.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів скасовує оскаржуване рішення господарського суду Одеської області у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача в рівних частках, оскільки спір в суді виник внаслідок неправильних дій обох сторін.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2014р. по справі №916/2772/14 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5123755100:01:002:0677) загальною площею 8,0га, розташованої на території Овідіопольської селищної ради, який 11.11.2013р. укладено між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердис».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердис» повернути Головному управлінню Держземагентства в Одеській області земельну ділянку (кадастровий номер 5123755100:01:002:0677) загальною площею 8,0га, що розташована на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 09.12 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.