Постанова

від 10.12.2014 по справі 916/2772/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

        ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "10" грудня 2014 р. Справа № 916/2772/14  Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В. (Без виклику сторін та проведення судового засідання) Розглянувши питання про прийняття додаткової постанови до постанови  Одеського апеляційного господарського суду від  04.12.2014р.  за апеляційною скаргою  Заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської  області від  29 вересня 2014 року     по справі №916/2772/14 за позовом   Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в  Одеській області до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» про  визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку встановив:           Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2014р. відмовлено у задоволенні позову   Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в  Одеській області  до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис»  про   визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку. Не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р.   прийнято  апеляційну скаргу  до провадження та призначено її до розгляду. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р.    апеляційну скаргу  заступника прокурора Одеської задоволено;  рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2014.2014р. у справі №916/2772/14 скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки  (кадастровий номер 5123755100:01:002:0677) загальною площею 8,0га,  розташованої на території  Овідіопольської  селищної ради, який  11.11.2013р. укладено між  Головним управлінням Держземагентства в  Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердис». Зобов'язано Товариство  з обмеженою відповідальністю «Вердис» повернути   Головному управлінню Держземагентства в  Одеській області земельну ділянку (кадастровий номер 5123755100:01:002:0677) загальною площею 8,0га, що розташована на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту). Відповідно до ч.1, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Однак, в  резолютивній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. відсутній висновок суду апеляційної інстанції про новий розподіл судових витрат у зв'язку із  скасуванням рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2014р.         Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.           Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Пункти 13,15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» містять наступні роз'яснення: «Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється». Оскільки  питання  про новий розподіл судових витрат у зв'язку із  скасуванням оскарженого рішення не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути це питання без виклику сторін. Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. судом зазначено про те, що витрати по сплаті судового збору  до Державного бюджету України за подання позовної заяви та апеляційної скарги  згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача та  відповідача в рівних частках, оскільки спір в суді виник внаслідок неправильних дій обох  сторін. В той же час, в резолютивній частині постанови відсутній відповідний висновок апеляційного господарського суду про стягнення з позивача та відповідача судового збору до Державного бюджету України. З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне   ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. про стягнення з ТОВ «Вердис» та Головного управління Держземагентства в  Одеській області судового збору, виходячи із ставки судового збору за подання двох позовних вимог немайнового характеру. Керуючись ст.ст. 49,88,99, 105 ГПК України, колегія суддів – П О С Т А Н О В И Л А: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» до Державного бюджету України 1218грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви  до господарського суду першої інстанції. Стягнути з Головного управління Держземагентства в  Одеській області до Державного бюджету України 1218грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви  до господарського суду першої інстанції. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» до Державного бюджету України 609грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги. Стягнути з Головного управління Держземагентства в  Одеській області до Державного бюджету України 609грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги. Доручити господарському суду Одеської області  видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів. Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя                                                                       Мишкіна М.А. Суддя                                                                                              Будішевська Л.О.         Суддя                                                                                              Бєляновський В.В.