Постанова

від 29.09.2014 по справі 904/2218/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року Справа № 904/2218/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року у справі № 904/2218/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" простягнення 161 671, 41 грн. за договором на виконання робіт

За участю представників:

від позивача: Бережний С.В. - директор;

Лошадкіна В.О. (дов.б/н від 01.08.2014 року);

від відповідача: Вакула І.В. (дов. б/н від 22.09.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року у справі № 904/2218/14 (суддя: Юзіков С.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" 158 000,60 грн. - основного боргу, 194,80 грн. - 3 % річних, 3 164,47 грн. - судового збору; у решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань в обумовлений договором строк, відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми. Судом відмовлено у стягненні з відповідача 3 476,01 грн. - збитків від інфляції, оскільки збитки від інфляції нараховані за березень 2014 року, а вимога про повернення коштів виставлена позивачем у квітні 2014 року, строк виконання якої настав 14.04.2014 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року у справі №904/2218/14 (судді: Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С., Кощеєв І.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" задоволено; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 р. у справі № 904/2218/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем виконані зобов'язання за договором послуг №01-2013 від 17.01.2013 року, що підтверджується наданими відповідачем актами №ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг); № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р. та актами № ОУ-21 від 07.02.2013 р. приймання-передачі продукції, зразки моделей, технічна документація, комплект лекал; № ОУ-22 від 11.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р.; № ОУ-19 від 01.02.2013 р., які підписані сторонами.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року по справі №904/2218/14 та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року по справі №904/2218/14.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" подало до Вищого господарського суду України клопотання в порядку ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року по справі №904/2218/14 до закінчення її перегляду в порядку касації.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року по справі №904/2218/14, колегія суддів Вищого господарського суду України не знайшла підстав для його задоволення, оскільки суд не відкладав розгляд касаційної скарги.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" до суду надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дане клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні, представники позивача, підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.01.2013 року між ТОВ "НІКІТОН" (Замовник) та ТОВ "ПОЛСТАР" (Виконавець) укладено Договір послуг № 01-2013 відповідно до предмету якого, Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується виконати роботи по розробці та виготовленню комплекту документації швейного виробу, а саме: зразок моделі швейного виробу; технічна документація моделі швейного виробу; комплект лекал до швейного виробу. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації Виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Пунктом 1.4. Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

В термін до 06.02.2013 р. позивач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60% загальної вартості специфікації № 1, що є додатком № 1 до даного Договору. (п.2.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, Позивач зобов'язаний оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно зі Специфікацією, яка є Додатком до Договору, вартість робіт по Договору становить 222 657,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Виконавець виготовляє лекала, зразки моделей та технічну документацію, які замовив Замовник в загальний термін зазначений в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Прийом та передача замовлення здійснюється згідно з Актом прийому-передачі, що оформлюється як додаток до договору (Додаток № 2).

Згідно зі Специфікацією, граничний строк виконання робіт з 31.01.2013р. до 11.02.2013р.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання п. 2.1.1. Договору Позивач сплатив Відповідачеві 140 000,00 грн. (04.02.2013р.) та 18 000,60 грн. (07.02.2013р.), що разом становить 158 000,60грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що у погоджений сторонами строк Відповідач не виконав договірні зобов'язання.

03.04.2014р. Позивач направив Відповідачеві вимогу за вих. № 11 від 31.03.2014р. про повернення коштів у розмірі 158 000,60 грн., яку Відповідач отримав 11.04.2014р., про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у рекомендований лист, фіскальний чек поштової установи №6008 від 03.04.14р. Вказану вимоги Відповідач залишив без відповіді й задоволення.

Це стало причиною звернення позивача з позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" 158 000,60 грн. - основного боргу, 194,80 грн. - 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань в обумовлений договором строк, відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми. Тому суд задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 158 000,60 грн. основного боргу (передоплати за договором) та 194,80 грн. - 3% річних за період прострочення з 15.04.2014 року до 30.04.2014 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем виконані зобов'язання за договором послуг №01-2013 від 17.01.2013 року, що підтверджується наданими відповідачем актами №ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг); № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р. та актами № ОУ-21 від 07.02.2013 р. приймання-передачі продукції, зразки моделей, технічна документація, комплект лекал; № ОУ-22 від 11.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р.; № ОУ-19 від 01.02.2013 р., які підписані сторонами.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що предметом договору є виготовлення комплекту документації швейного виробу та сплата за це коштів. При цьому, незважаючи на назву Договору "Договір послуг", фактично цей договір є договором підряду, оскільки результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді. В такому випадку до Договору мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України про договір підряду та інші загальні положення про зобов'язання.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, зі змісту наведеної норми слідує, що замовник має право у в односторонньому порядку відмовитися від договору.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що 03.04.2014р. Позивач направив Відповідачеві лист за вих. № 11 від 31.03.2014р. (а.с.60, т.1), який відповідач залишив без відповіді й задоволення.

Проте, суди попередніх інстанцій не дали належної правової оцінки вказаному листу №11 від 31.03.2014 року та не встановили, чи можна вважати даний лист односторонньою відмовою замовника від договору в розумінні ст. 849 Цивільного кодексу України, оскільки зі змісту вказаного листа вбачається, що в ньому ТОВ "Нікітон" зазначає, що подальше виконання ТОВ "Полстар" зобов'язань по Договору є неактуальним.

Судом першої інстанції не зазначено норми матеріального права відповідно до яких ним задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 158 000,60 грн. основного боргу (передоплати за договором) та 194,80 грн. - 3% річних.

Суд апеляційної інстанції зазначаючи, що відповідачем виконані зобов'язання за договором послуг №01-2013 від 17.01.2013 року, що підтверджується наданими відповідачем актами №ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг); № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р. та актами № ОУ-21 від 07.02.2013 р. приймання-передачі продукції, зразки моделей, технічна документація, комплект лекал; № ОУ-22 від 11.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р.; № ОУ-19 від 01.02.2013 р., які підписані сторонами, не дав належної правової оцінки доводам позивача, відносно підпису сторонами актів приймання-передачі продукції та стосовно того, що на вказаних актах від ТОВ "НІКІТОН" міститься печатка, на якій міститься назва підприємства №1 "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка". А згідно довідки від 09.07.2014 року за вих. №17, яка підписана директором та бухгалтером ТОВ "НІКІТОН" та засвідчена печаткою підприємства (а.с.165, т.1) на ТОВ "Нікітон" дозвільним відділом зареєстрована тільки одна печатка, в якій міститься назва підприємства ТОВ "НІКІТОН" , "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка".

Постанова суду апеляційної інстанції не містить посилання на норми матеріального права на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2014 року у справі №904/4389/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про стягнення 76 741,6 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013 року. призначено у справі №904/4389/14 судову почеркознавчу експертизу документів, на розгляд якої поставлено питання, а саме: ким виконаний підпис на актах здачі прийняття робіт №ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., №ОУ-0000020 від 02.02.2013 р., №ОУ-0000021 від 07.02.2013 року, №ОУ-0000022 від 11.02.2013 року, №ОУ-19 від 01.02.2013 року, №ОУ-20 від 02.02.2013 року, №ОУ-21 від 07.02.2013 року, №ОУ-22 від 11.02.2013 року в графах "Затверджую" та "Від замовника" громадянином Бережним Сергієм Вадимовичем - ним самим чи іншою особою?

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року у справі № 904/2218/14 скасувати.

3. Справу № 904/2218/14 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко