Рішення

від 01.07.2015 по справі 904/2218/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.15 Справа № 904/2218/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН", м. Калинівка, Вінницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області

про стягнення 249 885,52 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (керівник), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.03.2014

від відповідача: Солонцов І.О., довіреність №01-15 від 01.01.2015

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" (далі-Позивач) про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 161 671,41 грн. за договором послуг №01-2013 від 17.01.2013.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 по справі №904/2218/14 позов задоволено частково, призначено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" 158 000,60 грн. - основного боргу, 194,80 грн. - 3 % річних, 3 164,47 грн. - судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 по справі №904/2218/14, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 у справі №904/2218/14 скасовано, прийнято нове рішення яким в позові відмовлено, призначено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" 1 613,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вищевказаної постанови 04.08.2014 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 по справі №904/2218/14 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 по вищевказаній справі скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою розподілу справ, справу №904/2218/14 передано на новий розгляд судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 справа №904/2218/14 прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору послуг №01-2013 від 17.01.2013 (який за своєю правовою природою є договором підряду) в частині виконання зобов'язань з виготовлення виробів згідно умов вказаного Договору. У зв'язку з вказаними обставинами Позивач вказує на необхідність повернення попередньої оплати вартості замовлених згідно Договору виробів в сумі 158 000,60 грн.

В судових засіданнях 11.11.2014, 02.12.2014, розгляд справи відкладався на 24.11.2014 та 23.12.2014 відповідно, в судових засіданнях 24.11.2014, 25.06.2015 оголошувалась перерва до 02.12.2014, 30.06.2015 відповідно, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З 24.11.2014 в судових засіданнях здійснюється запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів", на підставі клопотання Позивача, відповідно до ч. 6 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014, відповідно до клопотання Позивача, провадження у справі №904/2218/14 зупинено до вирішення господарським судом Вінницької області справи №904/4389/14 та набранням законної сили рішенням по вказаній справі, зобов'язано сторони повідомити суд про набрання рішенням господарського суду Вінницької області по справі №904/4389/14 законної сили.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2015, у зв'язку з надходженням клопотання Позивача, з якого вбачається про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження, провадження у справі №904/2218/14 поновлено з 25.06.2015, справу призначено до розгляду в засіданні на 25.06.2015.

25.06.2015 Відповідач подав до господарського суду додаткові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи.

25.06.2015 Позивач подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до суми 249 885,52 грн., з яких 158 000,60 грн. - попередньої оплати, 5 142,59 грн. - 3% річних, 86 742,33 грн. - інфляційних втрат. Суд прийняв заяву Позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог до розгляду.

Позивач в судове засідання з'явився, уточнені (збільшені) позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 30.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" (далі-Виконавець) був підписаний Договір послуг №01-2013 (далі-Договір),відповідно до пункту 1.1 якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з розробки та виготовлення комплекту документації швейного виробу, а саме:

- зразок моделі швейного виробу;

- технічна документація моделі швейного виробу;

- комплект лекал до швейного виробу.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації Виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Відповідно до пункту 1.4 Договору, Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що в термін до 06.02.2013р. Позивач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60% загальної вартості Специфікації №1, що є додатком №1 до Договору.

Позивач зобов'язаний оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт (п. 2.1.2 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору, він набуває чинності від 17.08.2013 і діє до 28.02.2013, а у фінансовому відношення - до моменту проведення остаточних розрахунків.

Як встановлено судами при первісному розгляду справи, вказаний Договір послуг за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді. В такому випадку до Договору мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України про договір підряду та інші загальні положення про зобов'язання.

Відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), вартість робіт по Договору становить 222 657,60 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача в якості попередньої оплаті 04.02.2013 суму в розмірі 140 000,00 грн. та 07.02.2013 суму в розмірі 18 000,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за 04.02.2013 та 07.02.2013 (т. 1 а.с. 12, 13).

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідач умови Договору щодо виготовлення та передачі обумовлених виробів в передбачені Договором строки на виконав, у зв'язку з чим Позивач 03.04.2014 направив на його адресу лист №11 від 31.03.2014 (т. 1 а.с. 60-63), в якому повідомив про недоцільність подальшого виконання Відповідачем його зобов'язань по Договору, а також просив повернути кошти в розмірі 158 000,60 грн., перераховані Відповідачу в якості попередньої оплати за Договором.

Відповідач, отримавши 11.04.2014 вказаний лист (що підтверджується наявними в матеріалах поштовим описом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т. 1 а.с. 63) №5000800723912), відповіді на нього не надав, грошові кошти в сумі 158 000,60 грн. не повернув, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, та як встановлено судами при першому розгляді справи, вказаний Договір послуг №01-2013 від 17.01.2013 за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді. В такому випадку до Договору мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України про договір підряду та інші загальні положення про зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

В матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 107-114), які підписані та скріплені печаткою з боку Відповідача, тоді як зі сторони Позивача вказані акти не підписані, а містять відмітку щодо відмови зі сторони останнього цих актів, що підтверджується актом комісії №1 від 16.05.2013 (т. 1 а.с. 132).

Згідно вказаного Акту комісії №1 від 16.05.2013 Відповідача, Позивач прийняв виконані роботи, але від підписання вищевказаних актів відмовився, пояснень стосовно такої відмови Позивачем надано не було, що і зафіксовано цим актом за підписом голови та члену комісії зі сторони Відповідача.

В подальшому, як вказував Відповідач в апеляційній скарзі, та що підтверджується фактично наданими актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013, вказані акти були підписані з боку Позивача та скріплені його печатками (т. 1 а.с. 115-122), що, на думку Відповідача, свідчить про належне прийняття Позивачем виконаних Відповідачем робіт за Договором.

Також необхідно зазначити, що на вказаних актах (т.1 а.с. 115-122) від ТОВ "НІКІТОН" міститься печатка, на якій міститься назва підприємства №1 "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка", тоді як згідно довідки від 09.07.2014 року за вих. №17, яка підписана директором та бухгалтером Позивача та засвідчена печаткою підприємства (т. 1 а.с.165) на товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" дозвільним відділом зареєстрована тільки одна печатка, в якій міститься назва підприємства ТОВ "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка".

Листом від 15.05.2015 господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/2218/14 зроблено запит до господарського суду Вінницької області по справі №904/4389/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про стягнення 76 741,60 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013.

03.06.2015 від господарського суду Вінницької області у відповідь на вищевказаний лист надійшов лист останнього разом з рішенням по справі №904/4389/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про стягнення 76 741,60 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013, з якого вбачається, що в задоволенні позовних вимог по справі №904/4389/14 відмовлено в повному обсязі.

Необхідно зауважити, що в рамках справи №904/4389/14 господарським судом Вінницької області була призначена комплексна судова почеркознавча та технічна експертиза документів, а саме актів з підписом та печаткою з назвою підприємства №1 "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка" (т. 1 а.с. 115-122).

За результатами вказаної експертизи, згідно висновку експерту №1975/1976/14-21 від 28.01.2015, підписи від імені ОСОБА_1. в графах "Затверджую" та "Від Замовника" на актах здачі-прийняття робіт №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, а відтиски печатки ТОВ "НІКІТОН" №1 на вказаних актах в графах в графах "Затверджую" та "Від Замовника" виконані не печаткою ТОВ "НІКІТОН", відтиски якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Отже, надані Відповідачем акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 115-122) не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки, як встановлено висновком експерту №1975/1976/14-21 від 28.01.2015 та рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.2015 по справі №904/4389/14 зазначені акти були підписані іншою особою, ніж та, прізвище якої міститься на них та скріплені іншою печаткою, ніж та, яка є у віданні товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН".

Крім того необхідно зазначити, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та з доданої до матеріалів даної справи постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 по справі №904/4389/14, рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін вказаною постановою, отже воно набрало законної сили 14.05.2015.

Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з листа №11 від 31.03.2014 Позивач вказує Відповідачу про не актуальність взятих на себе останнім зобов'язань з виконання робіт, отже вказані обставини свідчать про те, що фактично Позивач в односторонньому порядку відмовився від вказаного Договору, а не вимагав його розірвання, що вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.849 Цивільного кодексу України, оскільки Замовник в листі не пропонує Відповідачу розірвати договір, а констатує на відсутності з боку Позивача необхідності в подальшому його виконанні.

Тож з викладеного у вказаному листі можна дійти обґрунтованого висновку щодо односторонньої відмови Замовника від Договору послуг №01-2013 від 17.01.2013.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 158 000,60 грн.

Крім суми попередньої оплати Позивач просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №б/н від 25.06.2015 (т. 3 а.с. 183-185), стягнути з Відповідача 5 142,59 грн. - 3% річних (за період прострочення з 15.04.2014 по 31.05.2015) та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат (за період прострочення 15.04.2015 по 31.05.2015).

Розглянувши вказані уточнені позовні вимоги в частині 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат, господарський суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно пункту 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 выд 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат, задоволенню не підлягають.

Крім того необхідно зауважити, що заперечуючи проти задоволення позовних вимог Відповідач посилається на підписання Позивачем в лютому 2013 актів №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 115-122), в той час, як виходячи з акту №1 від 16.05.2013, складеному головою правління ТОВ «ПОЛСТАР» ОСОБА_4 та юрисконсультом ТОВ «ПОЛСТАР» ОСОБА_5, виконанні роботи по розробці та виготовленню комплекту документації швейного виробу (зразок моделі швейного виробу, технічну документацію моделі швейного виробу, комплект лекал до швейного виробу) були передані 16.05.2013, що не відповідає даті складання актів (лютий 2013 року).

Вказані обставини також свідчать про недоведеність Відповідачем обставин, на які він посилається обґрунтовуючи свої заперечення стосовно заявлених до нього позовних вимог по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 158 000,60 грн. - попередньої оплати, з відмовою в частині позовних вимог щодо стягнення 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, буд.43-ж, код ЄДРПОУ 32633902) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Дезржинського, будинок 22, код ЄДРПОУ 37662896) 158 000,60 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч гривень 60 копійок) попередньої оплати, 3 160,01 грн. (три тисячі сто шістдесят гривень 01 копійка) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.07.2015.

Суддя А.Є. Соловйова